
Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2018 р. Справа № 816/866/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Бершова Г.Є.,
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2018, м. Полтава, по справі № 816/866/18
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати оформлене листом від 27 листопада 2017 року № 15446/6-17 рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13 листопада 2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектарів для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області /а.с. 15-16/.
27 листопада 2017 року відповідачем на адресу позивача скеровано лист № 15446/6-17 яким суб'єкт владних повноважень повідомив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням формується перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед учасникам антитерористичної операції, враховуючи позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Головним управлінням направлено лист № 18-16-0.332-9191/2-17 від 27 листопада 2017 року до Новотагамлицької сільської ради для висловлення позиції про надання дозволу на розробку проекту землеустрою /а.с. 27/.
Позивач, розцінюючи лист відповідача № 15446/6-17 від 27 листопада 2017 року як рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, звернувся до суду з вимогою його скасувати та зобов'язати відповідача надати гр. ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо запланованої ним до відведення земельної ділянки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27 листопада 2017 року № 15446/6-17 не є відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у розумінні Земельного кодексу України, а носить характер повідомлення ініціатора звернення про стан розгляду його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів від 13 листопада 2017 року. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що надіслання листа № 15446/6-17 від 27 листопада 2017 року зумовлене неможливістю розгляду відповідачем клопотання позивача в межах передбаченого чинним земельним законодавством місячного строку з огляду на несвоєчасне надходження відповіді з висвітленням позиції відповідної сільської ради з приводу передачі розташованої на її території земельної ділянки сільськогосподарського призначення позивачу.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в) ч. 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов; першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва; першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції" визначено, що Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру і обласними та Київською міською державними адміністраціями за участю органів місцевого самоврядування визначаються протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сімям загиблих учасників антитерористичної операції.
Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, обласними та Київською міською державними адміністраціями забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сімям загиблих учасників антитерористичної операції; надання в десятиденний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
З огляду на це, ОСОБА_2, який є учасником антитерористичної операції, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства в першочерговому порядку.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для … ведення особистого селянського господарства … у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині 7 статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. При цьому законодавцем чітко встановлено, що такі клопотання мають розглядатися у місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, у вказаний вище строк відповідачем не було прийнято жодного рішення, прийняття якого є його обов'язком згідно ст. 118 ЗК України.
Натомість 27 листопада 2017 року відповідачем на адресу позивача скеровано лист № 15446/6-17 яким суб'єкт владних повноважень повідомив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням формується перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, насамперед учасникам антитерористичної операції, враховуючи позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян
Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у листі відповідача від 27.11.2017 № 15446/6-17, колегія суддів не може розцінювати лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27 листопада 2017 року № 15446/6-17 як рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки останній носить виключно інформаційний характер.
Колегія суддів вважає, що такі дії не є законним способом поведінки органу, оскільки є проміжними відповідями на звернення, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Разом із тим, встановлені вище обставин не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на порушення відповідачем приписів ст. 118 ЗК України в частині строку розгляду відповідного клопотання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 6 статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
При цьому колегія суддів враховує рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3 рп/203 та статтю 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (Право на ефективний засіб юридичного захисту) щодо права особи на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність дій відповідача та не врахував імперативний обов'язок останнього прийняти відповідне рішення у місячний строк, встановлений ст. 118 Земельного кодексу України.
Отже в межах розгляду цієї справи наявні підстави для судового захисту порушених прав ОСОБА_2 внаслідок протиправної бездіяльності відповідача в частині несвоєчасного розгляду клопотання та неприйняття вмотивованого рішення за результатами розгляду такого клопотання.
За відсутності вмотивованого рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позовні вимоги про зобов'язаня відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи ст. 118 Земельного кодексу України, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову з прийняттям нової про часткове задоволення позову ОСОБА_2
Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 816/866/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не розгляду у місячний строк клопотання ОСОБА_2 від 13.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Судове рішення № 75192490, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/866/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: