
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/936/18
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
04 липня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Платашем В.О.,
представника відповідача: Лукова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування наказу,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в якому просить скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 29 грудня 2017 року №962/04к про оголошення догани ОСОБА_3.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представника відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_3 з вересня 1990 року працювала в органах юстиції. З 02 жовтня 2003 року на посаді начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Летичівського районного управління юстиції. З 29 квітня 2016 року на посаді начальника Летичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
15 вересня 2017 року до Летичівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області надійшло прохання про надання правової допомоги Відділу № 2 Балашихинського управління ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області Російської Федерації на підставі анкети про витребування повторного свідоцтва про народження ОСОБА_5.
Цього ж дня, на виконання вказаного доручення позивачем проставлено резолюцію до виконання для провідного спеціаліста відділу ДРАЦС Шведун О.О., яка в свою чергу виконала доручене завдання, шляхом формування свідоцтва, виготовлення неофіційного перекладу до свідоцтва та супровідного листа, які разом з актовим записом надала ОСОБА_3 для затвердження.
В подальшому, відповідно до супровідного листа та книги видачі бланків свідоцтв про народження, вказане свідоцтво, його неофіційний переклад на російську мову, копія прохання про правову допомогу та анкета були направлені до відділу ДРАЦС УДР Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
27 жовтня 2017 року відділом ДРАЦС УДР Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області свідоцтво про народження ОСОБА_5 повернуто до Летичівського районного відділу ДРАЦС, як безпідставно видане 15 вересня 2017 року для знищення.
У зв'язку з надходженням службової записки заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації Лисюк С.С. від 12 жовтня 2017 року про вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 за повторну видачу свідоцтва про народження начальником управління Худняком В.А. прийнято наказ від 24 жовтня 2017 року №727/04к "Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_3.".
Відповідно до висновку голови дисциплінарної комісії ОСОБА_9 від 24 листопада 2017 року протиправність, як ознака дисциплінарного проступку, виражається у даному випадку у неправомірній повторній видачі не уповноваженій особі свідоцтва про народження ОСОБА_5, тому дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність достатніх підстав для притягнення начальника Летичівського районного відділу ДРАЦС ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
21 грудня 2017 року начальнику управління ГТУЮ у Хмельницькій області Худняку В.А. надано подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 підставою для якого вказано неправомірну видачу не уповноваженій особі свідоцтва про народження.
29 грудня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області винесено наказ № 962/04 к "Про оголошення догани ОСОБА_3." підставою якого є вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_3, як керівником Летичівського районного відділу ДРАЦС, що полягає у неправомірній повторній видачі не уповноваженій особі свідоцтва про народження.
Не погоджуючись з вищевказаним наказом, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не доведено факт того, що відбулась неправомірна видача свідоцтва про народження, у зв'язку з чим до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.
Згідно з пунктом 4 Розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують їх особу. Особам, яким виповнилося 16 років, свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану може повторно видаватися за наявності паспорта (паспортного документа).
Відповідно до пункту 5 Розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, на свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану, що повторно видаються, робиться відмітка "Повторно". У паперовому носії актового запису цивільного стану, на підставі якого повторно видано свідоцтво, проставляються серія, номер та дата його видачі.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про державну службу" передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, за поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до частини 1-3 статті 67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Статтею 149 Кодексу законів про працю України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 75 Закону України "Про державну службу" перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відповідно до пунктів 4.1 та 4.9 посадової інструкції начальника Летичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області начальник відповідає за виконання покладених на відділ завдань та здійснення ним своїх функції, а також за здійснення щоденного моніторингу стану виконання доручень та завдань, які надходять для виконання до відділу.
Колегією суддів встановлено, що 15 вересня 2017 року працівниками Летичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області за результатами розгляду прохання про надання правової допомоги відділу № 2 Балашихинського управління ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області Російської Федерації та заяви громадянина Російської Федерації ОСОБА_10 про витребування свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, видано свідоцтво про народження ОСОБА_5.
Свідоцтво про народження ОСОБА_5 виготовлено провідним спеціалістом Шведун О.О., підписано свідоцтво і супровідний лист начальником відділу ОСОБА_3
Вище вказане свідоцтво, його неофіційний переклад на російську мову, копія прохання та заява ОСОБА_10 направлені до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області для подальшого їх перенаправлення.
Проте колегією суддів встановлено, що заявником щодо видачі свідоцтва є не ОСОБА_5, а його брат ОСОБА_10, який не надав доручення або іншого документу, що підтверджував би право вчиняти дії від імені брата.
Також колегія суддів звертає увагу, що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено інформацію про видачу даного свідоцтва на заяву ОСОБА_5, яка відсутня.
Висновки суду першої інстанції про те, що видача свідоцтва не уповноваженій особі не відбулась, а тому відповідачем неправомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності колегія суддів не приймає, оскільки фактичне виготовлення та видача з районного відділу ДРАЦС виготовленого свідоцтва про народження ОСОБА_5 відбулось за підписом позивача.
Крім того, за її підписом свідоцтво було направлене до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області для перенаправлення до Російської Федерації.
Адресат не отримав в незаконний спосіб свідоцтво з незалежних від позивача обставин, хоча позивач здійснив все для цього всупереч своїх посадових обов'язків.
Таким чином, свідоцтво про народження ОСОБА_5 неправомірно видано не уповноваженій особі в порушення вимог статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", пункту 4 розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні та пунктів 4.1 та 4.9 посадової інструкції начальника Летичівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
Враховуючи викладені обставини та оцінивши надані докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо протиправності оскаржуваного наказу відповідача, в зв'язку із чим, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2018 року.
Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Судове рішення № 75192393, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/936/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: