Постанова № 75192256, 09.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1058/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2018, суддя І інстанції Л.О. Єресько, місце складання м. Полтава, повний текст складено 04.05.18 по справі № 816/1058/18

за позовом ОСОБА_1

до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила суд:

- скасувати рішення Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, оформлене листом № 1007/03-1/08 від 04.10.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 пенсій;

- зобов'язати Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1979 по 15.01.1980 роботу на посаді викладач в дитячій муз. школі Велика Писарівка в Сумській області та з 03.09.2007 по 07.06.2017 робота на посаді викладач по класу бандури комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу "Зіньквіська дитяча музична школа";

- зобов'язати Гадяцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на час її призначення (яка не підлягає оподаткуванню), у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки її педагогічний стаж, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, складає більше 30 років та відповідно має право на десять місячних пенсій станом на день її призначення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 у справі № 816/1058/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, вказував, що як у позивача відсутній стаж роботи 30 років, необхідний для виплати грошової допомоги, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не мають законного обґрунтування, вказувала, що має страховий стаж більше 30 років та має право на допомогу в розмірі 10 пенсій при виході на пенсію за віком, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 01.08.2017 позивач звернулася до Гадяцького ОУПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 47).

За змістом протоколу від 21.08.2017 № 692 зарахований стаж працівника освіти 27 років 7 місяців 17 днів, страховий стаж з 01.07.2000 р. 17 років 0 місяців 0 днів, загальний стаж після 2004 року 13 років 6 місяців 0 днів, загальний стаж (повний) 40 років 8 місяців 19 днів (а.с. 40).

Далі ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 26.09.2017, в якій просила надати письмову відповідь із зазначенням причини не нарахування допомоги в розмірі десятимісячних пенсій при нарахуванні пенсії, на яку має право відповідно до статті 26 та підпункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 85).

Листом від 04.10.2017 № 100/03-1/08 відповідачем повідомлено, що період роботи позивача з 03.09.2007 по даний час не зараховується до спеціального стажу роботи, оскільки Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, не передбачає посади викладачів, які працюють у позашкільних навчальних закладах (а.с. 46-47).

Посилалися, що оскільки музична школа не належить до загальноосвітніх навчальних закладів і посади викладачів, які працюють у позашкільних навчальних закладах вказаному Переліку не передбачено, а також у зв'язку із тим, страховий стаж ОСОБА_1 як працівника освіти становить 27 років 7 місяців 17 днів, при необхідних 30 років страхового стажу, підстав для призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" немає.

03.11.2017 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою (вх. № 2685/05 від 08.11.2017) про те, що 02.11.2017 нею отримано лист Гадяцького ОУПФУ Полтавської області від 04.10.2017 № 1007/03-1/08, який не містить правових підстав для відмови у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Окрім того їй не надано відповідного рішення про призначення пенсії за віком та рішення про відмову у виплаті грошової допомоги. У зв'язку із чим просила видати вищевказані рішення (а.с. 50-51).

Листом від 20.11.2017 № 1279/03-1/08 відповідачем повідомлено, що оскільки загальний страховий стаж як працівника освіти згідно матеріалів справи становить 27 років 7 місяців 17 днів при необхідних 30 років страхового стажу, а посада викладача не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, підстав для призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На прохання видати рішення про призначення пенсії за віком разом з листом надіслано копію протоколу про призначення пенсії за віком № 692 та копії розрахунку страхового стажу та заробітної плати (а.с. 48-49).

Так відповідно до наданого розрахунку до стажу саме як працівника освіти не включено періоди з 01.09.1979 по 15.01.1980, з 04.09.2007 по 30.06.2017 (а.с. 94).

За змістом записів трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах пенсійної справи, в вищевказані періоди позивач працювала викладачем по класу народних інструментів в Великописарівської дитячій музичній школі (з 01.09.1979 по 15.01.1980), по класу бандури Зінківської дитячої музичної школи (з 01.09.1979 по 15.01.1980, з 04.09.2007 по 30.06.2017) (а.с. 55-57).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача викладачем по класу народних інструментів в Великописарівської дитячій музичній школі (з 01.09.1979 по 15.01.1980), по класу бандури Зінківської дитячої музичної школи (з 01.09.1979 по 15.01.1980, з 04.09.2007 по 30.06.2017) повинно включатися відповідачем до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугою років

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909, право на пенсію за вислугу років дає робота у позашкільних навчальних закладах на посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Отже, посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком N 909 не передбачена.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно з ч.2 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте, Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N 963 також не відносить до педагогічних та науково-педагогічних працівників, осіб, які працюють на посадах викладачів позашкільних навчальних заходів.

Щодо доручення Кабінету Міністрів України № 397/21 від 06.01.1996, яким дія постанови від 4 листопада 1993 р. N 909 поширена в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змій до постанови, колегія суддів зазначає, що наявність такого доручення без відповідних змін до Переліку не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що стаж роботи позивача викладачем по класу народних інструментів в Великописарівської дитячій музичній школі (з 01.09.1979 по 15.01.1980), по класу бандури Зінківської дитячої музичної школи (з 01.09.1979 по 15.01.1980, з 04.09.2007 по 30.06.2017) не включається до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугою років, а тому підстави для виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, діяв на підставі вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 у справі № 816/1058/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 по справі № 816/1058/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський