Рішення № 75191260, 04.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2018 року № 826/2465/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» до Офісу великих платників податків ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 №0007871402,-

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» (далі – позивач) до Офісу великих платників податків ДФС (далі – відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 24.11.2016 №0007871402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

За клопотанням позивача судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, публічне акціонерне товариства «Сбербанк».

В обґрунтування заявленого позову позивач у позовній зазначив, що відповідачем протиправно, з порушенням норм податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2016 №0007871402, яким до позивача необґрунтовано застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 514 567,71 грн на підставі акта перевірки від 11.11.2016 №1871/28-10-14-02/37053765. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача, оскільки позивачем не допущено порушень строків зарахування виручки в іноземній валюті в розумінні Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Виявлене під час проведення перевірки прострочення надходження валютної виручки відбулося не з вини позивача або його контрагентів, а внаслідок проведення політики України та світової спільноти щодо держав, які здійснюють збройну агресію проти України. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку анульовано ліцензії деяких банків на ведення окремих видів діяльності на фондовому ринку, зокрема і ПАТ “Сбербанк”, яке контролюється російською фінансовою установою. США і ЄС також введено санкції проти російських компаній із державною часткою власності, їх дочірніх компаній, у тому числі щодо Сбербанку Росії і ПАТ “Сбербанк”. Внаслідок зазначених обставин ПАТ “Сбербанк” не могло забезпечити своєчасне зарахування відповідних коштів на рахунок позивача. Враховуючи положення п. 129.7 ст.129 Податкового кодексу України, ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, не вважається порушенням несвоєчасне перерахування платежів з вини банку. Сам лише факт порушення терміну відповідного зарахування виручки в іноземній валюті не може бути підставою для застосування штрафних санкцій до позивача за відсутності винних, протиправних дій або бездіяльності позивача, спрямованих на недотримання вимог валютного контролю.

Також позивач просить врахувати надані суду письмові правові позиції та письмові пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що акт перевірки всупереч Порядку оформлення результатів документальних перевірок до тримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердж. наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, не містить посилань на конкретні первинні документи для достовірного встановлення факту порушення позивачем строків зарахування виручки в іноземній валюті. Також позивач зазначає, що зазначена пеня не стосується податкових відносин і відноситься до адміністративно-господарських санкцій відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України з урахуванням позиції постанов Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 21-469а14, від 04.07.2011 у справі № 21-163а11, від 10.07.2012 у справі № 21-147а12, від 27.05.2014 у справі № 21-126а14. Тобто, згідно зі ст.250 Господарського кодексу України ці санкції застосовуються протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше як через рік з дня порушення суб’єктом господарювання. Однак згідно з розрахунками відповідача пеня нарахована за періоди після спливу одного року з дня прострочення зарахування виручки за зовнішньоекономічними контрактами. При цьому, позивачем не порушено строку зарахування виручки в іноземній валюті, який становить 180 календарних днів згідно з Законом. Також позивач, посилаючись на Директиву № 1 від 16.07.2014 до Наказу Президента США №13662 від 20.03.2014, Рішення Ради Європейського Союзу №2014/512/СFSP від 31.08.2014, вважає, що він не є суб’єктом правопорушення щодо недотримання вимог валютного контролю у зв’язку з відсутністю вини у порушенні строків зарахування виручки в іноземній валюті.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на постанови Правління Національного банку України від 04.12.2015 № 863, від 03.03.2016 №140, від 07.06.2016 №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.п. 1.1, 2.1-2.3, 5.9 розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердж. постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, п. 12 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердж. постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281, п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пп. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердж. постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492. Також відповідач зазначає, що виникнення форс-мажорних обставин повинно підтверджуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім того, стаття 109 Податкового кодексу України не передбачає вину як обов’язкову умову притягнення до відповідальності за податкове правопорушення.

Третя особа надала письмові пояснення, за якими повідомило, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 №1082, копію якого було долучено до матеріалів справи, анульовано ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, видані ПАТ «Сбербанк», щодо діяльності з торгівлі цінними паперами (брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу) та депозитарної діяльності (депозитарної діяльності депозитарної установи, діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування, діяльності із зберігання активів пенсійних фондів). Зазначені види діяльності не мають відношення до розрахункових операцій клієнтів банку та їх контрагентів. Введені санкції США та ЄС спрямовані на обмеження залучення банком фінансування особами з США та ЄС і на території відповідних держав. Банк не обмежений в здійсненні переказів в будь-яких валютах, наданні послуг по здійсненню розрахунків через свої кореспондентські рахунки в іноземних банках. Третя особа зазначає, що за зовнішньоекономічними експортними договорами позивача банком не було допущено прострочень, усі надходження зараховувалися вчасно відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 № 136.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи заперечив проти доводів позивача щодо несвоєчасного зарахування ПАТ «Сбербанк» на рахунки позивача сум виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами.

Відповідно до частини четветої статті 122 КАС України (у редакції, чинній на дату постановлення ухвали) суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Офісом великих платників податків ДФС України у період з 28.10.2016 по 10.11.2016 на підставі направлення від 28.10.2016 №760 була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Мастер-Авіа» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами: від 21.07.2014 №МА 227/14, від 01.12.2012 №МА 467/12, від 01.12.2012 №МА 467/12/978, від 01.04.2013 №МА 144/13, від 01.04.2013 №МА 125/13, від 01.04.2013 №МА 120/13, від 01.05.2014 №МА 146/14, від 01.04.2015 №МА 160/15, від 01.05.2015 №МА 127/15, від 01.08.2015 №МА 290/15, від 16.04.2015 №МА 126/15, від 19.02.2013 №МА 91/13, від 15.10.2015 б/н. За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 11.11.2016 №1871/28-10-14-02/37053765, за висновками якого встановлення порушення позивачем ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме - несвоєчасне надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними експортними договорами:

- стандартна угода про наземне обслуговування від 21.07.2014 №МА 227/14 з компанією “Masteravia LLP,U.K.”(Великобританія) прострочено надходження валютної виручки у сумі 9 419,14 дол. США на 61 день (з 30.01.2015 по 31.03.2015), у сумі 54 564,58 дол. США на 31 день (з 01.03.2015 по 31.03.2015), у сумі 25 828,12 дол. США на 7 днів (з 01.04.2015 по 07.04.2015), у сумі 25 116,38 дол. США на 17 днів (з 02.05.2015 по 18.05.2015), у сумі 3 430,00 дол. США на 68 днів (з 30.01.2015 по 07.04.2015), у сумі 20 727,00 дол. США на 38 днів (з 01.03.2015 по 07.04.2015), у сумі 3 973,00 дол. США на 7 днів (з 01.04.2015 по 07.04.2015), сумі 14 675,00 дол. США на 48 днів (з 01.04.2015 по 18.05.2015), у сумі 28 130,00 дол. США на 17 днів (з 02.05.2015 по 18.05.2015), у сумі 30 694,97 дол. США на 8 днів днів (з 30.07.2015 по 06.08.2015);

- стандартна угода про наземне обслуговування від 01.12.2012 №МА 467/12/978 з компанією “Landhil Trading Limited” (Гібралтар, Англія) прострочено надходження валютної виручки у сумі 4 502,12 євро на 62 дні (з 30.01.2015 по 01.04.2015);

- договір про сплату послуг з наземного обслуговування повітряних суден від 01.04.2013 №МА 144/13 з компанією “Jetex Flight Support FZCO” (Об’єднані Арабські Емірати) прострочено надходження валютної виручки у сумі 4 496,21 дол. США на 1 день (з 01.04.2015 по 01.04.2015);

- стандартна угода про наземне обслуговування від 01.05.2014 №МА 146/14 з компанією “Aero Agents LLP” (Англія) прострочено надходження валютної виручки у сумі 2 803,91 дол. США на 27 днів (з 02.05.2015 по 28.05.2015), у сумі 1 029,33 дол. США на 40 днів (з 02.05.2015 по 10.06.2015);

- стандартна угода про наземне обслуговування від 01.04.2015 №МА 160/15 з компанією “FBO Kyiv Ltd” (Британські Віргінські Острови) прострочено надходження валютної виручки у сумі 1 991,41 дол. США на 53 днів (з 30.10.2015 по 21.12.2015), у сумі 13 008,59 дол. США на 22 дні (з 30.11.2015 по 21.12.2015), у сумі 18 042,28 дол. США на 23 дні (з 30.11.2015 по 22.12.2015),;

- стандартна угода про наземне обслуговування від 01.05.2015 №МА 127/15 з компанією “ITP Avia Group Limited” (Кіпр) прострочено надходження валютної виручки у сумі 8 046,42 дол. США на 27 днів (з 30.12.2015 по 25.01.2016);

- договір про надання послуг від 01.08.2015 №МА 290/15 з компанією “Nivoriol Solutions LP” (Велікобританія) прострочено надходження валютної виручки у сумі 83,34 дол.США на 92 дні (з 29.02.2016 по 30.05.2016), у сумі 6 562,66 дол. США на 61 день (з 31.03.2016 по 30.05.2016);

- договір про надання послуг в бізнес-терміналі від 16.04.2015 №МА 126/15 з компанією “Business Jets Inc.” (Бейліз) прострочено надходження валютної виручки у сумі 186,17 євро на 260 днів (з 30.09.2015 по 15.06.2016);

а також встановлено порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, а саме - неподання до Офісу великих платників податків ДФС України та регіонального відділення Національного банку України декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2015, 01.10.2015, 01.01.2016, 01.04.2016.

На підставі акта перевірки від 11.11.2016 №1871/28-10-14-02/37053765 Офісом великих платників податків ДФС України винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2016 №0007871402 щодо встановлення порушення ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” і на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ч. 1, ч. 5 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 514 567,71 грн.

За результатами розгляду скарги позивача від 08.12.2016 №М-1.114-962 про скасування викладених у акті перевірки порушень та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 №0007871402 рішенням Державної фіскальної служби України від 03.02.2017 №2003/6/99-99-11-01-02-25 позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, і позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 №0007871402.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями пункту 1 постанов Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01.12.2014 № 758, від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 № 863, від 03.03.2016 № 140, від 07.06.2016 № 342 (у редакції, що діяла до внесення змін постановою Національного банку від 28.07.2016 № 361) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням викладеного, спірні правовідносини регулюються нормами валютного і податкового законодавства, а порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є валютним порушенням, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19.1 ст. 19 Податкового кодексу України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює податковий орган відповідно до пп. 54.3.3. п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 4 цього Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Отже пеня, нарахована податковим органом за порушення розрахунків в іноземній валюті, не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 Господарського кодексу України, і до спірних правовідносин не можуть застосовуватися строки застосування таких санкцій, встановлені статтею 250 цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 №808/2535/17, в якій зазначено про неприйнятність раніше існуючої практики Верховного Суду України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до правовідносин щодо розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу про адміністративне судочинство України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо спливу строків застосування нарахованої відповідачем пені за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті відповідно до статті 250 Господарського кодексу України.

Також судом не приймаються як необґрунтовані доводи позивача на відсутність у акті перевірки від 11.11.2016 №1871/28-10-14-02/37053765 посилання на конкретні первинні документи, оскільки зі змісту акта перевірки вбачається, що перевіркою охоплювалися зовнішньоекономічні договори позивача, акти прийому-передачі виконаних робіт за цими договорами, виписки банку по валютних рахунках, регістри бухгалтерського обліку, листування з ПАТ «Сбербанк». З додатку № 1 «Дані про виконання зовнішньоекономічних експортних контрактів» до акту перевірки вбачається наявність даних про періоди порушення, кількість днів порушення, суми дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними експортними контрактами тощо.

Крім того, позивачем не оспорюється наявність дебіторської заборгованості за період, що перевіряється, а також не зазначено зауважень щодо неправильного встановлення податковим органом розміру дебіторської заборгованості або періоду порушення, за який нарахована пеня.

Щодо посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тобто 180 календарних днів, суд зазначає, що цим Законом надано право Національному банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, а отже податковим органом правильно застосовані строки, передбачені чинними на той період постановами Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Щодо доводів позивача про безпідставність нарахування пені згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у зв’язку з відсутністю вини позивача, суд зазначає, що позивачем не надано документів в підтвердження прострочення зарахування сум виручки в іноземній валюті саме з вини ПАТ «Сбербанк».

Крім того, за своїм характером обставини щодо порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті з вини ПАТ «Сбербанк», на які посилається позивач, є обставинами непереборної сили, оскільки йдеться про неможливість виконання банком зобов’язань за розрахунковими операціями з підстав введення санкцій національними державними органами та органами інших країн.

Однак позивачем не надано належних документів в підтвердження наявності форс-мажорних обставин згідно з частинами 6, 7 статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, а також документів в підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами і порушенням позивачем строків зарахування виручки в іноземній валюті.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін та третьої особи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС України від 24.11.2016 №0007871402

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом не встановлено правових підстав для задоволення позову, отже суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 72-77, 90 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» (ідентифікаційний код 37053765, адреса: 03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 79) до Офісу великих платників податків ДФС (ідентифікаційний код 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 24.11.2016 №0007871402 відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов