Рішення № 75190651, 09.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2288/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 67570) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65105) про визнання протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячного додаткового грошового забезпечення та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом (а.с.30-36) звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), у якому позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому – ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії;

- зобов`язати відповідача провести з 12.01.2018 року перерахунок призначеної йому – ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії (з 12.01.2018 року) і по день фактичного проведення перерахунку.

Позивач зазначив, що він проходив військову службу в Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, з якої був звільнений, та з 12.01.2018 року ГУ ПФУ йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно повідомлення ГУ ПФУ про призначення пенсії від 23.02.2018р. №537/03 за пенсійною справою №1501020961, при обчисленні позивачу пенсії враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі: надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія.

Але йому за останні 24 місяці перед звільненням було проведено виплату й інших видів забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується отриманими ним у військовій частині А2393 довідками від про виплачені йому додаткові види грошового забезпечення.

Вказані довідки 25.04.2018 року були ним надані до ГУ ПФУ додатково до раніше поданих документів для призначення пенсії та заяву про проведення перерахунку призначеної пенсії у зв'язку з поданням додаткових документів з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, що були виплачені за останні 24 календарні місяці перед звільненням.

Проте ГУ ПФУ листом від 10.05.2018 № 1150/К-11 фактично відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, вказаних видів грошового забезпечення.

Позивач вважає вказану відмову ГУ ПФУ у проведенні перерахунку пенсії протиправною. За змістом ст.ст. 10, 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням вимог п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1), органом, яким має здійснюватися призначення, перерахунок та виплата позивачу пенсії, є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він відповідно до нормативних актів, які регламентують виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, отримав грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, яка надається один раз на рік в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

На думку позивача вказані допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Також відповідно до постанови КМ України № 889 від 22.09.2010 року йому виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Належність щомісячної додаткової грошової винагороди до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення також підтверджується фактичною постійною виплатою йому вказаної винагороди протягом тривалого часу, що підтверджується довідкою військової частини А2393 від 24.01.2018 року № 61/87 про виплачене позивачу грошове забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням.

Позивач стверджує, що з огляду на наведені обставини та вимоги закону, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідно ч. 2 ст. 63 цього Закону, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Пунктом 23 Порядку№ 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Таким чином, відповідач протиправно відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням отриманих у складі грошового забезпечення зазначених вище виплат, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач зазначив, що аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі №21-70а15, від 20.10.2015 року у справі № 559/3342/14-а, а також в постановах новоствореного Верховного Суду: від 28.02.2018 року у справі № 522/9660/16-а, від 20.02.2018 року у справі № 346/2949/17, від 06.02.2018 року у справі № 761/28228/15-а, від 31.01.2018 року у справі № 2а-5232/11/2670 та інших.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.21-25).

Ухвалою суду від 07.06.2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності до ст.263 КАС України (а.с.2-4).

02.07.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 53-54).

У відзиві на позов представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1, представник зазначив, що аналіз ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» свідчить про наявність двох обов'язкових ознак, необхідних для включення додаткового виду грошового забезпечення при обчисленні пенсії: 1) щомісячний характер та 2) утримання з цієї виплати єдиного внеску.

Грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не відповідають даним критеріям.

Що стосується щомісячної грошової винагороди, яка передбачена постановою КМУ №889, то виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Вказаний висновок зазначений у рішенні Верховного суду України від 19.05.2015 року по справі №21-466а15.

Дослідивши та проаналізувавши надані учасниками справи докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, з якої був звільнений.

З 12.01.2018 року ГУ ПФУ йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про що позивач був повідомлений листом ГУ ПФУ, в якому зазначено складові грошового забезпечення (а.с.19).

25.04.2018 року представник позивача звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій зазначив, що під час призначення йому пенсії до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, не враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, які є додатковими видами грошового забезпечення та отримані ним протягом останніх 24 календарних місяців перед звільненням. Посилаючись на ч.2 ст.63 Закону, п.23 Порядку №3-1 представник ОСОБА_1 додав до заяви довідку військової частини А2393 від 24.01.2018 року №61/87 та просив здійснити перерахунок призначеної пенсії (а.с.14-15).

Листом від 10.05.2018 року ГУ ПФУ повідомило позивача, що згідно з Порядком №3-1 документи про призначення та перерахунку пенсії подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших державних органів. Зокрема, що стосується позивача, відповідно до законодавства органом, який визначає розмір грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсії є обласний військовий комісаріат, у зв’язку з чим ГУ ПФУ не має підстав для перерахунку пенсії на підставі наданих документів (а.с.18).

Позивач вважав вказану відповідь відповідача фактичною відмовою в задоволенні його заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу перерахунку пенсії позивачу, який є військовим пенсіонером, за його заявою до ГУ ПФУ від 25.04.2018 року.

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі Закон України № 2262-XII) встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які встановлюють право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2018 року затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктами 1-4 Порядку №45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 ст.52 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Таким чином Порядок №45 чітко визначив компетенцію відповідних уповноважених органів та органів пенсійного фонду при здійсненні перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція сукупність юридично-встановлених повноважень, прав та обов’язків конкретного органу виконавчої влади або його посадової особи, реалізація яких забезпечує виконання основних функцій цього органу.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою відповідь відповідача від 10.05.2018 року на заяву позивача від 25.04.2018 року про відсутність у ГУ ПФУ підстав для перерахунку пенсії на підставі наданих позивачем довідок з посиланням на те, що визначення розміру грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсії покладено законодавством на відповідні органи, до повноважень якої відноситься виготовлення довідок про грошове забезпечення.

Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування позовних вимог посилання до п.23 Порядку №3-1, відповідно до ч.2 якого пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії, що відповідно є підставою на думку позивача перерахувати йому пенсію згідно наданих довідок. При цьому суд виходить з наступного.

Порядок №3-1, який затверджений постановою правління ПФУ 30.01.2007 року, як і Порядок №45, визначають алгоритм дій та повноваження органів УПФ та уповноважених органів, які повинні видавати довідки про грошове забезпечення особам – пенсіонерам при зміні складових грошового забезпечення.

У той же час ст.63 Закону України № 2262-XII та відповідно Порядок №45 та Порядок №3-1 передбачають можливість надання пенсіонером додаткових документів, які дають право на підвищення пенсії. Аналіз положень Порядку №3-1 свідчить про те, що такими додатковими документами є документи, які дають право пенсіонеру для встановлення надбавок, підвищень, додаткових пенсій згідно із Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про донорство крові та її компонентів", "Про статус гірських населених пунктів в Україні" ; для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту "а" статті 16 та пункту "а" статті 24 Закону); для призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Таким чином, законодавець не ототожнює процедуру перерахунку пенсії у зв’язку із зміною складових грошового забезпечення (в якому фактично пенсіонер не повинен брати участь, а дії по перерахунку здійснюють уповноважені органи, які готують відповідні довідки для перерахунку пенсії, та пенсійні органи) та процедуру перерахунку пенсії у зв’язку з іншими обставинами, які дають право пенсіонеру на підвищення пенсії (пенсіонер самостійно подає додаткові документи до пенсійного органу).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у разі незгоди пенсіонера з даними довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виготовлену уповноваженим органом, спірні правовідносини у нього виникають саме з вказаним органом, якому надані повноваження по виготовленню вказаної довідки та визначення її складових.

Судом встановлено, що позивачу пенсія призначена 12.01.2018 року на підставі виготовленої йому довідки про грошове забезпечення. Позивач зазначив, що у вказану довідку не були включені такі види його грошового забезпечення як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Тобто будь-яких змін в його грошовому забезпеченні для перерахунку пенсії не відбулось та таким чином фактично у позивача виникли спірні правовідносини з суб’єктом владних повноважень, який видав вказану довідку для призначення пенсії позивачу.

До повноважень ГУ ПФУ не відноситься визначення складових грошового забезпечення для призначення пенсії військовослужбовцю. В цьому питанні і суд не може підмінювати та виконувати повноваження суб’єкта владних повноважень.

Компетенцією ГУ ПФУ є призначення або перерахунок пенсії на підставі наданої довідки про грошове забезпечення військовослужбовця. Лише у разі не виконання цієї функції є ознакою протиправності дій пенсійного органу.

Відповідно до п.9 Порядку №45 пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок. Але спірні правовідносини з цих питань у пенсіонера та ГУ ПФУ можуть виникнути у разі прийняття рішення ГУ ПФУ за результатами такої перевірки, з яким позивач буде не згодний.

Суд при вирішенні даної справи не заперечує висновків Верховного Суду України та новоствореного Верховного Суду, на які посилається позивач, щодо подібних правовідносин при вирішенні питань про складові грошового забезпечення, які повинні враховуватися при призначенні та перерахунку пенсії. Проте оскільки суд дійшов висновку про відсутність у відповідача компетенції на вирішення питання щодо складових грошового забезпечення військовослужбовця при призначенні та перерахунку пенсії без відповідної встановленого зразка довідки про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виготовленої компетентним органом, у суду відсутні підстави оцінювати зазначені у позові складові грошового забезпечення щодо необхідності їх включення до довідки.

Верховний суд неодноразово зазначав про врахування при обчисленні (перерахунку) пенсії сум, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок). Вказані обставини встановлюються лише суб’єктом владних повноважень, який видає довідку про грошове забезпечення для обчислення та перерахунку пенсії на підставі бухгалтерської документації та несе за ці дані відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі №286/2987/16-а за позовом ОСОБА2 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідок про грошове забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди АТО, індексації та компенсації за невикористану відпустку, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі довідок, зазначив, відмовляючи у позові ОСОБІ2, що довідки про грошове забезпечення не відповідають встановленим вимогам, з них не можна встановити, що із спірних сум сплачувався єдиний соціальний внесок. Довідки повинні видаватися на підставі первинних документів, вказані місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Суд вважає, що необхідність вирішення спірних правовідносин між суб’єктом владних повноважень, який видає довідку про грошове забезпечення зі всіма її складовими, є необхідною передумовою для звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі такої довідки про грошове забезпечення. На думку суду, саме з цих підстав розглядались дві зразкові справи по працівникам МВС: до пенсійних органів щодо не здійснення перерахунку на підставі наданої довідки про грошове забезпечення, та до Ліквідаційної комісії про зобов’язання виготовити довідку з відповідними складовими грошового забезпечення та направити її до пенсійного фонду (Пз/9901/1/18, Пз/9901/8/18).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, надавши позивачу відповідь на його заяву про перерахунок пенсії від 25.04.2018 року листом від 10.05.2018 року, яким повідомив його, що згідно з Порядком №3-1 документи про призначення та перерахунку пенсії подаються до органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших державних органів.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,6,7,9,139,242-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 67570, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65105, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії; зобов`язання провести з 12.01.2018 року перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час з дня призначення пенсії (з 12.01.2018 року) і по день фактичного проведення перерахунку.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В.Катаєва

.