
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№813/1962/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 липня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп’як О.О.,
секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -
у с т а н о в и в:
10.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Пенсійного фонду України в Золочівському районі, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення №4/4/М- 20 від 03.04.2018 року Золочівського відділу управління Пенсійного фонду України у Львівській області «Про відмову в перерахунку пенсії»;
- зобов’язати Золочівський відділ управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою від 15.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому за сіданні з викликом сторін.
01.06.2018 року та 05.06.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 27.06.2018 року замінено неналежного відповідача на належного – Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваним рішенням від 03.04.2018 року №4/4/М-20 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з 01.10.2017 відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся із цим позовом до суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позов та обґрунтовується тим, що заяву про перерахунок пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 -IV, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 позивачем не було подано. Також позивачем не було подано до заяви жодного документу для перерахунку пенсії. Тому заява позивача від 29.03.2018 року розглядалась в порядку Закону України «Про звернення громадян». Тому, відповідачем не приймалось рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу, а роз’яснення від 03.04.2018 року №4/4/М-20/02.05-06 було надане на підставі та в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян». Також вказує, що позивач одержував пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків (втрата працездатності 50%), а з 14.02.2002 призначена пенсія по інвалідності ІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків (втрата працездатності 80%), згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 та постановою Кабінету міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011. Відповідно до військового квитка позивача, такий з 25.06.1967 року по 17.11.1969 року проходив дійсну строкову службу. В період з 01.08.1987 по 02.10.1987 виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На переконання відповідача, оскільки на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не проходив дійсну строкову службу в армії, відтак, частина 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не підлягають застосуванню для перерахунку пенсій позивачу. Позивач не відповідає усім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась поза межами проходження ним дійсної строкової служби. Відтак, відмова відповідача відповідає вимогам чинного законодавства є обґрунтованою, дії правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Серії А № 099161 від 06.05.1998 року, виданого Львівською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № 126615. Згідно з посвідченням серії ААЗ № 644802 від 18.02.2014, виданого Пенсійним фондом України, є інвалідом ІІ групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань. Згідно посвідчення серії Б №549949 від 25.02.2002 року, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Золочівської РДА, позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби» Львівським Облвійськоматом 10.07..2017 видано позивачу посвідчення ветерана військової служби серії АА № 055507.
Згідно з архівною довідкою № 51/1/4877 від 22.09.1997 Центрального архіву Міністерства оборони України, ОСОБА_1 в складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 01.08.1987 року (наказ №213 від 01.08.87) по 02.10.1987 (наказ №275 від 02.10.87). Дані обставини також підтверджуються копією військового квитка позивача.
Відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА -1 №289281 від 28.04.2006 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з виконання обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України № 2148-VІІІ «Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 (далі Закон № 2148-VІІІ), яким ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
29.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто, з урахуванням положень постанови КМУ № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
03.04.2018 за №4/4/М-20/07.05-06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Золочівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян) надало позивачу відповідь у формі листа за результатами розгляду цієї заяви та відмовив йому у такому перерахунку пенсії, оскільки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він не проходив дійсну строкову службу.
Приймаючи рішення, суд керується таким.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991, встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону № 796-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-V від 05.10.2006, передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом № 2148-VIII статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року». Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).
Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Враховуючи вищенаведене, для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;
3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ не допускається).
При вирішенні справи суд враховує аналогічну правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (Пз/9901/33/18) та ухвалі від 11.06.2018 року у справі №825/1922/18 (провадження №Пз/9901/41/18).
При цьому, Верховний Суд у цій ухвалі від 08.05.2018 зауважив, що частина 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, набув інвалідність внаслідок участі у ліквідації наслідків цієї аварії, однак, така участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснювалась не під час проходження ним дійсної строкової служби.
З огляду на викладене, у позивача право для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII не виникло, оскільки судом не встановлено усіх трьох вищевказаних умов в сукупності.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи наведене у сукупності, відповідач, надаючи відповідь позивачу від 03.04.2018 за №4/4/М-20/07.05-06, діяв у спосіб та у порядку, що визначені чинним законодавством.
З огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19 -21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: 807050, Львівська область, Золочівський район, с. Ясенівці, іден. номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса:79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2018 року.
Суддя Карп`як ОСОБА_3
Судове рішення № 75190503, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 04.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/1962/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: