Ухвала суду № 75190309, 21.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2018 року № 810/1713/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві позовну заяву Фастівської місцевої прокуратури до Бородянської селищної ради Київської області, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся керівник Фастівської місцевої прокуратури до Бородянської селищної ради Київської області, треті особи: НАЗК, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Законом України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», КАСУ викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 р.

Відповідно до пп. 12 п. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАСУ, установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Під час дослідження позовної заяви на відповідність вимогам КАСУ до набрання чинності нової редакції Кодексу, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на виявлені недоліки, а саме: позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 106 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.), зокрема, зміст позовних вимог не конкретизований в частині дати оскаржуваного рішення, що унеможливлює суд встановити обставини, чи поданий позов в межах строків звернення до суду, встановлених законом; не зазначено адреси електронної пошти відповідача; відсутні й засоби зв'язку та адреси електронної пошти третіх осіб; не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутній оригінал платіжного доручення № 864 від 24.04.2017 р. про сплату 1600, 00 грн. судового збору, оскільки ухвалою суду від 16.05.2017 р. позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами, в тому числі і оригінал вказаного платіжного доручення, було повернуто позивачу, і, під час апеляційного та касаційного розгляду та після їх завершення, такі документи повторно суду не подавалися.

Крім того, відповідно до ч. 4 та 5 ст. 106 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.), позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Зазначені документи додаються в оригіналі. Відомості про представника зазначаються у позовній заяві, коли він підписує позовну заяву від імені позивача. Якщо представник подає позовну заяву, підписану особисто позивачем, відомості про представника у позовній заяві не зазначаються.

Позовна заява від імені Фастівської місцевої прокуратури підписана керівником ОСОБА_2, однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 106 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.), до позовної заяви не надано оригіналів документів на підтвердження його повноважень, та документів на підтвердження займаної ним посади.

Частинами 1, 2, 3 ст. 58 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.) встановлено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

В порушення вимог ст. 58 та ч. 5 ст. 106 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.), до позовної заяви не надано оригіналів документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позов, а також оригіналів документів на підтвердження займаної ним посади.

Виходячи з того, що у додатках до позовної заяви та в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження повноважень та обіймання займаної посади особи, яка підписала позов, позивач не виконав вимог вищезгаданого положення Кодексу.

Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 60 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.), прокурором у позовній заяві не визначено, в чому полягає порушення інтересів держави, та не обґрунтовано необхідність їх захисту, а також не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в той час як з тексту позовної заяви випливає, що позов подано прокурором «…з метою усунення негативних наслідків адміністративного корупційного правопорушення в інтересах держави…».

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що прокурор звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме - представництво інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р.), суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Прокурором самостійно в заяві зазначено, що він звертається в порядку ч. 2 ст. 60 КАСУ (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, - ч. 3 ст. 3 КАСУ (нової редакції).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАСУ (у редакції, чинній на день вчинення процесуальної дії), у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 14.10.2014 р. № 1697-VII «Про прокуратуру», організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. 131-1 Конституції України в редакції Закону України від 02.06.2016 р. № 1401-VIII, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким чином Конституцією України передбачено дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Що таке «виключні випадки» дає розуміння ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Доказів попереднього повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень, до звернення до суду, щодо його представництва в суді в інтересах держави, матеріали адміністративного позову не місять.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З вищезазначеного слідує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті - спонукати до виконання у разі неналежного здійснення таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Отже, із вищевикладеного слідує, що для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави, існує дві умови: 1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади); 2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

На противагу вимогам законодавства України, заява прокурора не містить ні обґрунтувань в чому саме полягає інтерес держави, ні обґрунтувань неможливості іншим органом державної влади, до компетенції якого належить вирішення питань у спірних правовідносинах, самостійно звернутись з аналогічним позовом до суду.

Відсутність виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», унеможливлює вирішення питання судом щодо відкриття провадження в адміністративній справі на підставі ч. 1 ст. 169 та ч. 7 ст. 160 КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.

Відповідно до ст. 169 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: письмового обґрунтування підстав для звернення до суду (обґрунтування змісту державного інтересу та неможливості здійснювати самостійно повноваження іншим органом у спірних правовідносинах); доказів попереднього повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень, до звернення до суду, щодо його представництва в суді із заявленими вимогами; оригіналу адміністративного позову від 11.05.2018 р. № 1843/вих.-17 з усіма доданими до нього матеріалами; належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам КАСУ в редакції, чинній на день звернення з даним позовом, зокрема, але не виключно, із конкретизацією змісту позовних вимог в частині дати оскаржуваного рішення; зазначенням адреси електронної пошти відповідача; засобів зв'язку та адреси електронної пошти третіх осіб; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, з урахуванням висновків суду та усунутих недоліків; у разі пропуску строку звернення до суду - обґрунтованого клопотання про його поновлення із зазначенням причин поважності такого пропуску, підтверджені відповідними письмовими доказами; оригіналу платіжного доручення № 864 від 24.04.2017 р. про сплату 1600, 00 грн. судового збору; оригіналів документів на підтвердження повноважень керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, дійсних як станом на день звернення з даним позовом, так і станом на день подання таких документів до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАСУ, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Фастівської місцевої прокуратури до Бородянської селищної ради Київської області, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.