Рішення № 75190251, 02.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року м.Київ № 810/921/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Кравченко Р.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - Онопрієнко В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Калитянської селищної ради

про скасування рішеня, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за

час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Калитянської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Калитянської селищної ради від 25.01.2018 № 591-47-VІІ "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1

- негайно поновити його на посаді голови Калитянської селищної ради;

- стягнути з Калитянської селищної ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.11.2015 він приступив до виконання повноважень голови Калитянської селищної ради.

Проте, 06.02.2018 рішенням Калитянської селищної ради від 25.01.2018 № 591-47-VІІ "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1." його було звільнено з займаної посади. Підставою для прийняття відповідного рішення та звільнення його з посади став висновок депутатів про порушення ним Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення наданих йому повноважень.

Позивач вказує, що він категорично не погоджується з рішенням Калитянської селищної ради від 25.01.2018 № 591-47-VІІ, вважає його протиправним та таким, що прийняте з порушенням приписів Регламенту Калитянської селищної ради, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Позивач зазначає, що в порушення вимог законодавства депутати Калитянської сільської ради вирішили висловити йому недовіру у зв'язку не прийняттям звіту про його работу. Водночас, позивач стверджує, що згідно з вимогами чинного законодавства сільський, селищний, міський голова на вимогу не менше половини депутатів відповідної ради зобов'язаний прозвітувати лише про роботу виконавчих органів ради, у той час як звітувати про свою роботу голова повинен виключно перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

При цьому, позивач зауважує, що звіт про діяльність виконавчих органів Калитянської селищної ради за 2017 рік було включено до порядку денного 47 чергової сесії VII скликання Калитянської селищної ради, яка відбулась 25.01.2018 року. Разом з цим, наголошував, що рішення про те, що відповідний звіт не прийнято він не отримував та на офіційному сайті ради таке рішення також не розміщене.

За наведених обставин, позивач переконаний, що підстави для висловлення йому недовіри були відсутні.

Позивач також вказує і про недотримання депутатами Калитянської селищної ради визначеної законодавством та Регламентом процедури дострокового припинення повноважень селищного голови, а саме: депутати не мали права продовжувати проводити 47 чергову сесію VII скликання без його участі (оскільки відповідна сесія була ним закрита), а також змінювати склад лічильної комісії. Звертав увагу суду, що документи які б свідчили, що голосування про дострокове припинення його повноважень проводилось таємно також відсутні.

У свою чергу, вказує позивач, проект оскаржуваного рішення не був опублікований на офіційному веб-сайті Калитянської селищної ради, не проходив юридичну експертизу в юридичній службі та не містить погодження голови профільної комісії. Питання щодо дострокового припинення його повноважень не було включено до Порядку денного 47 сессії, який оприлюднювався у встановленому законодавством порядку, про дане питання не вказано також і в розпорядженні від 11.01.2018 про скликання чергової сесії.

При цьому, позивач акцентує увагу, що згідно з приписами Регламенту Калитянської селищної ради всі питання включені до порядку денного, які вносяться на розгляд ради попередньо повинні обов'язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями. Водночас питання про недовіру селищному голові, про утворення лічильної комісії з таємного голосування, про дострокове припинення повноважень селищного голови та інші відповідними комісіями не розглядались.

Позивач також зауважує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено причин його прийняття. Разом з цим, вказує, що відповідно до приписів Регламенту підставами для розгляду питання про дострокове припинення повноважень селищного голови є наявність рішень суду про визнання розпоряджень, дій чи бездіяльності селищного голови незаконними або встановлення факту відсутності селищного голови на роботі протягом 1 повного робочого дня, проте відповідні судові рішення щодо нього - відсутні.

На підставі викладеного, позивач стверджує, що факти викладені в оскаржуваному рішенні про порушення ним Конституції або законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень є надуманими, а рішення Калитянської селищної ради від 25.01.2018 № 591-47-VІІ "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1." є таким, що прийнято із численними порушеннями вимог законодавства.

Крім цього, позивач також зазначає, що оскільки його звільнення із займаної посади є незаконним, тому він підлягає поновленню на цій посаді, а також має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/921/18 та призначено судове засідання.

В ході судового розгляду відповідач адміністративного позову не визнав, надав до суду відзив, а також заперечення на позовну заяву (том 2 а.с. 52-58, 159-162).

В обґрунтування доводів заперечень, зазначив, що позивачем не було влючено до порядку денного 47 сессії питання, які вимагали включити депутати Калитянської ОТГ, а саме: питання про звіт селищного голови ОСОБА_1 за 2017 рік та питання про висловлення недовіри селищному голові (в разі неприйняття звіту). Вказані питання не були включені позивачем до порядку денного, оскільки він вважав їх недоречними, та разом з цим, замінив їх на питання про звіт селищної ради про діяльність виконавчих органів Калитянської селищної ради за 2017 рік.

На засіданні ради позивач також проігнорував пропозицію депутатів розглянути відповідні питання та вказав, що відсутні підстави для включення цих питань у порядок денний, оскільки він не порушував Конституцію та закони, права і свободи громадян.

Таким чином відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги статей 8, 9 Регламенту та протиправно не допустив внесення питань щодо дострокового припинення його повноважень як до початку сесії так і на самій сесії.

Крім того, відповідач вказує, що під час проведення засідання чергової 47 сесії позивач безпідставно покинув засідання сесії, а тому відповідно до Регламенту сесію очолила секретар ради за головуванням якої і були розглянуті питання, які вимагали вирішити депутати ради.

Таким чином, відповідач переконаний, що Регламент Калитянської селищної ради не був порушений радою під час проведення 47 чергової сесії.

Разом з цим, відповідач зазначає, що посилання позивача про те, що ним жодним чином не порушувувались норми Конституції та законів України спростовується великою кількістю письмових доказів, які додаються до відзиву.

Зокрема, відповідач вказує, що позивач жодним чином не реагував на письмові звернення громадян та депутатів різних рівнів щодо притягнення керівника КП «Калитянський» до відповідальності за порушення вимог законодавства. При цьому, відповідач зауважив, що вирішення питання щодо призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що відносяться до комунальної власності територіальних громад належить до повноважень саме селищного голови.

Наведене, на думку відповідача, свідчить про грубе порушення позивачем вимог Закону України «Про звернення громадян», а також порушення ним повноважень, якими він наділений відповідно до Конституції та Закону України «Про місцеве самоврядування».

Разом з цим, відповідач також звертав увагу суду, що у травні 2017 року рішенням суду позивача було притягнуто до адміністративної відновідальності за корупційні діяння передбачені статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що рішення Калитянської селищної ради «Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1.» є законним та обґрунтованим та не може бути скасоване лише з формальних міркувань позивача. При цьому, відповідач зауважив, що на його думку, поновлення ОСОБА_1 на посаді призведе до повного занепаду громади.

Відповідач також звертав увагу суду, що посилання позивача на порушення Калитянською селищною радою під час прийняття оскаржуваного рішення вимог статті 33 Регламенту не відповідає дійсності, оскільки Регламент це підзаконний акт та не може обмежувати підстави, які встановлені частиною 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідно до якої не вимагається наявність будь-яких судових рішень для дострокового припинення повноважень селищного голови у зв'язку із порушенням останнім Конституції або законів України та/або прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідач наполягав на тому, що всі обставини викладені у позовній заяві не відповідають дійсності, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У ході судового розгляду справи відповідачем було надано до суду додаткові пояснення (том 3, а.с. 9-11). У вказаних поясненнях останній зазначає, що відповідно до вимог Регламенту (якими передбачено формування порядку денного сесії Калитянської селищної ради) проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог, зміни до нього обговорються і затверджуються в цілому Радою більшістю голосів присутніх депутатів. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії проводиться за скороченою процедурою. При цьому, питання затвердженого порядку денного сесії ради можуть розглядатися в іншій, ніж передбачена в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням ради, прийнятим після обговорення за скорочешо процедурою.

Крім того, відповідач зауважує, що Регламентом передбачено випадки за яких питання, включені до порядку денного, які вносяться на розгляд ради можуть попередньо не розглядатися профільною комісією та іншими постійними комісіями. Саме до таких віднесено питання щодо висловлення недовіри селищному голові, а також переобрання голови лічильної комісії.

Разом з цим, відповідач також зазначив, що 25.01.2018 голова селищної ради ОСОБА_1, відповідно до сформованого депутатами за участі і самого голови порядку денного сесії, відзвітував перед депутатами про роботу виконавчих органів Калитянської селищної ради, проте, вказаний звіт не було прийнято, що у свою чергу і стало причиною голосування про недовіру голові та дострокове припинення його повноважень.

Таким чином, у додаткових поясненнях до заперечень відповідач наголошує, що повноваження позивача було достроково припинено на підставі абзацу 1 частини 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також статті 33 Регламенту, а тому відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» останнього правомірно було звільнено з посади.

Підсумовуючи викладене відповідач вважає, що рішення 47 чергової сесії Калитянської селищної ради VII скликання від 25.01.2018 року є такими, що прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Калитянської селищної ради об'єднаної територіальної громади, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не має.

Позивачем, у свою чергу, було надано до суду відповідь на відзив, пояснення на заперечення, а також пояснення на додаткові пояснення до заперечень відповідача (том 2 а.с. 136-148, 183-186, том 4 а.с. 5-25).

За клопотанням сторін судом було викликано та допитано в якості свідків мешканців Калитянської об'єднаної територіальної громади.

Так, допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_5, який був членом тимчасової комісії по перевірці фінансово-господарської діяльності КП «Калитянський» пояснив суду, зокрема, що позивач жодним чином не реагував на звернення громадян та депутатів різних рівнів щодо притягнення керівника КП «Калитянський» до відповідальності за порушення вимог законодавства, що свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень під час перебування на посаді голови Калитянської селищної ради.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він був відеооператором на 47 черговому засіданні Калитянської селищної ради та зазначив про можливість перегляду судом відеозапису на якому достовірно та у повному обсязі зафіксовано обставини які відбувались під час засідання сесії Калитянської селищної ради 25.01.2018.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили суду, що звіт голови Калитянської селищної ради за 2017 рік не було прийнято більшістю депутатів Калитянської селищної ради, оскільки він не відповідав дійсності так само як і звіт позивача за 2016 рік.

Свідок ОСОБА_9, який був присутнім на засіданні 47 чергової сесії Калитянської селищної ради пояснив суду, що на стадії затвердження порядку денного виник конфлікт між головою Калитянської селищної ради та присутніми на засіданні депутатами. Після чого голова ради закрив сесію та покинув залу засідання. Засідання ради стало некерованим, відбувався безлад та депутати Калитянскої селищної ради продовжили засідання без голови ради, а також членів лічільної комісії. Депутатами було обрано новий склад лічильної комісії, а також призначено головуючим на сесії секретаря ради Федоровську Л.П.

Свідок також зазначив, що депутати не надали можливості позивачу звітувати перед ними про роботу виконавчих органів Калитянскої селищної ради та протиправно прийняли рішення щодо висловлення йому недовіри. Звертав увагу суду, що переважна більшість жителів громади заперечують проти звільнення ОСОБА_1 з посади голови Калитянскої селищної ради.

У ході судового розгляду спрви позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача під час розгляду справи наполягали на правомірності оскаржуваного рішення та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, а також свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Калитянської селищної ради від 06.11.2017 було, зокрема, визнано повноваження 26 депутатів у 26 округах Калитянської селищної ради VІІ скликання ОТГ та голови Калитянської селищної ради ОТГ ОСОБА_1, утворено лічильну комісію Калитянської селищної ради І скликання ОТГ у кількості 5 осіб та постійні комісії, обрано секретарем Калитянської селищної ради І скликання ОТГ виборчого округу № 23 Федоровську Л.П., (том 1 а.с.96, 99, 100, 101-102).

Розпорядженням голови Калитянської селищної ради від 11.01.2018 № 9 було скликано 47 чергову сесію Калитянської селищної ради (том 1 а.с. 150-152). У пункті 2 цього розпорядження визначено перелік питань, які вирішено включити до порядку денного.

22.01.2018 до голови Калитянської селищної ради від голови зборів депутатів Калитянської ОТГ надійшло звернення про включення до порядку чергової сесії 25.01.2018 такі питання:

1) звіт селищного голови ОСОБА_1 за 2017 рік;

2) в разі неприйняття звіту селищного голови, питання про висловлення недовіри селищному голові Калитянської ОТГ (том 1, а.с. 157).

При цьому, на підставі даних протоколу зборів депутатів судом встановлено, що депутати звертались до голови Калитянської селищної ради з вимогою про його звітування саме за діяльність виконавчих органів у 2017 році (том 1, а.с. 158-162).

У зв'язку з упорядкуванням порядку денного 47 чергової сесії Калитянської селищної ради VІІ скликання та необхідності включення питання, на підставі звернення депутатів Калитянської селищної ради від 22.01.2018 № 109/02-14, відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве голови Калитянської селищної ради самоврядування в Україні» розпорядженням голови Калитянської селищної ради № 26 від 24.01.2018 було внесено зміни до розпорядження, а саме порядок денний 47 чергової сесії доповнено, зокрема, таким питанням: «звіт голови селищної ради про діяльність виконавчих органів Калитянської селищної ради за 2017 рік» (том 1, а.с. 153-156).

На підставі даних наявного у матеріалах справи витягу Протоколу денного 47 чергової сесії Калитянської селищної ради VІІ скликання від 25.01.2018, а також переглянутого у судовому засіданні 27.06.2018 відеозапису засіданні цієї сесії, судом встановлено наступні обставини (том 3, а.с. 15-32).

25.01.2018 було розпочато 47 чергову сесію Калитянської селищної ради VІІ скликання. На цьому засіданні сесії були присутні 24 депутата (том 3 а.с.34).

Голова ради зачитав проект порядку денного цієї сесії та ознайомив з ним усіх присутніх депутатів. Вказаний проект порядку денного було вирішено взяти за основу (том 3 а.с. 36).

Водночас, у подальшому, депутати стали вимагати розглянути пропозицію депутата Балакір Р.Д. та включити до порядку денного крім іншого такі питання:

1. про недовіру селищному голові, а у разі неприйняття звіту розглянути питання:

2. про утворення лічильної комісії з таємного голосування,

3. про дострокове припинення повноважень селищного голови,

4. про затвердження протоколу № 2 таємного голосування,

5. про надання повноважень голови селищної ради.

Головуючий (позивач) запропоновував сесію не закривати та продовжити засідання на наступному тижні або все ж таки закрити сесію.

Позивач у судовому засіданні 27.06.2018 пояснив, що надалі, у зв'язку з тим, що на засіданні сесії розпочався безлад він вирішив закрити це засідання, проте деякий час знаходився в залі засідання, збирав свої речі та спілкувався з громадянами. Наголошував, що жодного питання включеного до порядку денного цієї сесії розглянуто не було, в тому числі і питання про звіт голови за діяльність виконавчих органів Калитянської селищної ради за 2017 рік.

З переглянутого у судовому засіданні відеозапису засідання сесії судом встановлено, що дійсно жодного питання включеного до порядку денного, у тому числі і питання про звіт голови про діяльність виконавчих органів Калитянської селищної ради за 2017 рік - не розглядалось.

Разом із цим, судом встановлено, що депутати Калитянської селищної ради вирішили продовжити засідання сесії. У зв'язку з тим, що голова закрив засідання та вирішив покинути зал засідань, депутатами було обрано головуючим - секретаря Калитянської селищної ради Федоровську Л.П. (том 3, а.с. 42, 43). Крім того, депутатами було також обрано нового секретаря сесії - Василенко О.М., та нову голову лічильної комісії - Толстікову Л.І. (том 3, а.с. 44, 40, 41).

Як вбачається з матеріалів справи (том 3, а.с.24, 46), депутати Калитянської селищної ради у кількості 20 осіб проголосували про включення до порядку денного 47 чергової сесії (за пропозицією депутата Балакір Р.Д.) такі питання:

1. бюджет на 2018 рік,

2. звіт голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1,

3. про висловлення недовіри голові Калитянської селищної ради ОСОБА_1

затвердили порядок денний 47 чергової сесії від 25.01.2018 в цілому (з урахуванням пропозицій депутата Балакір Р.Д.) (том 3, а.с. 45).

4. про утворення лічильної комісії з таємного голосування,

5. про дострокове припинення повноважень селищного голови,

6. про затвердження протоколу № 2 комісії таємного голосування,

7. про покладення повноважень голови селищної ради та виконавчого комітету.

Таким чином, депутати Калитянської селищної ради затвердили порядок денний 47 чергової сесії від 25.01.2018 в цілому з урахуванням зазначеної пропозиції депутата Балакір Р.Д. (том 3, а.с. 28, 45) та перейшли до їх розгляду.

Зокрема, як вбачається зі змісту протоколу засідання звіт голови селищної ради не прийнято у зв'язку з тим, що останній покинув засідання сесії (том 3, а.с. 29, 61, 62).

З огляду на те, що звіт голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1, не прийнято, депутати прийняли рішення № 589-47-VІІ про висловлення йому недовіри (том 3, а.с. 63, 64).

За наведених обставин депутатами було поставлено на голосування питання про дострокове припинення повноважень голови селищної ради та за результатами якого прийнято рішення № 591-47-VІІ про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1 (том 3, а.с. 72).

Cаме вказане рішення стало підставою для звільнення позивача з займаної ним посади - голови Калитянської селищної ради про що свідчать дані, зокрема, наявного в матеріалах справи витягу с трудової книжки ОСОБА_1

Важаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.

Згідно з приписами статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

В силу вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Основи місцевого самоврядування, зокрема, територіальних громад визначені в Конституції України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України.

Статтею 2 цього Закону та Розділом ХІ Конституції України визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Вказана норма узгоджується із приписами частини 3 статті 140 Конституції України, якою визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Стаття 146 Конституції України передбачає, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Приписами статей 10, 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У свою чергу, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Частина 2 статті 141 Конституції України передбачає, що територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років

Відповідно до приписів статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.

Сільський, селищний, міський голова, серед наданих йому законом повноважень, зокрема, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень та разом із цим, несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

У свою чергу, приписами статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

Так, положеннями статті 79 вказаного Закону визначено, що повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:

1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

2) припинення його громадянства;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

4) відкликання з посади за народною ініціативою;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

6) його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".

При цьому, відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові, а також прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом та деякі інші питання, зокрема, заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради; розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах вирішуються виключно на пленарних засіданнях.

Приписами статті 46 цього Закону визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова. Пленарні засідання також веде голова ради у відповідності до вимог цього Закону та регламенту ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

У свою чергу, порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Як встановлено судом, чинний на момент виникнення спірних правовідносин регламент Калитянської селищної ради об'єднаної територіальної громади затверджено рішенням сесії від 22.12.2015 № 13- ІІ-VII (далі - Регламент) (том 1 а.с. 40-70).

Як вбачається зі змісту пункту 1.1. Регламенту Калитянська селищна рада об'єднаної територіальної громади здійснює від імені та в інтересах територіальних громад (які представляє) функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про доступ до публічної інформації", "Про запобігання корупції", іншими законодавчими актами, Статутом об'єднаної територіальної громади, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.

Пунктом 1.4 вказаного документу встановлено, що Регламент Ради є обов'язковим для виконання всіма депутатами, селищним головою та іншими посадовими особами місцевого самоврядування. Регламент встановлює порядок скликання і проведення сесій Ради, формування виконавчих органів Ради, порядок прийняття рішень та звітів, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру діяльності депутатів, посадових осіб та органів Ради.

Так, пунктами 4.1-4.3 Регламенту визначено, що рада проводить свою роботу сесійно. Сесії Ради складаються з пленарних засідань ради і засідань постійних та інших комісій Ради, що проводяться у перерві між пленарними засіданнями. Порядок скликання сесії визначається статтею 46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Сесії ради згідно зі статтею 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» можуть скликатися: селищним головою; секретарем ради; депутатською групою; однією третиною (1/3) депутатів від загального складу ради; постійною комісією ради (пункт 7.1. Регламенту).

При цьому, згідно з приписами частини 6 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія сільської, селищної, міської ради скликається секретарем сільської, селищної, міської ради виключно у випадку немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради. У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів вказаної норми лише у даному випадку сесію ради відкриває і веде у секретар ради.

Відповідно до частини 7 цієї статті сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Пунктом 7.2 Регламенту встановлено, що чергові сесії ради скликаються за розпорядженням селищного голови в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше, ніж один раз на місяць. Апарат ради за 10 днів повідомляє депутатів про час скликання і місце проведення та перелік питань, які передбачається внести на розгляд чергової сесії ради. Ця інформація обов'язково публікується в офіційному друкованому виданні ради, на її офіційному сайті, оприлюднюється в інших засобах масової інформації .

Проект порядку денного формується апаратом Ради. Пропозиції щодо включення питань до проекту порядку денного сесії можуть вноситись селищним головою, секретарем ради, постійними комісіями, депутатськими групами, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян, старостами, а також органами самоорганізації населення, трудовими колективами, політичними партіями і громадськими організаціями (пункт 8.1 Регламенту).

Всі питання, включені до проекту порядку денного, які вносяться на розгляд ради, попередньо повинні обов'язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями, крім випадків, передбачених цим Регламентом (пункт 8.2 Регламенту).

Такі випадки передбачені у пункті 8.4 Регламенту, де вказано, що у виключних випадках питання, внесені до порядку денного позачергової сесії, можуть розглядатись на пленарних засіданнях без обговорення у постійних комісіях, якщо за це проголосувало більшість депутатів від загального складу Ради.

Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог, зміни до нього обговорюються і затверджуються в цілому Радою більшістю голосів присутніх депутатів. Обговорення щодо включення будь-якого питання до порядку денного сесії проводиться за скороченою процедурою. Питання затвердженого порядку денного сесії ради можуть розглядатися в іншій, ніж передбачена в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При цьому заслуховується виступ ініціатора додаткового питання до порядку денного з його обґрунтуванням, ступінь підготовленості питання для прийняття рішення, а також заслуховується виступ з цього питання голови відповідної постійної комісії та представника відповідного виконавчого органу ради (пункт 8.5, 8.6 Регламенту).

Пунктом 20.6. Регламенту визначено, що депутат має право вийти з пропозицією про включення окремих питань до порядку денного. Ця пропозиція попередньо розглядається на засіданні відповідної постійної комісії. Про включення чи невключення запропонованих депутатом питань до порядку денного сесії, вирішує постійна комісія.

Сттаття 9 Регламенту встановлює процедуру (порядок) підготовки питань для розгляду на сесії, яка передбачає вжиття ряду організаційних заходів підготовки питань, що вносяться на розгляд сесії. При цьому, за змістом пункту 9.1. Регламенту матеріали, підготовлені з відступами від вимог цього Регламенту, приймаються до розгляду на сесії ради, як виняток, лише у випадку, коли вони вимагають термінового вирішення, були розглянуті на профільній комісії та завізовані головами всіх постійних комісій і вносяться до порядку денного сесії в порядку їх надходження.

Головуючий на пленарному засіданні ради (пункт 12.1 Регламенту):

1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви в засіданнях ради;

2) виносить на обговорення проекти рішень, інші акти ради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення, інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

3) організовує розгляд питань;

4) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

6) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

7) ставить питання на голосування, повідомляє його результати;

8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити у відповідності з порядком денним сесії ;

10) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;

11) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

При цьому, згідно з вимогами пункту 13.7 Регламенту на пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. А у разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання (пункт 18.3 Регламенту).

Як було встановлено судом, 11.01.2018 головою Калитянської селищної ради було видано Розпорядження № 9 про скликання 47 чергової сесії Калитянської селищної ради та з урахуванням пропозиції (звернення) групи депутатів Калитянської селищної ради позивачем було прийнято розпорядження № 26 від 24.01.2018 яким доповнено порядок денний 47 чергової сесії, зокрема, таким питанням: «звіт голови селищної ради про діяльність виконавчих органів Калитянської селищної ради за 2017 рік.»

Судом також встановлено, що у відповідності до вимог законодавства голова Калитянської селищної ради 25.01.2018 відкрив 47 чергову сесію Калитянської селищної ради VІІ скликання, зачитав проект порядку денного цієї сесії та ознайомив з ним усіх присутніх депутатів. Вказаний проект порядку денного було вирішено взяти за основу.

Водночас, як встановлено судом, депутатами Калитянської селищної ради VІІ скликання під час проведення сесії не було дотримано вимог Регламенту та відповідно Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, депутати безпосередньо після того, як було прийнято рішення взяти оголошений головою порядок денний за основу стали вимагати включити до порядку денного додатково інші питання, які, у свою чергу, не розглядались постійними комісіями.

Депутатами не взято до уваги, що питання затвердженого порядку денного сесії ради можуть розглядатися в іншій, ніж передбачена в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою, проте включення інших питань, зокрема і тих що не розглядались постійними комісіями не передбачено ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані Регламентом, ані жодним іншим нормативно-правовим документом.

Крім того, суд зауважує, що як вже зазначалось, депутат має право вийти з пропозицією про включення окремих питань до порядку денного проте, виключно у тому випадку, коли ця пропозиція попередньо розглядається на засіданні відповідної постійної комісії. При цьому, про включення чи невключення запропонованих депутатом питань до порядку денного сесії, вирішує постійна комісія, а не голова чи депутати селищної ради.

Таким чином, судом встановлено, що депутати Калитянської селищної ради не мали правових підстав вимагати на засіданні 47 чергової сесії Калитянської селищної ради VІІ скликання влючення до порядку денного будь-яких інших питань, які не розглядались постійними комісіями, зокрема, щодо висловлення недовіри селищному голові, а у разі неприйняття звіту вирішення питань: про утворення лічильної комісії з таємного голосування, про дострокове припинення повноважень селищного голови, про затвердження протоколу № 2 таємного голосування, про надання повноважень голови селищної ради.

Суд зазначає, що у випадку гострої необхідності (відповідно до вимог Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Калитянської селищної ради) скликаються позачергові сесії. У даному випадку до проекту порядку денного вносяться лише ті питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії та разом з цим, питання, внесені до порядку денного позачергової сесії ради, можуть розглядатися профільною постійною комісією ради в день проведення сесії, а у виключних випадках - можуть розглядатись на пленарних засіданнях без обговорення у постійних комісіях, якщо за це проголосувало більшість депутатів від загального складу Ради.

Отже, з наведеного вбачається, що в разі виникнення гострої необхідності вирішення питань, зокрема щодо висловлення недовіри селищному голові та/або дострокового припинення повноважень селищного голови депутати Калитянської селищної ради (за пропозицією не менш як однієї третини) не були позбавлені можливості скликати позачергову сесію для вирішення відповідних питань.

Разом із цим, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів Регламенту на пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. У свою чергу, головуючий зобов'язаний забезпечувати дотримання Регламенту всіма присутніми на засіданні, а також вживати заходів до підтримання порядку в залі. Проте, судом встановлено (з урахуванням перегляду у судовому засіданні відеозапису сесії), що депутати Калитянської селищної ради створювали перешкоди у проведенні засідання та жодним чином не реагували на зауваження головуючого щодо дотримання порядку та дисципліни в залі. Таким чином, керуючись положеннями пункту 18.3 Регламенту позивачем було правомірно закрито засідання 47 чергової сесії Калитянської селищної ради VІІ скликання.

Отже, судом встановлено, що депутати Калитянської селищної ради після закриття головуючим чергової сесії не маючи на це правових підстав та порушуючи вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також приписи Регламенту вирішили самостійно продовжити засідання сесію.

Крім того, суд зазначає, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Калитянської селищної ради чітко визначено підстави, процедуру та порядок дострокового припинення повноважень селищного голови, якого також не було дотримано депутатами ради.

Так, відповідно до приписів частини 2 статті 79 «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими, зокрема, у разі: набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституціюабо закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Підставами для розгляду питання про дострокове припинення повноважень селищного голови за порушення ним Конституції або законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень є наявність рішень суду про визнання розпоряджень, дій чи бездіяльності селищного голови незаконними або встановлення факту відсутності селищного голови на роботі протягом 1 повного робочого дня (крім відпусток та тимчасової непрацездатності, посвідченої у встановленому порядку) (пункт 33.1 Регламенту).

Таким чином, нормами законодавства не передбачено таких підстав для достроковго припинення повноважень селищного голови як «висловлення недовіри селищному голові» та/або «неприйняття звіту селищного голови про діяльність виконавчих органів».

Як вбачається із відеозапису, який було переглянуто судом, позивач фактично не звітував про роботу виконавчих органів за 2017 рік, оскільки сесію ради було ним закрито про що було оголошено головуючим. У подальшому, як пояснив позивач, він здійснював спілкування з громадянами, які є його виборцями. При цьому, як видно із відеозапису, уваги осіб, які у незначній кількості залишились у залі не було, і жодних запитань із зали або відповідей від голови, які б свідчали про процес звітування голови не було.

Отже, з наведеного вбачається що підстави для розгляду депутатами Калитянської селищної ради питання про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1 та відповідно й інших пов'язаних з цим питань були відсутні.

При цьому, доводи представників відповідача про те, що повноваження позивача було вирішено достроково припинити у зв'язку із наявністю судового рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а також систематичне порушення ним Конституції або законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень, а саме: не реагування на звернення громадян та депутатів, повторне не прийняття наданого ним звіту про діяльність виконавчих органів, не приймається судом до уваги та спростовується наявними у справі документами, з огляду на таке.

Як вбачається з наявного в матерілах справи листа, надісланого Калитянською селищною радою на звернення позивача від 23.03.2018 вх.№ 52, виконуючим обов'язки голови, секретарем ради Федоровською Л.П. повідомлено, що за період роботи з 12.11.2015 по 06.02.2018 ОСОБА_1 на посаді голови Калитянської селищної ради у Калитянській селищній раді відсутні судові рішення, які набрали законної сили, про визнання судом ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних або адміністративних правопорушень (зокрема за вчинення корупційних діянь).

За вказаний період роботи до ОСОБА_1 Калитянською селищною радою не застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, а також відсутні судові рішення про визнання розпоряджень, дій чи бездіяльності голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1 незаконними (том 2, а.с. 49).

Крім того, постановою Апеляційного суду Київської області від 21 червня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Разом з цим, суд звертає увагу, що як вбачається зі змісту розпорядження Калитянської селищної ради від 26.01.2018 позивача було звільнено у зв'язку з достроковим припиненням повноважень голови Калитянської селищної ради відповідно до абз.1 ч.2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у той час як достокове припинення повноважень голови селищної ради у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією передбачено пунктом 31 частини 1 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто є зовсім іншою підставою ніж та, на підставі якої було звільнено позивача.

Крім того, пунктом 31 частини 1 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачена можливість дострокового припинення повноважень голови виключно у випадку, якщо відповідним рішенням суду його притягнуто до відповідальності шляхом накладення стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. У той час, як позивачу судом було винесено лише усне зауваження.

Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 жодним чином не реагував на звернення депутатів та громадян про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника КП «Калитянський», то суд звертає увагу на те, що по-перше, відповідна підстава сама по собі згідно з приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не є підставою для дострокового припинення повноважень селищного голови.

По-друге, на підставі доданих представником відповідача до заперечень документів судом встановлено, що на запити про надання публічної інформації громадянина ОСОБА_5, позивачем було надано відповіді вих. № 1141 від 06.10.2016, вих. № 1251 від 02.11.2016, вих. № 1400 від 28.11.2016, вих. № 1093 від 18.07.2017, вих. № 67 від 12.01.2018 (том 2 а.с.59, 60, 65, 66, 73,74, 82, 91, 99).

На депутатські звернення депутата Калитянської селищної ради Балакір Р.Д. позивачем надано відповідь за № 168 від 21.11.2016, вих.. № 1394 від 24.11.2016 (том 2 а.с.69-71, 72, 75, 76).

На депутатські звернення депутата Калитянської селищної ради Толстікової Л.І. позивачем надано відповіді за № 6 від 04.11.2017 , вих. № 1444 від 07.12.2016 (том 2 а.с.77-78, 79-80, 81).

Разом із цим, судом також встановлено, що 11.01.2018 головою Калитянської селищної ради було видано розпорядження № 12 про позбавлення премії за січень 2018 року керівника КП «Калитянський», тобто притягнуто вказану особу до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог статті 147 КЗпП (том 2, а.с.139).

Таким чином, наявні у матеріалах справи документи повністю спростовують доводи відповідача про те, що позивач жодним чином не реагував на звернення громадян та депутатів різних рівнів щодо притягнення керівника КП «Калитянський» до відповідальності за порушення вимог законодавства. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем у запереченнях не конкретизовано на які саме конкретно звернення не реагував позивач та не надав відповіді. Відповідачем також не було надано і будь-яких доказів зверень депутатів або мешканців до суду з питання саме ненадання відповіді головою на звернення або будь-яких задокументованих фактів ненадання відповіді на звернення.

Суд також акцентує увагу, що як було встановлено судом, позивач взагалі не звітував на засіданні 47 чергової сесії Калитянської селищної ради, тому підстави для прийняття Калитянською селищною радою рішення про те, що звіт голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1 № 588-а-47-VII від 25.01.2018 не прийнято та разом з цим рішення про висловлення недовіри голові Калитянської селищної ради ОСОБА_1 № 589-47 -VII були відсутні.

Крім того, суд також зауважує, що як у протоколі сесії, так в рішенні районної ради № 588-а-47-VII від 25.01.2018 не наведено жодних конкретних мотивів, зокрема, не вказано, в чому саме проявилося невиконання чи неналежне виконання позивачем як головою районної ради службових обов'язків, що могло би бути підставою для визнання роботи голови районної ради незадовільною.

Суд наголошує, що жодна із зазначених представниками відповідачів обставин (наявність судового рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, не реагування на звернення громадян та депутатів, повторне не прийняття наданого ним звіту про діяльність виконавчих органів, не приймається судом до уваги та повністю спростовується наявними у справі документами) не передбачена законодавством як підстава для дострокового припинення повноважень голови селищної ради.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів статті 33 Регламенту Калитянської селищної ради питання про дострокове припинення повноважень селищного голови мають право винести на розгляд ради не менш як половина депутатів від загального складу ради. Ініціатори подають обґрунтовану заяву в письмовій формі, завірену власноручними підписами.

В цьому випадку сесія ради скликається на вимогу групи депутатів, яка ініціює дострокове припинення повноважень селищного голови, і є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь не менше 2/3 депутатів від загального складу ради.

Під час розгляду цього питання сесію відкриває і веде секретар ради, а в його відсутності - призначений сесією депутат.

Доцільність розгляду радою питання про дострокове припинення повноважень селищного голови попередньо розглядається постійними комісіями ради, виконавчим комітетом, виконавчими органами ради з обов'язковим прийняттям обґрунтованого рішення.

Рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови приймається таємним голосуванням після обговорення цього питання на сесії ради не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Водночас, заяви про дострокове припинення повноважень відповідачем суду не надано. Судом було встановлено, що питання про дострокове припинення повноважень селищного голови попередньо постійними комісіями ради, виконавчим комітетом, виконавчими органами ради не розглядалось та відповідних обґрунтованих рішень не приймалось.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано встановленої законодавством процедури дострокового припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1

Отже, з наведеного вбачається, що підстави для прийняття оскаржуваного рішення були відсутні. У зв'язку з цим, суд не надає правової оцінки доводам позивача про порушененя відповідачем порядку опублікування відповідних рішень. При цьому, зауважує, що не оприлюднення проектів рішень Калитянської селищної ради відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути підставою для їх скасування, оскільки законодавством за вказане порушення передбачена відповідальність винних у такому порушенні осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що рішення Калитянської селищної ради від 25.01.2018 № 591-47-VІІ "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1." є протиправним та таким що порушує гарантовані Конституцією України законні права позивача, зокрема права на працю, а тому підлягає скасуванню.

Разом з цим, у ході судового розгляду справи судом було встановлено, що 26.01.2018 відповідно до абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Калитянської селищної ради "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1." від 25.01.2018 № 591-47-VІІ Калитянською селищною радою було видано розпорядження № 02-К «Про звільнення у зв'язку з достроковим припиненням повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1.». Крім того, 06.02.2018 розпорядженням Калитянської селищної ради № 04-К було внесено зміни до розпорядження від 26.01.2018 № 02-К, а саме:

пункт 1 розпорядження викладено в такій редакції:

«Звільнити ОСОБА_1 06 лютого 2018 у зв'язку з достроковим припиненням повноважень голови Калитянської селищної ради, відповідно до абз.1 ч.2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

пункт 2 розпорядження викладено в такій редакції:

«Відділу бухгалтерського обліку та звітності нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за 06 днів невикористаної щорічної основної відпустки та відпрацьований період роботи з 12.11.2017 по 25.01.2018».

Таким чином, вказані розпорядження було видано на виконання рішення Калитянської селищної ради "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1." від 25.01.2018 № 591-47-VІІ, яке судом визнано протиправним.

Водночас, позивачем не заявлено вимог про скасування відповідних розпоряджень.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи, що рішення на підставі яких було прийнято розпорядження від 26.01.2018 № 2-К та від 06.02.2018 № 4-К визнано судом протиправним та скасовано, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати розпорядження Калитянської селищної ради від 26.01.2018 № 2-К та від 06.02.2018 № 4-К.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір з З огляду на зазначене та враховуючи те, що позивача було протиправно звільнено з посади голови Калитянської селищної ради, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.

Стосовно вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд звертає увагу на таке.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

В пункті 6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема,одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відомостей, загальна сума нарахованого грошового забезпечення позивача за останні 2 місяці які передували звільненню, а саме: листопад 2017 року становить 18165, 36 грн. (з яких матеріальна допомога складає 8501,35 грн.) та за грудень 2017 - 17415,60 грн. (матеріальна допомога складає 9082,68 грн).

Таким чином, сума заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні позивача дорівнює 17996,57 грн. (1865,36 - 8501,35 + 17415,60 - 9082,68)

При цьому, кількість відпрацьованих позивачем днів за листопад-грудень 2017 року складає 42 робочих дня.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 428,49 грн. (17996,57 грн./42).

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 99 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - з 07 лютого 2018 року по дату призначення ОСОБА_1 на посаду, а саме по 27 червня 2018 року.

Отже, оскільки кількість днів вимушеного прогулу складає 99 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 42420,51 грн. (99 х 428,49 грн).

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини рішення судом було допущено помилку та замість належної позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 42420,51 грн. помилково вказано суму 45849 (сорок п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 50 коп.

Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 внесено виправлення у пункт 7 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду (вступна та резолютивна частина) від 02.07.2018 та вказаний пункт викладено у такій редакції: «7. Стягнути з Калитянської селищної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 лютого 2018 року по 27 червня 2018 року у розмірі 42420 (сорок дві тисячі чотириста двадцять) грн. 51 коп.»

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Необхідність здійснення правосуддя саме на підставі принципу верховенства права закріплена також в статті 129 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача та не доведено правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 77, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Калитянської селищної ради від 25.01.2018 № 591-47-VІІ "Про дострокове припинення повноважень голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1.".

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Калитянської селищної ради від 26.01.2018 № 02-К "Про звільнення у зв'язку з достроковим припиненням повноваженгь голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1.".

4. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Калитянської селищної ради від 06.02.2018 № 04-К "Про внесення змін до розпорядження "Про звільнення у зв'язку з достроковим припиненням повноваженгь голови Калитянської селищної ради ОСОБА_1."від 26.01.2018 № 02-К.

5. Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Калитянської селищної ради.

6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Калитянської селищної ради.

7. Стягнути з Калитянської селищної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 лютого 2018 року по 27 червня 2018 року у розмірі 42420 (сорок дві тисячі чотириста двадцять) грн. 51 коп.

8. Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Калитянської селищної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 8998 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 47 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 09 липня 2018 р.