Рішення № 75190224, 27.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року мКиїв справа № 810/3204/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області про скасування постанов,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому позивач просить суд скасувати постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області від 04.09.2017 №З-0409/5-10/10-13/0409/08/01, №З-0409/7-10/10-15/0409/08/01, №З-0409/6-10/10-12/0409/08/01 про накладення на Лісниківську сільську раду штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 22.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, зокрема, будівництва «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вулиці Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області», про що було складено акт перевірки від 22.08.2017 №Т2208/1.

В акті перевірки зазначено, зокрема, що позивачем надано позитивний висновок експертної організації лише розділу - кошторисна документація. Водночас замовником будівництва не надано (експертиза не проводилась) експертний звіт по проекту «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» об'єкту класу наслідків (відповідальності) СС2 щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, чим порушено ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також вказано, що на момент перевірки - 10.08.2017, замовником та генпідрядником розпочато роботи з реконструкції дороги по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області (згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) «Визначення класу наслідків (відповідальності та категорії складності об'єктів будівництва) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт», чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

04 вересня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, на підставі акта перевірки від 22.08.2017 №Т2208/1 та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.08.2017 № 1-Л-З- 2208/1, №1-Л-3-2208/2, №1-Л-3-2208/3, були прийняті постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №3-0409/5-10/10-13/0409/08/01, якою Лісниківську сільську раду визнано винною у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 84200,00 грн.;

- №3-0409/7-10/10-15/0409/08/01, якою Лісниківську сільську раду визнано винною у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 67360,00 грн.;

- №3-0409/6-10/10-12/0409/08/01, якою Лісниківську сільську раду визнано винною у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 623080,00 грн.

Позивач вказує, що в Законі України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» прямо зазначено про те, що цей Закон регулює відносини, пов'язані виключно зі створенням будинків, споруд та їх комплексів, а не з ремонтом доріг.

Окрім того, згідно з переліком будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1104, не потребується отримання будь-яких дозвільних документів на об'єкти дорожнього комплексу, у тому числі не потрібен дозвіл на «капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування IV-V категорії, вулиць та доріг місцевого значення в межах населених пунктів, а також споруд на них та обладнання, що виконується в межах існуючої смуги відводу з метою поліпшення покриття, транспортно-експлуатаційних характеристик доріг і штучних споруд».

Позивач вказує, що ремонт дороги планувалось провести за рахунок відповідних бюджетних коштів через органи державного казначейства, у яких відсутні будь-які претензії щодо правомірності таких дій позивача.

Крім того, позивач наголосив, що проведення капітального ремонту по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області повністю підтверджується відповідними документами, такими як: угодою №1/1 від 03.01.2017 між Києво-Святошинською районною радою та Лісниківською сільською радою; планом соціально-економічного та культурного розвитку села Лісники (пункт 11 додатку №2 до рішення сесії Лісниківської сільської ради №186 від 30.03.2017); експертним звітом щодо розгляду кошторисної частини проектної документації (позитивний) №28-0270/1-17 від 09.06.2017 філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» «Укрдордержбудекспергиза»; договором №15 від 13.07.2017 між Лісниківською сільською радою та ПП «Профіль-С».

На думку позивача, посилання відповідача на необхідність отримання позивачем дозволу та експертного звіту при фактичному та офіційному здійсненні позивачем капітального ремонту дороги по вул. Лісна в межах населеного пункту с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області не відповідає наявним документам та повністю суперечить вимогам чинного законодавства.

Також позивач зазначив, що під час проведення позапланової перевірки відповідачем не пред'явлено службового посвідчення та не надано копії направлення для проведення позапланової перевірки.

Окрім цього, лист з повідомленням про проведення перевірки був направлений позивачу вже після проведення перевірки.

Вищезазначене, на думку позивача, свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення Лісниківською сільською радою вимог чинного законодавства та про безпідставність застосування до позивача штрафів.

Відповідач позов не визнав та подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що протоколом №1-Л-3-2208/3 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.08.2017 встановлено, що позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції зі зміною геометричних розмірів будівлі без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З приводу даного порушення пояснює, що ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення.

В даному випадку, відповідно до проектної документації - ширина проїзної частини дороги складала 4,50 м, а проектною документацією передбачено її збільшення до 5,50 м, що передбачає зміну геометричних розмірів об'єкту.

Вказує, що ані під час проведення перевірки ані на момент розгляду справи, позивачем не надано жодного документу дозвільного характеру на спростування виявленого порушення.

Також відповідач зазначає, що протоколом №1-Л-3-2208/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.08.2017 встановлено, що позивачем не забезпечено технічний нагляд за будівництвом, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». Протоколом №1-Л-3-2208/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.08.2017 встановлено, що позивачем не забезпечено здійснення авторського нагляду за будівництвом, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Доводи позивача про те, що норми Закону України «Про архітектурну діяльність» на нього не розповсюджуються відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про порушення посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідач пояснює, що посвідчення та направлення на проведення перевірки були надані, допуск посадових осіб на об'єкт був здійснений, документи щодо об'єкту будівництва надані позивачем самостійно, а отже посилання позивача на те, що посадова особа відповідача під час проведення перевірки порушила порядок її проведення, на думку відповідача, є необґрунтованим.

Також в обґрунтування власної правової позиції у справі відповідачем зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов'язку органів державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти про проведення позапланової перевірки суб'єктів містобудування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3204/17, розпочато підготовку справи до судового розгляду, витребувано докази по справі від сторін та призначено попереднє судове засідання за нормами Кодексу адміністративного судочинства в редакції до 15.12.2017 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2017, позовну заяву Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині позовних вимог, заявлених до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов залишено без розгляду, закінчено підготовче провадження, витребувано докази по справі від відповідача та призначено справу до судового розгляду на 28.11.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 зупинено провадження у справі до 23.01.2018 за клопотанням представника позивача.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 поновлено провадження в адміністративній справі та постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", витребувано докази по справі від відповідача, викликано свідків та відкладено підготовче засідання у справі на 27.02.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 витребувано докази по справі від відповідача, продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 29.03.2018.

У зв'язку з неявкою учасників справи у судове засідання по справі 29.03.2018 розгляд справи відкладено на 11.04.2018.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закриття підготовчого засідання у справі за письмової згоди всіх учасників справи про це.

Представник позивача у судових засіданнях по справі 21.11.2017, 28.11.2017, 23.01.2018, 27.02.2018 та 11.04.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідачів, присутні у судових засіданнях 21.11.2017, 28.11.2017, 23.01.2018, 27.02.2018 та 11.04.2018 проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 11.04.2018 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою суду від 11.04.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 19419813; місцезнаходження: 08172, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Лісники, пров. Колгоспний, буд. 22) зареєстрована як юридична особа 20.07.1994, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2015 (том 1, а.с. 100).

У період з 10.08.2017 по 22.08.2017 згідно направлення від 03.08.2017 №637.17/01 та відповідно до наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області від 31.07.2017 №162 «Про проведення позапланової перевірки» (том 1, а.с. 128-129), головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва - «Реконструкція проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області». Замовником будівництва є Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, підрядником будівництва є ПП «Профіль-С» з виїздом на місце.

У матеріалах справи наявна копія направлення на перевірку від 03.08.2017 №637.17/01 (строк дії з 10.08.2017 по 22.08.2017), зі змісту якого встановлено, що перевірка позивача проводиться за колективним зверненням жителів с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області (вхідний Департаменту від 25.07.2017 №10/10-2507/46) (том 1, а.с. 128).

У вказаному зверненні зазначено про виявлені факти порушення вимог чинного містобудівного законодавства під час капітального ремонту вул. Лісної, з огляду на що мешканці вул. Лісної с. Лісники просили Департамент державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області вжити відповідних заходів (том 1, а.с. 125-127).

Результати перевірки оформлені актом дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 22.08.2017 №Т-2208/1 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с. 20-26).

Під час перевірки відповідачем виявлені наступні порушення, які зафіксовані в розділі VІ акту перевірки:

- проектувальником запроектовано об'єкт будівництва з реконструкції дороги по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області без вихідних даних, а саме, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Оскільки ширина існуючої дороги складала 4,5 м, а запроектовано розширення до 5,5 м, що за визначенням п. 3.21 ДБН А.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» відноситься до реконструкції об'єкту», чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- проектувальником не розроблено стадії проектування П, Р в об'ємі, передбаченому додатком «Е» ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», в тому числі відсутній розподіл проект організації будівництва (ПОБ), чим порушено додаток «Е» ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- замовником подано позитивний висновок експертної організації лише по розділу - кошторисна документація. Водночас замовником будівництва не надано (експертиза не проводилась) експертний звіт по проекту «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області» об'єкту класу наслідків (відповідальності) СС2 щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, чим порушено ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- на момент перевірки 10.08.2017 замовником та генпідрядником розпочато роботи реконструкції дороги по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області (згідно ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013) «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва) без отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- замовником не забезпечено технічний та авторський нагляд за будівництвом, чим порушено ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- будівельні роботи виконуються генпідрядником без проекту виконання робіт (ПВР), чим порушено ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»;

- на об'єкті будівництва не ведеться виконавча документація, чим порушено п. 3.2.4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

В акті перевірки особами, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) зазначено: головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 та керівника суб'єкта господарювання голову сільської ради ОСОБА_3.

Акт перевірки №Т-2208/1 підписаний головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1. Керівник суб'єкта господарювання від підпису акта відмовився, від заповнення відмовився, про що вказано в акті перевірки.

На підставі висновків акту перевірки №Т-2208/1 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2208/3 від 22.08.2017, яким встановлено порушення з боку позивача вимог ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (том 1, а.с. 137-138);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2208/1 від 22.08.2017, яким встановлено порушення з боку позивача вимог ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (том 1, а.с. 139);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2208/2 від 22.08.2017, яким встановлено порушення з боку позивача вимог ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (том 1, а.с. 140).

Окрім наведених вище протоколів, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 видано такі приписи:

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.08.2017 №С-2208/1 з вимогою усунення допущених порушень в термін до 22.10.2017 (том 1, а.с. 142);

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.08.2017 №С-2208/2 з вимогою зупинення виконання робіт з 22.08.2017 на об'єкті «Реконструкція проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області» (том 1, а.с. 141).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 04.09.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1 прийняті оскаржувані постанови:

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2017 №3-0409/5-10/10-13/0409/08/01, якою Лісниківську сільську раду визнано винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 84200,00 грн. (том 1, а.с. 147);

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2017 №3-0409/7-10/10-15/0409/08/01, якою Лісниківську сільську раду визнано винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 67360,00 грн. (том 1, а.с. 144);

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2017 №3-0409/6-10/10-12/0409/08/01, якою Лісниківську сільську раду визнано винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 623080,00 грн. (том 1, а.с. 145-146).

Не погоджуючись з вищезазначеними постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач звернувся до суду із цим позовом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038-VI).

Частиною 1 статті 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з п.6 ч.1 ст.7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №294) державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п.3 Положення №294).

Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч.2 ст. 41 Закону №3038-VI).

Відповідно до пп.1-3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням (абз. 3); необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (абз. 4); виявлення факту самочинного будівництва об'єкта (абз. 5); перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю (абз. 6); вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки (абз. 7); звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (абз. 8); вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абз. 9).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (абз. 10 п. 7 Порядку №553).

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (абз. 11 п. 7 Порядку №553).

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи органу контролю.

Положеннями п. 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п.13 Порядку №553).

Як стверджує позивач, на момент проведення перевірки головними інспекторами будівельного нагляду не було пред'явлено службові посвідчення та не надано копії направлення для проведення позапланової перевірки.

Також позивач вказує, що проведення заходу державного нагляду (контролю) відбувалось в строк з 09.00 год. 10.08.2017 до 18.00 год. 22.08.2017, тоді як про проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва дороги по вул. Лісна в с. Лісники позивача повідомлено листом заступника директора Департаменту ДАБІ у Київській області Клименко В.В., який складено лише 18.08.2017 (том 1, а.с. 127).

В акті перевірки зазначено, що при проведенні заходу державного нагляду (контролю) брав участь в якості керівника суб'єкта господарювання Лісниківський сільський голова ОСОБА_3 (том 1, а.с. 20-26), який в судовому засіданні 23.01.2018 був допитаний в якості свідка.

Свідок ОСОБА_3 зазначив, що дізнався про те, що була проведена перевірка від адвоката Овчаренко. Пояснив, що договір про надання правової допомоги між Лісниківською сільською радою та адвокатом укладений у зв'язку з відсутністю посади юриста у штаті. Свідок пояснив, що про проведення перевірки дізнався лише після отримання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виявлених перевіркою. Свідок ОСОБА_3 зазначив, що під час перевірки присутній не був, від заповнення акту та його підпису відмовитися не міг, оскільки взагалі не було відомо про складання цього акту та проведення перевірки. З приводу ремонту дороги пояснив, що на її ремонт районна рада надала субвенцію. Проект розроблявся за кошти Лісниківської сільської ради. Субвенція надійшла лише після перевірки та була використана на ремонт іншої дороги. Свідок пояснив, що на дорозі були елементи благоустрою, які встановлювали жителі села самостійно для того, щоб її не використовували. Зазначив, що роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Лісна так і не були розпочаті.

В судовому засіданні 23.01.2018 був допитаний в якості свідка головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_1, який працює на зазначеній посаді з липня 2017 року. Свідок ОСОБА_1 пояснив, що позапланова перевірка була проведена на підставі письмового звернення жителів с. Лісники. Свідок зазначив, що не пам'ятає хто готував направлення на перевірку. Перевірка була проведена у період з 10.08.2017 по 22.08.2017. Зазначив, що суб'єкт містобудування не повідомлявся про позапланову перевірку Свідок вказав, що з Лісниківським сільським головою ОСОБА_3 під час перевірки спілкувався колега цього ж відділу головний інспектор ОСОБА_2, який розповів свідку, що він прибув до сільської ради і особисто спілкувався з головою. Зі слів головного інспектора ОСОБА_2, свідку ОСОБА_1 стало відомо, що голова відмовився від отримання направлення на перевірку. Свідок ОСОБА_1 пояснив, що він особисто не пред'являв посвідчення Лісниківському сільському голові ОСОБА_3, оскільки з ним особисто не спілкувався та в будівлю сільської ради не заходив. Свідок ОСОБА_1 пояснив, що виїзд на місце об'єкта будівництва проводився 10.08.2017 разом з головним інспектором ОСОБА_2 В цей же день ОСОБА_2 спілкувався і з сільським головою. Свідок ОСОБА_1 вказав, що на об'єкт перевірки вони з ОСОБА_2 виходили вдвох. Зі слів ОСОБА_2, сільський голова відмовився виїжджати на об'єкт перевірки. Свідок ОСОБА_1 пояснив, що акт про недопущення до перевірки не складався, оскільки фактично посадові особи контролюючого органу були допущені до перевірки. Примірник акту було виготовлено в останній день перевірки. Лісниківська сільська рада була повідомлена про необхідність з'явитися в Департамент для отримання акту. Свідок ОСОБА_1 зазначив, що він особисто телефонував на мобільний телефон сільського голови ОСОБА_3, який йому надав ОСОБА_2 Проте, коли саме телефонував він не пам'ятає. Сільський голова ОСОБА_3 з телефону, який свідку ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 повідомив, що він приїде за актом, з часом повідомив, що вже приїхав. Свідок ОСОБА_1 поросив зачекати, але через 10 хвилин вже нікого не було. Свідок ОСОБА_1 зазначив, що після цього телефонував сільському голові, у відповідь на що останній повідомив про те, що більше чекати не може. Вказав, що телефонував на номер НОМЕР_1 зі свого номеру НОМЕР_2. Після цього, акт перевірки було направлено разом з приписами та протоколами порушень поштою.

Щодо встановлених актом перевірки порушень свідок ОСОБА_1 пояснив, що на реконструкцію дороги по вул. Лісна в с.Лісники не було дозволу на виконання будівельних робіт. Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області належить до об'єкту класу наслідків (відповідальності) СС2. Також, ОСОБА_1 пояснив, що під час будівельних робіт не було забезпечено замовником технічного та авторського нагляду. Пояснив, що замовник будівництва на договірних умовах визначає особу, яка буде відповідати за здійснення технічного та авторського нагляду. Окрім того, свідок ОСОБА_1 зазначив, що під час перевірки було встановлено факт будівельних робіт, а саме на день виїзду 10.08.2017 було знято верхній шар проїзної частини дороги довжиною у два проміжки по 100 метрів. Будівельна техніка на будівництві 10.08.2017 була відсутня.

В судовому засіданні 27.02.2018 був також допитаний в якості свідка головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_2 Свідок ОСОБА_2 повідомив, що йому було видано направлення на перевірку від 03.08.2017 разом із зверненням жителів с. Лісники. Свідок ОСОБА_2 зазначив, що перевірка була проведена у період з 10.08.2017 по 22.08.2017. Свідок разом із головним інспектором ОСОБА_1 поїхали на перевірку. Разом з тим, точної дати виїзду не пам'ятає. Лісниківського сільського голови ОСОБА_3 на місці не було, проте секретар або головний бухгалтер надали йому його мобільний телефон сільського голови - НОМЕР_1. ОСОБА_2 пояснює, що одразу зателефонував сільському голові і домовився про перевірку на іншу дату. Свідок зазначив, що 10.08.2017 приїхав разом з головним інспектором ОСОБА_1 повторно, їх зустрів Лісниківський сільський голова ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_2 зазначив, що спілкувався з сільським головою особисто, свідок особисто пред'явив сільському голові своє посвідчення, направлення та наказ на перевірку. Чи було вручено копію направлення, чи ні свідок ОСОБА_2 не пам'ятає, на оригіналі направлення немає розписки про отримання копії. Свідок ОСОБА_2 пояснив, що сільський голова повідомив свідка про те, що він не може приїхати на об'єкт будівництва та пообіцяв надати всі документи під час спілкування 10.08.2017. Свідок ОСОБА_2 зазначив, що огляд об'єкту будівництва було здійснено 10.08.2017 за відсутності сільського голови. На об'єкті будівництва головні інспектори побачили, що будівельні роботи були розпочаті. Так, був знятий шар асфальту по всій ширині дороги, поруч знаходився знятий асфальт, жодної техніки не було. Візуально головними інспекторами встановлено, що будівельні роботи здійснювались. Під час перевірки встановлено, що понад дорогою встановлений новий бордюрний камінь. Також, свідок зазначив, що сільським головою були надані журнали робіт. Оскільки проектувальник не встановив класу наслідків, що мав зробити, клас наслідків СС2 встановлював інспектор в ході перевірки. Перевіркою встановлено, що Проект розроблений без вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови), які повинен надати проектувальнику замовник. Перевіркою встановлено, що ширина дороги по факту була 4,5 м, а запроектована як 5,5 м.

Суд зазначає, що згідно пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, у разі не дотримання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, не пред'явлення ними службових посвідчень та не надання копії направлення для проведення позапланової перевірки, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право не допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Матеріалами справи та свідченнями свідків - ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтверджено, що позивач не скористався правом не допустити відповідача до перевірки з підстав непред'явлення посадовими особами відповідача службових посвідчень та ненадання копії направлення на проведення позапланової перевірки, відтак суд не приймає до уваги вищезазначені доводи позивача про порушення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Окрім того, судом також встановлено, що присутній під час проведення перевірки Лісниківський сільський голова ОСОБА_3 відмовився від підписання акту перевірки (том 1, а.с. 20-26), приписів про усунення порушення вимог законодавства від 22.08.2017 №С-2208/1 та №С-2208/2 (том 1, а.с. 140, 142) та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.08.2017 №1-Л-3-2208/3 (том 1, а.с. 137-138), №1-Л-3-2208/1 (том 1, а.с. 139), №1-Л-3-2208/2 (том 1, а.с. 140), про що зроблені відповідні відмітки у зазначених документах, а також зазначено про направлення цих документів на адресу позивача засобами поштового зв'язку 23.08.2017.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначені документи, позивачем отримано поштою 12.09.2017 (том 1, а.с. 148, 150).

Натомість в оскаржуваних постановах відмітки про відмову Лісниківського сільського голови ОСОБА_3 та/або іншої уповноваженої особи від отримання їх примірників відсутні, при цьому також зазначено про направлення копій цих постанов засобами поштового зв'язку 04.09.2017 (том 1, а.с. 142-147).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначені документи, позивачем отримано поштою 12.09.2017 (том 1, а.с. 149, 150), відтак, строк на оскарження до суду спірних постанов Лісниківською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області дотримано.

Відповідно до п. 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, серед іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Пунктами 13, 14 Порядку №553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складається, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Тобто, при винесенні припису контролюючий орган повинен зазначити, які конкретно дії суб'єкт господарювання повинен вчинити для усунення вимог законодавства, між тим, вимоги припису повинні бути зрозумілими та такими, що реально можливо виконати.

Поряд з цим серед іншого суд зауважує, що припис від 22.08.2017 №С-2208/1 (том 1, а.с. 142) всупереч наведеному не містить жодних вказівок, які конкретно дії, на думку суб'єкта владних повноважень, позивач як суб'єкт господарювання повинен вчинити, в той же час формулювання вимоги припису «усунути допущені порушення містобудівного законодавства в термін до 22.10.2017», такою вказівкою вважатися не може.

Щодо встановлених під час перевірки порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №687-XIV об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст. 11 Закону №687-XIV під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами перевірки зафіксовано незабезпечення замовником Лісниківською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області технічного та авторського нагляду за будівництвом.

Згідно з ч.1 ст.31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Матеріалами перевірки зафіксовано, що замовником будівництва не надано (експертиза не проводилась) експертний звіт по проекту «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул.Лісна в с.Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» об'єкту класу наслідків (відповідальності) СС2 щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Окрім того, згідно з п.3 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Матеріалами перевірки зафіксовано початок роботи з реконструкції дороги по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

В абз.5 ч.1 ст.4 Закону №3038-VI встановлено, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

З 01.09.2013 набрав чинності Національний стандарт України ДСТУ-Н В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об'єктів будівництва", в пункт 4.1 якого зазначено, що при проведенні капітального ремонту об'єкта об'єктом будівництва може бути його частина.

Відповідно до пункту 3.7 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" капітальний ремонт - сукупність робіт на об'єкті будівництва, введено в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкції чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатація та якості робіт.

Суд зазначає, що згідно з п.п. 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2012 відмінність між реконструкцією та капітальним ремонтом у тому, що при плануванні та проведенні капітального ремонту не змінюються зовнішні геометричні параметри та функціонального призначення об'єкту ремонту.

Відповідно до п. 11 Плану соціально-економічного та культурного розвитку села Лісники Києво-Святошинського району на 2017 рік, затвердженого рішенням сесії Лісниківської сільської ради від 30.03.2017 №186, планувалося проведення капітального ремонту асфальтобетонного покриття вулиці Лісна у с. Лісники, головним чином за рахунок коштів субвенції з районного бюджету (том 1, а.с. 66).

Відповідно до угоди №1/1 від 03.01.2017 укладеної між Києво-Святошинською районною радою та Лісниківською сільською радою, Києво-Святошинська районна рада зобов'язувалась передати кошти із спеціального фонду районного бюджету до спеціального фонду бюджету Лісниківської сільської ради на проведення капітального ремонту доріг в сумі 1 500 000,00 грн., а остання зобов'язувалась прийняти вказані кошти (том 1, а.с. 66).

09 червня 2017 року ДП «Укрдержекспертиза» складено експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної, документації (позитивний) №28-0270/1-17, яким визначено, що загальна кошторисна вартість за робочим проектом «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» складає 753864 тис. грн. (том 1, а.с. 83).

13 липня 2017 року Лісниківською сільською радою було укладено із ПП «Профіль-С» договір №15 на виконання робіт з капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області (том 1, а.с. 84-85).

В листі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортранс» від 17.01.2018 №18/7 зазначено, що проектно-кошторисна документація на «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» передбачає капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в межах ширини існуючої дороги, а саме 4,5 м., а також укріплення узбіч шириною по 0,5 м. з кожного боку щебенем з метою запобігання руйнуванню кромки а/б покриття.

Судом встановлено, що у робочому проекті «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» передбачено зміни зовнішніх геометричних розмірів (том 1, а.с. 170-192). Так, проектом передбачені параметри проектованої дороги: ширина проїзної дороги - 5,50 м., ширина смуги узбіччя - 0,50 м., найбільший поздовжній похил 80%. В розділі 2 «Характеристика існуючої дороги» зазначено, що ширина проїзної частини складає 4,50 м. з невизначеним поперечним похилом. Узбіччя відсутнє. Дорожній одяг відсутній.

Вказане спростовує доводи позивача, що капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області не передбачав зміни геометричних розмірів дороги.

У зв'язку з чим, суд також не бере до уваги також лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортранс» від 17.01.2018 №18/7, в якому зазначено, що проектно-кошторисна документація «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» передбачає капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в межах ширини існуючої дороги, а саме 4,5 м., а також укріплення узбіч шириною по 0,5 м. з кожного боку

Суд вважає, що сукупність запроектованих будівельних робіт, відноситься до робіт з реконструкції, а не з капітального ремонту, оскільки робочим проектом «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна в с. Лісники. Києво-Святошинського району Київської області» передбачено зміну геометричних розмірів даного об'єкту.

Пунктом 2 розділу V Прикінцеві положення Закону №3038-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Поряд із цим, абзацом другим частини 2 статті 34 Закону 3038-VI визначено, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частину другу статті 34 цього Закону доповнено процитованим абзацом згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» №1817-VIII від 17.01.2017, який набрав чинності 10.06.2017.

Окрім того, пунктом 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» №1817-VIII від 17.01.2017 встановлено, що порядок проведення експертизи проектної документації, подання документів, що дають право на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію та здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо комплексів (будов), до складу яких належать об'єкти різного класу наслідків (відповідальності), визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.06.2017 №406, якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Дана постанова також набрала чинності 10.06.2017.

Пунктом 9 цього Переліку встановлено, що відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України «Про благоустрій населених пунктів» не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після їх закінчення об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Статтею 1 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV) наведене визначення вулично-дорожній мережі це призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Згідно із пп. «г» п.1 ч.1 ст.13 Закону №2807-IV вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки належать до об'єктів благоустрою населених пунктів.

Як видно з матеріалів справи позивач є замовником виконання робіт із реконструкції дороги по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, яка в розумінні пп. «г» п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», належить до об'єктів благоустрою населених пунктів.

Таким чином, згідно з п. 9 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, на виконання вищевказаних робіт не вимагається отримання дозвільних документів.

Крім того судом встановлено, що 21 серпня 2017 року між Лісниківською сільською радою та ПП «Профіль-С» укладено додаткову Угоду №1 до договору від 13.07.2017 №15, якою передбачено втрату чинності договору від 13.07.2017 №15 (том 1, а.с. 85).

Відповідно до листа ПП «Профіль-С» від 30.08.2017 №18, який адресований Державній архітектурно-будівельній інспекції у Київській області, зважаючи на те, що договір про виконання підрядник робіт не зареєстрований в Державному казначействі, а замовником не виконаний пункт 4.1 вище вказаного договору - аванс на виконання робіт не перерахований на рахунок підрядника - ПП «Профіль-С» не розпочинало виконання робіт зазначених у договорі підряду. Лист про розірвання договору підряду надісланий замовнику, та зареєстрований Лісниківською сільською радою (том 1, а.с. 86).

Згідно з довідки Лісниківської сільської ради від 12.01.2018 №12 у 2017 році кошти інших субвенцій на проведення капітального ремонту частини вулиці Лісна с. Лісники, які були передбачені з спеціального фонду районного бюджету до спеціального фонду Лісниківського сільського бюджету у сумі 620000,00 грн. та затверджені рішенням сесії Лісниківської сільської ради від 23.12.2016 №138 не надходили та юридичні зобов'язання щодо виконання цих робіт не проводились через розірвання Договору від 13.07.2017 №15 (том 1, а.с. 235).

Згідно з довідки Лісниківської сільської ради від 31.08.2017 №489 у зв'язку з відсутністю фінансування робіт з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Лісна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, підприємство ПП «Профіль-С» до робіт не приступало. Згідно з Додатковою угодою від 21.08.2017 №1 між Лісниківською сільською радою та ПП «Профіль-С», договір від 13.07.2017 №15 на підрядні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Лісна втратив силу та вважається не дійсним (том 1, а.с. 224).

Відповідно до листа ПП «Профіль-С» від 05.09.2017 №20, який адресований Державній архітектурно-будівельній інспекції у Київській області, про наявність вищевказаних документів: довідки від 31.08.2017 №489, виданою Лісниківською сільською радою та листа-пояснення ПП «Профіль-С», у телефонному режимі повідомлено головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_1

Таким чином, судом встановлено, що жодні будівельні роботи дорожнього покриття проїзної частини вул. Лісна проведені не були, а отже і встановлені актом перевірки порушення не могли мати місце.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні постанови від 04.09.2017 №З-0409/5-10/10-13/0409/08/01, №З-0409/7-10/10-15/0409/08/01, №З-0409/6-10/10-12/0409/08/01 прийняті відповідачем безпідставно із порушенням вимог чинного законодавства без урахуванням наданих позивачем документів.

Частиною першою статті 9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 КАС визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 21.09.2017 №18247905 позивачем сплачено судовий збір на суму 7746,40 грн. (том 1, а.с.2).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7746,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними і скасувати:

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області від 04.09.2017 №З-0409/5-10/10-13/0409/08/01 про накладення на Лісниківську сільську раду штрафу у розмірі 84200,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області від 04.09.2017 №З-0409/7-10/10-15/0409/08/01 про накладення на Лісниківську сільську раду штрафу у розмірі 67360,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області від 04.09.2017 №З-0409/6-10/10-12/0409/08/01 про накладення на Лісниківську сільську раду штрафу у розмірі 623080,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.26) на користь Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 19419813; місцезнаходження: 08172, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Лісники, пров. Колгоспний, буд. 22) судовий збір у сумі 7746,40 грн. (сім тисяч сімсот сорок шість гривень 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення підписано - 27.06.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.