Рішення № 75190212, 27.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м.Київ справа № 810/3558/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2017 №0067851309, №0067841309 та №0067831309.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом протиправно та необґрунтовано, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про заниження позивачем єдиного податку та податку на додану вартість та про не оприбуткування товару, а саме реалізації товару по безготівковій та готівковій формі розрахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 за відсутності товару в обліку оприбуткування придбаного товару.

Позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не здійснював реалізацію товару у готівковій формі, оскільки весь придбаний ним товар реалізовувався юридичним особам у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з одного поточного розрахункового рахунку на інший, а позивачем було у повному обсязі сплачено податкові зобов'язання з єдиного податку та з податку на додану вартість за відповідний період.

Позивач наголосив на тому, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку ІІІ групи зі сплатою податку на додану вартість, який здійснює ведення спрощеного обліку та звітності, та працює виключно з юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, здійснюючи розрахункові операції виключно у безготівковій формі, а тому, на думку позивача, на нього не поширюється обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, та щодо здійснення продажу лише тих товарів (послуг), які відображені в такому обліку, що передбачено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про те, що під час проведення документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 20.03.2014 по 31.12.2016, встановлено заниження позивачем суми єдиного податку у розмірі 7359,55 грн. та заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 56351,25 грн., у зв'язку з не включенням ФОП ОСОБА_1 до податкових зобов'язань з ПДВ суми реалізованих товарно-матеріальних цінностей, що не відображені в податковому обліку та в податковій декларації платника єдиного податку за 2015-2016 рр. на загальну суму 281756,21 грн.

Крім того, відповідач зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що позивачем здійснено реалізацію товару по безготівковій та готівковій формі розрахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, який відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 127729,57 грн.

У зв'язку з цим, на думку відповідача, прийняття спірних податкових повідомлень рішень є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Присутній у судових засіданнях 14.11.2017, 31.01.2018, 06.03.2018, 11.04.2018, 03.05.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Присутні у судових засідання 31.01.2018, 06.03.2018, 11.04.2018, 03.05.2018 представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні 03.05.2018 представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача про задоволення цього клопотання не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою від 03.05.2018 року, врахувавши клопотання представника позивача, суд вирішив здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 07444, Київська обл., Броварський р-н., АДРЕСА_1) 20.03.2014 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.03.2014 серії АГ №559940 (т.21, а.с.104-105) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.03.2014 №18391386 (т.21, а.с.106-108).

Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку від 12.06.2014 №1325/17 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.07.2014 перейшов на спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку 3 групи (т.21, а.с.103). Також позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Реєстру платників податку на додану вартість від 10.04.2014 №1410064500012 (т.21, а.с.102).

У період з 18.08.2017 по 05.09.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі статті 77 Податкового кодексу України було проведено планову документальну виїзну перевірку дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 20.03.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої було складено акт №708/10-36-13-09/НОМЕР_1 від 19.09.2017 (далі - акт перевірки) (Т.1, а.с.25-99).

В акті перевірки вбачається, що відповідно до наданих до перевірки пояснень за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 позивачем було придбано та реалізовано наступні товари: Tubolit TL-4/35 S+1 (труба теплоізол), М-100/80 (1000х48х40 Циліндр базальтовий, Теплоізол (13мм) ф89, Теплоізол (13 мм) ф35, Теплоізол (13мм) ф76, Теплоізол (13мм) ф42, Тплоізол (13мм) ф160, Полотно ППЕ тов 3.0 мм, ТUBEX65/15, М60-МС1 2500*1000*50 мм (металева сітка з одн сторони), Цидіндр базальт.без пок. М-100/80 (1000х133х50), Неткані матеріали 15В211 (140) Н 6 «Геопульс», Клей К414 0,5 lt, Рулон DUCT H AIR ан 10х1500мм дл.20м, Полотно ППЕ ширина100см, товщ.5мм, ПВХ покриття внутрішнє Isogenopak, Теплоізол (6мм) ф35, Теплоізол (9мм) ф65, Теплоізол (9мм) ф42, Теплоізол (9мм) ф52, Профіль С6Х30х30х30х6х1,5 мм, Полотно фольга одностор «самокл.» 8мм, Лист каучуковий Insul Roll 19 мм з самоклеєм, Утеплювач ФСС-С (1мх100м), Терафом 5(1.5мх40м), Геотекстиль тканний Agrojutex112 g/m2 4,2*100m, Неткані матеріали 15В211 (150)ЧН6 Геотекстиль, Полотно фольга одностор «самокл.» 10мм, Плівка рукав будівельна 1500х100 Чорна, Рулон DUCT H AIR metal 10х1500мм дл.20м признAD+METAL, Плівка рукав світостабілізована 1500х80, Мат ламельний ТехноНІКОЛЬ35 10000х1200х25 (0,3м3-12м2), Алюфом НПЕ С(5) (1х25м), Плівка рукав прозора 1500х80, Теплоізол (9мм) ф22, Теплоізол (9мм) ф28, Теплоізол (13мм) ф65, Теплоізол (6мм) ф18, Теплоізол (20мм) ф102, ТехноНІКОЛЬ35 8000х1200х30мм (0,288м3-9,6м2), ТехноНІКОЛЬ35 5000х1200х50мм (0,3м3-6м2) Мат ламельний, Клей для техізоляції 1л, Клей Satitack ВТ 1л, Теплоізол (6мм) ф15, Теплоізол (9мм) ф35, Nobasil LSP-35 рулон фольг-ий 5м.кв (50мм товщ), Nobasil LSP-35 рулон фальгований 10 м.кв (20мм), «Самоклейка» 100см х 3,0мм Полотно ламінір.одност., Циліндр базальтовий М-100/80 (1000х35х30), Циліндр базальтовий М-100/80 (1000х89х50), Плита пінополістирольна XPS35 (1200х600х50), Плита пінополістирольна XPS35 (1200х600х30), Арматура 20, Арматура 16, Скоба для трубної ізоляції (100 шт), Плівка рукав будівельна 3000*120 Чорна, TUBEX 134/20 (Ізоляція для труб), Нетканий матеріал «Геоспан ТС 110», Утеплювач для труб «Теплоізол» (13 мм) ф 89, Трубки резинові К-FLEX 19х22, Трубки резинові К-FLEX 19х28, Трубки резинові К-FLEX 19х35, Трубки резинові К-FLEX 19х48, рубки резинові К-FLEX 19х60, Трубки резинові К-FLEX 19х76, Трубка каучукова Insul Tube 13*42, Клей SATITACK BT, 1л, Клей 88 CR2402 в банці 1л, Сітка пластикова «птичка» 12*14/2*100 чорна, Скловата Ізотек МАТ-АЛ-50/Y-1,2х5, Скотч стрічка клєєва 48х200 прозор(36), Мін.вата PAROC WAS 25tb30mm600 1200 (7,2 м2), Мат ламельний ТехноНІКОЛЬ 35 8000х1200х30 мм, Мат ламельний ТехноНІКОЛЬ 35 2600х1200х100 (0,312м2-3,12м2), Скловата Ізотек МАТ-АЛ-30/Y-1,2х8, Cтрічка теплоізоляційна Insul 50х3х15, Стрічка ПВХ чорна 50х25м, Полотно фольга одностор самоклейка 5 мм, Утеплювач ФСС-С (1м х100м), «Самоклейка» 100см3мм, Стрічка алюмінієва одностор 75ммх50м AL7550, Фольгоізол Бп-І (ФРЛ) картон, Стрічка алюмінієва одностор 75ммх50мх0,04 AL7550CL, Геотекстиль п/е голкопер неткан 150гр (шир 2м), Фольга ал самокл 30мкм75мм50м (TAL-75-50), Чорна сітка буд-садова Cuadranet 11 black(1х25м), AL5050CL Стрічка алюм одност 50ммх50мх0,04мм (плівка), PRO-Izoflex-R49/ 13-25-2.000-70.0 G2 (Труба ППЕ), PRO-Izoflex-R60/ 9-25-2.000-120.0 G2 (Труба ППЕ), Плити пінополістирольні екструзійні ТехноНІКОЛЬ CARBON ECO 1200*600*20, Плити пінополістирольні екструзійні ТехноНІКОЛЬ XPS CARBON ECO 1180*580*30L, Утеплювач ISOVER Классік Еко-50-8200Y (30рул), Утеплювач ISOVER Сауна 50мм (15 кв.м./рул), VENTFOL Super гідроізоляційна дренажна мембрана(20х2), Шиповидна геомембрана Ізоліт Cottage (2х20м), Ізоляція для труб 28/20, Ізоляція для труб 22/20, Ізоляція для труб 42/20, Ізоляція для труб 63/20, Ізоляція для труб 76/20, Укревний нетканий матеріал Агротекс 60 UV чорний 3,2/100м (полурукав 1,6м), Утеплювач для труб «Теплоізол» (13 мм) ф 22, Утеплювач для труб «Теплоізол» (13 мм) ф 28, Утеплювач для труб «Теплоізол» (13 мм) ф 52, Утеплювач для труб «Теплоізол» (6 мм) ф 28, Утеплювач для труб «Теплоізол» (9 мм) ф 52, Утеплювач для труб «Теплоізол» (6мм) ф 35, Плівка рукав прозора 1500/100, Ущільнюючий джгут «Гідростоп» RED 10/20 (шнур бентонітовий), Ущільнюючий джгут «Гідростп» RED 15/25 (шнур бентонітовий), Ущільнюючий джгут «Гідростп» RED 5/20 (шнур бентонітовий), Стрічка армована одностороння DC5050 Universal 50мм х 50м срібл, Алюмінієва самоклейка стрічка SuperMetal 38330 48мм х 45мм, Стрічка K-Flex 003х050-15 ST, Стрічка Lipex (К2), Стрічка каучукова N-Flex Tape (3х50х15000мм), Стрічка огородж 100 п/м 75мм/50мкм (чорно/жовт), Стрічка самокл PLASTTER ALU NATUR 20cm*10mt, ELOTENE TUBI 130, 20 см (L=10 м.п) (підз.гідроізол), Аварійна огорожа А-95/1/50 м помаранч, Сітка затіняюча 36г/кв.м 4,0х50м темно-зелена, Стрічка самоклейна пакувальна HotMelt 48/66 D (36), Nobasil LSP-35 рулон фольгований 5 м.кв., Термакліпси (100шт), Акустична мінеральна вата «АкустикВул Сонет Р (Перфект) 2 м2/упак (1000х600х50-7шт), Акустична мінеральна вата «АкустикВул Сонет» 6,0 м2/упак (1000х600х50), Лист ізоляційний Insul Roll 32 мм, Листовий Armaflex AC 13-P товщ 13 мм, Плити теплоізоляційні з мін.вати на синтет.зв'яз-му Izovat 80FG (80, 1000*600*30-6шт) упак 3,6 м2, Покриття K-FLEX PVC RS 590 0,3мм/1000мм-25м, Сітка затіняюча Juta 37г/м2 3.12х100 зелена, Тепловата легка ТЛ-30 (1200х600х100), Ізоляція для труб Eurobatex 13-35 Tubo, Ізоляція для труб Thermaflex FRZ J-22/13, Ізоляція для труб Thermaflex FRZ J-35/13, Ізоляція для труб Thermaflex FRZ J-42/13, Фольматканина ФМ-0,2 (100), Герметик Сазиласт 51 (15,4) кг., Плівка рукав будівельна 3000*120, Фібра поліпропіленова 12мм, Ізоляція для труб ClimaFlex Stabil 22x6, Ізоляція для труб ClimaFlex Stabil 28x6, Склопластик РСТ-250 ЛКФ (100), ЛО-250 Стрічка огородж 250 м.п 75мм,50мкм (чорн-жовт), Полотно ППЕ металізоване двухстороннє 4мм.

В ході перевірки було встановлено розбіжності між задекларованим за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2016 р. ФОП ОСОБА_1 обсягом виручки від реалізації товарів та обсягом виручки від реалізації товарів за даними документальної планової виїзної перевірки.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення суми єдиного податку, відображеного в податковій декларації платника єдиного податку за 2015 р. та 2016 р., встановлено заниження ФОП ОСОБА_3 суми єдиного податку за 2015 - 2016 роки на загальну суму 7363,69 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 2187,35 грн. та за 2016 рік на суму 5176,34 грн.

Посадовими особами податкового органу зазначено про те, що згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за період з 01.05.2014 р. по 31.12.2016 р., податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 формуються за правилами першої події, що сталась раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів (послуг) за готівку - дата надходження готівкових коштів через реєстратор розрахункових операцій; дата продажу товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За період з 01.05.2014 р. по 31.12.2016 р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 1721935,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 занижено податок на додану вартість в сумі 56382,45 грн., у зв'язку з не включенням позивачем до податкових зобов'язань з ПДВ суми реалізованих товарно-матеріальних цінностей, що не відображені в податковому обліку та в податковій декларації платника єдиного податку за 2015 та 2016 рр. на загальну суму 281912,21 грн. без ПДВ.

Крім того, в акті перевірки зазначено про встановлення факту реалізації товару по безготівковій формі розрахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 року, який відсутній в обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 127729,57 грн.

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 наступних вимог законодавства:

- п.292.3 ст.292, п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України, у зв'язку із заниженням позивачем суми отриманого доходу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 281912,21 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань по єдиному податку на суму 7363,69 грн.;

- п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в частині заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з невключенням позивачем до податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми реалізованих товарно-матеріальних цінностей, що не відображені в податковому обліку та в податковій декларації платника єдиного податку за 2015 та 2016 рр. на загальну суму 281912,21 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 56382,45 грн.;

- п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, в частині не оприбуткування товару, а саме реалізований товар по безготівковій та готівковій формі розрахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 відсутній в обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 127729,57 грн. Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з висновками, викладеними відповідачем в акті перевірки, 26.09.2017 позивач подав заперечення на акт планової документальної виїзної перевірки від 19.09.2017 №708/10-36-13-09/НОМЕР_1 (т.1, а.с.16-24).

За результатами розгляду вказаних заперечень позивача відповідачем було направлено позивачу лист «Про розгляд заперечення» №3314/ФОП/10-36-13-09 від 05.10.2017, яким було враховано додаткові пояснення позивача та прийнято рішення викласти висновок акту у наступній редакції:

- п.292.3 ст.292, п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України, в частині заниження суми отриманого доходу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 281756,21 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань по єдиному податку на суму 7359,55 грн.;

- п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з не включенням ФОП ОСОБА_1 до податкових зобов'язань з ПДВ суми реалізованих ТМЦ, що не відображені в податковому обліку та в податковій декларації платника єдиного податку за 2015 та 2016 рр. на загальну суму 281756,21 грн. без ПДВ, що призвело до заниження ПДВ в сумі 56351,25 грн.;

- п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не оприбуткування товару, а саме реалізований товар по безготівковій та готівковій формі розрахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 відсутній в обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 127729,57 грн.(т.1, а.с.15).

На підставі акту перевірки, з урахуванням листа «Про розгляд заперечення» №3314/ФОП/10-36-13-09 від 05.10.2017, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2017 №0067851309, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 10 697,48 грн., з яких 7359,55 грн. - податкове зобов'язання, 1839,89 грн.- штрафні (фінансові) санкції та 1498,04 грн. - пеня (т.1, а.с.11);

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2017 №0067841309, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 255459,14 грн. (т.1, а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2017 №0067831309, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 84211,80 грн., у т.ч. 56351,25 грн. - податкове зобов'язання, 14087,81 грн. - штрафні (фінансові) санкції та 13772,74 грн. - пеня (т.1, а.с.13).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є: 1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Згідно з п.292.3 ст.292 Податкового кодексу України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки посадовими особами податкового органу було встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 занижено податкове зобов'язання з єдиного податку на суму 7363,69 грн., у зв'язку із заниженням суми отриманого доходу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 р. на загальну суму 281912,21 грн. та про заниження податку на додану вартість в сумі 56382,45 грн., у зв'язку із не включенням позивачем до податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму реалізованих товарно-матеріальних цінностей, що не відображені в податковому обліку та в податковій декларації платника єдиного податку за 2015- 2016 роки на загальну суму 281912,21 грн. без ПДВ, з приводу чого суд зазначає таке.

Порядок ведення обліку та ведення звітності платників єдиного податку визначений ст.296 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Згідно з пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Відповідно до пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 №1637 затверджено форму книги обліку доходів в книгу обліку доходів і витрат і порядок їх ведення.

Вказаний наказ був чинний у період з 15.12.2011 до 27.07.2015.

Так відповідно до п.1 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі-Порядок №1637) відповідно до підпункту 296.1.2 296.1 296 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платник групи, які є платниками податку на додану вартість (далі - платник податку), ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати.

Згідно з п.6 Порядку №1637 платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку:

у розділі I "Доходи": У графі 1 зазначається дата запису. У графах 2-7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу ( 2755-17 ), без податку на додану вартість: У графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги. У графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати. У графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та розраховується як різниця граф 2 і 3.У графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). У графі 6 відображається сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності. У графі 7 відображається загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6. У графах 8 і 9 відображаються вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15% відповідно до підпунктів 3-4 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу ( 2755-17 );

у розділі II "Витрати": У графі 1 зазначається дата запису. У графах 2 і 3 відображаються витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, у тому числі суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. У графі 4 відображається сума витрат на оплату праці у разі використання праці найманих осіб. У графі 5 відображається сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У графі 6 зазначається сума інших витрат, які понесені у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрати на зв'язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо. У графі 7 відображається загальна сума витрат на провадження господарської діяльності як сума граф 3, 4, 5 і 6.

Надалі, наказом Міністерства фінансів України №579 від 19.06.2015 було затверджено Книгу обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі - Порядок №579).

Вказаний наказ набрав чинності 28.07.2015.

Так, згідно з п.6 вказаного Порядку №579 платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку:

у розділі I „Доходи":

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графах 2-7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу, без податку на додану вартість;

3) у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі;

4) у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати;

5) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та розраховується як різниця граф 2 і 3;

6) у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), наданих платнику податку згідно з договорами дарування та іншими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику податку на відповідальне зберігання і використання таким платником;

7) у графі 6 відображається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;

8) у графі 7 відображається загальна сума доходу як сума граф 4, 5 і 6;

9) у графах 8 і 9 відображаються вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 1, 3, 4 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу;

у розділі II „Витрати":

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графах 2 і 3 відображаються витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, у тому числі суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;

3) у графі 4 відображається сума витрат на оплату праці у разі використання праці найманих осіб;

4) у графі 5 відображається сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

5) у графі 6 зазначається сума інших витрат, які понесені у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрат на зв'язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо;

6) у графі 7 відображається загальна сума витрат на провадження господарської діяльності як сума граф 3, 4, 5 і 6.

Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, запаси - активи, які:утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Частиною 3 ст.2 Закону №996-XIV визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Цей дозвіл фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, надано Законом «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 № 2063-ІІІ та Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98.

Отже, на фізичну особу, зареєстровану у встановленому законом порядку суб'єктом підприємницької діяльності, поширюються правила ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Так, зокрема, платник єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, здійснює ведення Книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість. При цьому, суд наголошує на тому, що Порядком №1637 та №579 не передбачено ведення обліку запасів (залишку) товарних запасів фізичними особами - підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснював ведення книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість).

Дослідивши зміст вказаної книги, судом встановлено, що книга містить записи у розділах «Доходи» та «Витрати» за період з 16.05.2014 по 20.01.2017 (т.20, а.с.112-153).

Отже, позивач здійснював облік доходів і витрат у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що всі розрахунки між позивачем та його контрагентами за період з 20.03.2014 по 31.12.2016 за придбання та реалізацію товарів, зазначених в акті перевірки, здійснювались у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки, які долучені до матеріалів справи (т.20, а.с.1-101).

Також позивачем наданні суду документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують придбання та реалізацію товарів за період з 20.03.2014 по 31.12.2016, а саме: рахунки на оплату, податкові та видаткові накладні, книга обліку доходів і витрат, а також оборотно-сальдові відомості по рахунках.

З аналізу зазначених первинних документів бухгалтерського обліку вбачається, що деякий охоплений перевіркою товар був придбаний у період, який не був охоплений перевіркою. Під час проведення перевірки контролюючим органом не було враховано перехідного залишку за періоди, які не увійшли в період, що перевірявся.

Судом встановлено, що позивачем до перевірки було надано всі документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження придбання та реалізації товарів, що не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що частина придбаного у відповідних контрагентів товару в одному податковому періоді була реалізована протягом наступного податкового періоду, який увійшов у період з 20.03.2014 по 31.12.2016, а також частина товару була реалізована протягом наступних податкових періодів, який не був предметом перевірки, що не було враховано відповідачем під час проведення перевірки та призвело до формування неправомірних висновків щодо реалізації позивачем товарів без відображення в податковому обліку та в податковій декларації платника податку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Головного управління ДФС у Київській області зі зверненням про надання податкової консультації про порядок ведення товарних запасів фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи зі сплатою податку на додану вартість (в порядку статті 52 Податкового кодексу України) (т.21, а.с.140-141).

Головне управління ДФС у Київській області листом від 26.03.2018 №1358/ФОП/10-36-13-01 повідомило позивачу про те, що нормами чинного законодавства не передбачений порядок обліку товарних запасів фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системи оподаткування (т.21, а.с.141-а-143).

Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку, обов'язку щодо здійснення обліку товарних запасів, що в свою чергу, свідчить про помилковість висновків податкового органу щодо обов'язку позивача включити до суми доходу платника єдиного податку товар, що не був реалізований платником податку на протязі періоду, за який подається податкова декларація та сплачується податок.

У зв'язку з цим, суд вважає, що нарахування податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.10.2017 №0067851309 грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 10697,48 грн. та на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.10.2017 №0067831309 грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 84211,80 грн. є необґрунтованим та безпідставним, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо висновків податкового органу щодо порушення Фізичною особою-підприємцем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку із не оприбуткуванням товору, а саме реалізований товар по безготівковій та готівковій формі розрахунків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 127729,57 грн., суд зазначає таке.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі-Закон №265/95-ВР, в редакції станом на 01.01.2015) облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Отже, в редакції Закону №265/95-ВР, яка була чинна з 01.01.2015, не передбачено здійснення суб'єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системи оподаткування, обліку товарних запасів.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 №569-VIII, який набрав чинності 23.07.2015, було внесено зміни до Закону №265/96-ВР.

Так, на підставі вказаного нормативно-правового акту із Закону №265/96-ВР була виключена ст.6.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/96-ВР (в редакції, Закону України №569-VIII, який набрав чинності 23.07.2015) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до ст.20 Закону №265/96-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, п.12 ст.3 Закону №265/96-ВР в редакції, яка набула чинності 23.07.2015, встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, здійснювати облік товарних запасів.

Виняток становлять фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що Податковий кодекс України визначає, що фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, здійснюють ведення спрощеного податкового обліку.

Так, зокрема, для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку третьої групи та зареєстровані платниками податку на додану вартість здійснення обліку передбачає виключно ведення Книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, яка не передбачає здійснення обліку товарних запасів.

Отже, оскільки нормами чинного законодавства не визначено обов'язку здійснення обліку товарних запасів платниками єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, суд вважає, що в даному випадку положення абз.2 п.12 ст.3 Закону №265/96-ВР в редакції, яка набула чинності 23.07.2015, мають бути застосовані і для платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Крім того, суд наголошує на тому, що в силу вимог ст.2 Закону №265/96-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, суб'єкт господарювання здійснює використання реєстратора розрахункових операцій у тому випадку, якщо розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом використання готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок з позивачем за реалізований ним товар здійснювався виключно через банківські установи, що в свою чергу, виключає можливість застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій.

Отже, оскільки у позивача відсутній обов'язок щодо здійснення обліку товарних запасів, суд вважає, що висновки податкового органу щодо неоприбуткування ФОП ОСОБА_1 товару є необґрунтованими, а тому, на думку суду, податкове повідомлення-рішення №0067841309 від 09.10.2017, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 255 459,14 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав. Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Під час звернення до суду позивачем за заявлені вимоги майнового характеру сплачено судовий збір в сумі 3503,68 грн., що підтверджується квитанцією №1292020064 від 20.10.2017, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.2). Таким чином, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3503,68 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області. На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.10.2017 №0067831309, №0067841309 та №0067851309.

3.Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місцезнаходження: 07444, АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 3 503,68 грн. (три тисячі п'ятсот три гривні 68 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення - 27.06.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.