Ухвала суду № 75190142, 10.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

10 липня 2018 рокум. Ужгород№ 807/682/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Превеншн" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Разом з позовною представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд : зупинити дію рішення Виконавчого комітету Ужгородської міськради від 13.06.2017 року № 176 «Про заборону розміщення об'єктів зовнішньої реклами», а саме в частині пункту 2, яким вирішено питання: Заборонити розміщення на території міста об'єктів зовнішньої реклами типу «банер», «розтяжка», «перетяжка», «транспарант», «брандмауер», загальна площа яких менше 18 кв. м. та заборонити відповідачам по справі вчиняти дії з приводу демонтажу рекламних засобів, що знаходяться а адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 19 до вирішення судового спору.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що в разі постановлення рішення про задоволення судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача буде потребувати значних зусиль, часу та витрат. Оскільки оскаржуване рішення є підставою для прийняття подальших незаконних рішень та вчинення протиправних дій працівниками муніципальної поліції та департаменту міського господарства, які ним керуються і безпідставно притягують до відповідальності осіб за відсутності складу правопорушення та завдають суб'єктам матеріальних збитків. Також необхідно враховувати, що ознаки неправомірності оскаржуваних рішень (дій) є очевидними, оскільки прямо суперечать Закону України «Про рекламу»

Зважаючи на наведені вище обставини, позивач просить суд забезпечити даний адміністративний позов у спосіб визначений позивачем у заяві про забезпечення позову.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що оскаржуване рішення є підставою для прийняття подальших незаконних рішень та вчинення протиправних дій працівниками муніципальної поліції та департаменту міського господарства, які ним керуються і безпідставно притягують до відповідальності осіб за відсутності складу правопорушення та завдають суб'єктам матеріальних збитків, оскільки рішення на даний момент є чинним і судом не надавалась правова оцінка такому рішенню в судовому порядку.

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Окрім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

Не підлягає задоволенню також вимога заявника щодо заборони відповідачам по справі вчиняти дії з приводу демонтажу рекламних засобів, що знаходяться а адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 19, з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 151 КАС України визначено перелік заходів, якими суд може забезпечити адміністративний позов. До таких, зокрема, відносяться:

1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 3 зазначеної статті, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Окрім того, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №826/15718/16).

Вимога заборонити суб'єкту владних повноважень вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право (постанова Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-951цс16).

У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених представником позивача на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Превеншн" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя ОСОБА_1