Рішення № 75189905, 04.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/1777/18

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" (далі – ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ") звернулось до Державної фіскальної служби України із позовом, у якому просить:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №588239/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №644 від 05.12.2017;

- №588233/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №645 від 05.12.2017;

- №592104/37107679 від 12.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №647 від 06.12.2017;

- №588234/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №648 від 06.12.2017;

- №588235/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №649 від 06.12.2017;

- №588236/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №650 від 07.12.2017;

- №588237/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №651 від 07.12.2017;

- №588238/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №659 від 08.12.2017;

- №588240/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №660 від 09.12.2017;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не мав правових підстав для прийняття вказаних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки платником податків надано контролюючому органу усі належні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.05.2018 о 10 год. 00 хв.

17 травня 2018 року до відділу документального забезпечення суду від відповідача у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого контролюючий орган просить відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі за безпідставністю. (Том №1 а.с. 158-159).

21 травня 2018 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позов, не погоджується та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. (Том №1 а.с.163-164)

В підготовче судове засідання, призначене на 22.05.2018 о 10:00 прибули представник позивача, представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 закрито підготовче провадження по справі та перейдено до розгляду справи по суді, в судовому засіданні було оголошено перерву для отримання додаткових доказів до 04.06.2018 о 10:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 22.05.2018.

В судове засідання, призначене на 04.06.2018 о 10:00 прибули представник позивача, представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2018 до 10:00 для надання додаткових доказів, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 04.06.2018.

13.06.2018 судове засідання, призначене на 10:00, перенесено на 04.07.2018 на 11:20 у зв’язку з перебуванням судді Попової О.Г. у відпустці (Том №2 а.с. 6).

В судове засідання, призначене на 04.07.2018 на 11:20 прибули представник позивача, представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2018 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (Том №1 а.с. 158-159). Зокрема, вказав, що розглянувши надані позивачем документи, ДФС України дійшла висновку про те, що платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію відповідних податкових накладних, а саме: відсутні платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, відсутній рахунок-фактура. Враховуючи вищевикладене, просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

аслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено із матеріалів справи, 01.12.2017 між ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ" (далі - ТзОВ "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ") (Покупець) укладено договір поставки №01/12 (Том №1 а.с. 22-25).

У пункті 1.2 договору вказано, що інформація стосовно асортименту, вартості продукції та вартості послуг у специфікаціях до договору (Том №1 а.с. 26-30).

Згідно з п. 1.1 договору відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов’язується передати (поставити) у власність Покупця сипучі матеріали (надалі іменується - продукція), а Покупець зобов’язується прийняти продукцію та оплатити її вартість у порядку і на умовах, передбачених цим договором (Том №1 а.с. 22).

Поставка Постачальником продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах DAF склад Покупця ТзОВ "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ", м.Житомир, вул.С.Параджанова, 89 (місце поставки) (п. 2.1 договору).

За змістом п.п. 3.1, 3.2, 3.3 вказаного договору, ціна продукції, що буде поставлятися Постачальником протягом терміну дії договору, погоджується сторонами та вказується у специфікації, рахунку-фактурі та видатковій накладній. Ціна продукції включає в себе вартість продукції та вартість доставки. За усною домовленістю сторін вартість доставки може виділятися в рахунку-фактурі та видатковій накладній окремо; ціна продукції з доставкою узгоджується письмово або усною домовленістю на кожну партію; Загальна вартість цього договору визначається як сукупна вартість продукції, яка буде поставлена постачальником покупцю протягом терміну дії договору, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а щодо доставки та послуг з складування продукції - актами приймання-передачі послуг. (Том №1 а.с. 22)

Оплата продукції за цим договором здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України – гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника; покупець зобов’язаний оплатити партію продукції протягом 3 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної на партію продукції та оплатити вартість послуг з складування продукції, якщо це було попередньо узгоджено сторонами в специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1, 4.2 договору).

На виконання умов зазначеного договору, у грудні 2017 року постачальником - ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" поставлено покупцю - ТзОВ "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ" продукцію, про що складені видаткові накладні: №98 від 05.12.2017, №99 від 06.12.2017, №100 від 07.12.2017, №102 від 08.12.2017, №103 від 09.12.2017, а також надані транспортні послуги з доставки продукції, про що складені Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №540 від 05.12.2017, №541 від 05.12.2017, №543 від 06.12.2017, №544 від 06.12.2017, №545 від 06.12.2017, №549 від 07.12.2017, №550 від 07.12.2017, №555 від 08.12.2017, №556 від 09.12.2017.

На виконання умов п.2.5 договору постачальником - ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" складені податкові накладні за надані транспортні послуги з доставки продукції: №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017, які відправлено до ДФС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (Том №1 а.с.31, 33, 44, 46, 48, 63, 65, 76, 78).

Зазначені податкові накладні доставлені до ДФС України, документи прийнято, але їх реєстрацію зупинено, про що позивача повідомлено квитанціями: №9282279432 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №644 від 05.12.2017 року; №9282370533 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №645 від 05.12.2017; №9282369854 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №647 від 06.12.2017; №9282380683 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №648 від 06.12.2017; №9282370331 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №649 від 06.12.2017; №9282375682 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №650 від 07.12.2017; №9282280324 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №651 від 07.12.2017; №9282385818 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №659 від 08.12.2017; №9282376676 від 29.12.2017 щодо податкової накладної №660 від 09.12.2017 (Том №1 а.с.32, 34, 45, 47, 49, 64, 66, 77, 79).

У вказаних квитанціях зазначено, що реєстрацію зупинено на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI: податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього Наказу.

З метою підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, позивачем засобами електронного зв’язку в електронному вигляді надіслано на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій, а саме: договір поставки №01/12 від 01.12.2017; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

За результатами розгляду вказаних документів, 07.02.2018 та 12.02.2018 комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації прийняла рішення №588239/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №644 від 05.12.2017; №588233/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №645 від 05.12.2017; №592104/37107679 від 12.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №647 від 06.12.2017; №588234/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №648 від 06.12.2017; №588235/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №649 від 06.12.2017; №588236/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №650 від 07.12.2017; №588237/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №651 від 07.12.2017; №588238/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №659 від 08.12.2017; №588240/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №660 від 09.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (Том №1 а.с. 117-134).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся зі скаргами (Том №1 а.с. 165-183) до ДФС України, рішеннями якої залишено скарги ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" без задоволення, а рішення комісії ДФС – без змін (Том №1 а.с. 135-143).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з п.п."а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом першим п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України).

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абз.12 п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу №567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно з п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України).

Суд зазначає, що податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкових накладних за критерієм, передбаченим п.п.1 п.6 Наказу №567 повинен враховувати, що досліджена податкова накладна має відповідати наступним умовам:

- обсяг постачання перевищує в 1,5 рази залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку;

- відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вищезазначеним умовам, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Проте, податковий орган, надсилаючи квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та вказуючи причини зупинення, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність обсягів постачання без належного дослідження зазначених умов відповідно до критерію, передбаченого п.п.1 п.6 Наказу №567, а саме: відсутні конкретні дані, які відповідають умовам зупинення реєстрації за цим критерієм щодо відповідності числових показників в частині перевищення обсягу постачання товару в 1,5 рази, відповідності показника перевищення залишку товару в розмірі 75%, показника перевищення середньомісячної суми сплачених позивачем за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів.

Суд вважає за необхідне вказати відповідачу на те, що такі його дії як суб’єкта владних повноважень не відповідають вимогам ПК України та Наказу №576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупинених податкових накладних критерію оцінки згідно п.п.1 п.6 Наказу №567.

Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов’язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття у подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Слід звернути увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач не конкретизував, на якій підставі було відмовлено у реєстрації податкових накладних: або висновок про недостатність наданих документів, або висновок, що подані документи складені з порушенням законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні наголосив, що документів було надано недостатньо, а саме: на підтвердження реальності господарських операцій платника податку, необхідним є подання таких документів, зокрема: договорів, у тому числі зовнішньоекономічних контрактів, з додатками, листування з контрагентами. Платником надано договір поставки №01/12 від 01.12.2017; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції. Платником не надано; Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Платником надано акт здачі-приймання робіт, але при цьому не надано товарно-транспортних накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Платником не надано; документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; вичерпного переліку платником не надано.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, оскільки судом встановлено, що позивачем було надіслано до ДФС України документи, які підтверджують факт надання транспортних послуг ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" покупцю, а саме: ТзОВ "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ" та на підставі чого було виписано податкові накладні від №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017.

Зокрема, позивачем надсилались до фіскального органу:

- повідомлення від 31.01.2018 №2-6, №8-10 та від 05.02.2018 №1 (Том №1 а.с. 99-116) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017; видаткова накладна №98 від 05.12.2017 (Том №1 а.с. 35), товарно-транспортні накладні №313 від 05.12.2017, №314 від 05.12.2017, №315 від 05.12.2017, №316 від 05.12.2017, №317 від 05.12.2017, №318 від 05.12.2017 (Том №1 а.с. 36-41), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №540 від 05.12.2017 та №541 від 05.12.2017 (Том №1 а.с. 42-43); видаткова накладна №99 від 06.12.2017 (Том №1 а.с. 50), товарно-транспортні накладні №318 від 06.12.2017, №319 від 06.12.2017, №320 від 06.12.2017, №321 від 06.12.2017, №322 від 06.12.2017, №323 від 06.12.2017, №324 від 06.12.2017, №325 від 06.12.2017, №326 від 06.12.2017 (Том №1 а.с. 51-59), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №543 від 06.12.2017, №544 від 06.12.2017, №545 від 06.12.2017 (Том №1 а.с. 60-62); видаткова накладна №100 від 07.12.2017 (Том №1 а.с. 67), товарно-транспортні накладні №330 від 07.12.2017, №331 від 07.12.2017, №332 від 07.12.2017, №333 від 07.12.2017, №334 від 07.12.2017, №335 від 07.12.2017 (Том №1 а.с. 68-73), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №549 від 07.12.2017 та №550 від 07.12.2017 (Том №1 а.с. 74-75); видаткові накладні №102 від 08.12.2017 та №103 від 09.12.2017 (Том №1 а.с. 80-81), товарно-транспортні накладні №339 від 08.12.2017, №340 від 08.12.2017, №341 від 08.12.2017, №342 від 08.12.2017, №343 від 08.12.2017, №344 від 08.12.2017, №345 від 08.12.2017, №346 від 08.12.2017, №347 від 09.12.2017, №348 від 09.12.2017, №349 від 09.12.2017, №350 від 09.12.2017, №351 від 09.12.2017, №352 від 09.12.2017, №353 від 09.12.2017 (Том №1 а.с. 82-96), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №555 від 08.12.2017 року та №556 від 09.12.2017 (Том №1 а.с. 97-98), копії платіжних доручень про оплату ТзОВ "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ" поставки сипучих матеріалів від 19.12.2017 №1232, від 21.12.2017 №1256, від 28.12.2017 №1372, від 10.01.2018 №17, від 12.01.2018 №44, від 16.01.2018 №92, від 16.01.2018 №93, від 13.12.2017 №1211-1212 (Том №2 а.с.12-20), копія акту звірки взаємних розрахунків за період грудень 2017 року – січень 2018 року та довідка на підтвердження відсутності станом на 07.06.2018 дебіторської заборгованості за договором поставки № 01/12 від 01.12.2017 (Том №2 а.с. 21-22).

Для здійснення господарської діяльності ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" має усі необхідні ресурси, у тому числі: основні засоби (вантажний автомобільний транспорт, причепи власні для вантажних перевезень), трудові ресурси, на підтвердження чого у матеріалах справи містяться: копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (Том №1 а.с.144-147), копії наказів про прийняття на роботу водіїв вантажного автомобіля від 08.06.2017 №5, від 21.12.2017 №08, від 16.05.2017 №4, від 31.08.2017 №6 та повідомлення про прийняття працівника на роботу (Том №2 а.с. 28-35), копія податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Том №2 а.с. 36-37).

Таким чином, позивачем у встановленому порядку було підтверджено господарські операції стосовно обсягу транспортування сипучих матеріалів, зазначеного у податкових накладних.

Водночас, відповідачем не доведено, що обсяг постачання перевищує у 1,5 рази залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку.

Згідно з п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (у випадку зупинення реєстрації податкової накладної), розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, оспорювані рішення були прийняті з посиланням на останню із вказаних підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, це є наступні документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Водночас, оспорювані рішення не містять конкретного переліку документів, складених позивачем з порушенням законодавства та яких недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Дослідивши надані ТзОВ "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" документи, суд вважає, що позивачем належним чином та в повному обсязі підтверджено реальність господарських операцій з транспортних послуг.

При цьому, посилання податкового органу на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як ПК України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТзОВ "ОБЕРБЕТОН-ІНВЕСТ", реальність походження продукції - сипучих матеріалів, та на те, що ряд таких документів був наданий контролюючому органу без вказівки останнього на конкретні документи, які не надано/складено платником податку з порушенням законодавства, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того слід звернути увагу, що оскаржувані рішення Комісії ДФС України є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що у свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що рішення Державної фіскальної служби України №588239/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №644 від 05.12.2017; №588233/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №645 від 05.12.2017; №592104/37107679 від 12.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №647 від 06.12.2017; №588234/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №648 від 06.12.2017; №588235/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №649 від 06.12.2017; №588236/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №650 від 07.12.2017; №588237/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №651 від 07.12.2017; №588238/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №659 від 08.12.2017; №588240/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №660 від 09.12.2017 прийняті з порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України, не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017 є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Також слід зазначити, що визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова накладна вважається прийнятою та отриманою органом державної податкової служби, а саме днем їх подання - 29.12.2017.

Відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достаніх доказів спростовано правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, а тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 17 620,00 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню відповідачем за рахунок бюджетних асигнувань у загальному розмірі 17 620,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" (вул. Сингаївського, 4, м. Житомир, 10025. Код ЄДРПОУ 37107679) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053. Код ЄДРПОУ 39292197) про скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні - задовольнити.

Визнати протиправними скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України: №588239/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №644 від 05.12.2017; №588233/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №645 від 05.12.2017; №592104/37107679 від 12.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №647 від 06.12.2017; №588234/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №648 від 06.12.2017; №588235/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №649 від 06.12.2017; №588236/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №650 від 07.12.2017; №588237/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №651 від 07.12.2017; №588238/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №659 від 08.12.2017; №588240/37107679 від 07.02.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №660 від 09.12.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: №644 від 05.12.2017, №645 від 05.12.2017, №647 від 06.12.2017, №648 від 06.12.2017, №649 від 06.12.2017, №650 від 07.12.2017, №651 від 07.12.2017, №659 від 08.12.2017, №660 від 09.12.2017, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" днем їх фактичного подання.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЖИТОМИРСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ" 17 620,00 грн (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено: 10 липня 2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова