Ухвала суду № 75189629, 09.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 липня 2018 р. Справа №805/4142/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

30.05.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради 05.06.2018 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису № 12 від 09.10.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Разом з позовною заявою позивачем було надано заяву № 24-26251-243.1 від 30.05.2018 року про поновлення процесуального строку звернення до суду, яку обґрунтовано тим, що проведення відповідачем перевірки у жовтні 2017 року та винесення припису № 12 від 09.10.2017 безпосередньо пов’язано з виконанням припису № 3 від 07.03.2017. Оскільки припис № 3 від 07.03.2017 оскаржувався позивачем у судовому порядку, позивач не вважав за необхідне оскаржувати припис № 12 від 09.10.2017 до прийняття відповідного рішення судом. Втім, коли рішення суду по справі № 805/3140/17-а (яким було визнано протиправним і скасовано припис № 3 від 07.03.2017) набуло законної сили, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису залишено без руху. В якості підстав для залишення позову без руху було визначено, що, в порушення вимог КАС України, позивачем не зазначено свою адресу електронної пошти та ЄДРПОУ, а також адресу електронної пошти та ЄДРПОУ відповідача.

Також, згідно змісту ухвали від 11.06.2018 року, судом розглянута заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду та зазначено, що оскарження припису № 3 від 07.03.2017, на підставі якого було прийнято припис № 12 від 09.10.2017, не зупиняє дію останнього; відповідно позивач повинен був дотримуватись встановленого КАС України строку на його оскарження. Враховуючи вищенаведене, судом визначено, що зазначена обставина не є поважною в контексті питання про поновлення строку звернення до суду та роз’яснено, що позивач має право протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначена ухвала була направлена поштовим відправленням на адресу позивача, яка зазначена в позові та отримана представником 18.06.2018 року, про що свідчить відповідний підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

02.07.2018 року позивачем, на виконання ухвали суду від 11.06.2018 року, через канцелярію суду було надано копію позову із визначенням ЄДРПОУ та електронної пошти сторін і заяву №24-31050-24.11 від 21.06.2018 про поновлення процесуального строку для подання адміністративного позову. Згідно змісту вказаної заяви, позивач наполягає на тому, що підстави для оскарження припису від 09.10.2017 року № 12 відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, виникли на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року по справі № 805/3140/17-а, яким було визнано протиправним та скасовано припис № 3 від 07.03.2017 року, як підставу для проведення позапланової перевірки, за результатами якої видано спірний припис № 12 від 09.10.2017 року. Також позивач вказує, що Управлінням Державної казначейської служби України в м.Маріуполі Донецької області лише наприкінці травня 2018 року було передано копію платіжного доручення № 766 від 16.05.2018 року, засвідчену оригінальним відбитком штампу про сплату судового збору за подання адміністративного позову. На підставі зазначеного позивач повторно просив поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні “Устименко проти України” Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Аналізуючи обставини, вказані позивачем у заяві № 24-31050-24.11 від 21.06.2018 року, а саме щодо рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року по справі № 07.03.2018 року в якості підстави для оскарження припису № 12 від 09.10.2017 року, суд наголошує, що зазначена обставина вже була аналізована судом в ухвалі від 11.06.2018 року та визначена як така, що не може бути поважною в контексті діючих положень КАС України.

Щодо позиції з приводу несвоєчасного отримання квитанції, суд наголошує, що, відповідно частини 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Також згідно положень ст. 75, 76 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно суд наголошує, що позиція Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради з приводу несвоєчасного отримання платіжного доручення не є підтвердженою відповідними доказами, а тому не може бути аналізована та визначена як поважна при розгляді питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду в контексті положень КАС України.

Також суд звертає увагу на положення ст.133 КАС України, які можуть бути застосовані при зменшенні розміру судових витрат або звільненні від їх оплати, відстроченні та розстроченні судових витрат.

Інших обставин на обґрунтування поважності пропущення строку звернення до суду позивачем зазначено не було. Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач не усунув недоліки, які виявлені судом та відображені в ухвалі від 11.06.2018 року в частині наведення обставин з приводу поважності причин пропуску строку звернення до суду. Відповідно, ухвала суду від 11.06.2018 року не виконана.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначені положення КАС України кореспондуються з положеннями п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, відповідно якої позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частинами 5 та ч.6 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно сплачена позивачем сума судового збору буде повернута за умови надання відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису- повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України

Суддя Ушенко С.В.