Рішення № 75189575, 09.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2018 р. Справа № 802/1187/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3 (21000, Вінницька область, Чечельницький район, с. Вербка, вул. Козацька, 42)

до: Головного управління Національної поліції у Вінницької області (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Театральна, 10)

про: визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (21000, Вінницька область, Чечельницький район, с. Вербка, вул. Козацька, 42) до Головного управління Національної поліції у Вінницької області (21050, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Театральна, 10) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що під час проведення службового розслідування відповідачем не досліджувались факти та обставини дисциплінарного проступку, його наявність чи відсутність. У даному випадку, зазначає позивач, відсутні достатні та необхідні правові підстави вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, передбаченого Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Жодного іншого діяння, яке підпадає під визначення дисциплінарного проступку, висновок службового розслідування не містить, а відтак оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем без доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні саме дисциплінарного проступку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначила, що ч.5 ст.18 Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України передбачає, що таке дисциплінарне стягнення як звільнення зі служби вважається виконаним після видання наказу по особовому складу. Отже, наказ відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підлягав виконанню саме у спосіб визначений згаданою нормою права - шляхом видання наказу по особовому складу про звільнення ОСОБА_3 за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби Закону України «Про Національну поліцію». Також, представник відповідача зазначає, що позивача звільнили зі служби в поліції в результаті реалізації дисциплінарного стягнення, тому жодного порушення чинного законодавства не має. Водночас вина ОСОБА_3 вчиненні порушення службової дисципліни повністю доведена в ході службового розслідування.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 221 о/с від 09.12.2016 року ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора з режиму секретності Чечельницького відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області від 23.02.2018 року № 304 призначено службове розслідування з метою повного всебічного та об'єктивного службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором з режиму секретності Чечельницького ВП Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3

Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 454 від 26.03.2018 року ОСОБА_3 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 частини 1, частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ, ч. 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у неприпиненні правопорушення та допущенні до керування транспортним засобом особи, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та в подальшому допустила дорожньо-транспортну пригоду в якій загинуло дві особи та три травмовано, керуючись статтями 2, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Підставою для прийняття наказу ГУ НП у Вінницькій області № 454 від 26.03.2018 року слугував висновок службового розслідування від 22.03.2018 року, затверджений начальником ГУ НП у Вінницькій області, яким було встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Так, комісія встановила, що «15.02.2018 року до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з Чечельницького ВП Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області надійшов лист СУ ГУ НП у Вінницькій області № 861/24-2018 від 06.02.2018 щодо розслідування кримінального провадження № 12018020000000013 від 15.01.2018 по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась поблизу с. Білий Камінь Чечельницького району Вінницької області. В ході досудового розслідування було встановлено, що інспектор з режиму секретності Чечельницького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 був учасником даної події.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 15.01.2018 на автодорозі Р-33 Вінниця-Гайсин-Велика Михайлівка водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, не врахував дорожню обстановку, з'їхав на узбіччя, де здійснив наїзд на дерево. Внаслідок ДТП пасажирки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька с. Бондурівка, Чечельницького району Вінницької області з діагнозом: «Забій тазу, забій правої верхньої кінцівки» та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителька с. Бондурівка, Чечельницького району, Вінницької області з діагнозом: «Забій правої верхньої кінцівки», госпіталізовані до Чечельницької ЛПЛ. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, житель ІНФОРМАЦІЯ_6 з діагнозом травма хребта, госпіталізований до Бершадської ЦРЛ. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, житель ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, житель ІНФОРМАЦІЯ_10, отримали тілесні ушкодження не сумісні із життям та померли на місці пригоди. ОСОБА_4 за медичною допомогою не звертався.

СУ ГУНП у Вінницькій області за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018020000000013 від за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 286 КК України.

Допитаний ОСОБА_3 в ході досудового розслідування надав свідчення, що 14.01.2018 приблизно о 21.00 год., ОСОБА_3 перебував в с. Вербка, Чечельницького району в кафе «Лаванда». В кафе він зустрів своїх товаришів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з якими в подальшому відпочивали та вживали алкогольні напої. У кафе вони перебували до 22.30. Після цього вищевказані особи на автомобілі «BMW», що належить ОСОБА_4, за кермом якого був останній, поїхали до кафе «Савранка», що у смт. Чечельник. Перебуваючи в кафе вони підсіли за стіл до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 В подальшому вказані вище особи разом відпочивали та вживали алкогольні напої, а саме випили один літр горілки на п'ятьох хлопців. ОСОБА_4 також вживав спиртне. В закладі перебували до 23.30 та в подальшому ОСОБА_4 запропонував завести присутніх, з якими відпочивали додому в с. Бондарівку. Вийшовши з кафе вони всі сіли до автомобіля ОСОБА_4, а саме: ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння та взяв на руки ОСОБА_6, па заднє пасажирське сидіння за водієм сів ОСОБА_9, праворуч від нього ОСОБА_8, праворуч від нього ОСОБА_7, праворуч від нього ОСОБА_5 За кермом автомобіля був ОСОБА_4

Виїхавши за межі смт. Чечельник тю автодорозі рухались в напрямку смт. Тростянець. Доїжджаючи до повороту, що веде до с. Білий Камінь, ОСОБА_4 повернув голову назад і в цей час виїхав на праве узбіччя, по напрямку руху. В подальшому ОСОБА_4 різко повернув кермо вліво і автомобіль розвернуло у вказану сторону і він боком поїхав у сторону лівого узбіччя та лівою боковою частиною здійснив наїзд на дерево. Після цього ОСОБА_4 першим виліз через люк на д.«ху. Після нього, також через люк, вилізли ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Вибравшись із автомобіля ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 витягли ОСОБА_6, яка знаходилася на задньому пасажирському сидінні. Інші пасажири знаходились в салоні автомобіля та були зажаті частинами транспортного засобу. В подальшому ОСОБА_3 зателефонував до працівників Чечельницького відділення поліції та повідомив, що сталась ДТП. ОСОБА_7 забрали до лікарні, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були без ознак життя. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було госпіталізовано до лікарні.

Допитані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надали покази, які. підтверджують покази ОСОБА_3

Відповідно до висновку експерта № 219 від 25.01.2018 при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_4, в ній виявлено етиловий спирт у концентрації 2.0 проміле.

Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_3 надав пояснення, які частково різняться з протоколом допиту свідка по кримінальному провадженні. ОСОБА_3 пояснив, що перебуваючи в кафе «Савранка» смт. Чечельник у нього погіршилось самопочуття і він вийшов з приміщення закладу на вулицю, після чого сів на переднє сидіння автомобіля ОСОБА_4, на якому приїхали. Перебуваючи в автомобілі ОСОБА_3 заснув і прокинувся від гучної музики та того, що в нього на колінах сидить дівчина. ОСОБА_3 зрозумів, що вони рухаються та побачив за кермом ОСОБА_4 ОСОБА_3 зауважив, що попередити те, щоб ОСОБА_4 сів за кермо в стані алкогольного сп'яніння не мав можливості так як не бачив коли він сів за кермо. Будь-якої вини в тому, що трапилась дорожньо-транспортна пригода з двома загиблими ОСОБА_3 за собою не відчуває, так як не мав можливості попередити керування водієм в стані сп'яніння.».

Наказом ГУ НП у Вінницькій області № 58 о/с від 30.03.2018 року ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення (підстава - наказ ГУ НП у Вінницькій області № 454 від 26.03.2018 року).

Вважаючи, накази ГУ НП у Вінницькій області № 454 від 26.03.2018 року та № 58 о/с від 30.03.2018 року протиправними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні відносини суд керується наступним.

У п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (ч.2 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію").

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію").

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію").

Як зазначено у п.1-п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст.29 Закону України "Про Національну поліцію").

Позивач будучи поліцейським, який усвідомлював про керування ОСОБА_4 автотранспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив приписи ст.ст.18, 23, 29 Закону України "Про Національну поліцію" (у вигляді протиправної бездіяльності), що, безумовно, оцінюється як порушення складеної ним Присяги.

Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету ОСОБА_11 України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (ч.1 ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.2 ст.5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

Як зазначено у ч.1 ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; (…) з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; (…).

Згідно з ст.12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.13 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.

Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники (ч.4 ст.13 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ч.7 ст.13 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ч.10 ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

На думку суду, відповідачем ( з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди і смертельних наслідків) належним чином надана оцінка бездіяльності ОСОБА_3, вчиненої ним у стані алкогольного сп'яніння, що безумовно є обставиною, яка обтяжує вчинений дисциплінарний проступок, підриває авторитет поліції, як правоохоронного органу.

Відтак, відповідачем при обранні дисциплінарного стягнення додержано критеріїв, встановлених ч.10 ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", принципу пропорційності вчиненої ОСОБА_3 бездіяльності її негативним наслідкам - смерті інших осіб.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ч.15 ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

У разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника (ч.1 ст.15 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику (ч.1 ст.16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (ч.2 ст.16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України").

Як передбачено ч.3 ст.16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням матеріалів справи, видання наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №454 від 2603.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" здійснено з додержанням строків передбачених ст.16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Термін "дискреційне повноваження" відповідно до Рекомендації Комітету ОСОБА_11 Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловило правову позицію про те, що: "… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС …".

Суд погоджується з думкою відповідача про те, що обрання позивачу виду дисциплінарного заходу є дискреційною функцією (повноваженням) керівника ГУ НП у Вінницькій області, відповідно і визначення ступеню суворості покарання покладається саме на суб'єкта владних повноважень, якому законом (ст.13 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України") надано таке право.

Як передбачено п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (ч.3 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію").

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч.4 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію").

Згідно з п.10 розділу ІІІ «Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції», затвердженого 23.11.2016 наказом Міністерства внутрішніх справ України №1235, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за №1668/29798 (надалі - «Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції»), у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати. Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.

Відповідно до п.11 розділу ІІІ «Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції» накази про накладення дисциплінарних стягнень у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції реалізовуються шляхом видання наказів по особовому складу в установленому порядку.

Судом не встановлено відсутності у начальника ГУ НП у Вінницькій області повноважень на видання наказу №58о/с від 30.03.2018 про звільнення позивача зі служби у Національній поліції України.

Представником позивача нормативно, документально не доведено протиправність наказу начальника ГУ НП у Вінницькій області №58 о/с від 30.03.2018 «По особовому складу», порушення порядку його видання, тощо.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, приходить до висновку, що видання оскаржуваних позивачем наказів є обґрунтованим, здійсненим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки накази ГУ НП у Вінницькій області від 26.03.2018 №454 та від 30.03.2018 року №58 о/с є правомірними, то позовні вимоги щодо поновлення позивача на посаді інспектора з режиму секретності Чечельницького відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволенню не підлягають.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно з ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

У відповідності до КАС України судові витрати не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.07.2018 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна