Ухвала суду № 75189560, 10.07.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

10 липня 2018 р. Справа № 0240/2172/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Державної фіксальної служби України

про: визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіксальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч даній нормі, позивачем не вазано в позовній заяві ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України у разі, якщо такий є юридичною особою.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 гривень.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Як видно із позовної заяви, позивач просить скасувати рішення від 20.12.2017 р. №454620/НОМЕР_1, №454617/НОМЕР_1, №454618/НОМЕР_1, №454621/НОМЕР_1 та №439671/НОМЕР_1 від 19.12.2017 р., отже заявлено п'ять вимог немайнового характеру. Відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 8 810 грн.

Всупереч зазначеному позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 524 грн., відтак необхідно доплатити 5 286 грн.

Окрім того, згідно частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. (Аналогічна позиція викладена в рішені Верховного Суду від 25.04.18 р. (справа №802/1086/16-а)).

Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно із позовної заяви предметом оскарження у даній справі є ряд рішень від 19.12.2017 р. та 20.12.2017 р. При цьому, позовна заява подана до суду лише 06.07.2018 р. (дата надходження позову до суду), тобто з пропуском шестимісячного строку, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності пропуску.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно із позовної заяви, відповідачем визначено Державну фіксальну службу України.

Однак, як видно із оскаржуваних рішень, такі приймались не ДФС Україною, а саме комісією Державної фіксальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації . Разом з тим, комісію відповідачем по справі не визначено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб'єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів /осіб, суб'єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Окремо звертаю увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом ДФС України від 13.06.2017 № 566 (далі - Порядок №566), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу (п.21 Порядку №566 ).

Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що саме комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстраці наділена повноваженнями приймати рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Враховуючи вищенаведене позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідача/відповідачів.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіксальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: вказати ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, уточнити суб'єктний склад відповідачів, подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статті 160 КАС України, надати докази доплати судового збору в сумі 5 286 грн. і заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна