Постанова № 75189140, 13.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р. Справа№ 925/1507/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тищенко А.І.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 13.06.2018 року,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 (повний текст складено 29.01.2018)

у справі №925/1507/17 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання договору поновленим, додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Одородько Юрій Миколайович звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про: визнання поновленим укладеного 02.10.2012 між фізичною особою - підприємцем Одородьком Юрієм Миколайовичем і Смілянською районною державною адміністрацією договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 22,2559 га, розташованою в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнання укладеною додаткової угоди до укладеного 02.10.2012 між фізичною особою - підприємцем Одородьком Юрієм Миколайовичем і Смілянською районною державною адміністрацією договору оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 22,2559 га, розташованою в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту, у визначеній позивачем редакції.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, як орендар за укладеним між ним та Смілянською районною державною адміністрацією договором оренди землі від 02.10.2012, в установленому ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з письмовим клопотанням про поновлення цього договору на новий п'ятирічний строк шляхом підписання відповідної додаткової угоди. При цьому позивач користувався і продовжує користуватись орендованою за вказаним договором земельною ділянкою, належним чином виконувати свої зобов'язання орендаря, своєчасно сплачувати орендну плату за землю. Попри це відповідач у встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк після закінчення строку дії договору оренди землі від 02.10.2012 не надав позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору на новий строк і не підписав запропоновану позивачем додаткову угоду до цього договору, тому позивач вважає, що договір оренди землі від 02.10.2012 поновленим на новий п'ятирічний строк і на тих же умовах, які були ним передбачені, в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", але відповідач цього не визнає і ухиляється від укладення додаткової угоди про це, що й змусило позивача звернутися з позовом до господарського суду.

Заперечуючи проти вказаного позову, відповідач вказав на те, 19.10.2017 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовив позивачу у поновленні договору оренди землі від 02.10.2012 на новий строк через непроведення державної реєстрації цього договору, що є підставою вважати такий договір неукладеним, а право оренди землі за ним не набутим. А це означає, що відповідач не міг порушити права, яких позивач не набув і не обґрунтував за захистом якого ж порушеного права він звернувся до господарського суду.

На зазначені доводи відповідача, позивач вказав на бездоказовість доводів відповідача щодо надання ним позивачу 19.10.2017 відмови у поновленні договору оренди землі від 02.10.2012 на новий строк і на помилковість доводів відповідача щодо не укладення договору від 02.10.2012 з огляду на положення ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України і досягнення сторонами у належній формі згоди з усіх істотних умов договору та їх фактичне виконання протягом 2012-2017 років. Заявлені у позові вимоги на думку позивача відповідають встановленим чинним законодавством і судовою практикою способам захисту порушеного права позивача на поновлення договору оренди землі від 02.10.2012 на новий строк.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 у справі №925/1507/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - фізична особа - підприємець Одородько Юрій Миколайович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 у справі №925/1507/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича у справі №925/1507/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 у справі №925/1507/17, розгляд справи призначено на 26.03.2018, запропоновано учасникам справи до 22.03.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст.ст. 167, 263 ГПК України).

У зв'язку з перебуванням суддів у відпустці склад колегії суддів неодноразово змінювався. Так, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2018 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тищенко А.І., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 у справі №925/1507/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тищенко А.І., Гаврилюк О.М., розгляд справи призначено на 13.06.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вважає апеляційну скаргу позивача безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ґрунтується на нормах закону.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник позивача надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 у справі № 925/1507/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представником скаржника 15.05.2018 було подане клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у даній справі, а саме, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 19.04.2018.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області також надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача. Представник відповідача вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просив апеляційний господарський апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо заявленого скаржником клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, представник відповідача заперечила зазначивши те, що поданий позивачем доказ не був предметом розгляду справи у суді першої інстанції та на час розгляду справи місцевим господарським судом договір зареєстровано не було. При цьому, представник відповідача звернула увагу суду на те, що за умовами договору оренди землі від 02.10.2012 одним із обов'язків орендаря є реєстрація договору в установленому законом порядку. Так, у відповідності до п. 31 договору орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, щодо заявленого скаржником клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає їх до уваги виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Так, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції наданий скаржником витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не був предметом розгляду та дослідження місцевим господарським судом. При цьому, в апеляційній скарзі, взагалі відсутні посилання скаржника на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як на доказ державної реєстрації договору оренди землі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду критично відноситься на доводи скаржника, що зазначений доказ не було надано до суду першої інстанції, оскільки, такий витяг було отримано лише 19.04.2018. Судом апеляційної інстанції встановлено, що державна реєстрація спірного договору оренди землі була проведена 17.04.2018, тобто після закінчення дії договору та після розгляду справи судом першої інстанції. До того ж, колегією суддів враховано, що за умовами договору оренди землі від 02.10.2012 одним із обов'язків орендаря є реєстрація договору в установленому законом порядку. Так, у відповідності до п. 31 договору орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник, у строк визначений судом апеляційної інстанції не звернувся з відповідним клопотанням про прийняття додаткових доказів чи про їх витребування. Разом з тим, звертаючись до суду з вказаним клопотанням, скаржником не ставиться питання про поновлення чи продовження такого строку для подання додаткових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги наданий суду апеляційної інстанції витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 02 жовтня 2012 року Смілянська районна державна адміністрація, як орендодавець, на підставі розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації від 16.02.2011 №65 та фізична особа - підприємець Одородько Юрій Миколайович, як орендар, уклали між собою договір оренди землі (далі - договір від 02.10.2012), та підписали акт приймання-передачі, згідно з якими орендодавець надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 22,2559 га ріллі з кадастровим номером 7123789000:02:002:0606, розташовану в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області.

У п. 8 договору від 02.10.2012 його сторони передбачили, що цей договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору оренди землі орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за календарний місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. До листа повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар подає проект додаткової угоди.

Відповідно до п. 19 договору від 02.10.2012 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пункт 30 договору від 02.10.2012 серед обов'язків орендаря передбачає його зобов'язання приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 41 договору від 02.10.2012 встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, обов'язковість державної реєстрації укладених договорів оренди землі була встановлена ст. 20 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 01.01.2013.

Однак, попри встановлену законом і договором від 02.10.2012 обов'язковість державної реєстрації цього договору у 2012 році його державна реєстрація на час розгляду справи у суді першої інстанції та дії договору так і не була проведена.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції Закону України від 11.02.2010 №1878-VІ з наступними змінами і доповненнями до нього з 01.01.2013 замість державної реєстрації договорів оренди землі була запроваджена обов'язкова державна реєстрація права оренди як речового права.

Державна реєстрація права оренди земельною ділянкою на підставі договору від 02.10.2012 за фізичною особою - підприємцем Одородьком Юрієм Миколайовичем також не була проведена.

26 лютого 2013 року вказана у договорі від 02.10.2012 земельна ділянка з кадастровим номером 7123789000:02:002:0606 і уточненою площею 22,2621 га була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.09.2017 №НВ-7105979902017.

З 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, яким на той час було Державне агентство земельних ресурсів України, та до його територіальних органів.

Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру":

утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і саме останнє з 26.05.2015 є фактичним орендодавцем вказаних у договорі від 02.10.2012 земель сільськогосподарського призначення.

Листом, датованим 01.09.2017, фізична особа - підприємець Одородько Юрій Миколайович звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з проханням поновити договір від 02.10.2012 щодо оренди земельної ділянки площею 22,2621 га з кадастровим номером 7123789000:02:002:0606, розташованої в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області за межами населеного пункту на умовах додаткової угоди, яка додається до листа і передбачає поновлення договору від 02.10.2012 на 5 років.

Доказів на підтвердження надіслання чи вручення вказаного листа від 01.09.2017 Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області скаржник, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції суду не надав.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції перевірено, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області визнало факт звернення до нього фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича з клопотанням про поновлення договору від 02.10.2012 на той самий строк і на тих самих умовах, які ним передбачені, але лише 21.09.2017.

Таким чином, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ненадання фізичною особою - підприємцем Одородьком Юрієм Миколайовичем суду доказів на підтвердження дати надіслання (вручення) листа від 01.09.2017 Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області унеможливлює встановлення судом іншої від визнаної цим Головним управлінням дати одержання ним вказаного листа.

У свою чергу Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області також не надало ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження відмови ним фізичній особі - підприємцю Одородьку Юрію Миколайовичу у поновленні договору від 02.10.2012 на новий строк як до закінчення п'ятирічного строку дії цього договору, так і протягом місяця після закінчення строку його дії.

На підтвердження належного виконання своїх зобов'язань за договором від 02.10.2012 щодо сплати орендної плати і продовження користування вказаною у цьому договорі земельною ділянкою після закінчення строку його дії в матеріалах справи міститься довідка Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.11.2017 №88 про відсутність у позивача заборгованості з орендної плати і довідка Ташлицької сільської ради від 17.11.2017 №895 про те що фізична особа - підприємець Одородько Юрій Миколайович здійснив підготовку до весняно-польових робіт, а саме оранку орендованої ним в адміністративних межах Ташлицької сільської ради земельної ділянки площею 22,26 га та своєчасно сплачує орендну плату.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд у відповідності до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини щодо оренди землі, є Закон України "Про оренду землі".

Статті 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент підписання договору від 02.10.2012 його сторонами, передбачали, що: договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону); укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст. 20 Закону).

Аналізуючи зазначені норми статей 18 та 20 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державній реєстрації підлягає уже укладений договір оренди землі. Тобто для його укладення не потребується державна реєстрація. При цьому, ст. 20 вказаного Закону, законодавцем та сторонами у пункті 41 договору від 02.10.2012 визначили лише набрання чинності цим договором.

Місцевий господарський суд вірно вказав на необґрунтованість доводів відповідача, щодо посилань на ст. 640 Цивільного кодексу України в редакції, чинній у 2012 році, як на таку, що пов'язує момент укладення договору з його державною реєстрацією, у разі обов'язковості такої, оскільки спірні правовідносини, пов'язані з укладенням договору від 02.10.2012, регулюються спеціальними нормами Закону України "Про оренду землі", а норми ст. 640 Цивільного кодексу України є загальними і застосовуються лише за відсутності спеціальних норм.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору від 02.10.2012 дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", скріпивши його своїми підписами, що і є моментом укладення вказаного договору.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що цивільні права та обов'язки з договору від 02.10.2012 у його сторін в 2012 році могли виникнути лише тільки після набрання чинності цим договором, тобто після його державної реєстрації. При цьому, господарським судом Черкаської області вірно враховані правові висновки Верховного Суду України, викладені у його постанові від 19.02.2014 у справі №6-162ц13.

Таким чином, не проведення в 2012 році сторонами договору від 02.10.2012 державної реєстрації останнього означає, що він не набрав чинності і що у його сторін у 2012 році не виникли передбачені ним права і обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 4 ст. 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним Кодексом, Цивільним кодексом, цим та іншими законами і договором оренди землі.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній з 01.01.2013, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту (дня) державної реєстрації цього права.

Згідно з ст. 126 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частина 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній з 01.01.2013, передбачає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній з 01.01.2013, встановлено, що державній реєстрації прав підлягає і таке речове права, похідне від права власності, як право оренди землі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній з 01.01.2013, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Отже, в силу ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі", ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди земельної ділянки з 01.01.2013 підлягає державній реєстрації і виникає з моменту (дня) державної реєстрації цього права, а не з моменту укладення договору оренди землі.

Як зазначалося вище та вірно встановлено судом першої інстанції до 01.01.2013 у фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича права оренди земельної ділянки із договору від 02.10.2012 не виникло. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для виникнення такого права оренди земельної ділянки з 01.01.2013 фізичній особі - підприємцю Одородьку Юрію Миколайовичу необхідно було на підставі договору від 02.10.2012 провести обов'язкову державну реєстрацію свого права оренди земельної ділянки.

Однак, скаржник таких дій не вчинив та такої державної реєстрації права оренди земельної ділянки не провів, що означає про не виникнення у нього з 01.01.2013 такого права.

Доводи позивача про виникнення у сторін договору від 02.10.2012 передбачених ним прав і обов'язків з підстав фактичного виконання сторонами цього договору не ґрунтуються на вказаних вище нормах Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 17.02.2011 №3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, містить наступні норми:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди".

Верховний Суд України у своїй постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 у подібних правовідносинах дійшов, зокрема, до таких висновків, що:

для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Таким чином, зі змісту ст. 33 Закону України "Про оренду землі" однозначно випливає, що поновлення договору оренди землі можливе лише за умови наявності у орендаря права оренди земельної ділянки, яке у нього виникло у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі договору оренди землі.

У даному випадку, позивач, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не довів суду виникнення у нього на підставі договору від 02.10.2012 у період п'ятирічного строку дії останнього права оренди земельною ділянкою у відповідності з вимогами чинного законодавства, тому цей договір в силу ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не вважається поновленим на новий строк і у позивача не має права вимагати його поновлення шляхом визнання укладеною запропонованої позивачем додаткової угоди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду критично відноситься на доводи скаржника про те, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції договір оренди земельної ділянки було зареєстровано. Як зазначалось, судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги зазначений доказ з підстав вказаних вище. До того ж, судова колегія звертає увагу, що державна реєстрація договору була здійснена після закінчення його дії.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ФОП Одородько Ю.М. до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та додаткової угоди укладеною.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 по справі № 925/1507/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2018 по справі № 925/1507/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на фізичну особу - підприємця Одородька Юрія Миколайовича.

4. Матеріали справи № 925/1507/17 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді А.І. Тищенко

О.М. Гаврилюк

Дата складання повного тексту постанови 26.06.2018 року