Рішення № 75189007, 02.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2018 р. м. Одеса Справа № 916/820/18Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миронівський Хлібопродукт" (08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 124/1)

про стягнення 2 667,61 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №61 від 15.05.2018р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

03.05.2018р. Публічне акціонерне товариство "Миронівський Хлібопродукт" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т", в якій просить суд стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 2 667,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки з відстрочкою платежу №152/17 від 17.03.2017р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2018р. відкрито провадження у справі № 916/820/18, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 30.05.2018р.

При цьому одночасно із позовною заявою до Господарського суду ПАТ "Миронівський Хлібопродукт" подано заяву про забезпечення позову за вх.№2-2234/18 від 03.05.2018р. (т.1 а.с.93-97), згідно якої позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ "Сагітта-Т" у сумі 2 667,61 грн. у банківських установах: АКБ "ОДЕСА-БАНК", р/р 260020469; ПАТ "ВІ ЕС БАНК" р/р 26006000019887 та р/р/26057000002199; ПАТ "МТБ БАНК" р/р 26002182821840, р/р 26001182821; р/р 26045182821; ПАТ "ПУМБ" р/р НОМЕР_1; АТ "РАЙФФАЙЗЕН ОСОБА_2" у м. Києві р/р 26003559567; ПАТ КБ "Центр" Р/Р 26005240901; ПАТ "МАРФІН БАНК" р/р 26001182821.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову не містила обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення про стягнення заявленої суми – 2 667,61 грн. у разі невжиття заходів забезпечення, судом ухвалою від 05.05.2018р. було відмовлено у задоволенні вказаної заяви ПАТ "Миронівський Хлібопродукт".

21.05.2018р. від представника Публічного акціонерного товариства "Миронівський Хлібопродукт" надійшло клопотання, в якому останній просив суд забезпечити йому участь у судовому засіданні 30.05.2018р. в режимі відеоконференції, доручивши таке проведення Канівському міськрайонному суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 22.05.2018р. у задоволенні клопотання представника ПАТ "Миронівський Хлібопродукт" про його участь у судовому засіданні 30.05.2018р. в режимі відеоконференції відмовлено, з огляду на відсутність технічної можливості проведення відеоконференції.

30.05.2018р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній, заперечуючи проти позовних вимог в повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову (т.1 а.с.107-108).

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач наголосив на повному погашенні заборгованості за вказаними позивачем накладними, про що свідчить платіжне доручення від 07.09.2017р. на суму 20 000 грн.

30.05.2018р. позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи 30.05.2018р. без участі представника позивача (т.1 а.с.114).

У судовому засіданні по справі №916/820/18 оголошено перерву до "20" червня 2018р.

20.06.2018р. від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій ПАТ "Миронівський Хлібопродукт", зокрема, зазначив про врахування при розрахунку боргу вказаного відповідачем платіжного доручення на суму 20 000 грн., яким було погашено заборгованість за попередні поставки товару (т.1 а.с.123-126).

Крім того, позивачем було надіслано суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу ознайомитись із відповіддю на відзив (т.1 а.с.127).

Також, 20.06.2018р. від представника Публічного акціонерного товариства "Миронівський Хлібопродукт" надійшло клопотання, в якому він просив суд забезпечити йому можливість прийняти участь у судовому засіданні при розгляді справи №916/820/18 в режимі відеоконференції, доручивши таке проведення Канівському міськрайонному суду Черкаської області (т.1 а.с.128-129).

Ухвалою суду від 20.06.2018р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на "02" липня 2018 р.

Ухвалою суду від 20.06.2018р. судом було задоволено клопотання представника ПАТ "Миронівський Хлібопродукт" про його участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та доручено Канівському міськрайонному суду Черкаської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні при розгляді справи № 916/820/18, яке призначене Господарським судом Одеської області на 02.07.2018р.

22.06.2018р. до канцелярії суду надійшла раніше надіслана на електрону адресу суду відповідь на відзив з доданими документами (т.2 а.с.1-114).

02.07.2018р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи бухгалтерської довідки про вартість повернутого відповідачем товару (т.2 а.с.118-119).

У судовому засіданні 02.07.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з ЄДР (т.1 а.с.80-89), у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. При цьому суд вказує про обізнаність ТОВ "Сагітта-Т" про розгляд справи №916/820/18, з огляду на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т.2 а.с.116).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2017р. між ПАТ "Миронівський Хлібопродукт" (Постачальник) та ТОВ "Сагітта-Т" (Покупець) було укладено договір поставки з відстрочкою платежу № 152/17 (т.1 а.с.14-19), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві, а Покупець приймати та оплачувати товар згідно до умов даного договору.

Згідно до п.3.1. договору постав товару здійснюється на умовах DDP- склад Покупця (в інтерпретації міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2000) однією або декількома партіями у відповідності зі специфікаціями чи накладними, які оформлюються на кожну партію товару.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата кожної окремої партії товару (визначеної в накладній) по даному договору Покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості даної партії товару на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 календарних днів з дати його отримання/реалізації.

Даний договір укладений на невизначений термін та діє до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством (п.7.1. договору).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором поставки виконував належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 252 776,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними видатковими накладними, актами прийому-передачі та товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.67-74, т.2 а.с.11-99).

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, на підставі накладних (т.2 а.с.100-112) частину товару, загальна вартість якого згідно бухгалтерської довідки складає 20 810,49 грн., відповідачем було повернуто ПАТ "Миронівський Хлібопродукт".

Таким чином, позивачем, з урахуванням повернення товару на вищевказану суму, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 231 966,03 грн.

Однак відповідач, отримавши товар згідно вищезазначених накладних, свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши його вартість лише у розмірі 229 298,42 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (т.2 а.с.9).

Доказів сплати залишку суми заборгованості у розмірі 2 667,61 грн. відповідачем, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, надано не було.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо неврахування позивачем платіжного доручення від 07.09.2017р. №3167 на суму 20 000 грн., оскільки такі твердження спростовуються наявною у матеріалах справи випискою по рахунку (т.2 а.с.9), де відображено вказане платіжне доручення, яке також було враховане судом при перевірці загальної суми оплати.

Враховуючи, що наявність заборгованості у сумі 2 667,61 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача про її стягнення у вищевказаному розмірі.

З огляду на задоволення судом позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагітта-Т" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 124/1, код ЄДРПОУ 33072323) на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський Хлібопродукт" (08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361) заборгованість у сумі 2 667 /дві тисячі шістсот шістдесят сім/ грн. 61 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 липня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська