Ухвала суду № 75188980, 09.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"09" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 5017/2972/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від прокурора: Гончаренко А.О /посвідчення/;

Від позивачів:

- Міністерства оборони України: ОСОБА_2 за довіреністю №220/456/д;

- Білгород –Дністровської квартирно –експлуатаційної частини району: ОСОБА_3 за довіреністю №03 від 10.01.2018р.

Від відповідачів:

- Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області: не з’явився;

- селянського фермерського господарства „Колос”: ОСОБА_4 /ордер/;

Від третьої особи: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву селянського фермерського господарства „Колос” (вх. № 2-2944/18 від 14.06.2018р.) про відстрочення виконання рішення суду по справі за позовом заступника Білгород –Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород–Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, селянського фермерського господарства „Колос”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України про визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянок, –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2017р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017р. та постановою Верховного Суду від 22.03.2018р. по даній справі, позов прокурора був задоволений у повному обсязі, визнано недійсними укладені між відповідачами: договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 2100,0 га; договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 144,0 га; договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 105,25 га; договір оренди землі № б/н від 06.04.2009 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 312,5 га; договір короткострокової оренди землі № 59 від 09.11.2011 року - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 180,0 га; витребувано від СФГ „Колос” земельні ділянки, які були передані на підставі вище вказаних договорів, розподілено судові витрати.

17.10.2017р. господарським судом у порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідні накази.

14.06.2018р. до господарського суду Одеської області від селянського фермерського господарства „Колос” надійшла заява про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2017р. по даній справі (в частині витребування від СФГ „Колос” земельних ділянок, переданих за недійсними правочинами) до 31.07.2018р. Подану заяву відповідач обґрунтовує необхідністю надання останньому часу для збирання врожаю на земельних ділянках, які були передані СФГ „Колос” у користування та засіяні останнім під час оскарження рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2017р. в апеляційному порядку. Окрім того, у поданій до суду заяві відповідачем було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України, Білгород–Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району та будь-яким іншим третім особам використовувати земельні ділянки загальною площею 2841,754 га, які розташовані за адресою: Одеська область, Тарутинський район, с. Весела Долина, військове містечко №11 до їх самостійного вивільнення боржником від свого майна – врожаю 2018р. строком до 31.07.2018р.

Листом від 19.06.2018р. судом було повідомлено селянське фермерське господарство „Колос”, що з огляду на надходження від державного підприємства „Чорноморський” апеляційної скарги на рішення суду від 26.05.2017р. та подальше скерування матеріалів справи до Одеського апеляційного господарського суду, заява про відстрочення виконання судового рішення суду буде розглянута після повернення матеріалів справи №5017/2972/2012 до господарського суду Одеської області.

23.06.2018р. матеріали справи №5017/2972/2012 надійшли до господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 27.06.2018р. судом у порядку ст. 331 ГПК України, було прийняти заяву селянського фермерського господарства „Колос” про відстрочення виконання рішення суду до розгляду в засіданні суду із викликом сторін на 09.07.2018р. о 15:15 год.

09.07.2018р. селянське фермерське господарство „Колос” (далі – СФГ „Колос”) звернулось до суду із уточненою заявою про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої відповідач, з посиланням на ускладнені погодні умови, просив суд відстрочити виконання рішення на строк до 01.09.2018р. Окрім того, відповідач просив вжити заходи щодо забезпечення позову на строк до 01.09.2018р. Вказана редакція вимог СФГ „Колос” була прийнята до розгляду судом як остаточна.

Прокурор, Міністерство оборони України та Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району просили суд відмовити у задоволенні заяви СФГ „Колос” про відстрочення виконання рішення суду по даній справі.

Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області та Кабінет Міністрів України не скористались наданим законом правом на участь своїх представників у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Так, ч. 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 18 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі – Закон України “Про виконавче провадження”) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2017р. державним виконавцем Тарутинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54938990 з примусового виконання наказу від 17.10.2017р. по справі №5017/2972/2012 про витребування та зобов’язання СФГ „Колос” повернути Міністерству оборони України земельні ділянки.

15.11.2017р. державним виконавцем за участю, зокрема, Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району та СФГ „Колос”, було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого Міністерству оборони України було повернуто земельну ділянку, площею 2841,754 га, що розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, с. Весела Долина, військове містечко №11. Як вбачається з даного акту, на земельній ділянці знаходяться посіви озимих культур (ймовірно ріпак, озимі пшениця та ячмінь). Факт наявності посівів на земельних ділянках, які перебували у користуванні СФГ „Колос” за недійсними правочинами окрім того підтверджується актом державного виконавця від 15.11.2017р.

24.11.2017р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54938990 з примусового виконання наказу від 17.10.2017р. по справі №5017/2972/2012 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України „Про виконавче провадження”.

Ухвалою від 06.06.2018р. судом було частково задоволено скаргу СФГ „Колос” на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 26.05.2017р. по даній справі.

Господарський суд зауважує, що учасниками судового процесу було подано апеляційні скарги на ухвалу суду від 06.06.2018р., судове рішення за результатами розгляду яких станом на 09.07.2018р. Одеським апеляційним господарським судом не постановлено.

13.06.2018р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №54938990 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. по справі №5017/2972/2012.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду СФГ „Колос” було наголошено про правомірне використання земельної ділянки та її оброблення восени 2017р., оскільки на момент здійснення господарської діяльності рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2017р. законної сили не набрало.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17 жовтня 2012 року N 9 відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Підсумовуючи вище наведені приписи чинного законодавства, а також приймаючи до уваги фактичні обставини, які склались між сторонами в процесі примусового виконання рішення господарського суду від 26.05.2017р. по даній справі, господарський суд зауважує, що необхідними умовами відстрочення виконання рішення суду є наявність як обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду, так і дотримання вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою господарського суду від 17.05.2018р. було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви СФГ „Колос” про надання відстрочки виконання рішення.

Враховуючи, що СФГ „Колос” було заявлено вимогу про відстрочення виконання рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2017р. по даній справі до 01.09.2018р., тобто із перевищенням встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України річного строку з дня ухвалення судового рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача.

Господарський суд зауважує, що факт набрання рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2017р. законної сили після його перегляду Одеським апеляційним господарським судом 04.10.2017р. не свідчить про необхідність розрахунку річного строку з дня набрання рішенням законної сили, оскільки вимогами ст. 331 ГПК України закріплено правило щодо розрахунку річного строку саме з моменту ухвалення рішення, а не набрання ним законної сили. Суд зауважує, що поняття „ухвалення рішення” та „набрання рішенням законної сили” за своєю природою та юридичними наслідками відрізняються, а, отже, не можуть ототожнюватись при застосуванні ст. 331 ГПК України.

Розглянувши клопотання СФГ „Колос” про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України, Білгород–Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району та будь-яким іншим третім особам використовувати земельні ділянки загальною площею 2841,754 га, які розташовані за адресою: Одеська область, Тарутинський район, с. Весела Долина, військове містечко №11 до їх самостійного вивільнення боржником від свого майна – врожаю 2018р. строком до 01.09.2018р., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 331 ГПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Першочергово суд вважає за необхідне звернути увагу СФГ „Колос”, що клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову повинно бути подано із дотриманням вимог глави 10 розділу I ГПК України, зокрема, шляхом оформлення письмової заяви, вимоги до якої встановлені ст. 139 ГПК України, та із наданням документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Проте, відповідачем не було оформлено заяву відповідно до вимог глави 10 розділу I ГПК України та не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи, що СФГ „Колос” має статус відповідача по даній справі, суду взагалі не зрозуміло, які вимоги намагається забезпечити останній, з огляду на відсутність заявлених ним вимог у межах даної справи щодо предмета спору.

Підсумовуючи вище наведене, враховуючи відмову суду у задоволенні заяви СФГ „Колос” про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданого клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання селянському фермерському господарству „Колос” відстрочки виконання рішення суду та задоволення клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, що має наслідком відмову у задоволенні заяви селянського фермерського господарства „Колос”.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити селянському фермерському господарству „Колос” у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду та вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 10.07.2018р.

Суддя С.П. Желєзна