Рішення № 75188616, 27.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018Справа № 910/4515/18Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 21-Г) до проМоторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, б. 8) стягнення заборгованості у розмірі 1 760 286,20 грн.

Представники:

від Позивача: Пушко С.В. (адвокат);

від Відповідача: Давиденко О.Л. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 1 760 286,20 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 28.12.2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (Страховик) та Моторним (транспортним) страховим бюро України (Бюро) було укладено Договір про співпрацю № 130 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування. Як зазначає Позивач, у зв'язку з припиненням асоційованого члена МТСБУ, Відповідач повинен повернути страховику залишок гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих та інвестиційний дохід за 4 квартал 2016 р., 1 квартал 2017 р. Таким чином, заборгованість Моторного (транспортного) страхового бюро України перед Позивачем становить 1 755 543 грн. 52 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 2802 грн. 10 коп. та інфляційні у розмірі 1 940 грн. 58 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості у розмірі 1 760 286,20 грн. залишено без руху.

20.04.2018 до Господарського суду міста Києва від Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 року відкрито провадження у справі № 910/4515/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2018 року.

22.05.2018 року в судове засідання з'явився представник Позивача. Представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 13.06.2018 року.

22.05.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

12.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

12.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України гарантійний внесок до централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у розмірі 1 740 408 грн. 74 коп., інвестиційний дохід за 4 квартал 2016 року у розмірі 6 673 грн. 71 коп., інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 року у розмірі 8 461 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 8 718 грн. 04 коп. та інфляційні у розмірі 16 194 грн. 88 коп.

12.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

13.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення щодо залучення доказів за заявою Позивача від 22.05.2018 р.

13.06.2018 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник Позивача заявив клопотання про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Відповідачу строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень. Судом прийнято до розгляду заяву Позивача про збільшення позовних вимог. Судом відмовлено в задоволенні залученні до матеріалів справи роздруківки інтерфейсу невідомого програмного продукту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Відповідачу строк до 5 днів з 13.06.2018 року для надання письмових заперечень щодо заяви Позивача про відшкодування судових витрат, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2018 року.

15.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

20.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

20.06.2018 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено клопотання Відповідача про витребування доказів без задоволення, на підставі ч. 1,2 ст. 81 ГПК України.

Представник Відповідача заявив усне клопотання про витребування доказів у Позивача, а саме інформації про джерело походження доказів, долучених до відповіді на відзив, за ініціативою суду на підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання. Суд прийняв до розгляду клопотання Відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в розгляді справи по суті до 27.06.2018 року.

27.06.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні 27 червня 2018 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27 червня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

28.12.2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (Страховик) та Моторним (транспортним) страховим бюро України (Бюро) було укладено Договір про співпрацю № 130 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування. (т.1 а.с.46-52)

Страховик зобов'язаний: сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ (пункт 2.1.1 договору); своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро (пункт 2.1.2 договору); надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро (пункт 2.1.7 договору); сформувати в централізованому страховому резервному фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (далі - фонд захисту потерпілих) базовий гарантійний внесок у сумі еквівалентній 500000,00 євро (пункт 2.1.12 договору); поповнювати базовий та вносити додаткові гарантійні внески у фонд захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень (пункт 2.1.15 договору).

Пунктом 2.2 договору визначені обов'язки Бюро.

Так, згідно підпункту 2.2.8 Договору Бюро зобов'язалося повернути на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та цим договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду.

Згідно з п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.5 Договору членські внески (в тому числі, додаткові) страховик здійснює щомісяця до 25 числа поточного місяця, якщо інший строк не передбачений загальними зборами членів та/або президією бюро. Відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності до фонду захисту потерпілих та до фонду попереджувальних заходів бюро страховик здійснює щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним. Кошти, необхідні для формування базового гарантійного внеску, сплачується страховиком протягом тридцяти днів з дня підписання договору, якщо інший строк не встановлений законом. Строки здійснення інших платежів до фонду захисту потерпілих, визначаються положенням про цей фонд.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням засідання загальних зборів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформленого протоколом №47/2014 від 26.03.2015 року, виключено з членів МТСБУ ТДВ «Альянс Україна» на підставі поданої заяви (відповідно до статті 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п.п.6.9.1 п.6.9 ст. 6 Статуту МТСБУ). (т.1 а.с.102-113)

05.08.2016 року Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» звернулось до Відповідача з листом №417/01.00 про повернення частини сплаченого гарантійного внеску у розмірі 819 407 грн. 38 коп., який був отриманий останнім 05.08.2016 р., що підтверджується відповідним штампом на листі. (т.1 а.с.117-118)

Листом №5-41/25691 від 17.10.2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило Позивача, що кошти до повернення відсутні, розрахунки по інвестиційному доходу проводились своєчасно та в повному обсязі. (т.1 а.с.119)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 року по справі №910/18362/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основного боргу у розмірі 819 407 грн 38 коп. та суму судових витрат у розмірі 12 291 грн 11 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. (т.1 а.с.81-101)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв'язку з припиненням асоційованого члена МТСБУ, Відповідач повинен повернути страховику залишок гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих та інвестиційний дохід за 4 квартал 2016 р., 1 квартал 2017 р. Таким чином, заборгованість Моторного (транспортного) страхового бюро України перед Позивачем становить 1 755 543 грн. 52 коп., з яких: гарантійний внесок до централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у розмірі 1 740 408 грн. 74 коп., інвестиційний дохід за 4 квартал 2016 року у розмірі 6 673 грн. 71 коп., інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 року у розмірі 8 461 грн. 07 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України 3% річних у розмірі 8 718 грн. 04 коп. та інфляційні у розмірі 16 194 грн. 88 коп. з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.06.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що залишок фактично сплаченого гарантійного внеску складає 958204 грн. 20 коп., а разом з інвестиційним доходом - 973 338 грн. 98 коп., проте за вирахуванням 186749 грн. 68 коп. (регламенті виплати по страховим компаніям банкротам), сума, що підлягає поверненню становить 786589 грн. 93 коп. Крім того, зазначення у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року, що станом на 31.12.2015 р. у Позивача у фонді захисту потерпілих існував гарантійний внесок на суму 3656071 грн. 46 коп. є технічною помилкою, оскільки в звіті за 4 квартал 2015 р. в розділі гарантійні внески зазначено показник 0,00.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про співпрацю № 130 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами від 28.12.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі, діяльність МТСБУ регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 39.1. ст. 39 вказаного Закону визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства.

Статтею 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються, централізовані страхові резервні фонди, зокрема, фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених ст. 41 Закону.

Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.

Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.

Згідно з п. 51.8. статті 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" члени МТСБУ зобов'язані сплачувати: а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ; б) гарантійні та інші внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом; в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням засідання загальних зборів Моторного (транспортного) страхового бюро України, оформленого протоколом №47/2014 від 26.03.2015 року, виключено з членів МТСБУ ТДВ «Альянс Україна» на підставі поданої заяви (відповідно до статті 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п.п.6.9.1 п.6.9 ст. 6 Статуту МТСБУ). (т.1 а.с.102-113)

Відповідно до п. 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з ФЗП становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ.

Таким чином, Суд зазначає, що граничний строк повернення з ФЗП сплаченого гарантійного внеску Позивачу - 26.03.2018 року.

Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, погоджене Протоколом Координаційної ради МТСБУ від 17.11.2014 № 47/2014 та затверджене Протоколом Президії МТСБУ № 320/2014 від 07.08.2014 р., розроблене відповідно до ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та встановлює порядок і умови формування, використання та розміщення централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. (т. 1, а.с. 53-60)

Пунктами 2.1., 2.2. Положення передбачено, що Фонд захисту потерпілих формується страховиками, що набувають статусу асоційованих членів Бюро, а також тими, які є чи були асоційованими членами Бюро. Джерелами формування фонду захисту потерпілих є: базовий та додаткові гарантійні внески; відрахування страховиків з премій за внутрішніми договорами; повернені Бюро у регресному порядку кошти за заподіяну у результаті ДТП шкоду; добровільні внески та пожертвування.

Пунктом 51.8. статті 58 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що члени МТСБУ зобов'язані сплачувати: а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ; б) гарантійні та інші внески до фондів МТСБУ, створених відповідно до цього Закону та положень про порядок і умови формування централізованих страхових фондів, а також компенсацію здійснених МТСБУ витрат за зобов'язаннями страховиків. Розміри базових гарантійних внесків страховика до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ станом на останній день кожного кварталу не можуть бути меншими за розміри, визначені положеннями про ці фонди; в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.

Мінімальний базовий гарантійний внесок страховика до фонду захисту потерпілих встановлюється у сумі, який на дату введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 05.07.2012 р. № 5090-VI мав статус асоційованого члена МТСБУ, встановлюється у сумі, еквівалентній 500 000 євро за валютним обмінним курсом України, встановленим Національним банком України на дату набрання чинності цим Законом. При набутті статусу асоційованого члена МТСБУ після набрання чинності зазначеним вище Законом мінімальний базовий гарантійний внесок страховика до фонду захисту потерпілих встановлюється у сумі, еквівалентній 500 000 євро за валютним обмінним курсом валюти України, встановленим Національним банком України на дату внесення коштів. (п. 2.3. Положення)

Розмір базового гарантійного внеску страховика до фонду захисту потерпілих станом на останній день кожного кварталу не може бути меншим за суму, встановлену п. 2.3. Положення (п. 2.4. Положення).

Згідно з п. 2.7. Положення базовий гарантійний внесок страховика збільшується на суму платежів здійснених ним до фонду захисту потерпілих за втрачені бланки полісів внутрішнього обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності. Розмір таких платежів встановлюється президією бюро.

Розмір додаткового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих, порядок його формування, використання і розміщення встановлюються окремими рішеннями президії бюро та не регламентуються Положенням (п. 2.8. Положення).

Базові гарантійні внески страховиків, за рішенням президію бюро, можуть збільшуватись на частину суми наявних на кінець календарного кварталу коштів фонду захисту потерпілих інших, ніж базовий гарантійний внесок. Величина інших, ніж базовий гарантійний внесок, коштів фонду захисту потерпілих страховика після здійснення цієї процедури не може бути меншою мінімальної величини, встановленої президією бюро (п. 2.11. Положення).

Пунктом 4.4. Положення визначено, що за рішенням президії бюро отриманий інвестиційний дохід перераховується страховикам після затвердження президією бюро звіту дирекції бюро про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих за звітній квартал. У разі наявності у страховика заборгованості перед бюро або порушень умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами бюро, інвестиційний дохід за рішенням президії бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску.

Згідно з п. 6.4. кінцевих та перехідних положень, для страховиків, які мають статут члена бюро на момент набрання чинності цим положенням, мінімальний базовий гарантійний внесок страховика у фонді захисту потерпілих встановлюється до 04.11.2014 р. у сумі, еквівалентній 300 000 євро за валютним обмінним курсом валюти, встановленим НБУ на дату, визначену у п. 2.3.

Таким чином, Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, погоджене Протоколом Координаційної ради МТСБУ від 17.11.2014 № 47/2014 та затверджене Протоколом Президії МТСБУ № 320/2014 від 07.08.2014 р., передбачено два види внесків: базовий (який вноситься страховиком до фонду захисту потерпілих) та додатковий (порядок його формування і використання, встановлюється президією бюро), які є джерелами формування фонду захисту потерпілих, та які у сукупності складають суму гарантійного внеску, до якого також в процесі діяльності може бути зараховано інвестиційний дохід (внаслідок його включення в суму базового гарантійного внеску), що передбачено п. 4.4 Положення.

Отже, наведені показники в сукупності і складають суму гарантійного внеску, який фактично формується шляхом внесення первісно визначеної суми коштів та подальшого зарахування до вказаної суми інвестиційного прибутку та наявного залишку вільних від зобов'язань коштів.

Тобто, правова природа суми інвестиційного прибутку та суми наявного залишку вільних від зобов'язань коштів перетворюється у гарантійний внесок, і в наданих відповідачем відомостях здійснено розбивку суми гарантійного внеску по сумам його формування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 грудня 2016 року по справі №910/22866/15.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Положення облік коштів фонду захисту потерпілих здійснюється із забезпечення персоніфікації надходжень, розміщення та використання коштів в порядку, встановленою Президією Бюро. Облік коштів фонду захисту потерпілих здійснюється Бюро на окремому рахунку.

Згідно з п. 5.3. Положення дирекція бюро щоквартально надає президії бюро та страховикам до 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, звіт про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих з визначенням таких показників:

- залишок коштів на початок кварталу (в тому числі гарантійного внеску);

- фактичні надходження протягом кварталу (постатейно);

- регламентні виплати;

- інші витрати (постатейно);

- залишок коштів на кінець кварталу (в тому числі гарантійного внеску);

- доходи від розміщення коштів фонду захисту потерпілих;

- дебіторська заборгованість до фонду захисту потерпілих.

Таким чином, залишок коштів гарантійного внеску визначається президією бюро, тобто відповідачем. Розмір розрахованого резерву збитків також затверджується президією бюро.

Як вбачається зі звітів про рух коштів ФЗП ТДВ «Альянс Україна», наявними в матеріалах справи (т.1 а.с.74-80),

за 3 квартал 2015 р. залишок коштів станом на 30.09.2015 р. становив 3 549 519,23 грн. (в який включено інвестиційний дохід 110 539, 26 грн., нарахований в 2 кварталі 2015 р.), інвестиційних дохід - 106 552, 23 грн.;

за 4 квартал 2015 р. залишок коштів станом на 31.12.2015 р. становив 3 656 071,46 грн. (в який включено інвестиційний дохід 106 552, 23 грн., нарахований в 3 кварталі 2015 р.), інвестиційних дохід - 123 031,56 грн.;

за 1 квартал 2016 р. залишок коштів станом на 01.01.2016 р. становив 3 656 071,46 грн., залишок коштів на 31.03.2016 р. становив 1 735 171 грн. 78 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 93 739 грн. 28 коп.;

за 2 квартал 2016 р. залишок коштів станом на 01.04.2016 р. становив 1 735 171 грн. 78 коп., залишок коштів на 30.06.2016 р. становив 1 682 372 грн. 65 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 73 436 грн. 53 коп.;

за 3 квартал 2016 р. залишок коштів станом на 01.07.2016 р. становив 1 682 372 грн. 65 коп., залишок коштів на 30.09.2016 р. становив 789 999 грн. 41 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 87 906 грн. 27 коп.;

за 4 квартал 2016 р. залишок коштів станом на 01.10.2016 р. становив 789 999 грн. 41 коп., залишок коштів на 30.12.2016 р. становив 762 774 грн. 01 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 6 673 грн. 71 коп.;

за 1 квартал 2017 р. залишок коштів станом на 01.01.2017 р. становив 762 774 грн. 01 коп., залишок коштів на 31.03.2017 р. становив 734 251 грн. 68 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 29 336 грн. 98 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 року по справі №910/18362/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основного боргу у розмірі 819 407 грн 38 коп. та суму судових витрат у розмірі 12 291 грн 11 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. (т.1 а.с.81-101)

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що позивачем фактично сплачено гарантійний внесок у сумі 2 870 306, 92 грн., та в подальшому збільшено гарантійний внесок на суму платежів за втрачені бланки полісів у розмірі 3 560, 00 грн., кошти базового гарантійного внеску страховика в ФЗП станом на 31 грудня 2015 р. року, в якому страховиком втрачено статус члена МТСБУ, становлять 3 656 071, 46 грн. Враховуючи, що у відповідності до п. 3.12.2 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах строк повернення частини гарантійного внеску є таким, що настав, та те, що відповідачем було сплачено частково суму 879 163,85 грн. гарантійного внеску, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 819 407,38 грн. від загальної суми гарантійного внеску у розмірі 3 656 071,46 грн., які розраховані, виходячи з пропорції 50% від різниці залишку базового гарантійного внеску та резерву збитків страховика за договорами внутрішнього страхування у Фонді захисту потерпілих станом на 31.12.2015 р. в розмірі 1 698 571, 23 грн. (3 656 071,46 грн. залишок базового гарантійного внеску - 258 929, 00 грн. резерв збитків = 3 397 142, 46 грн.*50%)

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі №910/18362/16 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт залишку базового гарантійного внеску страховика в ФЗП станом на 31 грудня 2015 р. року, в якому страховиком втрачено статус члена МТСБУ, у розмірі 3 656 071, 46 грн. підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 20.12.2016 року по справі №910/18362/16, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, що зазначення у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року, що станом на 31.12.2015 р. у Позивача у фонді захисту потерпілих існував гарантійний внесок на суму 3656071 грн. 46 коп. є технічною помилкою, оскільки в звіті за 4 квартал 2015 р. в розділі гарантійні внески зазначено показник 0,00. Крім того, як вбачається з таблиці до п.6 протоколу засідання загальних зборів членів МТСБУ №49/2016 від 31.03.2016 року, залишок ФЗП на 31.12.2015 року страховика - Альянс Україна становив 3656071 грн. 46 коп.

Відповідно до п. 3.12.2. Положення повернення частини гарантійного внеску при виході страховика зі складу бюро у зв'язку із виключенням з членів бюро, втратою статусу асоційованого члена або позбавленням членства в бюро повернення такому страховику його гарантійного внеску здійснюється в строк, визначений законом.

При цьому, частка коштів страховика, що підлягає поверненню, щорічно визначається в розмірі 50% від різниці залишку базового гарантійного внеску та резерву збитків цього страховика за договорами внутрішнього страхування станом на 31 грудня. Розмір розрахованого резерву збитків затверджується президією бюро. Повернення першої частини здійснюється не раніше ніж через 1 рік після припинення членства страховика в бюро. Кожне наступне повернення коштів здійснюється не раніше ніж через 1 рік після попереднього повернення. Після закінчення другого року з початку таких повернень, у випадку відсутності зобов'язань страховика за договорами внутрішнього страхування, дирекція бюро приймає рішення про повернення страховику повної суми залишку коштів базового гарантійного внеску. Дострокове повернення залишку гарантійного внеску можливе на підставі договору зі страховиком шляхом регулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за внутрішніми договорами страхування такого страховика.

У разі якщо стосовно страховика здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства, а також у разі його ліквідації зазначені кошти не підлягають поверненню (п. 3.12.3. Положення).

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи відносно Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства.

Крім того, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності зобов'язань страховика за договорами внутрішнього страхування, а тому у Моторного (транспортного) страхового бюро України станом на момент розгляду справи виникло зобов'язання з повернення повної суми залишку коштів базового гарантійного внеску Позивачу у порядку та у терміни встановлені Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Як вбачається з матеріалів справи, Моторним (транспортним) страховим бюро України перераховано на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» 08.02.2016 року інвестиційний дохід за 2 квартал - 110 539 грн. 26 коп., за 3 квартал - 106 552 грн. 23 коп., за 4 квартал - 123 031 грн. 56 коп., а загалом суму в розмірі 340 123 грн. 05 коп.; 25.04.2017 року - інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 року - 20 875 грн. 91 коп., 18.07.2017 року - інвестиційний дохід за 2 квартал 2017 р. - 12 413 грн. 64 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (т.1 а.с. 136-140)

Суд зазначає, що відповідно до звітів про рух коштів ФЗП ТДВ «Альянс Україна», наявних в матеріалах справи, інвестиційний дохід за 2 квартал 2015 р. у розмірі 110 539 грн. 26 коп., за 3 квартал 2015 р. у розмірі 106 552 грн. 23 коп., а загалом у розмірі 217 091 грн. 49 коп., були включені до суми гарантійного внеску.

Таким чином, розмір гарантійного внеску, що підлягає поверненню Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" становить 1 740 408 грн. 74 коп. (3 656 071 грн. 46 коп. - 1 698 571 грн. 23 коп. - 217 091 грн. 49 коп.)

Що стосується заперечень Відповідача в частині того, що МТСБУ здійснено відрахування по регламентним виплатам по страховим компаніям визнаних банкротами та по яким було встановлено недостатність коштів та майна банкрута для самостійного погашення кредиторської заборгованості, в т.ч. по страховим виплатам, Суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. ґ п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.

Згідно з п.43.4 ст. 43 Закону кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ. Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється.

Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов'язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов'язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов'язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов'язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.

Забороняються будь-які стягнення з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, крім пов'язаних з регламентними виплатами, що проводяться відповідно до цього Закону за рахунок такого фонду. У разі банкрутства страховика або його ліквідації залишки коштів, сплачених ним до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, не можуть бути включені до ліквідаційної маси і залишаються у централізованих страхових резервних фондах МТСБУ.

Кошти, сплачені страховиками до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, є коштами страхових резервів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків.

Так, Порядок розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затверджений протоколом Президії від 16.10.2014 №333/2014, розроблений з метою визначення порядку розподілу регламентних виплат, здійснених за рахунок коштів централізованого страхового резервного Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах Моторного (транспортного) страхового бюро України (відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (т.1 а.с.191-196)

Регламентними виплатами є виплати, які здійснюються МТСБУ за рахунок коштів ФЗП на умовах, визначених Законом, у разі, зокрема, недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності (пп.2.1.5 Положення)

Розділом 3 Положення передбачено порядок розподілу регламентних виплат. Регламентні виплати розподіляються між страховиками, що мають кошти в ФЗП. Регламентні виплати, які зазначені в підпункті 2.1.5 пункту 2.1 цього Порядку (далі - Регламентні виплати за банкрута), здійснюються за рахунок наявного залишку коштів у ФЗП, внесених страховиком за зобов'язаннями якого здійснюються такі виплати. У разі відсутності у ФЗП залишку коштів, внесених страховиком, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для здійснення за його зобов'язаннями Регламентних виплат за банкрута відповідні витрати на такі виплати розподіляються між іншими страховиками, які мають кошти у ФЗП, незалежно від наявності у них статусу члена МТСБУ на момент розподілу. При цьому застосовується змішаний принципом розподілу: 50% суми Регламентних виплат за банкрута розподіляються рівними частинами; 50% - пропорційно частці залишків коштів страховиків у ФЗП на момент розподілу.

У п.3.5 Положення зазначено, що розподіл між страховиками витрат на здійснення регламентних виплат за банкрута, здійснюється щоквартально у наступній послідовності: 3.5.1. Визначається загальна сума регламентних виплат за банкрута, здійснених МТСБУ у звітному кварталі. 3.5.2. Частка коштів в розмірі 50% від суми, визначеної в пп.3.5.1 цього пункту, розподіляється рівними частками між наявними на момент розподілу залишками коштів страховиків у ФЗП. Якщо залишок коштів будь-якого страховика в ФЗП менше суми, яка має бути розподіленою згідно з цим підпунктом, невистачаючі суми наступною ітерацією розподіляються між залишками коштів страховиків у ФЗП, наявними після виконання попередньої ітерації розподілу коштів. Таких ітерацій розподілу може бути декілька.

3.5.3. Після виконання розподілу, передбаченого пп.3.5.2 цього Порядку, частка коштів в розмірі 50% від суми, визначеної в пп.3.5.1 цього Порядку, розподіляється між страховиками, які мають залишки коштів в ФЗП на момент розподілу, пропорційно залишкам коштів. 3.5.4. Якщо протягом звітного кварталу МТСБУ здійснювало регламентні виплати за декілька страховиків, що визнані банкрутами та/або ліквідовані, то розподіл виплат за кожного з таких страховиків здійснюється відповідно до пп.3.5.l-3.5.3.

У п.4.1 Положення передбачено, що Дирекція МТСБУ здійснює облік та звітність перед страховиками про рух коштів фонду захисту потерпілих відповідно до Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо - транспортних пригодах.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 року по справі №910/609/14, від 06.10.2015 р. по справі №910/20063/13, від 17.10.2016 року по справі №910/25842/14, від 17.10.2016 року по справі №5011-46/12625-2012 ліквідовано банкрутів - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Лафорт», Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп", Приватне акціонерне товариство "Українська екологічна страхова компанія" , як юридичні особи у зв'язку з банкрутством. (т.1 а.с.181-190)

На засіданнях Президії МТСБУ від 19.05.2016 року, оформленого протоколами №382/2016, №385/2016, №393/2017, №400/2017, затверджено звіти по централізованим страховим резервним фондам МТБСУ, з яких вбачається, що на Позивача покладено регламентні виплати за банкрутів за 1 квартал 2016 р. у розмірі 15542 грн. 70 коп., за 2 квартал 2016 р. у розмірі 11617 грн. 37 коп., за 3 квартал 2016 р. у розмірі 1514 грн. 84 коп., за 4 квартал 2016 р. у розмірі 3041 грн. 01 коп., за 1 квартал 2017 р. у розмірі 3052 грн. 69 коп. Загалом на Позивача розподілено регламентні виплати за банкрутів у розмірі 34 768 грн. 61 коп. (т.1 а.с.196-204)

При цьому, у звіті за 1 квартал 2016 року зазначено про створення резерву знецінення фінансових інвестицій в ПАТ «Брокбізнесбанк». Проте, Суд зазначає, що гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема, і для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону. Кошти фонду захисту потерпілих розміщуються з урахуванням безпечності, ліквідності та прибутковості. Банк, який обирається для розміщення коштів, повинен відповідати встановленим уповноваженим органом вимогам щодо наявності та рівня кредитного рейтингу банків, у яких розміщуються кошти страхових резервів страховиків. Президія Бюро щоквартально приймає рішення про розміщення коштів. До прийняття такого рішення дирекція Бюро має право здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках на строк не більше 3 місяців в обслуговуючих банках. Страховик має право пропонувати дирекції Бюро банки та умови розміщення тимчасово вільних коштів сформованого ним у складі фонду захисту потерпілих гарантійного внеску. Інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих, щомісяця розподіляється між страховиками пропорційно залишку гарантійних внесків на початок звітного місяця.

Відповідно до п.п.3.9, 3.10 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, погоджене Протоколом Координаційної ради МТСБУ від 17.11.2014 № 47/2014 та затверджене Протоколом Президії МТСБУ № 320/2014 від 07.08.2014 р., рішення про використання коштів фонду захисту потерпілих приймається Дирекцією Бюро відповідно до повноважень, визначених Статутом Бюро. Виплати, здійснені Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, повинні бути підтверджені відповідними документами, які зберігаються в Бюро. Строк зберігання таких документів визначається Дирекцією Бюро.

Облік коштів фонду захисту потерпілих здійснюється із забезпеченням персоніфікації надходжень, розміщення та використання коштів в порядку, встановленому Президією Бюро. (п.5.1 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах)

Згідно з п. 5.3. Положення дирекція бюро щоквартально надає президії бюро та страховикам до 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, звіт про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих з визначенням таких показників:

- залишок коштів на початок кварталу (в тому числі гарантійного внеску);

- фактичні надходження протягом кварталу (постатейно);

- регламентні виплати;

- інші витрати (постатейно);

- залишок коштів на кінець кварталу (в тому числі гарантійного внеску);

- доходи від розміщення коштів фонду захисту потерпілих;

- дебіторська заборгованість до фонду захисту потерпілих.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні звіти щодо наявності та руху коштів ЦСРФЗП, затверджені Президією МТСБУ, відповідно до Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, в яких зазначена загальна сума регламентних виплат за банкрута, здійснених МТСБУ у звітному кварталі, розподілені суми витрат між страховиками, а тому вказані звіти є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо необхідності надання саме платіжних доручень на підтвердження здійснення виплат, оскільки вищезазначеним Положенням передбачено затвердження звітів.

Таким чином, заборгованість Моторного (транспортного) страхового бюро України перед Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» становить 1 705 640 грн. 13 коп. (1 740 408 грн. 74 коп. - 34 768 грн. 61 коп.)

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» в розмірі 1 705 640 грн. 13 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення суми сплаченого гарантійного внеску в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 705 640 грн. 13 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.06.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 27.03.2018 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 8 153 грн. 69 коп. та інфляційні у розмірі 13 923 грн. 26 коп., нараховані на зобов'язання з повернення гарантійного внеску.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем повернення сплаченого гарантійного внеску за загальний період прострочки з 27.03.2018 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 8 153 грн. 69 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення розміру заборгованості. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних внеску за загальний період прострочки з 27.03.2018 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 7 990 грн. 81 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 13 923 грн. 26 коп. за загальний період прострочки з 27.03.2018 року по 22.05.2018 року підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення розміру заборгованості. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні за загальний період прострочки з 27.03.2018 року по 22.05.2018 року у розмірі 13 645 грн. 12 коп.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» інвестиційного доходу за 4 квартал 2016 року у розмірі 6 673 грн. 71 коп., інвестиційного доходу за 1 квартал 2017 року у розмірі 8 461 грн. 07 коп. Суд зазначає.

Як встановлено вище, відповідно до звітів про рух коштів ФЗП ТДВ «Альянс Україна», за 4 квартал 2016 р. залишок коштів станом на 01.10.2016 р. становив 789 999 грн. 41 коп., залишок коштів на 30.12.2016 р. становив 762 774 грн. 01 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 6 673 грн. 71 коп.; за 1 квартал 2017 р. залишок коштів станом на 01.01.2017 р. становив 762 774 грн. 01 коп., залишок коштів на 31.03.2017 р. становив 734 251 грн. 68 коп. (базовий гарантійний внесок), інвестиційний дохід - 29 336 грн. 98 коп.

Судом встановлено, що Моторним (транспортним) страховим бюро України було перераховано на користь Позивача 25.04.2017 року інвестиційний дохід за 1 квартал 2017 року у розмірі 20 875 грн. 91 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача. (т.1 а.с. 136-140), а тому залишок невиплаченого інвестиційного доходу за 1 квартал 2017 року становить 8 461 грн. 07 коп. (29 336 грн. 98 коп. - 20 875 грн. 91 коп.)

Відповідно до п.4.4 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів фонду захисту потерпілих відповідного страховика щомісяця нараховується цьому страховику. За рішенням Президії Бюро отриманий інвестиційний дохід перераховується страховикам після затвердження Президією Бюро звіту Дирекції Бюро про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих за звітний квартал. У разі наявності у страховика заборгованості перед Бюро або порушень умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами Бюро, інвестиційний дохід за рішенням Президії Бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску.

При розгляді справи №910/18362/16 Судами було встановлено, що станом на 31.12.2014 р. та 23.04.2015 р. у ТДВ "Альянс Україна" не має простроченої заборгованості щодо внесків, відрахувань з премій та інших платежів до МТСБУ.

Крім того, як вбачається зі звітів про рух коштів фонду захисту потерпілих у ДТП за 4 квартал 2016 р. та за 1 квартал 2017 р. нарахований інвестиційний дохід у розмірі 6673 грн. 71 коп. не був зарахований до гарантійного внеску.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи обов'язок Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо перерахування інвестиційного доходу за 4 квартал 2016 року та за 1 квартал 2017 року Позивачу настав.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» інвестиційного доходу за 4 квартал 2016 року у розмірі 6 673 грн. 71 коп., інвестиційного доходу за 1 квартал 2017 року у розмірі 8 461 грн. 07 коп., а загалом суми у розмірі 15 134 грн. 78 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив перерахування інвестиційного доходу за 4 квартал 2016 року та за 1 квартал 2017 року в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 15 134 грн. 78 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.06.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 04.01.2017 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 564 грн. 35 коп. та інфляційні у розмірі 2 265 грн. 35 коп., нараховані на зобов'язання з перерахування інвестиційних доходів.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем повернення інвестиційного доходу за 4 квартал 2016 року за загальний період прострочки з 04.01.2017 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 276 грн. 45 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем повернення інвестиційного доходу за 1 квартал 2017 року за загальний період прострочки з 04.04.2017 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 287 грн. 90 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання з повернення інвестиційного доходу за 4 квартал 2016 року в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 1 157 грн. 22 коп. за загальний період прострочки лютий 2017 р. - квітень 2018 р. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання з повернення інвестиційного доходу за 1 квартал 2017 року в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 1 108 грн. 40 коп. за загальний період прострочки травень 2017 р. - квітень 2018 р. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» підлягає стягненню гарантійний внесок у розмірі 1 705 640 грн. 13 коп., інвестиційні доходи у розмірі 15 134 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 8 555 грн. 16 коп. та інфляційні у розмірі 15 910 грн. 74 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 78 843 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2018 року між Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфманн» Валентина Загарія» (Виконавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (Замовник) було укладено Договір про надання правничої допомоги №22/03-2018, на умовах якого Виконавець надає, а Замовник приймає та оплачує правничу допомогу, що полягає у представництві інтересів Замовника як позивача в органах судової влади всіх рівнів з питань про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України фактичного залишку суми гарантійного внеску у зв'язку з припиненням членства Замовника в Моторному (транспортному) страховому бюро України. (т.1 а.с.32-37)

Додатковою угодою №1 від 22.03.2018 р. до Договору про надання правничої допомоги №22/03-2018 від 22.03.2018 р. Сторони передбачили, що Виконавець надає Замовнику Правничу допомогу шляхом представництва інтересів Замовника в суді першої інстанції щодо спору про стягнення з МТСБУ фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства Allianz в МТСБУ, включаючи:

1.1 Підготовку правової позиції в інтересах Замовника щодо стягнення з МТСБУ фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства AIlianz в МТСБУ.

1.2 Підготовку позову, заперечень на відзив МТСБУ на позов, письмових та усних заперечень, додаткових пояснень, клопотань та інших необхідних процесуальних документів з метою стягнення з МТСБУ заборгованості по виплаті залишку суми гарантійного внеску в судовому порядку.

1.3 Подача вказаного вище Позову до Господарського суду міста Києва. Представництво інтересів Allianz в Господарському суді міста Києва в процесі розгляду спору в суді першої інстанції, включаючи участь в судових засіданнях, підготовка клопотань, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

1.4 Підготовка адвокатських запитів, звернень, листів та інших офіційних документів від імені AIIianz, в разі, якщо виникне така необхідність. (т.1 а.с.38-39)

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №1 від 22.03.2018 р. до Договору про надання правничої допомоги №22/03-2018 від 22.03.2018 р. розмір гонорару за надання правничої допомоги відповідно до п.1 цієї Додаткової угоди 78 843 грн. 00 коп.

09.01.2018 року між Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфманн» Валентина Загарія» (Бюро) та адвокатом Штогриним Сергієм Вікторовичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правничої допомоги №18/01/09-4, правнича допомога, що надається адвокатом Бюро, включає захист прав та інтересів Замовників Бюро за договорами про надання правничої допомоги, укладеними між Бюро, як Виконавцем, та іншою стороною, як Замовником. (т.1 а.с.40-41)

Додатковою угодою №18/03/23 від 22.03.2018 р. до Договору надання правничої допомоги №18/01/09-4 від 09.01.2018 року Сторони передбачили, що за даною Додатковою угодою Адвокат надає правову допомогу Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (ідентифікаційний код 32253696), яке виступає Замовником по Договору про надання правничої допомоги № 22/03-2018 від 22.03.2018 (надалі - Замовник) шляхом:

1.1.1 Представництва інтересів Замовника в суді першої інстанції щодо спору про стягнення з МТСБУ фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства Замовника в МТСБУ, включаючи:

1.1.1 Підготовку правової позиції в інтересах Замовника щодо стягнення з МТСБУ фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства Замовника в МТСБУ.

1.1.2 Підготовку позову, заперечень на відзив МТСБУ на позов, письмових та усних заперечень, додаткових пояснень, клопотань та інших необхідних процесуальних документів з метою стягнення з МТСБУ заборгованості по виплаті залишку суми гарантійного внеску в судовому порядку.

1.1.3 Подачу вказаного вище позову до Господарського суду міста Києва. Представництво інтересів Замовника в Господарському суді міста Києва в процесі розгляду спору в суді першої інстанції з усіма процесуальними правами, передбаченими чинним законодавством України, включаючи участь в судових засіданнях, підготовку і подачу клопотань, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

1.1.4 Підготовку адвокатських запитів, звернень, листів та інших офіційних документів від імені Замовника, в разі, якщо виникне така необхідність. (т.1 а.с.42-43)

Загальна вартість винагороди (гонорару) за надання правничої допомоги відповідно до п.1 цієї Додаткової угоди сукупність виставлених рахунків. (п.2 Додаткової угоди №18/03/23 від 22.03.2018 р.)

18.05.2018 року між Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфманн» Валентина Загарія» (Бюро) та адвокатом Пушко Сергієм Володимировичем (Адвокат) було укладено Договір про надання правничої допомоги №18/05/01-1, правнича допомога, що надається адвокатом Бюро, включає захист прав та інтересів Замовників Бюро за договорами про надання правничої допомоги, укладеними між Бюро, як Виконавцем, та іншою стороною, як Замовником.

Додатковою угодою №18/05/201 від 18.05.2018 р. до Договору надання правничої допомоги №18/05/01-1 від 18.05.2018 року Сторони передбачили, що за даною Додатковою угодою Адвокат надає правову допомогу Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (ідентифікаційний код 32253696), яке виступає Замовником по Договору про надання правничої допомоги № 22/03-2018 від 22.03.2018 (надалі - Замовник) шляхом:

1.1.1 Представництва інтересів Замовника в суді першої інстанції щодо спору про стягнення з МТСБУ фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства Замовника в МТСБУ, включаючи:

1.1.1 Підготовку правової позиції в інтересах Замовника щодо стягнення з МТСБУ фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства Замовника в МТСБУ.

1.1.2 Підготовку позову, заперечень на відзив МТСБУ на позов, письмових та усних заперечень, додаткових пояснень, клопотань та інших необхідних процесуальних документів з метою стягнення з МТСБУ заборгованості по виплаті залишку суми гарантійного внеску в судовому порядку.

1.1.3 Подачу вказаного вище позову до Господарського суду міста Києва. Представництво інтересів Замовника в Господарському суді міста Києва в процесі розгляду спору в суді першої інстанції з усіма процесуальними правами, передбаченими чинним законодавством України, включаючи участь в судових засіданнях, підготовку і подачу клопотань, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

1.1.4 Підготовку адвокатських запитів, звернень, листів та інших офіційних документів від імені Замовника, в разі, якщо виникне така необхідність. (т.1 а.с.42-43)

Загальна вартість винагороди (гонорару) за надання правничої допомоги відповідно до п.п.1.1-1.3 цієї Додаткової угоди визначається сукупністю виставлених рахунків. (п.4 Додаткової угоди №18/05/201 від 18.05.2018 р.)

На підтвердження здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу Позивачем було подано виписку по рахунку за період 02.04.2018 р. про сплату за надання правничої допомоги зг.рах.№1 від 29.03.2018 р. суми у розмірі 39421 грн. 50 коп., рахунок №7, виставлений Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфманн» Валентина Загарія» Позивачу на суму 39421 грн. 50 коп., платіжне доручення №1974 від 21.06.2018 р. на суму 39421 грн. 50 коп., Акт наданих послуг №ОУ-0000007 від 21.06.2018 року. Також було подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3116/10 Пушко Сергія Володимировича, ордер КС №421652 про надання правової допомоги Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» адвокатом Штогрином С.В.

Судом встановлено, що позовна заява від імені Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» підписана адвокатом Штогриним С.В. Також адвокатом Штогриним С.В. було підписано заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідь на відзив Відповідача, проте останній не приймав участь у судових засіданнях у справі №910/4515/18.

В судових засіданнях 22.05.2018 р., 20.06.2018 року, 27.06.2018 року по справі №910/4515/18 був присутній адвокат Пушко С.В. Крім того, останнім було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 12.06.2018 р. В судовому засіданні 13.06.2018 року був присутній представник Парсаі Д.А., який діяв на підставі довіреності від імені Позивача, який не є адвокатом.

Як вбачається з Акту наданих послуг №ОУ-0000007 від 21.06.2018 року між Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфманн» Валентина Загарія» та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», станом на 21 червня 2018 року Виконавець відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1 до Договору № 22/03-2018 про надання правової допомоги від 22.03.18 надав, а Замовник прийняв такі послуги:

1.1 Аналіз правової позиції у спорі щодо стягнення з МТСБУ на користь Замовника фактичного залишку суми гарантійного внеску в зв'язку з припиненням членства Замовника в МТСБУ.

1.2 Складання в інтересах Замовника позовної заяви про стягнення з МТСБУ на користь Замовника грошових коштів у розмірі 1 760 286 грн. 20 коп., далі - позовна заява.

1.3 Збір доданих до позовної заяви документів, в тому числі письмових доказів.

1.4 Подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви разом з додатками.

1.5 Складання та подання до Господарського суду м. Києва заяви про усунення недоліків у позовній заяві, встановлених ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/4515/18.

1.6 Участь у підготовчому судовому засіданні у справі № 910/4515/18 16 травня 2018 року.

1.7 Складання заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі №910/4515/18 та відповіді на відзив до позовної заяви у справі № 910/4515/18.

1.8 Участь у судовому засіданні у справі № 910/4515/18 20 червня 2018 року.

Однак, Суд зазначає, що з вказаного Акту наданих послуг №ОУ-0000007 від 21.06.2018 року не вбачається кількість витраченого часу Виконавця на надання правничої допомоги Позивачу із розрахунку вартості кожного етапу наданих послуг всупереч статті 126 Господарського процесуального кодексу України. За таких підстав, у суду відсутня можливість здійснити обґрунтований перерахунок заявленої Позивачем до стягнення суми саме у розмірі 78 843 грн. 00 коп.

В той же час, Відповідачем відповідно до вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, РУСАНІВСЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 21-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 32253696) гарантійний внесок у розмірі 1 705 640 (один мільйон сімсот п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 13 (тринадцять) коп., інвестиційні доходи у розмірі 15 134 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 78 (сімдесят вісім) коп., 3% річних у розмірі 8 555 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 16 (шістнадцять) коп., інфляційні у розмірі 15 910 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот десять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп., судовий збір у розмірі 26 178 (двадцять шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 61 (шістдесят одна) коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 липня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин