Рішення № 75188356, 03.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2028/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Комунального підприємства "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості, пені та трьох відсотків річних за договором №114105CNJNSP016 на постачання природного газу від 01.01.2016 в сумі 38 930,17 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Сирота М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю №007.1Др-95-1217 від 01.12.2017

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю №б/н від 21.05.2018

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 38 930,17 грн., з яких: основний борг - 37 744,07 грн.; пеня – 1 089,93 грн.; 3 % річних – 96,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 114105CNJNSP016 на постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 10.04.2018 по 10.05.2018 у сумі 96,17 грн.

На підставі пункту 6.2.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений газ у розмірі 1 089,93 грн. за загальний період з 10.04.2018 по 10.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.06.2018.

11.06.2018 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неотриманням ним копії позовної заяви та для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

12.06.2018 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2018 відкладено розгляд справи на 03.07.2018.

03.07.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання з'явилися повноважні представники позивача і відповідача.

Повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача визнав суму основного боргу в розмірі 37 744,07 грн., позовні вимоги про стягнення 3% річних і пені визнав частково, а саме: 3% річних - в розмірі 1 054,77 грн., пеню - 93,00 грн.

На виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2018, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі – позивач, постачальник) і Комунальним підприємством "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради (далі – відповідач, споживач) укладено договір № 114105CNJNSP016 на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору про розподіл природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.9.2 Договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.9.3 Договору).

Згідно з п. 4.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За твердженням позивача, додатковою угодою № 10 від 01.12.2017 сторони домовились продовжити строк дії договору та виконання зобов’язань щодо постачання газу до 31 грудня 2018 року.

На виконання умов договору, як зазначає позивач, він передав у власність відповідача:

- у березні 2018 року 4,253 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 46 868,92 грн., на підтвердження чого надав акт приймання-передачі природного газу до Договору за березень 2018 року від 31.03.2018.

Позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач не здійснив повну оплату послуг за березень 2018 року, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 37 744,07 грн.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за Договором позивач просить стягнути з КП "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради основний борг у сумі 37 744,07 грн.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 10.04.2018 по 10.05.2018 у сумі 96,17 грн.

На підставі пункту 6.2.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений газ у розмірі 1 089,93 грн. за загальний період з 10.04.2018 по 10.05.2018.

Відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позовну заяву, в якому визнав основний борг у розмірі 37 744,07 грн., однак не погодився з розрахунком пені і 3% річних, надав контррозрахунок. На думку відповідача, кількість днів прострочення складає 30, а не 31 календарний день. При цьому, як зазначає відповідач, при розрахунку 3% річних позивачем не враховано положення п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Враховуючи викладене, відповідач визнав основний борг у розмірі 37 744,07 грн., пеню - в розмірі 93,00 грн., 3% річних - в розмірі 1 054,77 грн., в іншій частині позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма міститься у ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" і Комунальним підприємством "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради укладено договір № 114105CNJNSP016 на постачання природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу у 2018 році – до 50,0 тис. куб. м. (п. 1.2.2 Договору в редакції додаткової угоди №10 від 01.12. 2017).

Планові обсяги постачання газу по місяцях зазначені у п. 1.3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №10 від 01.12.2017).

Відповідно до пункту 1.5. Договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача, відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі – пункти призначення).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору про розподіл природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 Договору).

Ціна постачання газу визначена у розділі ІІІ договору.

Так, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем (п. 3.1 Договору).

Ціна газу становить 6 663,60 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 332,72 грн., всього з ПДВ - 7 996,32 грн. (п. 3.2 Договору).

Ціна зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).

Додатковою угодою №12 від 01.02.2018 до Договору сторони дійшли згоди з 01.02.2018 викласти пункт 3.2 договору у наступній редакції:

"3.2. Ціна газу становить 9 183,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ - 1 836,70 грн., всього з ПДВ 11 020,20 грн.".

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього договору (п. 3.5 Договору).

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6 Договору).

За умовами п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п. 2.9.1 Договору);

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.9.2 Договору);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.9.3 Договору);

- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.9.4 Договору);

- у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п. 2.9.5 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору (в редакції додаткової угоди №10 від 01.12.2017) він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Розрахунковий період за договором становить один місяць – з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого наступного місяця включно (п.4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п.4.2.1 Договору).

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додаткового заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2.2 Договору);

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання (п. 4.2.3 Договору).

Пунктом 4.3 договору визначено, що датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

На виконання умов договору на постачання природного газу постачальник поставив споживачу у березні 2018 року природний газ в обсязі 4,253 тис.куб.м. на суму 46 868,92 грн., що підтверджується актом № ДОЗ00010955 приймання-передачі природного газу (арк.с. 27).

З огляду на положення підпункту 4.2.3. договору строк прострочка виконання зобов’язання за березень 2018 року виникає з 10.04.2018.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість за поставлений природний газ за березень 2018 року складає 37 744,07 грн.

Доказів оплати природного газу в сумі 37 744,07 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 37 744,07 грн. є правомірними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем нараховані 3% річних у розмірі 96,17 грн. за період з 10.04.2017 по 10.05.2017, що становить 31 день. Розрахунок 3% річних судом перевірений за інформаційно-пошуковою системою "Законодавство" і визнаний таким, що зроблений правильно та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 6.2.1. Договору позивачем була нарахована пеня в розмірі 1 089,93 грн. за загальний період з 10.04.2018 по 10.05.2018, що становить 31 день.

Розрахунок пені перевірений судом за інформаційно-пошуковою системою "Законодавство" і визнаний таким, що здійснений правильно і підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Суд критично ставиться і не бере до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо допущення арифметичної помилки в кількості днів прострочення виконання зобов'язань, оскільки період прострочення з 10.04.2018 по 10.05.2018, з яким погоджується відповідач, становить 31 день.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу для розрахунку інфляційних втрат і пені, оскільки доказів сплати основного боргу в розмірі 37 744,07 грн. суду не надано.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 39572642) до Комунального підприємства "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56, код ЄДРПОУ 05455707) про стягнення заборгованості в розмірі 38 930,17 грн., з яких: основний борг – 37 744,07 грн., пеня – 1 089,93 грн., 3% річних – 96,17 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "АГРОПРОЕКТТЕХБУД" Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56, код ЄДРПОУ 05455707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 39572642) основний борг у розмірі 37 744,07 грн. (тридцять сім тисяч сімсот сорок чотири грн. 07 коп.), пеню в розмірі 1 089,93 грн. (одна тисяча вісімдесят дев’ять грн. 93 коп.), 3% річних у розмірі 96,17 грн. (дев’яносто шість грн. 17 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.07.2018.

Суддя Н.Е.Петренко