Постанова № 75188231, 03.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. Справа№ 911/2764/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засіданні Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне»

на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. (повний текст складено 20.04.2018р.)

по справі № 911/2764/13 (головуючий суддя - Ярема В.А., судді - Бабкіна В.М., Бацуца В.М.)

за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави

до 1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

2. Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне»

3. Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

4. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Садівничого кооперативу «Вікторія-Плюс»

2. Державного агентства земельних ресурсів України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації договору

В С Т А Н О В И В :

Міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київської області звернувся із позовом в інтересах держави до Бориспільської райдержадміністрації Київської області та Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне», враховуючи доповнення позовних вимог, про скасувати розпорядження Бориспільської райдержадміністрації Київської області № 1497 від 11.03.2008р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.04.2008р., укладений між Бориспільською райдержадміністрацією Київської області та Обслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство «Стадне»; скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.04.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваним розпорядженням затверджено проект землеустрою та надано в оренду Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» земельну ділянку загальною площею 22,709 га без врегулювання істотних умов, з порушенням умов використання та встановлення обмежень у їх використанні. При цьому прокурор посилався на приписи статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 61, 124 Земельного кодексу України, статей 6, 10, 16 Закону України «Про оренду землі», статті 5 Закону України «Про оцінку земель», статті 1 Закону України «Про землеустрій».

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. по справі №911/2764/13, новий розгляд, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 11.03.2008р. №1497 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області». По решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в доход Державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на користь Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» 30 120,00 грн. судових витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокурора стосовно порушення відповідачем 1 законодавства при прийнятті розпорядження від 11.03.2008р. №1497, оскільки ним затверджено проект землеустрою та надано в оренду ОК «СТ «Стадне» земельну ділянку без віднесення земель, зайнятих водоймами, до категорії земель водного фонду, без вирішення питання умов використання та встановлення обмежень у їх використанні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. по справі №911/2764/13 скасувати в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 11.03.2008р. №1497 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» та прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач 2 посилається на те, що на час відведення спірної земельної ділянки на ній були відсутні землі водного фонду, а тому висновок суду першої інстанції, який ґрунтується на висновку експерта є помилковим.

Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» зазначає, що прокурором неналежно обрано спосіб захисту та пропуск строку позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018р. поновлено Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження.

Розпорядженням №09.1-08/1695/18 від 03.07.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2764/13 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І., який не є суддею-доповідачем у справі, на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 03.07.2018 року, в зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018р. апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. по справі №911/2764/13 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Прокуратура заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Садівничий кооператив «Вікторія-Плюс» заперечує проти апеляційної скарги та просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. у справі №911/2764/13 в частині відхилення додаткових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 11.03.2008р. №1497 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області».

Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» надало письмову відповідь на відзив.

Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Державне агентство земельних ресурсів України та ОСОБА_3 своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням Бориспільської райдержадміністрації Київської області від 11.03.2008р. №1497 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради, вирішено надати земельну ділянку загальною площею 22,709 га, в тому числі 10,709 га сіножатей для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради, вирішено укласти договір оренди земельної ділянки.

15.04.2008р. між Бориспільською райдержадміністрацією Київської області (орендодавець) та Обслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство «Стадне» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 22,709 га, в тому числі 10,709 га сіножатей для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В процесі розгляду справи суд першої інстанції ухвалою від 04.07.2016р. провадження у справі №911/2764/13 в частині вимоги міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави про визнання недійсним нікчемного договору оренди земельної ділянки загальною площею 19,6513га із кадастровим номером НОМЕР_2, укладеного 15.04.2008р. за №1392 між ОК «СТ «Стадне» та Бориспільською РДА, зі змінами внесеними на підставі договору від 24.02.2015 №366, припинено, оскільки вказана вимога порушує інтереси ОСОБА_4, як сторони спірного правочину, яка не може бути стороною у господарському процесі.

Вказана ухвала оскаржувалась в касаційному порядку, проте не скасована, отже є чинною.

Оскаржується розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 11.03.2008р. №1497 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області».

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 1989р. спірна земельна ділянка зайнята громадянами, які побудували близько 200 будинків.

В 1998 році розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.09.1998р. № 2008 визнано, що земельну ділянку в урочищі Осокорки неможливо звільнити у зв'язку із самозахопленням і забудовою приватними будинками, у зв'язку з чим погоджено надання самоствореним об'єднанням громадян земельної ділянки площею біля 216,0 га в урочищі Осокорки для індивідуального житлового будівництва.

Таким чином, спірне розпорядження стосується перш за все прав та охоронюваних законом інтересів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в ред. до 15.12.2017р.) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (в ред. до 15.12.2017р.) господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Підвідомчість господарських справ установлено статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (в ред. до 15.12.2017р.), за змістом пункту 6 частини 1 якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 6, 10, 15 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (в ред. до 15.12.2017р.), положення якої кореспондуються із ч. 1 ст. 19 цього Кодексу (в ред. до 15.12.2017р.) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в ред. до 15.12.2017р.) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Аналогічну норму закріплено в ч. 1 ст. 19 цього Кодексу (в ред. до 15.12.2017р.).

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Водночас, правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 Земельного кодексу України.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. (постанова Великої Палати Верхового Суду від 15.05.2018р. у справі №911/4144/16, провадження 12-71-гс18).

Позовна вимога про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.04.2008р. має похідний характер.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини кожному гарантоване право на судовий захист. (ст. 6 Конвенції).

За таких обставин, Господарський суд Київської області помилково розглянув дану справу в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ст. 175 та п.п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. у справі №911/2764/13 скасуванню, провадження у справі №911/2764/13 закриттю.

керуючись ст.ст. 231, 270, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» задовольнити частково, рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2018р. у справі №911/2764/13 скасувати. Провадження у справі №911/2764/13 закрити.

2. Матеріали справи №911/2764/13 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв