Рішення № 75188105, 09.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2018Справа № 910/5572/18Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Спичак О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомФізичної особи-підприємця Тиндиченко Ольги ІванівниДоУправління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністраціїПростягнення 129 213,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Тиндиченко Ольга Іванівна звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про 129 213,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору № 1503-2П від 22.03.2018 в частині здійснення оплати за отримані послуги в сумі 129 213,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.01.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2.

В свою чергу, на адресу Господарського суду міста Києва повернулось поштове повідомлення про вручення зазначеного поштового відправлення із відміткою про вручення останнього відповідачу.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому відправленні відмітки про отримання, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.05.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 між Фізичною особою-підприємцем Тиндиченко Ольгою Іванівною (далі - позивач, учасник) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 1503-2П(далі -договір), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 якого сторони передбачили, що учасник зобов'язується у 2018 році надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги на умовах, визначених цим договором. Найменування послуги: послуги з організації гарячого харчування в НВК № 157 (ДК 021:2015:55520000-1 - Кейтерингові послуги)(надалі-послуги). Найменування (перелік) та вартість послуги, зазначені в розрахунку вартості послуги (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, орієнтовна ціна цього договору на 2018 рік становить: 1 210 040,00 грн. (один мільйон двісті десять тисяч сорок грн. 00 коп.) без ПДВ, яка визначається згідно розрахунку вартості послуги (Додаток №1).

Згідно з п. 4.5 договору, оплата послуг здійснюється замовником протягом 30 банківських днів за наявності відповідного бюджетного призначення шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника згідно актів виконаних робіт(наданих послуг).

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити послуги на умовах, визначених цим договором(пп. 6.1.1 договору).

Умовами п. 10.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31.12.2018 року, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останній надавав відповідачу послуги з організації гарячого харчування учнів на загальну суму 129 213,00 грн.

В свою чергу відповідач, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача із претензіями, в яких вимагав від останнього оплати заборгованості за надані послуги по договору від 22.03.2018.

Однак, як зазначає позивач, належного реагування на згадувані претензії відповідачем здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення простроченої оплати за договором від 22.03.2018 з відповідача 129 213,00 грн. основного боргу.

В свою чергу, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, обставини , викладені позивачем не спростував, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 22.03.2018 між Фізичною особою-підприємцем Тиндиченко Ольгою Іванівною (далі - позивач, учасник) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 1503-2П(далі - договір), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 якого сторони передбачили, що учасник зобов'язується у 2018 році надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги на умовах, визначених цим договором. Найменування послуги: послуги з організації гарячого харчування в НВК № 157 (ДК 021:2015:55520000-1 - Кейтерингові послуги)(надалі-послуги). Найменування (перелік) та вартість послуги, зазначені в розрахунку вартості послуги (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір від 22.03.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем, на виконання умов договору, було надано відповідачу послуги з організації гарячого харчування учнів, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 129 213,00 грн., що підтверджується актами про надання послуг по гарячому харчуванню учнів № 7 від 28.03.2018 на суму 10 425,00 грн, № 8 від 11.04.2018 на суму 40 000,00 грн., № 9 від 20.04.2018 на суму 48 090,00 грн. та № 10 від 02.05.2018 на суму 30 698,00 грн.

Вказані акти з боку відповідача підписані та скріплені печаткою без зауважень та заперечень(копії містяться у матеріалах справи).

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п. 4.5 договору, оплата послуг здійснюється замовником протягом 30 банківських днів за наявності відповідного бюджетного призначення шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Учасника згідно актів виконаних робіт(наданих послуг).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд зазначає, що на момент звернення позивача до суду із позовною заявою, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким що настав тільки щодо акту про надання послуг по гарячому харчуванню учнів № 7 від 28.03.2018 на суму 10 425,00 грн.

Щодо актів про надання послуг по гарячому харчуванню учнів № 8 від 11.04.2018 на суму 40 000,00 грн., № 9 від 20.04.2018 на суму 48 090,00 грн. та № 10 від 02.05.2018 на суму 30 698,00 грн., то господарський суд зазначає, що на момент звернення позивача із позовною заявою, прострочення щодо сплати відповідачем за надані послуги, не настало.

Разом із тим, на момент прийняття судом рішення, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким що настав і останні сплачені відповідачем не були, чим порушено права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 129 213,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 04211, м. Київ, вул. Йорданська, 11-А, код ЄДРПОУ 37445442) на користь Фізичної особи-підприємця Тиндиченко Ольги Іванівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 129 213,00 грн. основної заборгованості та 1 938,20 грн. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.