Рішення № 7518806, 14.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.10 р.                     Справа № 22/175                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 30415631,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 34372707,

про стягнення 65350,26 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніка”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 65350,26 грн., у тому числі 50361,34 грн. основного боргу, 5607,23 грн. пені, 7417,60 грн. 24% річних та 1964,09 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу №б/н від 02.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 24% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору купівлі-продажу №б/н від 02.02.2009р.; накладних; податкових накладних; акту звірки з покупцем з 01.02.2009р. по 28.02.2009р.; банківської виписки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230-232 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 54, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

          Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судове засідання також не з’явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

02.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ніка” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” укладено договір купівлі-продажу строком дії у відповідності до п.10.1 договору до 31.12.2009р.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніка” (Продавець) зобов’язано передати, а Відповідач (Покупець) прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором, товар (партію товару) у кількості, асортименті та за ціною, визначеними у накладних на відпуск товару, що є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.1.2 укладеного правочину сторони визнають, що накладна, підписана ними, є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, дорівнюється специфікації та визначена у якості невід’ємного додатку до даного договору.

При цьому, у п.10.6 договору №б/н від 02.02.2009р. відображено обопільну згоду учасників даного правочину стосовно визначення усіх відносин між сторонами, які стосуються будь-яких поставок товару Продавцем Покупцю без посилання у накладній або іншому документі на зазначений договір, але здійснених у межах періоду його дії такими, що регулюються даним договором. Відсутність посилання у документах на договір у випадку, якщо поставка здійснювалась у термін строку чинності договору не є підставою для визнання поставок позадоговірними.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Як вбачається з накладних, що містять матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніка” у період з 24.02.2009р. по 26.02.2009р. передало продукцію Відповідачу на загальну суму 65361,34 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах.

За викладених обставин, приймаючи до уваги наведені вище положення договору та приписи вказаного закону, обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно п.5.2 договору купівлі-продажу Відповідачем повинна бути здійснена оплата товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував підставу поставки товару, яка здійснена за наявними у матеріалах справи накладними, суд дійшов висновку, що надана Позивачем первинна документація є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Крім того, вище перелічені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Відповідачем здійснена часткова оплата вартості отриманого ним товару у загальній сумі 15000,00 грн., проте, в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” розрахунки не проводились.

Крім того, матеріали справи містять акт звірки з Покупцем, що підписаний та скріплений печаткою останнього. У відповідності до даного документу Відповідачем визнано заборгованість у сумі 50283,07 грн. та підтверджено розмір здійсненого розрахунку з Позивачем.

Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем у встановлені договором строки не виконано у сумі 50361,34 грн.

Прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не передбачений умовами договору або закону.

Згідно пункту 7.3 договору купівлі-продажу №б/н від 02.02.2009р. у випадку невиконання та\або неналежного виконання Покупцем обов’язків з оплат за даним договором останній несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення до дня фактичної сплати. У випадку прострочення оплати товару більш ніж на 3 календарних дні Покупець зобов’язується сплатити Продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24% річних від вартості неоплаченого у строк товару зі дня настання строку сплати товару до дня фактичного розрахунку за нього. Стосовно даного слід зазначити, що за висновками суду, приймаючи до уваги нормативне обґрунтування своїх вимог Позивачем, зазначені проценті є річними у розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

Виходячи з визначених у позові вимог, Позивачем заявлено стягнення 5607,23 грн. пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, 7417,60 грн. 24% річних та 1964,09 грн. інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку про те, що сума заявлених штрафних санкцій, інфляційних витрат та процентів річних обґрунтована, відповідає нормам діючого законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка”, м.Донецьк, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 65350,26 грн., у тому числі 50361,34 грн. основного боргу, 5607,23 грн. пені, 7417,60 грн. 24% річних та 1964,09 грн. інфляційних витрат задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема,134, ЄДРПОУ 34372707, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” (83112, м.Донецьк, вул.Купріна, 117, ЄДРПОУ 30415631, р/р26001310001501 у філії акціонерного банку „Південий” у м.Донецьку, МФО 377012) 65350,26 грн., у тому числі 50361,34 грн. основного боргу, 5607,23 грн. пені, 7417,60 грн. 24% річних та 1964,09 грн. інфляційних витрат.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка плюс” (87549, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема,134, ЄДРПОУ 34372707, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” (83112, м.Донецьк, вул.Купріна, 117, ЄДРПОУ 30415631, р/р26001310001501 у філії акціонерного банку „Південий” у м.Донецьку, МФО 377012) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 653,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У судовому засіданні 14.01.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя