Ухвала суду № 75187963, 27.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"27" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/638/18Суддя Власова С.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 2-3085/18 від 19.06.2018 р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/638/18:

За позовом: Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” (65006, м Одеса, вул. Вапняна, 54А, код ЄДРПОУ 33085814)

про стягнення 46 239,06грн. безпідставно спожитої теплової енергії

В судовому засіданні 27.06.2018р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №38-2072/470 від 10.05.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності №01/01/18 від 01.01.2018р.

Суть спору: розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 2-3085/18 від 19.06.2018 р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/638/18

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.06.2018р. позов Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” задовольнити повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 54А, код ЄДРПОУ 33085814) на користь Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р 26031303062313 в ФХОУ ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 351823) 46 239 (сорок шість тисяч двісті тридцять дев’ять) грн. 06коп. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

19.06.2018р. за вх.№2-3085/18 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” про розстрочення виконання рішення суду від 11.06.2018р., яку згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду розподілено на суддю Власову С.Г., у зв’язку з чим заява відповідача у порядку ст.331 ГПК України приймається та призначається до розгляду у засіданні суду.

В обґрунтування заяви боржник вказує, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому стані, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) ТОВ «Інвестиційно-Лізингової компанії «Рента» за період звітності - один рік, та який свідчить, що станом на 31.12.2017р. підприємство несе фінансові збитки у розмірі 162 930,00грн. Заявник посилається на наказ Міністерства Фінансів України від 07.02.2013р. за №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», згідно якого норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Згідно п.3 наказу, баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Пунктом 4 Наказу, визначено, що метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. У відповідності до п. 8 Наказу, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період. Тобто, звіт про фінансовий стан підприємства - є документом, що фактично відображує майновий стан суб'єкта господарювання. Крім іншого, ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» посилається на постанову Вищого Господарського суду України по справі № 905/3191/14 від 24.02.2016р. в частині надання правової оцінки щодо доказування достатності підстав для розстрочки рішення визначив: «... Документальним підтвердженням скрутного фінансового становища підприємства (його збитковості) є звіт про фінансовий стан...»., з огляду на що, заявник просить суд надати розстрочку заборгованості за наступним графіком: перший платіж – у червні 2018р. – 8000,00 грн., другий платіж – у липні 2018р. – 8000,00 грн., третій платіж – у серпні 2018р. – у розмірі – 8000,00 грн., четвертий платіж – у вересні 2018р. – у розмірі – 8000,00 грн., п’ятий платіж – у жовтні 2018р. – у розмірі – 8000,00 грн., шостий платіж – у розмірі – 8000,00 грн.

Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” проти задоволення заяви боржника про розстрочення рішення суду від 11.06.2018р. заперечує, в обґрунтування заперечень вказує, що тривалий час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, викликаному, зокрема, неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво, на протязі останніх років господарської діяльності підприємства заборгованість споживачів за спожиту теплову енергію щомісяця складає сотні мільйонів гривень та з кожним роком ця заборгованість неухильно зростає, незважаючи на заходи, що приймаються по її стягненню. Понад 86% від загального обсягу теплової енергії, яка постачається всім категоріям споживачів м. Харкова, споживається населенням; тарифи для населення на 30% не покривають собівартість виробництва теплової енергії. Крім того, стягував додає, що причиною важкого фінансового стану підприємства є невиконання державою зобов'язань по перерахуванню субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах. В 2017-2018 роках 87,4% від загального обсягу виробленої теплової енергії споживалося населенням та станом на 01.04.2018р. загальна сума заборгованості за теплову енергію складає 3,3 млрд грн., у тому числі заборгованість населення 2,4 млрд грн., бюджетних установ 85,6 млн грн., госпрозрахункових підприємств 145,7 млн грн., заборгованість місцевого бюджету з субсидій та пільг 470,6 млн грн.

Також, Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” зазначає, що господарська діяльність по наданню житлово-комунальних послуг підпадає під сферу дії окремих законів, що спрямовані на захист інтересів споживачів цих послуг, але ущемлюють нтереси підприємств, що надають ці послуги, так Законом України "Про тимчасову заборону стягненні пені з громадян України за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.96р. до 01.01.2011р. було заборонено нараховувати і стягувати із громадян пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, що не ініціювало проведення оплат та позбавляло КП "Харківські теплові мережі" джерела погашення по штрафних санкціях, хоча з 01.01.2011р. заборона на нарахування й стягнення пені знята, але дотепер розмір пені для населення не передбачений жодним нормативним актом, що унеможливлює її нарахування та стягнення. Між тим, Законом України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий газ і електроенергію" дозволяється реструктуризовати заборгованість за комунальні послуги строком до п'яти років, станом на 01.03.2018р. сума реструктуризованої заборгованості складає 93,0 млн грн., крім того, дуже великою є заборгованість й суб'єктів господарювання перед КП «Харківські теплові мережі» за отриману теплову енергію.

Як вказує стягував, важкий фінансовий стан підприємства підтверджується балансом підприємства на 31.03.2018р., у якому відображені збитки підприємства та сума збитків становить 3 820 900 000,00грн.

Крім того, КП "Харківські теплові мережі" вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1082 для комунальних підприємств теплоенергетики, теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, котельних і інших суб'єктів господарювання, які ведуть діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, введені поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ, винятково на які зараховується плата за теплову енергію від всіх категорій споживачів. Щодня понад 65% всіх коштів, які надходять на цей рахунок, перераховуються на поточний рахунок газопостачального підприємства, що не дозволяє КП «Харківські теплові мережі» самостійно розпоряджатися левовою частиною коштів, що надходять в оплату за теплову енергію. Підприємство здійснює заходи для стягнення заборгованості, але процес виконання судових рішень по стягненню заборгованості з фізичних осіб триває роками (власне тяганина з виконання судових рішень органами ДВС допускається і у відношенні до судових наказів про стягнення з юридичних осіб). У зв'язку з тим, що на Україні багатоквартирні будинки обладнані централізованими системами опалення і системи опалення окремих квартир є частиною централізованих систем житлових будинків, КП «Харківські теплові мережі» позбавлено можливості не надавати послуги по теплопостачанню недбайливим споживачам, що не сплачують послуги по теплопостачанню; мільйонні борги споживачів за надані послуги не дозволяють КП «Харківські теплові мережі» вчасно розраховуватися за газ, електроенергію, воду, матеріали, вчасно здійснювати ремонтні роботи та заміну зношених трубопроводів, тому така ситуація приводить до того, що постачальники енергоресурсів через суд стягують з підприємства не тільки вартість природного газу, електроенергії, води, матеріалів, а і штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань. Усе це, за твердженнями стягувача, не тільки ставить підприємство у важке фінансове становище, але й може стати причиною припинення подачі природного газу в Харківський регіон, привести до численних аварій у зв'язку з нестачею коштів на ремонт і заміну трубопроводів, строк експлуатації яких давно минув.

Також стягував зазначає, що така ситуація призводить до несвоєчасного здійснення податкових та інших загальнообов'язкових платежів, до невиплати заробітної плати працівникам, може потягнути за собою негативні наслідки у вигляді фінансового краху підприємства, банкрутства та ліквідації підприємства і в такому випадку результатом вказаних нищівних подій стане також залишення мешканців м. Харкова, підприємств, установ, організацій без опалення в опалювальному сезоні та гарячого водопостачання протягом всього року, оскільки КП "Харківські теплові мережі" є основним постачальником послуг з теплопостачання для населення та теплової енергії для юридичних осіб у м.Харкові.

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Згідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Приймаючи до уваги те, що розгляд по суті заяви про розстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 331 ГПК України передбачає врахування судом таких обставин як матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання відповідного судового рішення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність, зокрема, стихійного лиха, висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” суд відзначає, що посилання відповідача на звіт про фінансовий стан підприємства не є винятковою обставиною в розумінні ст. 331 ГПК, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення, крім того, боржником не доведено належними та відповідними доказами, що саме у відповідності до запропонованого ним графіку у підприємства наявна можливість виконати судове рішення. Слід зазначити, що при вирішенні питання про надання розстрочки судового рішення шляхом сплати відповідачем на користь позивача рівними платежами по 8 000,00грн. з червня 2018р. по листопад 2018р. включно, суд також враховує негативні наслідки для стягувача при затримці виконання даного рішення суду на такий термін, порушення його матеріальних інтересів, ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність інфляційних процесів в економіці держави.

Крім того, в судовому засіданні 27.06.2018р. заявником надано суду для огляду виписку по рахунку №26004244001 Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента”, з якого вбачається, що вхідний залишок (баланс) по ньому складає 12 959 224,78грн., а відтак на день винесення рішення суду та подання заяви про розстрочення виконання рішення у Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” наявна можливість виконати рішення суду від 11.06.2018р. належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає, що боржником не доведено ані винятковості, ані особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду, не доведено також можливість у підприємства виконати судове рішення у відповідності до запропонованого ним графіку, враховуючи наявність на рахунку заявника грошових коштів у розмірі 12 959 224,78грн., а також зважаючи на баланс інтересів сторін у справі, з врахуванням необхідності захисту фінансових інтересів стягувача, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” про розстрочення виконання рішення суду вх.№ 2-3085/18 від 19.06.2018 р. в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи підстави поданої заяви в порядку ст. 331 ГПК України, її обґрунтування та відсутність відповідних доказів та документів, які підтверджують неможливість виконання рішення суду відповідачем станом на сьогоднішній день, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” в розстроченні виконання рішення суду вх.№ 2-3085/18 від 19.06.2018 р.

Керуючись ст.ст.234, 331, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх.№ 2-3085/18 від 19.06.2018р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України - відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя С.Г. Власова