Ухвала суду № 75187602, 09.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/3569/2018

Справа № 428/7471/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Баронін Д.Б., за участю секретаря судового засідання Бондаренко І.С., прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №22018130000000213 від 12.06.2018 року, стосовно: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого оперуповновженим УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018130000000213 від 12.06.2018 року, за підозрою громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 4 ст. 186 КК України.

Розслідуванням встановлено, що в провадженні СУ ГУ ДФС у Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42017220000000396 від 04.05.2017 року.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2018 року надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5/97, що належить TOB «Омега Вертикаль» та використовується у господарській діяльності TOB «Східрезерв», TOB «Східгазтрейд», TOB «Ніко-Опт-Трейд».

На виконання вказаної ухвали слідчого судді, 12.06.2018 року о 07 годині 55 хвилин до приміщення за вказаною адресою прибули старший слідчий першого ВР КП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_7 разом з оперуповноваженими УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Під час проведення обшуку зазначеного приміщення, встановлено, що воно фактично використовується, крім зазначених підприємств, TOB «Східгазтрейд», в сейфі якого були виявлені грошові кошти в сумі 1 156 000 гривень, які належали засновнику вказаного підприємства ОСОБА_10.

12.06.2018 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, під час проведення обшуку у приміщенні за вказаною адресою, у працівника правоохоронного органу ОСОБА_5 виник корисний умисел на відкрите викрадення грошових коштів ОСОБА_11 у великих розмірах, шляхом перевищення влади та службових повноважень, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

Реалізуючи свій злочинний корисний умисел, ОСОБА_5, перебуваючи у присутності представника TOB «Східгазтрейд» ОСОБА_12, головного бухгалтера вказаного підприємства ОСОБА_13, понятих, що були залучені до проведення обшуку ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які спостерігали за діями ОСОБА_5, діючи відкрито для вказаних осіб, перевищуючи надану йому владу та службові повноваження, поклав частину виявлених грошових коштів на загальну суму 459 426 гривень до рюкзаку, що в той час знаходився на спині працівника правоохоронного органу ОСОБА_6

В свою чергу, ОСОБА_6, усвідомлюючи злочинні дії ОСОБА_5 направлені на відкрите заволодіння чужого майна, шляхом перевищення влади та службових повноважень, маючи корисний умисел на відкрите заволодіння коштами ОСОБА_11 у великих розмірах, надав свою мовчазливу згоду на вчинення вказаного злочину групою осіб.

12.06.2018 року приблизно о 14 годині 34 хвилини, перебуваючи за адресою проведення обшуку: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5/97, ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6, групою осіб, діючи відкрито, в супереч волі ОСОБА_12 та ОСОБА_13, закрив рюкзак ОСОБА_6 та надав йому команду покинути приміщення та вийти на вулицю, що останній і зробив, після чого ОСОБА_5 не чекаючи завершення обшуку, покинув приміщення та разом із ОСОБА_6 на автомобілі «CHEVROLET LACETTI», номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 зникли з місця вчинення злочину, після чого розпорядились грошима ОСОБА_11 в сумі 459 426 гривен на власний розсуд, завдавши йому матеріальні збитки на вказану суму, що станом на момент вчинення злочину є великим розміром.

У вчиненні вказаних злочинів підозрюється ОСОБА_3

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, які наведені у клопотанні

Перелічені покази свідчать про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, маючи на меті скрити сліди вчинення кримінальних правопорушень, приховатись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, невідворотність покарання та розуміючи неможливість використання в подальшому автомобіль «Шевроле Лачетті», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 через наявні на ньому сліди та можливе орієнтування блокпостів на автошляхах та можливе введення в дію оперативного плану з перехоплення покинули його у м. Лисичанську в районі будинку № 1 по вул. Маресьева.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вжили всіх можливих заходів для уникнення затримання на місці злочину та подальшої відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, що підтверджується зокрема:

протоколом обшуку автомобілю НОМЕР_2, за результатам якого виявлено та вилучено автомобіль "Chevrolet Lacetti" та предмети, що мають значення у провадженні;

відповіддю на запит з ГУ ДФС у Харківській області, згідно якої старшим слідчим PK СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_7 проводився обшук за адресою: Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5/97. Для проведення обшуку були залучені оперативні співробітники відділу УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 Л Ю. та ОСОБА_16;

відповіддю на запит з УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ, згідно якої в рамках кримінального правопорушення, що надійшло з ГУ ДФС у Харківській області, співробітники УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_16 12 червня 2018 року були залучені до проведення обшуку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5/97 де частину із вказаних грошових коштів було викрадено співробітниками правоохоронних органів в ході проведення обшуку;

розпискою про отримання ОСОБА_17 від ОСОБА_18 грошових коштів у розмірі 1.156.000 (один мільйон сто п’ятдесят шість тисяч) гривень, та подальшого їх зберігання в сейфі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 5/97;

іншими матеріалами провадження.

У зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, на підставі частини 2 статті 135 КПК України, повідомлення про підозру вручено адміністрації УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України, за місцем його роботи.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Складена та повідомлена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс. Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, N 182).

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, матеріали кримінального провадження містять достатні відомості, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкі злочини, які, відповідно до ч. 3 ст. 365 та ч. 4 ст. 186 КК України, караються позбавленням волі на строк більше п'яти років. Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5, з метою ухилення від кримінальної відповідальності від органів досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати тиск на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, є ризиками, передбаченими п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_3В запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно вплинути на свідків, що можуть викривати вчинення ним злочину, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.

Викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_3 необхідним є обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, які б вказували на неможливість застосування відносно ОСОБА_3 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може у силу свого становища незаконно впливати на інших учасників у цьому провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов’язків, слідчий й звернувся з цим клопотанням до суду.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважали, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник проти клопотання заперечували посилаючись на те, що підстав для обрання, зазначеного в клопотанні запобіжного заходу не має, а відтак просили суд обрати ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного.

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу. Частина 2 цієї статті наголошує на тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований зокрема, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22018130000000213 від 12.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 186 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.

Постановою заступника прокурора Луганської області від 12.06.2018 року проведення досудового розслідування доручено слідому відділу 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.

18.06.2018 року старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу 3 управління Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях, за погодженням із процесуальним керівником заступником начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_19М, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.1 8 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать додані до клопотання та досліджені слідчим суддею, під час розгляду клопотання наступні докази:

-протокол обшуку від 12 червня 2018 року, за результатами якого виявлено та вилучено речі, що мають значення у провадженні;

-протокол огляду грошових коштів, за результатами якого встановлено точну суму грошових коштів, вилучених в ході обшуку 12 червня 2018 року;

-протокол огляду предметів та документів, вилучених в ході обшуку 12 червня 2018 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_14, яка показала, що 12 червня 2018 року вона брала участь в якості понятого у слідчий дії - проведенні обшуку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5, в офісі на першому поверсі. Обшук проводили п'ять співробітників правоохоронних органів. Так, свідок особисто бачив, як в ході слідчої дії співробітник правоохоронного органу поклав частину виявлених в ході обшуку грошових коштів до рюкзаку, що в той час знаходився на спині іншого співробітника правоохоронного органу, після чого четверо пішли з місця проведення слідчої дії разом із грошима. Викрадені кошти за результатом слідчої дії не були внесені слідчим до протоколу;

-протокол про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого свідок впізнала за фотографією ОСОБА_9 як -співробітника поліції, що представлявся прізвищем «Луппа», та проводив обшук 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5;

-протокол про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого свідок впізнала за фотографією ОСОБА_5 як співробітника поліції, що проводив обшук 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5. Саме ця особа зламала двері в офісі за допомогою лому, а також в подальшому поклав пакет з грошима до рюкзаку іншого співробітника поліції;

-протокол про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого свідок впізнала за фотографією ОСОБА_6 як співробітника поліції, що проводив обшук 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5. Саме ця особа покинула місце проведення обшуку з рюкзаком з грошима, які туди поклав інший співробітник поліції;

-протокол про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого свідок впізнала за фотографією ОСОБА_16 як співробітника поліції, що брав участь в обшуку 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5;

-протокол допиту свідка ОСОБА_15, який брав участь в якості понятого у слідчий дії - проведенні обшуку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5, в офісі на першому поверсі. Обшук проводили п'ять співробітників правоохоронних органів. Так, в ході обшуку четверо співробітників поліції пішли з місця проведення слідчої дії разом із частиною виявлених грошових коштів;

-протокол про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_15, в ході якого свідок впізнав за фотографією ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 як співробітників поліції, що брали участь в проведенні обшуку 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5;

-протокол допиту свідка ОСОБА_20, який показав, що він є представником фірми TOB «Східгазтрейд». 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул Науки, будинок 5/97, співробітники правоохоронних органів проводили обшук за результатами якого ними було викрадено грошові кошти;

-протоколи про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року; за участю свідка ОСОБА_20, в ході яких свідок впізнав за фотографіями ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 як співробітників поліції, що брали участь в проведенні обшуку 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5;

-протокол допиту свідка ОСОБА_21, який показав, що він працює на посаді слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області. 12 червня 2018 року він прибув у м. Сєвєродонецьк для проведення обшуку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок, 5/97. Разом з ним були чотири співробітника УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ. Одного він знає як ОСОБА_3. В ході обшуку за вказаною адресою співробітники поліції зникли місця проведення обшуку разом із частиною виявлених грошових коштів. Також ОСОБА_21 помітив, що зник його портфель із особистими речами. До протоколу ним було внесено лише тільки ті грошові кошти, що залишились в офісі;

-протоколи допиту свідка ОСОБА_17 від 12 червня 2018 року та 16 червня 2018 року, згідно яких він працює директором TOB «Східгазтрейд». 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5/97, співробітники правоохоронних органів проводили обшук, за результатами якого ними було викрадено 459 426 грн.;

-протоколи допитів свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які дали аналогічні показання;

-протоколи про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_13, в ході яких свідок впізнала за фотографіями ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 як співробітників поліції, що брали участь в проведенні обшуку 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5;

-протоколи про проведення пред'явлення для впізнання від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_12, в ході яких свідок впізнав за фотографіями ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 як співробітників поліції, що брали участь у проведенні обшуку 12 червня 2018 року в офісі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Hayки, будинок 5;

-протокол допиту свідка ОСОБА_22, який показав, що він працює співробітником 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 12 червня приблизно о 13 годині 30 хвилин він отримав від начальника розпорядження прибути на вулицю Науки м. Сєвєродонецьк, з метою затримання осіб, що вчиняють кримінальне правопорушення. Тоді він, разом із іншими співробітниками СБУ ОСОБА_23 та ОСОБА_24 на службовому автомобілі «Хюндай Тюксон», направилися на вказане місце. Тоді вони отримали команду при виявленні автомобілю «Шевроле Лачетті», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_3, здійснити його затримання, оскільки в ньому можуть перебувати особи, що вчинили злочин. Приблизно о 14 годині 30 хвилин вони побачили вказаний автомобіль та вжили заходів щодо затримання вказаного автомобілю. У цей момент особи на вказаному автомобілі почали втікати. Вони повернули на вулицю Донецьку, доїхали до перехрестя із проспектом Гвардійським, проїхали на червоне світло світлофору, повернули на проспект Гвардійський та на великій швидкості поїхали в сторону заводу «Азот». З метою іх затримання, співробітникі СБУ почали переслідування вказаних осіб. Особи на «Шевроле Лачетті» рухалися по місту із швидкістю понад 100 кілометрів на годину. На перехресті проспектів Гвардійський-Центральний вони також проїхали на червоне світло, та їхали прямо. Своєю поведінкою вони створили загрозу для життя та здоров’я учасників дорожнього руху та пішоходів. Вони продувжували рух до прохідної «Аміак», в районі автозаправки «Укрнафта». Там вони повернули в сторону м. Лисичанськ, переїхали міст через річку Сіверський Донець та в’їхали до м. Лисичанськ. Там по місту вони їх переслідували приблизно 15 хвилин, проте вони скрилися від переслідування у приватному секторі в районі «РТІ» міста Лисичанськ;

-протоколи допитів свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які показали, що воні працюють співробітниками 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та далі аналогічні показання;

-протокол обшуку автомобілю НОМЕР_2, за результатами якого виявлено та вилучено автомобіль "Chevrolet Lacetti" та предмети, що мають значення у провадженні;

-відповідь на запит з ГУ ДФС у Харківській області, згідно якої старшим слідчим PK СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_7 проводився обшук за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5/97. Для проведення обшуку були залучені оперативні співробітники відділу УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 Л Ю. та ОСОБА_16;

-відповідь на запит з УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ, згідно якої в рамках доручення, що надійшло з ГУ ДФС у Харківській області, співробітники УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_16 12 червня 2018 року були залучені до проведення обшуку за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5/97;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_10, згідно якого він є засновником ТОВ «Східгазтрейд. Так, 11 червня 2018 року він прибув до офісу фірми за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, будинок 5/97. Там він передав на зберігання директору фірми ОСОБА_17 грошові кошти у розмірі 1 156 000 ( один мільон сто п’ятдесят шість тисяч) гривень. Вказані грошові кошти передані ОСОБА_17 з метою подальшого збільшення статутного капіталу фірми. Після передачі грошових коштів було складено розписку, на якій поставили свої підписи він та ОСОБА_17 Розпискою було передбачено, що грошові кошти будуть зберігатись в сейфі в офісі фірми за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 5/97. ПРоте 12 червня 2018 року частину із вказаних грошових коштів було викрадено співробітниками правоохоронних органів в ході проведення обшуку;

-розписка про отримання ОСОБА_17 від ОСОБА_18 грошових коштів у розмірі 1.156.000 (один мільйон сто пятьдесят шість тисяч) гривень, та подальшого їх зберігання в сейфі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 5/97.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчинених кримінальних правопорушень; намагання підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_3 може розпорядитись викраденими грошовими коштами чи приховати їх від органу досудового розслідування, знищіти чи сховати мобільні телефони, використовуючи які, він можливо координував свої дії із вчинення злочину та безпосередньо після нього, при втечі з місця злочину та переховування від органу досудового розслідування.

Ризик того, що підозрюваний може знищити або сховати речі та документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого злочину, а так само спотворити документи, які мають відношення до вчинення даного кримінального правопорушення, на думку слідчого судді нічим не підтверджений.

Характер та обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 свідчать про те, що він може будь-яким чином, в тому числі використовуючи службове становище, умисно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі понятих, які були запрошені співробітниками поліції до проведення обшуку 12.06.2018 року у приміщенні ТОВ «Східгазтрейд», власника та працівників вказаного підприємства.

Ризик того, що підозрюваний без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, у тому числі використовуючи своє посадове становище, а також кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, на думку слідчого судді нічим не підтверджується.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч.4 ст. 186 КК України, при цьому за вчинення якого за ч. 3 ст. 365 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, за ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Таким чином, на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного запобіжного заходу, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров’я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність судимостей, наявність у нього малолітньої дитини.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах клопотання відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя погоджується з думкою слідчого та прокурора щодо необхідності застосування зазначеного в клопотанні запобіжного заходу, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_3 на свободу.

Доводи захисника щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими. Так само непереконливою є і версія захисника про напад на підозрюваного, адже ця версія не підтверджена жодними доказами.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частина 4 ст. 182 КПК України зазначає, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз’яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув’язнення.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У даній справі, посилаючись на п. 3 ст. 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.

Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Окрім того, Європейський суд з прав людини суд зазначив: «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Разом з тим, слідчий суддя враховує не тільки суму збитків, у заподіянні яких підозрюється ОСОБА_3, а й майновий стан підозрюваного, а саме наявність у нього трикімнатної квартири у м. Харкові, відсутність власних транспортних засобів та депозитних рахунків у банках, середньомісячний дохід в сумі близько 8 тисяч гривень.

Таким чином, відповідно до вище перелічених статей та обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначити наступний розмір застави, а саме 387640 грн. (1762*220), тобто 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року (п. 16 ст. 3 КПК), яку підозрюваний має право у будь – який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов’язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов’язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_2, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за №22018130000000213 від 12.06.2018 року – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 09 липня 2018 року 20 годин 20 хвилин по 06 вересня 2018 року 20 годин 20 хвилин включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_3 заставу - 220 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 387640 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, код одержувача за ЄДРПОУ – 37993783, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок 31217205026001, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду – 05381484, код класифікації доходів бюджету 22030200.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов’язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

3) утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.

В разі внесення застави, вище перелічені обов’язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз’яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя Д.Б. Баронін