Ухвала суду № 7518751, 06.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06.01.10 р.                               № 2/3-63                                                                                                                                                                 

За позовом: Комунального підприємства “Служба єдиного замовника”, м. Сніжне

до відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Советська-116” м. Сніжне

про: стягнення заборгованості в сумі 3894,13 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

Комунальне підприємство “Служба єдиного замовника”, м. Сніжне звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Советська-116” м. Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 3894,13 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про повернення її позивачу без розгляду з наступних підстав.

Згідно п. 6 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

До позовної заяви додане платіжне доручення № 5067 від 29.12.2009 р. про сплату державного мита в розмірі 102,00 грн. У наданому платіжному дорученні, у графі “призначення платежу” вказано: “перечислена госпошлина по иску в суд. у т.ч. ПДВ 20.00% - грн.17.00”.

Порядок сплати державного мита встановлений Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15.

Відповідно до п. 14 зазначеної Інструкції при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відтиском печатки кредитної установи.

Додане до позовної заяви платіжне доручення приписам зазначеної норми не відповідає, оскільки не містить відмітки банківської установи про зарахування до державного бюджету мита, саме в сумі 102,00 грн. Тобто, із змісту цього платіжного документу неможливо зробити висновок в якій саме сумі сплачено державне мито до бюджету – в розмірі 102,00 грн., чи в розмірі 102,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Таким чином, платіжне доручення № 5067 від 29.12.2009 р. не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до вимог пункту 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 47-1 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р., яка набрала законної сили 13.08.2009р.) був визначений розмір та механізм здійснення оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ.

Вищезазначеною постановою встановлено, що розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ для позивачів, не звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, становить 236,00грн.

Таким чином, до позовних заяв, які подаються до суду після 13.08.2009р. мають додаватись докази сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у розмірі визначеним Постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р.

Згідно до вхідного штампу канцелярії суду позовна заява була подана до суду 06.01.2010р.

Як вбачається з доданого до позовної заяви від 28.12.2009р. платіжного доручення № 5061 від 29.12.2009р., Комунальним підприємством “Служба єдиного замовника”, м. Сніжне сплачено лише 118грн., що є підставою вважати, що позивачем не надано доказів сплати витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у встановленому законодавством порядку.

Також, у доданому до позовної заяви платіжному дорученню № 5061 від 29.12.2009р. на суму 118,00 грн. невірно вказаний рахунок за яким потрібно здійснювати оплату інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

З 16.04.2007 р. оплата витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу (окрім кредиторів) проводиться на рахунок № 31216259700004 у ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016 отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний м. Донецьк Ворошиловський р-н призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000 оплата витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Позивачем до позовної заяви додана копія поштової квитанції №8016 від 30.12.2009р., яка не може вважатися належним доказом направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки відповідно до п. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003р № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, надана позивачем поштова квитанція приписам зазначеної норми не відповідає, у зв’язку з чим не може сприйматися судом як належний доказ надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовна заява з додатками підлягає поверненню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 47, 56, 57, п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства “Служба єдиного замовника”, м. Сніжне до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Советська-116” м. Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 3894,13 грн., а також додані до неї документи повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Додаток (позивачу): документи всього на 23 арк.

Суддя