Постанова № 75187012, 12.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/684/17 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Провадження № 22-ц/783/5756/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю: представника ПАТ КБ «Приватбанк» Гнатишака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціоенрного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Личаківського райогну Львівської області від 02 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту № б/н від 19.07.2011 року в розмірі 22 762,24 грн., судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 19.07.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом на заяві. Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а в разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку. При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, у відповідності до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язана сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. В той час як відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.12.2016 року становить 22 762,24 грн. та складається з заборгованості за кредитом - 553,20 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 16 877,83 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3771,10 грн. Крім цього, відповідач зобов'язаний сплатити штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) - 1060,11 грн.

Оскаржуваним заочним рішенням суду позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 19.07.2011 року в розмірі 553,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» понесені позивачем судові витрати в розмірі 1600 грн.

В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Рішення оскаржив представник ПАТ КБ «Приватбанк» Сокуренко Є.С. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу, що при укладенні кредитного договору відповідач був ознайомлений та погодився з Тарифами, а саме Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» в якій зазначалось тип картки, тип кредитної лінії, базова відсоткова ставка, розмір щомісячного платежу, строк його внесення, відповідальність за порушення умов договору у вигляді нарахування пені та штрафу. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитом, пені та штрафу. Висновок суду про відмову в позові у цій частині через відсутність підпису на Тарифах та Умовах та Правилах надання банківських послуг на думку апелянта є безпідставним, оскільки відсутність підпису не означає відсутність договірних відносин між сторонами та відсутність заборгованості. Звертає увагу, що відповідач поставив підпис на Анкеті-заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю погоджується з умовами кредитування та отримання кредиту саме на таких умовах. Зазначає, шо в розрахунку заборгованості, який доданий до позовної заяви відображені грошові суми, що надходили на сплату заборгованості за кредитом, однак суд не надав належної оцінки факту щодо часткового виконання відповідачем обов'язку по сплаті кредитної заборгованості, прийняття умов договору до виконання. Судом першої інстанції фактично звільнено відповідача від виконання зобов'язань за кредитним договором, а саме сплати відсотків за користування кредитом та відповідальності за невиконання умов у вигляді штрафу та пені всупереч умовам договору та вимогам Цивільного кодексу України. Просить змінити рішення, задовольнивши вимогу про стягнення заборгованості за процентамим в розмірі 16877,83 грн., 3771,10 грн. заборгованості за пенею, а також штраф 500 грн.(фіксована частина),1060,11 грн.-штраф(процентна складова), а в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідач по справ ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився незважаючи на неодноазові виклики, хоч повідомлявся судом про день і час слухання справи за вказаною ним адресою.

Відповідно до ст. 372 ч.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчиви матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.07.2011 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Своїм підписом у заяві відповідач ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ним і банком Договір.

Відповідно до Умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надати банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати.

Банк свої зобов»язання виконав належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином зобов»язання не виконав та станом на 31.12.2016 року має заборгованість 22 762,24 грн. із яких: 553.20-заборгованість за кредитом; 16 877,83 грн.- заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 771.10 грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штраф 500 грн. (фіксована частина); 1060.11 грн.- штраф (процентна складова).

Із матеріалів справи встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору приєднання і регулюються ст. 634 Цивільного кодексу України (ЦК).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграммах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1054 ч.1 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Із анкети-заяви про приєднання до Умов надання банківських послуг підписаної ОСОБА_3 19.07.2011 року слідує, що відповідач своїм підписом підтвердив свою згоду на те, що дана заява, пам»ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи є договором про надання банківських послуг та зазначив власноручно, що ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення.

Судом першої інстанції зазначено, що отримавши кредит на певний строк, відповідач взяті на себе зобов»язання за кредитним договором виконував неналежним чином, кошти не повернув чим порушив умови договору щодо здійснення щомісячних платежів та повернення кредиту, допустив заборгованість в сумі 553,20 грн. та в цій частині задоволив позов.

Відмовляючи у стягненні відсотків, пені та штрафних санкцій, суд першої інстанції зазначив, що Умови та Правила надання банківських послуг не є складовою частиною договору, відповідачем вони не підписувалися, що суперечить власноручному підпису відповідача та погодження його з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які є складовою договору-приєднання. Підпис відповідач поставив саме в Анкеті-заяві позичальника, яким засвідчив, що він повністю погоджується з умовами кредитування та отримання кредиту саме на таких умовах.

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.610, 612 ЦК порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач протягом 2011 року та частково 2014 року частково сплачував заборгованість за кредитом, після цього платежі припинилися, хоч відповідач частково користувався кредитними коштами.

Статтею 1048 ЦК зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що між сторонами договірних кредитних правовідносин має місце домовленість щодо суми кредиту, розміру відсотків за користування позикою та відповідальність за порушення зобов»язань, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за процентами, пенею, штрафом.

Беручи до уваги вище зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення в частині стягнення відсотків 16 877,83 грн., пені в сумі 553.20 грн., що відповідає сумі заборгованості по кредиту та зменшується судом від суми 3771.10 грн., а також стягненню підлягають штрафні санкції відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 376 ч.1 п.3, 4 ЦПК підставами для скасувння судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 .1 п.п.3,4, 383, 384, 391 ЦПК України, -колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду Львівської області від 02 серпня 2017 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Позовні вимоги ПТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за процентами в розмірі 16 877, 83 грн., заборгованість за пенею 553.20 грн., штраф (фіксована частина)- 500грн., штраф (процентна складова)- 1060 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 1760 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389, 391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

Т.І.Приколота