Ухвала суду № 75185930, 06.07.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2206/18

Справа №760/28057/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва Букіної О.М.

у складі головуючого судді -Букіної О.М.

за участю секретаря Кривулько С.В.

представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника відповідача- ОСОБА_11.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про визнання довіреності та договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та просить визнати недійсною довіреність від 07.04.1994, посвідчену ОСОБА_6, державним нотаріусом Кореневської нотаріальної контори Курської обл., визнати недійсним договір дарування від 05.05.1994, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої Київської нотаріальної контори та договір дарування від 12.05.1996, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом Дев»ятої Київської нотаріальної контори.

В судовому засіданні представник відповідача звернулася до суду з клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору дарування від 05.05.1994 та 12.05.1996, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_4 просить направити справу за підсудністю до Російської федерації.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 04.06.2013, яке набрало чинності, у задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування від 05.05.1994, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, відмовлено.

Представник відповідача зазначає, що позов ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_5 щодо визнання недійсним договору дарування від 05.05.1994 пред»явлений з аналогічних підстав, а тому просила задовольнити подане клопотання.

Разом з цим, посилаючись на те, що позивачем неодноразово подавалися аналогічні позови до суду, які в подальшому залишалися без розгляду за клопотанням позивача, на думку представника відповідача, вказані обставини свідчить про наявність підстав для закриття провадження у справі, також з наведених вище підстав.

Крім цього вважає, що вказана справа в решті заявлених вимог підлягає розгляду за правилами підсудності у Російській Федерації, оскільки вимоги щодо визнання недійсною довіреність мають пред'являтися до нотаріуса, а не до відповідача ОСОБА_5, як фізичної особи.

Представники позивача проти поданого клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вбачається, що рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 04.06.2013,яким у задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування від 05.05.1994, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Дев»ятої Київської нотаріальної контори, було відмовлено, хоча і містить один і той же предмет і підстави, проте сторони, зокрема, позивач був відмінний.

За таких обставин, підстави для закриття провадження у даній справі в частині заявлених вимог про визнання недійсним договору дарування від 05.05.1994, згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, відсутні.

Разом з цим, відсутні підстави для закриття провадження у справі щодо заявлених вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування від 12.05.1996, згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки залишення позову без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України не перешкоджає на повторне звернення позивача до суду .

Крім того, залишення позову без розгляду не є вирішенням справи по суті позову.

За таких обставин, підстави для закриття провадження у справі в частині заявлених вимог про визнання недійсним договору дарування від 12.05.1996 , також відсутні.

З огляду на те, що позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними договори дарування частини домоволодіння за адресою: м.Київ, вул.Пржевальського,6, а тому заявлені вимоги, в т.ч. і визнання недійсною довіреність від 07.04.1994 , підлягають розгляду за правилами виключної підсудності, у відповідності до вимог ст.30 ЦПК України.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданих клопотань представника відповідача, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.30, 255, 259, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_10 про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним договору дарування від 05.05.1994 та договору дарування від 12.05.1996, направлення справи за підсудністю до Російської Федерації, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :