Постанова № 75185585, 09.07.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7640/18

3/758/4196/18 Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Бородій В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

за статтею 183-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення № 39613264/4 від 25 квітня 2018 року, ОСОБА_1 не сплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої, згідно розрахунку від 23 березня 2018 року за період з 29 квітня 2013 року по 28 лютого 2018 року, становить 328825 гривень 10 копійок, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідальність за статтею 183-1 КУпАП запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», який набрав чинності 06 лютого 2018 року, та настає у разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Під час розгляду матеріалу встановлено, що на підставі виконавчого листа № 758/5755/13-ц, виданого Подільським районним судом м. Києва 25 липня 2013 року з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менше 30 % щомісячно, починаючи з 29 квітня 2013 року до повноліття дитини (а.с. 2-4).

Постановою державного виконавця Манасерян А.А. від 28 березня 2014 року було відновлено виконавче провадження з виконання вищевказаного документу (а.с. 5).

Згідно довідки-розрахунку № 39613264/4 від 23 березня 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 по виплаті аліментів станом на 28 лютого 2018 року становить 328 825 гривень 10 копійок (а.с. 11-12).

Разом з тим, як вбачається з вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Вказана норма узгоджується з конституційною нормою, а саме з вимогами статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Тобто, в даному випадку, шляхом внесення змін до Кодексу про адміністративної відповідальності, було запроваджено новий вид відповідальності, який відповідно до вказаної норми Конституції України не має зворотної дії у часі, тобто не розповсюджується на правовідносини, які мали місце з дня пред'явлення для примусового виконання виконавчого документу № 758/5755/13-ц від 25 липня 2013 року, до моменту набрання вказаного закону законної сили, тобто до 06 лютого 2018 року, оскілки ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1, вчинених після 06 лютого 2018 року, тобто з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», відсутні ознаки об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП, оскільки долученими до справи доказами не підтверджується факт виникнення заборгованості по несплаті аліментів на утримання дитини у розмірі, який передбачений диспозицією статті 183-1 КУпАП. Вказана обставина робить неможливим притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП.

За таких обставин, відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 287, 288, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя В. М. Бородій