Ухвала суду № 75185542, 11.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23032/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

11 травня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

при секретарі - Березовській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 30.05.2014 у справі №216/4 за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

за участю представника Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» - Мельник Н.П.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року представник заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2- ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про скасування вказаного рішення третейського суду, направивши заяву поштою 09.07.2017, просить скасувати вказане рішення.

Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 30.05.2014 у справі №216/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» суму неповернутої вчасно частини кредиту в розмірі 8 011 грн. 96 коп.; суму несплачених вчасно процентів за період з 10.12.2013 по 26.03.2014 в розмірі 1 409 грн. 22 коп., суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1 970 грн. 00 коп.; суму сплаченого третейського збору в розмірі 700 грн. 00 коп.; суму нарахованої пені за період з 10.12.2013 по 26.03.2014 в розмірі 8 261 грн. 92 коп., що разом складає суму коштів в розмірі 20 352 грн. 10 коп. Представник заявника вважає, що справа непідвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки спір у цій справі стосується захисту прав споживачів. Крім того зазначає, що вказане рішення прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки договори поруки від 31.03.2009, укладені між КС «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 не містять вказівки про третейське застереження. Одночасно представник заявників просить поновити пропущений строк звернення до суду з вказаною заявою, оскільки про наявність вказаного рішення їй стало відомо 03.07.2017, після отримання нею в третейському суді копії вказаного рішення суду.

Представник Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» подав до суду заперечення, згідно яких просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що встановленим законом тримісячний строк для звернення до суду з вказаною заявою пропущений. Крім того зазначає, що вказана справа підвідомча третейському суду, оскільки поручитель не є споживачем в розумінні положень ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому на нього не поширюється дія вказаного закону. Також зазначає, що 31.03.2009 між сторонами була укладена Додаткова угода до Крединого договору, згідно умов якої зазначено про третейське застереження, а тому вважає, що оскаржуване рішення третейського суду було прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою.

Заявники та їх представник в судові засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, направили до суду заяву про розгляд заяви без їх участі та участі представника, одночасно зазначили, що заяву підтримують та просять її задовольнити.

Представник Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви, посилаючись на викладене в письмових запереченнях, відповідно до яких вважала відсутніми законні підстави для скасування рішення третейського суду.

Суд, заслухавши думку представника КС«Центр фінансових послуг», дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Пунктом 9 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15.12.2017 (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Разом із тим, дана заява подана до суду 09.07.2017, тобто до набрання чинності вказаною редакцією ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне проводити розгляд даної заяви за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.389-1 ЦПК України (в редакції Закону, що діяла станом на 09.07.2017) заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 30.05.2014 у справі №216/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» суму неповернутої вчасно частини кредиту в розмірі 8 011 грн. 96 коп.; суму несплачених вчасно процентів за період з 10.12.2013 по 26.03.2014 в розмірі 1 409 грн. 22 коп., суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1 970 грн. 00 коп.; суму сплаченого третейського збору в розмірі 700 грн. 00 коп.; суму нарахованої пені за період з 10.12.2013 по 26.03.2014 в розмірі 8 261 грн. 92 коп., що разом складає суму коштів в розмірі 20352 грн. 10 коп.

Суд, враховуючи наявність згідно матеріалів справи даних про отримання 07.07.2017 уповноваженим представником - ОСОБА_3 копії оскаржуваного рішення, виходить з того, що вказана заява подана у визначений ст.389-1 ЦПК України строк. (а.с.28,29)

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» та п.2 ч.2 ст.389-5 ЦПК України передбачені підстави та випадки скасування рішення третейського суду, серед яких справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону та рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про третейські суди» спір між сторонами може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

31.03.2009 між КС «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №В-32/0021/09/57/04, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредитні кошти.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, 31.03.2009 між КС «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 були укладені договори поруки.

Відповідно до Додаткової угоди від 31.03.2009 до Кредитного договору №В-32/0021/09/57/04 від 31.03.2009, укладеної між сторонами всі спірні питання, пов'язані з виконанням Кредитного договору вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду./а.с.5/

Таким чином, доводи представника заявників про те, що між ОСОБА_1, ОСОБА_6 та КС «Центр фінансових послуг» третейська угода не укладалась суд вважає безпідставними, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Наведене дає підстави для висновку про те, що положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», які містять заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), поширюються на правовідносини з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 № 6-2074цс15.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Разом з тим, порука є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з кредитного договору.

Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.

Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов'язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.

Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього непоширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 755/15234/15-ц.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_6, які подали заяву про скасування рішення третейського суду, є поручителями у вказаному спорі, і договір, укладений між ними та КС «Центр фінаснових послуг» містить третейське застереження, то спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов'язань за яким останній поручився, підвідомчий третейському суду.

За вказаних обставин, оскільки спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів, з цих підстав заява не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», ст.389-1 - ст.389-6 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 30.05.2014 у справі №216/4 за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Повний текст ухвали складено 16.05.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя Печерського

районного суду м.Києва К.О. Москаленко