Вирок № 75184187, 09.07.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/3403/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року

м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Степаненка О.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Чмих І.С.;

прокурора - Савіська О.О.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих адвокатів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

захисника - Хороший І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, відомості по якому внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015250050002907 від 03.09.2015, за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Звенігородка Черкаської області, українця, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Експрес Будінвест» м. Черкаси, інвалід ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_6 25.08.2015 близько 22 год. в квартирі за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_4 в ході конфлікту, що виник раптово га грунті особистих неприязнених відносин, умисно наніс своїй доньці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, тілесні ушкодження за наступних обставин,

Так в указаному місці та час, ОСОБА_6 зайшов до ванної кімнати, де знаходилась потерпіла, взяв ОСОБА_2 рукою за волосся та умисно почав різко тягнути нахиливши донизу від чого потерпіла впала на підлогу на коліна. Та в той час, коли його донька знаходилась у вказаному положенні, продовжуючи утримувати останню за волосся, умисно наніс їй декілька ударів головою об ванну та сходинку до ванни, від чого остання втратила свідомість. Вподальшому коли ОСОБА_2 прийшла до свідомості, ОСОБА_6, продовжуючи свої умисні дії, взяв доньку рукою за волосся та потягнув з ванної кімнати до коридору. Після чого ОСОБА_6, утримуючи потерпілу за волосся, потягнув її по підлозі, на якій знаходились уламки скла від розбитих ним мобільних телефонів, та декілька разів вдарив ОСОБА_2 головою об стіну та підлогу коридору.

Такими умисними діяннями ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм та набряком м'яких тканин голови в потилично-шийній ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1982 від 23.10.2015 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Він же, 25.08.2015 близько 22 год. в квартирі за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_3 в ході конфлікту, що виник раптово на грунті особистих неприязнених відносин, умисно наніс своїй дружині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, тілесні ушкодження за наступних обставин.

Так, у вказаному місці та час ОСОБА_6 взяв свою дружину ОСОБА_1 рукою за волосся, та продовжуючи утримувати останню за волосся, умисно наніс їй декілька ударів головою об стіну. Після чого, в той час коли потерпіла знаходилась в напівсидячому положенні, продовжуючи утримувати її за волосся, ОСОБА_6 нахилив останню донизу та умисно наніс ї один удар головою об коліно потерпілої, при цьому удар прийшовся в область носу. Після чого, продовжуючи свої умисні дії ОСОБА_6, утримуючи потерпілу за волосся протягнув ОСОБА_1 по підлозі, на якій знаходились уламки скла від розбитих мобільних телефонів, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді подряпин лівої кисті, лівого колінного суглобу, правої стопи.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді подряпин лівої кисті, лівого колінного суглобу, правої стопи, травматичного набряку м'яких тканин шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2008 від 05.11.2015 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; травми голови зі струзом головного мозку, травматичним набряком м'яких тканин голови, носу, крововиливами обличчя, які згідно вказаного висновку відносяться до категорії легких ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

За такі винні діяння ОСОБА_6 суд визнає винуватим, та кваліфікує злочин за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При цьому суд з метою ухвалення справедливого судового рішення, а також враховуючи, що це покращить становище останнього, вважає за необхідне змінити обвинувачення, визначивши необґрунтованим обвинувачення ОСОБА_6 в тому, що він виривав волосся у потерпілої ОСОБА_2 і кидав його на підлогу, та вважає за необхідне виключити такі діяння із обсягу обвинувачення в зв'язку з їх недоведеністю.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе не визнав, показав, що з ОСОБА_1 він одружений вдруге. Прожили разом 22 роки. Дружина ніколи не працювала, в сім'ї заробляв гроші він. В 2013 році із-за негаразд у підприємницькій діяльності він зазнав збитків на 1 000 000 доларів США. З усіма боргами він розрахувався, після чого залишилось 100 000 доларів США, які він поклав на рахунки дружини та дочки по різних банках. Квартира була оформлена на дружину. В зв'язку із великою втратою коштів, наприкінці липня 2015 погіршились сімейні відносини з дочкою та з дружиною, яка за його підозрами почала йому зраджувати. В липні-серпні 2015 року вони майже не спілкувались. В зв'язку з тим, що Діамант Банк почав не стабільно робити, він домовився, що кошти, які були на рахунках дочки в цьому банку, будуть перераховані в Приватбанк. 25.08.2018 зранку дочки та дружини в квартирі не було. Він зателефонував і нагадав про зустріч з ними в банку для оформлення перерахунку грошей. Він з дружиною та дочкою зустрілись біля банку на перехресті вулиць Б.Вишневецького-Гоголя. Дочка ОСОБА_9 та дружина почали казати, що гроші їх. Почався словесний конфлікт, який тривав одну годину. В 20 год. 30 хв. в квартирі у нього була знову розмова з дружиною та дочкою з приводу перерахунку грошей, на що отримав відповідь, що банк таку операцію виконати не може. Після розмови набрав свого знайомого та пішов з ним на набережну Дніпра, близько 23.00 год. зайшов до нього додому. Це може підтвердити знайомий таксист, який бачив його у місті. На початку першої години пішов додому. Дома нікого не було. Дружину та дочку не бив. Наявність у них ушкоджень сфальсифіковано. Вважає, що причиною притягнення його до кримінальної відповідальності є домовленість між жінкою та працівниками прокуратури та поліцією, але з якою метою пояснити не може. Також зазначив, що дружина мала наміри визнати його недієздатним, і з цього приводу вона письмово зверталась до психоневрологічного диспансеру.

Не зважаючи на те, що обвинувачений не визнав своєї вини та заперечував фактичні обставини, його вина підтверджується наступними доказами:

Із показань потерпілої ОСОБА_1 встановлено, що на час подій вона перебувала в шлюбних стосунках із обвинуваченим. В 21.30 год. прийшли із дочкою в квартиру, де спільно проживали, а саме в квартиру АДРЕСА_1. в м. Черкаси. Син прийшов раніше. ОСОБА_6 не було. В той час, коли вона перебувала в ванній кімнаті, туди забігла дочка, яка почала плакати та казати, що батько женеться за нею. Після того як дочка відчинила двері у ванну кімнату, обвинувачений ОСОБА_6 почав бити дочку, схопивши її за волосся. Бив її об стіни та підлогу. Це все відбувалось на очах сина, який почав кричати. Вона кинулась на допомогу дочці, після чого обвинувачений припинив дії відносно дочки і схопив її за волосся та почав бити її головою об стіни і підлогу. Їй був спричинений струс головного мозку. Об скло від розбитих ОСОБА_6 мобільних телефонів були порізані її долоні, ноги, коліна, так як обвинувачений таскав її за волосся по підлозі. Зі слів обвинуваченого це все він припинить робити після того, як вона переоформить квартиру та банківські рахунки. Підтвердила наявність спорів з обвинуваченим щодо майна. Квартира належить їй особисто. Було також відкрито три рахунки: на неї, дочку та на ОСОБА_6

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 25.08.2015 вона разом із матір'ю прийшли додому (в квартиру АДРЕСА_1. в м. Черкаси) близько 21 год. Вдома був брат ОСОБА_10. О 22 год. прийшов додому батько (обвинувачений). Вона була в своїй кімнаті. Батько зайшов до неї в кімнату та почав вимагати гроші. Він був розлючений. Вона пішла спочатку в кухню, а потім побігла до матері в ванну кімнату. Обвинувачений почав вибивати двері у ванну і погрожувати. Мати сказала, щоб вона відкрила двері, так як брат кричав. Вона відкрила двері і обвинувачений схопив її за волосся і почав бити її головою о підлогу. Руки і коліна у неї були в подряпинах, які виникли від скла розбитих ОСОБА_6 телефонів. Вимагав переписати на нього майно і рахунки з грошима. Потім отяглися і поїхали до бабусі.

Об'єктивність показань потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також підтверджується відсутністю доведеного стороною захисту мотиву для оговорення ОСОБА_6 Такі показання потерпілих отримано у порядку, визначеному законом, вони є конкретними та узгоджуються з іншими зібраними доказами, зокрема:

Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_10, який допитаний за правилами ст. 354 КПК України, показав, що в серпні 2015 року (точніше дати він не пам'ятає) у вечірній час він знаходився вдома. Бачив як батько бігав за сестрою, яка була налякана. Вона забігла до мами в ванну кімнату та закрилась. Батько почав вибивати двері. Все відбувалось у нього на очах, він кричав, просив припинити. Сестру кидав об підлогу, витяг в коридор, тягав її по склу від розбитих ним мобільних телефонів, при цьому батько кричав і вимагав, щоб «переписали» квартиру. Також бив і маму.

Суд не встановив особистої заінтересованості при даванні показань неповнолітнім свідком ОСОБА_10 Такі висновки суд зробив враховуючи логічне формулювання і послідовність його показань, свідок не плутався під час свідчень щодо послідовності подій як під час прямого допиту прокурором так і під час перехресного допиту стороною захисту. Неповнолітній свідок розумів про що говорив при публічному судовому допиті, давав свідчення твердо і впевнено, переконливо відповідав на питання. На підтвердження правдивості його показань заслуговує на увагу його емоційний стан під час його допиту обвинуваченим. Зокрема, той факт, що свідок при цьому розплакався, в свою чергу підтверджує його переживання під час згадування та відтворювання тих подій, які відбувались з його матір'ю та сестрою.

Із показань свідка ОСОБА_11, яка є колишньою тещею обвинуваченому, судом встановлено, що 25.08.2015 онук ОСОБА_10 був вдень у неї. Близько 20 год. 30 хв. він пішов додому. Вночі, близько 24.00 год., подзвонили в двері, коли відчинила, то побачила дочку ОСОБА_1, та онуків ОСОБА_2 та ОСОБА_10. Дочка ОСОБА_12 тримала ОСОБА_2 під руки. Внучка була блідою, втрачала свідомість, всю ніч блювала. Ранком дочка викликала таксі і вони поїхали до Третьої міської лікарні, а через годину дочка ОСОБА_12 подзвонила та повідомила, що внучку поклали в лікарню. Зі слів вона дізналась, що їх побив зять ОСОБА_6, при цьому вимагав переоформити квартиру.

Також як докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 суд бере до уваги:

- протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 26.08.2015, в якому зазначено, що 25.08.2015 близько 23.00 год. у неї виник конфлікт з батьком ОСОБА_6, під час якого він наніс їй тілесні ушкодження.

Такі відомості як первинне джерело інформації про злочин вчинений ОСОБА_6 заслуговують на увагу, так як були заявлені ОСОБА_2 відразу після вчинення відносно неї протиправних дій та виклику поліції. Таким чином остання з самого початку вказувала на батька як на особу яка їй спричинила тілесні ушкодження, а тому суд сумнівається, що протягом невеликого проміжку пройденого часу між подіями та поданням письмової заяви до правоохоронних органів у потерпілої міг виникнути умисел щоб оговорити ОСОБА_6, або змовитись із матір'ю та спотворити опис подій.

Оцінює як доказ в розумінні положень ст. 84 КПК України відомості, які містяться у довідці КЗ «Третя Черкаська міська лікарня» від 26.08.2015, згідно яких станом на 10 год. 35 хв. був встановлений попередній діагноз у ОСОБА_2 черепно-мозкова травма, а також інформацію, у довідці з історії хвороби №13318 від 29.09.2015, виданою завідуючим нейрохірургічного відділення Третьої Черкаської міської лікарні ШМД ОСОБА_13, про те, що ОСОБА_2 з приводу закритої черепно-мозкової травми, та інших хвороб знаходиться на стаціонарі з 26.08.2015. Такі відомості підтверджують правдивість показань свідка ОСОБА_11, яка, як було зазначено вище, вказала, що дочка ОСОБА_1 та онучка ОСОБА_2 ранком 26.08.2015 поїхали до Третьої черкаської міської лікарні.

- заявою ОСОБА_1 від 29.08.2015 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6, а саме про те, що 25.08.2015 у період час уз 22 до 23 год. за місцем її проживання під час сварки, її побив чоловік ОСОБА_6 В результаті чого їй спричинені тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, травматичного набряку м'яких тканин голови, носу, крововиливами обличчя, подряпин лівої кисті, лівого колінного суглобу, правої стопи, травматичного набряку м'яких тканин шиї.

- висновками судово-медичного експерта №1982 від 23.10.2015, за якими у ОСОБА_2 згідно даних медичної карти, мали місце ушкодження: закрита черепно-мозкова травма із забоєм та набряком м'яких тканин голови в потилично-шийній ділянці. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу досліджуємих подій та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

- висновками судово-медичного експерта №2008 від 05.11.2015, за якими у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком м'яких тканин голови, носу, крововиливами обличчя; подряпини лівої кисті, лівого колінного суглобу, правої стопи, травматичний набряк м'яких тканин шиї. Подряпини виникли від дії гострих предметів, всі інші ушкодження виникли від дії тупих предметів. Всі виявлені тілесні ушкодження по давності виникнення можуть відповідати часу досліджуємих подій та відносяться: травма голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком м'яких тканин голови, носу, крововиливами обличчя до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; подряпини лівої кисті, лівого колінного суглобу, правої стопи травматичний набряк м'яких тканин шиї до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження не характерні для тих, які виникають від падіння з положення стоячи або наближеного до такого з наступним ударом об твердий тупий предмет або площину.

- висновками судово-медичного експерта №218 від 11.02.2016, за якими ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, травматичним набряком м'яких тканин голови, носу, крововиливами обличчя, травматичного набряку м'яких тканин шиї, могла отримати від декількох ударів головою об стіну за обставин, які інкримінуються обвинуваченому. Тілесні ушкодження у вигляді подряпин лівої кисті, лівого колінного суглобу, правої стопи ОСОБА_1 могла отримати від дії уламків скла за обставин, які інкримінуються обвинуваченому.

- висновком судово-медичного експерта №219 від 17.02.2016, за яким не виключається можливість отримання тілесних ушкоджень, які виявлено у ОСОБА_2, внаслідок ударів головою об тверді предмети.

Встановлені експертами тілесні ушкодження як у потерпілої ОСОБА_2 так і у потерпілої ОСОБА_1, а також характер їх спричинення, повністю узгоджуються з показаннями як потерпілих так і показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_10

Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що висновки експертів мають бути визнані недопустимими доказами з тих підстав, що під час проведення цих експертиз були допущені порушено законодавство, зокрема норми, визначені у Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Мінохоронздоров'я України №6 від 17.01.1995 (далі - Правила), виходячи з наступного мотивування.

Так захисник ОСОБА_7 в суді вказав на те, що в основу висновків експерта щодо визначених у ОСОБА_1 (висновок №2008, т.2 а.с. 33-34) тілесних ушкоджень експерт послався на довідку нейрохірурга від 28.08.2015, в якій зазначений тільки діагноз - струс головного мозку без будь-яких лабораторних досліджень та деталізації клінічної картини, що є порушенням п. 4.5 вищевказаних Правил.

Водночас суд не може такі доводи захисника взяти як підставу для визнання цього висновку недопустимим доказом, так як положення п. 4.5 цих Правил визначають право судово-медичного експерта в необхідних випадках використовувати відомості досліджень, що проводяться із залученням відповідних спеціалістів. Таким дослідженням, на думку суду, є висновок нейрохірурга, як залученого спеціаліста. Експерт дотримався цих положень і у свої висновках експерта (акті) зазначив: що потерпіла досліджувалась 28.08.2015 у нейрохірурга, врахував відомості довідки лікаря, яка завірена лікарською печаткою, про те, що встановлено діагноз: струс головного мозку, забої м'яких тканин обличчя, потиличної ділянки, при цьому дійшов до заключень щодо наявності у неї тілесних ушкоджень з визначенням ознак короткочасного розладу здоров'я, тобто підсумки складені експертом з урахуванням вказаних результатів, що викладені письмово.

При цьому експертиза (висновки №2008) не проводилась виключно за медичними документами, експертом безпосередньо була оглянута потерпіла ОСОБА_1, за результатами були встановлені ушкодження, зокрема виявлені набряки м'яких тканин шиї, потиличної ділянки голови, крововиливи в цих ділянках, набряки спинки носа, подряпини на лівій кісті руки, численні подряпини на колінному суглобі та крововиливи біля них, подряпини та садна на правій стопі тощо, проведений їх детальний опис, а тому твердження захисника ОСОБА_7 про порушення експертом положень п. 4.1 Правил не варто уваги.

А тому в даній ситуації, не мав місце винятковий випадок, при якому ця експертиза могла бути проведена виключно за медичними документами.

Суд також не погоджується із доводами захисника ОСОБА_7 про те, що експерт не мав підстав стверджувати про наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, з ознаками короткочасного розладу здоров'я, так як до такого заключення експерт прийшов через три дні після події, що суперечить положенням п. 2.3.3 Правил.

Дійсно, у п. 2.3.3 Правил визначено, що короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день).

Допитаний в суді судово-медичний експерт ОСОБА_14 з цього приводу показав, що оцінку тривалості хвороби у ОСОБА_1 він визначив із довідки нейрохірурга від 28.08.2015, який встановив діагноз струс головного мозку та рекомендовано лікування. Підстав недовіряти спеціалісту нейрохірургу у нього не було. При тій умові, що струс головного мозку потребує тривалого лікування, яке призначив нейрохірург, він дійшов до висновку про наявність ознак короткочасного розладу здоров'я.

Відповідно до ч.3 ст. 101 КПК України висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

За таких обставин суд керуючись п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 № 8 встановлює, що вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи було додержано; обставин, які виключали б участь експерта у справі не було; перевірена компетентність експерта, а також те, що він не вийшов за межі своїх повноважень; встановлена достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; а також обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Щодо висновків експерта №1982 (т.2 а.с. 29-30) суд приходить до наступного, що їх складання відповідає положенням п. 4.1 Правил, вказана експертиза проведена за медичними документами (індивідуальної медичної карті стаціонарного хворого №13318), що є допустимим за наявності справжніх повноцінних документів, які містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

Дотримання положень Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень під час складання висновків експерта №1982, а також складання їх на підставі медичної документації підтвердив судово-медичний експерт ОСОБА_15, який був допитаний в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене підстав для визнання вищеперелічених висновків недопустимими доказами судом не констатовано. Суд їх приймає як докази, отримані у передбаченому Кримінальному процесуальному кодексі порядку, на підставі яких суд встановлює наявність тілесних ушкоджень у потерпілих, їх характер, локалізацію та ступень тяжкості, що має значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

Таким чином показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які підтверджені іншими доказами, не викликають сумніву у їх правдивості, а тому їх показання в силу ст. 84 КПК є джерелом доказу, який обґрунтовано покладено в основу вироку та використовувались під час встановлення вини обвинуваченого.

Поза увагою залишаються доводи захисника ОСОБА_7 про те, що показання потерпілих, які неодноразово давались в суді під час іншого судового розгляду мають неточності, з тих підстав, що суд не взяв до уваги і не оцінював ті показання потерпілих, які ними довались іншому складу суду, дотримуючись принципу безпосередності дослідження показань.

Водночас суд відкинув показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 як доказ на підтвердження показань обвинуваченого, виходячи з наступного:

Так, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 своїми показаннями створили доказ невинуватості обвинуваченого ОСОБА_6, та зазначили, що на момент інкримінованих діянь, тобто з 20 год. він разом із ОСОБА_16 був в іншому місці, зокрема спочатку на березі річки Дніпро, а потім у них дома.

Свідок ОСОБА_20, суду показав, що 25.08.2015 близько 23.00 бачив ОСОБА_6 зі своїм товаришем на вул. Героїв Сталінграду. Спостерігав його із свого автомобіля. Впізнав ОСОБА_6 по статурі, коли він переходив дорогу перед автомобілем.

Суд під час перевірки та оцінки цих показань враховував обставини, які можуть вплинути на їх достовірність, а саме особливості особистості свідків.

Свідок, як правило, це особа, яка не зацікавлена в результатах кримінального провадження, але враховуючи, що свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 перебувають в дружніх стосунках із обвинуваченим, зі слів останніх вони разом довгий період спілкуються, не далеко проживають від ОСОБА_6, разом займаються спортом із ОСОБА_16, разом відпочивають та планували поїздку на море, а свідок ОСОБА_20 є знайомим обвинуваченого, а тому суд вбачає фактичну зацікавленість цих свідків у результатах справи та підміні доказів необ'єктивною інформацією, а від так приходить до висновків, що їх показання не можуть бути підґрунтям для спростування обвинувачення ОСОБА_6

Узгодженість показань цих свідків суд визначає тривалим судовим розглядом вказаного провадження з квітня 2016, а тому свідки мали можливість змовитись між собою та скоординувати показання задля надання необ'єктивної інформації з метою сприяння обвинуваченому ОСОБА_6 уникнути від відповідальності.

Показання свідка ОСОБА_18, який суду показав, що йому нічого не відомо про сварку в сім'ї ОСОБА_6, має довідковий характер, не є необхідними для з'ясування істотних фактів, а тому є неприйнятним для використання як доказ.

Свідок ОСОБА_21 показала, що є сусідкою сім'ї ОСОБА_6, живе в одному під'їзді з ними. 25.08.2015 була дома. Ніяких звуків бійки, криків не чула, але допускає, що в цей час спала. При цьому суду повідомила, що її квартира знаходиться на іншому поверсі по відношенню до квартири ОСОБА_6, а також спальня знаходиться на протилежному крилі під'їзду.

Свідок ОСОБА_22, яка є сусідкою сім'ї ОСОБА_6 знизу, повідомила, що не пам'ятає чи була дома 25.08.2015. А бачила ОСОБА_1 з дітьми в кінці вересня 2015.

Показання сусідів ОСОБА_21 та ОСОБА_22 суд сприймає як не корисні для ясного розуміння обставин, які суд перевіряє.

Показання ОСОБА_19 про те, що зі слів її покійного чоловіка (батька ОСОБА_1.), їй стало відомо, що він приїздив до лікарні і не бачив видимих тілесних ушкоджень як у ОСОБА_1 так і у ОСОБА_2, є по суті показаннями з чужих слів. А тому з урахуванням відсутності інших доказів, які можуть бути подані на доведення отриманих даних з чужих слів, а також наявності переконливих доказів, а саме висновків експертів, які підтверджують протилежне, суд ставить під сумнів їх правдивість.

Таким чином суд вважає доведеними спричинення обвинуваченим ОСОБА_6 умисних тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_1, що мало місце 25.08.2015 близько 22 год. в квартирі АДРЕСА_5 в холі конфлікту, що виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин між обвинуваченим і потерпілими, які пов'язані з розподілом майна, а саме квартири та грошей, які знаходились на банківських рахунках (мотив).

Суд не дає правову оцінку доводам захисника ОСОБА_7 про те, що обвинувальний акт від 07.04.2016 у даному кримінальному провадженні складений із порушеннями ст. 219 КПК України по відношенню до строків проведення досудового розслідування, так як вказане питання було досліджене апеляційним судом під час постановлення ухвали від 12.08.2016 (т.1 а.с. 144-147), та визначено, що обвинувальний акт не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Мотиви призначення покарання.

Пом'якшуючі (ст. 66 КК) та обтяжуючи (ст. 67 КК) обставини, судом не встановлені.

За ступеню тяжкості злочин, вчинений ОСОБА_6 є злочином невеликої тяжкості.

Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_6 враховує особу обвинуваченого; те, що він працює, та на спеціальних обліках не перебуває; притягується до кримінальної відповідальності вперше, є інвалідом ІІ групи.

Натомість враховуючи ситуацію, коли основним способом у ОСОБА_6 при розв'язанні спірних питань став принцип «хто сильніший, той і має рацію», а також враховуючи умисні дії ОСОБА_6 фізичного характеру до членів сім'ї жіночої статі, які завдали шкоди їхнього фізичного здоров'ю, а також те, що такі суспільно небезпечні винні діяння вчинялись в присутності неповнолітньої особи - сина обвинуваченого та завдало йому моральної шкоди, а також категорична позиція обвинуваченого щодо невизнання своєї вини, що викликає у суду сумніви щодо належного його усвідомлення вчиненого та зроблених в зв'язку з цим належних висновків, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_6 у виді арешту на певний строк.

Обмежень щодо призначення такого виду покарання ОСОБА_6 навіть при наявності у нього інвалідності ІІ групи, судом не встановлено.

Підстави для задоволення цивільного позову.

Цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради підлягає до задоволення на суму визначену у довідці від 24.02.2016 №737 в сумі 3302,56 грн. Суд розцінює довідку як належний та допустимий доказ, який підтверджує лікування ОСОБА_2 в стаціонарі у нейрохірургічному відділені протягом відповідного періоду, за який на хворого використано кошти і медикаменти на суму 3302,56 грн.

Така інформація не спростована стороною захисту, підстав вважати таку інформацію, неправдивою, у суду не має.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.02.2016 ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням на нього відповідних обов'язків. Однак приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а також при тій умові, що вони вподальшому не продовжувались, запобіжний захід у обвинуваченого ОСОБА_6 на момент ухвалення вироку відсутній.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту на строк два місяці.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 задоволити.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Черкаської міської ради 3302,56 грн. як витрати, понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_2

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: О. М. Степаненко