Рішення № 75181017, 13.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/22163/17

н/п 2/766/4493/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Красновський В.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Херсонський міський центр зайнятості (далі ХМЦЗ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів допомоги по безробіттю, зазначаючи про те, що 05.07.2000 року до ХМЦЗ за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_2, якому відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року № 578 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 578), наказом ХМЦЗ від 12.07.2000 року № 13370, на підставі особистої заяви ОСОБА_2, надано статус безробітного з 12.07.2000 року та призначено виплати допомоги по безробіттю.

Керуючись пп. "а" п. 2 ст. 30 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийнято рішення про відкладення допомоги по безробіттю на строк з 12.07.2000 року по 03.10.2000 рік.

В заяві від 12.07.2000 року ОСОБА_2 проінформував, що через відсутність роботи не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів, а також не отримує пенсію (пільгову, за віком, по інвалідності) передбачену законодавством та не відноситься до зайнятого населення відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та у разі зміни зазначених умов зобов'язується своєчасно повідомити службу зайнятості.

З правами та обов'язками зареєстрованого безробітного ОСОБА_2 ознайомлений 05.07.2000 року, що підтверджується особистим підписом в картці персонального обліку № 66847.

17.10.2000 року було укладено Договір між ХМЦЗ та ОСОБА_2 щодо його професійного навчання в Херсонському технічному університеті за спеціальністю "економіка підприємств" на період з 18.10.2000 року по 09.08.2001 рік. Наказом ХМЦЗ від 18.10.2000 року № 20068, у зв'язку з направленням ОСОБА_2 на навчання, виплату допомоги по безробіттю припинено з 18.10.2000 року. В період професійного навчання ОСОБА_2 надано матеріальне забезпечення в розмірі 2011 грн. 30 коп.

Після закінчення професійного навчання ОСОБА_2 продовжено виплату допомоги по безробіттю.

Наказом Суворовського районного центру зайнятості в м. Херсоні від 23.04.2002 року № 7192 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням виплати допомоги по безробіттю. Наказом Суворовського районного центру зайнятості в м. Херсоні від 25.04.2002 року № 7532 прийнято рішення припинити реєстрацію ОСОБА_2 І П у зв'язку з працевлаштуванням на дотаційне робоче місце за направленням центру зайнятості.

Херсонським міським центром зайнятості шляхом обміну інформацією від управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні отримано 30.11.2016 року, що ОСОБА_2 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу отримав дохід у період перебування на обліку в центрі зайнятості.

Проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та встановлено, що згідно листа-відповіді від 29.12.2016 року № 221 та розрахунково-платіжної відомості Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси за липень 2000 року, ОСОБА_2 отримав в липні 2000 року дохід в сумі 597 грн. 60 коп. за 90 годин, що співпадає з індивідуальними відомостями про застраховану особу, де зазначено, що ОСОБА_2 нараховано в липні 2000 року 597 грн. 60 коп. за 31 календарний день. Отже, на момент реєстрації як безробітного, ОСОБА_2 відносився до категорії зайнятого населення, про що не повідомив Херсонський міський центр зайнятості. Таким чином, ОСОБА_2 приховав факт надання послуг в період знаходження на обліку в статусі безробітного, чим порушив ч. 2 ст. 36 Закону № 1533, внаслідок чого незаконно отримав матеріальне забезпечення в розмірі 4173 грн. 16 коп. за період з 04.10.2000 року по 22.04.2002 рік.

З огляду на викладене просять суд стягнути з ОСОБА_2 на їх користь кошти в розмірі 4 173, 16 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.01.2018 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеному провадження з викликом сторін.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, окрім того, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки на момент постановки на облік до ХМЦЗ він не був працевлаштований та не отримував доходу, а працював на посаді доцента на умовах трудового договору між Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси та ним в період з 01.01.2000 року по 31.07.2000 року за яким він отримав заробітну плату в липні 2000 року а саме 597 грн. 60 коп. Фактична трудові відносини були припинені до 12.07.2000 року, до постановки на облік в статусі безробітного ХМЦЗ, а нарахування заробітної плати за вказаний період роботи було здійснено лише в липні, тобто фактично сплачено заборгованість.

Представником ХМЦЗ було подано відповідь на відзив, в якій зазначили, що 04.09.2017 року, після проведення відповідно до п. 18 ч.2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" звірки щодо періоду перебування у трудових відносинах, Херсонський міський центр зайнятості дізнався про факт отримання ОСОБА_2 доходу в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси за липень 2000 року, що співпадає з періодом його перебування на обліку в центрі зайнятості. Одночасно зазначили, що ч. 4 ст. 38 Закону № 1533 передбачено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. Отже, Херсонський міський центр зайнятості не обмежений строком давності для звернення з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманого матеріального забезпечення.

ОСОБА_2 було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених в позові та відповіді на відзив.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав відзив та заперечення на відповідь на відзив, просив відмовити в задоволенні позову з урахуванням обставин викладених в них.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Частиною першою статті другої Закону України «Про зайнятість населення» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу Херсонського міського центру зайнятості від 12 липня 2000 року № 13370 ОСОБА_2 було надано статус безробітного, виплату допомоги по безробіттю було відкладено на строк з 12 липня 2000 року до 03 жовтня 2000 року.

04 жовтня 2000 року ОСОБА_2 було розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 «б» статті 26 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ«Про зайнятість населення» (в редакції чинній на момент проведення виплати).

Відповідно до запису № 40 у трудовій книжці від 17 жовтня 2000 року, зробленого Херсонським міським центром зайнятості, відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. «г» статті 30 Закону України «Про зайнятість населення (проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, записи 41 і 42 трудової книжки), та він почав отримувати матеріальну допомогу на період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (п. «б» статті 25 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII) як слухач факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації Херсонського державного технічного університету.

Допомогу по безробіттю за жовтень 2000 року в сумі 85 грн. 43 коп. було виплачено ОСОБА_2 10 грудня 2000 року, що підтверджується розрахунок наданим позивачем.

17.10.2000 року було укладено Договір між ХМЦЗ та ОСОБА_2 щодо його професійного навчання в Херсонському технічному університеті за спеціальністю "економіка підприємств" на період з 18.10.2000 року по 09.08.2001 рік.

Наказом ХМЦЗ від 18.10.2000 року № 20068, у зв'язку з направленням ОСОБА_2 на навчання, виплату допомоги по безробіттю припинено з 18.10.2000 року.

В період професійного навчання ОСОБА_2 надано матеріальне забезпечення в розмірі 2011 грн. 30 коп.

Після закінчення професійного навчання ОСОБА_2 продовжено виплату допомоги по безробіттю, яка за період з 10.08.2001 року по 22.04.2002 рік склала 2 076 грн. 43 коп.

Наказом Суворовського районного центру зайнятості в м. Херсоні від 23.04.2002 року № 7192 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням виплати допомоги по безробіттю.

Наказом Суворовського районного центру зайнятості в м. Херсоні від 25.04.2002 року № 7532 прийнято рішення припинити реєстрацію ОСОБА_2 у зв'язку з працевлаштуванням на дотаційне робоче місце за направленням центру зайнятості.

Відповідно до акту № 269/р-3 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 04.09.2017 року за результатами звірки встановлено, що згідно листа Управління ПФУ в м. Херсоні вх№7389 від 02.12.2016 року було повідомлено, що ОСОБА_2 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу отримав дохід в період перебування на обліку в центрі зайнятості. Для уточнення періоду перебування у трудових відносинах та про отриманий дохід на підприємство був надісланий запит. Згідно наданої відповіді вх№64 від 04.01.2017 року було повідомлено, що ОСОБА_2 отримав у липні 2000 року за 90 годин 597, 60 грн., яку позивачем надано не було.

Згідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадка.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

За положенням ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільний справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

Всупереч зазначених вище норм права позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах та отримання ОСОБА_2 597, 60 грн. саме за період з 12.07.2000 року по 31.07.2000 року (період перебування на обліку в центрі зайнятості), з розрахунку-платіжної відомості наданої позивачем лише вбачається, що відповідачу було виплачено в липні 2000 року вказана вище сума за 90 годин.

Враховуючи, що позивачем не було доведено факт умисного невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків та зловживання ними, а саме неповідомлення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, що є підставою для стягнення зі застрахованої особи сум виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи не доведено заявлених позовних вимог із підстав зазначених в позові у відповідності до положень ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, Закону України «Про зайнятість населення», Закону України«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», керуючись ст. ст. 6-13, 76-81, 258, 259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В. Прохоренко