Постанова № 75180649, 03.07.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/1993/17Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І. Провадження № 22-ц/789/602/18 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 37

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого - Дикун С.І.

Суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін: позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2; представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/1993/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року, ухваленого суддею Парфенюком В.І., повне судове рішення складене 14 квітня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування позову вказує, що 09 серпня 2016 року померла його рідна тітка ОСОБА_6, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті тітки відкрилася спадщина у вигляді житлової квартири, яка розташована за адресою:м.Чортків, вул.Шевченка,84/16. ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після її смерті, однак, у встановлений законом шестимісячний строк, не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки про смерть тітки дізнався від її сусідів лише в середині липня 2017 року. Звернувшись у серпні 2017 року до Чортківської районної державної нотаріальної контори, йому стало відомо про наявність спадкової справи, яка заведена після смерті спадкодавця, вказана справа зберігається у приватного нотаріуса ОСОБА_5 У зв'язку з цим, позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 терміном до трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

06 лютого 2018 року за заявою позивача первісного відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_5 замінено на належного відповідача ОСОБА_3

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року у позові відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким визначити додатковий строк для прийняття ним спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, яка померла 09 серпня 2016 року, терміном до трьох місяців з часу набрання рішенням суду законної сили. Скаржник вказує, що суд невірно застосував до існуючих правовідносин правові позиції Верховного Суду України; допустив неповне з'ясування обставин і невірне застосування норм спадкового законодавства України. Зазначає, що він є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_6 У шестимісячний строк після смерті тітки не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як не знав про смерть спадкодавця, та у зв'язку з відсутністю документів про родинні відносини із спадкодавцем та необхідністю їх відновлення, а також у зв'язку з перебуванням в реабілітаційному центрі “Ковчег” з 10 липня 2016 року по 10 серпня 2017 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Вважає, що ОСОБА_1 не навів ніяких аргументів, які би свідчили про об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для подачі заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник відповідача ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнав, вважаючи її доводи безпідставними, а рішення суду — законним та обгрунтованим.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла 09 серпня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом установлено, що 09 серпня 2016 року в м.Чорткові Тернопільської області померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕІ № 204791 від 21 липня 2017 року (а.с.4).

ОСОБА_7 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00018404862 від 21.07.2017 року, №00018406433 від 21.07.2017 року, №00018404593 від 21.07.2017 року, №00018404471 від 21.07.2017 року, свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №204790 вбачається, що ОСОБА_6 була тіткою позивача ОСОБА_1 - рідною сестрою його матері ОСОБА_8, котра померла 30 травня 2007 року (а.с.5-15).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на її майно, яке складається із квартири, що розташована за адресою: м.Чортків Тернопільської області по вул.Т.Шевченка,84/16, де спадкодавець проживала на час смерті - 09 серпня 2016 року.

17 серпня 2016 року ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, мотивуючи, що проживала із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. За вказаною заявою приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_5, заведено спадкову справу №170/2016. Інших заяв про прийняття спадщини по даній спадковій справі не надходило (а.с.28).

07 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1, котрий постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_9 (а.с.16)

Приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 у листі за №1329/02-14 від 07.09.2017 року ОСОБА_1 було фактично відмовлено в оформленні спадкових прав та роз'яснено, що ним у межах визначеного законодавством шестимісячного строку не подано заяви для прийняття спадщини та не представлено доказів постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому щодо питання прийняття спадщини рекомендовано звернутись із позовом до суду (а.с.18)

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, зазначивши, що він не мав можливості вчасно звернутись у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_6 09 серпня 2016 року, так як дізнався про її смерть тільки в середині липня 2017 року, а також у зв'язку з відсутністю документів про родинні відносини із спадкодавцем та необхідністю їх відновлення. (а.с.2-3;24-25;35-36). Інших доводів на обгрунтування позовних вимог позивач не зазначав і суд їх не розглядав. При цьому позивач наголошував, що спілкувався з тіткою виключно по телефону, і про її смерть дізнався по телефону від сусідів.

За вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за заверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільній справі не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, ухвалюючи рішення у справі про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 13, 77, 81 ЦПК України, вирішуючи спір про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, враховуючи те, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, дійшов правильного висновку, що незнання про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини та те, що позивач не мав документів на підтвердження родинних відносин із спадкодавцем без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_6, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає, правового значення для вирішення спору не мають, оскільки дана обставина не є безумовною підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що він вказував у суді, про своє перебування в реабілітаційному центрі “Ковчег” з 10 липня 2016 року по 10 серпня 2017 року колегія суддів не може прийняти на підтвердження існування об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, оскільки доказів на обгрунтування своїх тверджень позивач не подав до суду першої інстанції та, у порушення норми п.5 ч.2 ст.356 ЦПК України, не долучив їх до апеляційної скарги. З урахуванням наведеного, а також норми ч.3 ст.367 ЦПК України, апеляційним судом не була прийнята, подана після призначення до розгляду справи в апеляційному суді довідка про перебування в реабілітаційному центрі “Ковчег” ОСОБА_1, оскільки останнім не було надано доказів неможливості подання такої довідки до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Крім того, з даної довідки не вбачається статусу закладу перебування позивача, та того, що перебування у ньому створило для позивача об'єктивні, непереборні, істотні труднощі на вчинення дій щодо прийняття спадщини,чи про неможливість позивача спілкуватись по телефону, довідуватись про самопочуття тітки та про можливу смерть, з урахуванням тверджень позивача, що він з тіткою спілкувався по телефону і про її смерть дізнався по телефону від сусідів тітки.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги, що суд неповно з'ясував обставини справи, апеляційний суд відхиляє.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати у апеляційному суді, у відповідності до ст.141 ЦПК України, покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені в апеляційному суді, покласти на позивача ОСОБА_1

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 09 липня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_10