Постанова № 75179777, 05.07.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/1857/17

Провадження № 22-ц/787/1005/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Хилевича С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання - Тхоревський С.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Державне підприємство "Рівненський

експертно-технічний центр держпраці",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, державного підприємства "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року (суддя Ковальов І.М.) у справі за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

06 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що рішенням апеляційного суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про стягнення 4134 грн матеріальної допомоги.

Рішення суду відповідачем добровільно не виконано.

29.11.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

14.12.2016 року рішення суду було виконане, а кошти надійшли на його рахунок.

Таким чином з вини відповідача йому заподіяно моральну шкоду, що оцінена ним у розмірі 10000 грн.

Просив суд стягнути з ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" на його користь 10000 грн моральної шкоди.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" на користь ОСОБА_3 3000 грн в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки неправомірними діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у погіршенні стану здоров'я, зайвих хвилюваннях та переживаннях, нервовому перенапруженні та потрясінні, необхідності звернення до суду за захистом своїх порушених прав, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

27 квітня 2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій він, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині сум стягнутої моральної шкоди та ухвалити, в цій частині, нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнута сума моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості.

Він є пенсіонером, має вади зору та має потребу у вказаних коштах.

10 травня 2018 року ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" подано до суду апеляційну скаргу, у якій вони покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що діями ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" не заподіяно позивачеві жодної шкоди.

Відсутній причинно-наслідковий зв'язок між відмовою ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" у виплаті допомоги та погіршенням стану здоров'я ОСОБА_3

30.05.2018 року ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3, у якому, покликаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просять про залишення її без задоволення.

Вказують, що не встановлено наявності причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

08.06.2018 року ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці", в якому просив про її відхилення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" та відхилення апеляційної скарги ОСОБА_3

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 11 лютого 2002 року по 2 січня 2013 року перебував у трудових правовідносинах з ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці".

7 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому одноразової матеріальної допомоги згідно з п.7.1.6. Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП "Рівненський ЕТЦ" на 2014-2018 роки.

19 листопада 2015 року позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви з огляду на відсутність коштів для виплати йому грошової допомоги.

Вказану відмову у виплаті одноразової матеріальної допомоги ОСОБА_3 було оскаржено до суду та рішенням колегії суддів Апеляційного суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року його позов до ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про стягнення одноразової матеріальної допомоги задоволено та стягнуто на його користь 4132 грн матеріальної допомоги.

29 листопада 2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І.Я. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

22 грудня 2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І.Я. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.

Таким чином, рішення апеляційного суду Рівненської області відповідачем було виконано у повному обсязі і кошти надійшли на картковий рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Отже, зобов'язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковим.

Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної шкоди ОСОБА_3 вказує на те, що зазнав погіршення здоров'я, нервового перенапруження та потрясіння у зв'язку із відмовою ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" у виплаті йому грошових коштів передбачених колективним договором, що були стягнуті на його користь вищезазначеним судовим рішенням.

У супереч вказаних вище вимог закону ОСОБА_3 не доведено причинний зв'язок між погіршенням стану його здоров'я та відмовою ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" у виплаті йому матеріальної допомоги, правомірність виплати якої була спірною.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи епікризів, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, медичної картки та інших документів медичного характеру, які наявні у матеріалах справи, проблеми зі здоров'ям ОСОБА_3 носять тривалий характер та не були безпосередньо спричинені відмовою відповідача у виплаті йому матеріальної допомоги.

ОСОБА_3 не доведено у чому саме полягала моральна шкода, яка була спричинена, на його думку, відмовою ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" у виплаті йому матеріальної допомоги, а також розмір такої шкоди.

З урахуванням того, що позивачем не доведено факт завдання йому моральної шкоди ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці", а також відсутність причинного зв'язку між погіршенням стану його здоров'я та відмовою у виплаті матеріальної допомоги, суд апеляційної приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

На підставі ч.ч. 1-3 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу державного підприємства "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до державного підприємства "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2018 року.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: Н.М. Ковальчук

С.В. Хилевич