Постанова № 75179713, 03.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4838/18

Номер справи місцевого суду: 520/859/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2018 року по цивільній справі за позовом ТОВ „Кей-Колет” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Третя Одеська державна нотаріальна контора про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості майна, отриманого у спадщину,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ТОВ «Кей Колект» звернулося до Київського районного суду м.Одеси до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості майна, отриманого у спадщину після смерті ОСОБА_6, який помер 09.08.2009 року і є боржником за договором про надання споживчого кредиту в сумі 50 000 доларів США, укладеного 21.01.2008 року з АКІБ «УкрСиббанк».

21.01.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, між банком та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки.

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», відповідно до договору факторингу № 1, свої вимоги за зобов'язаннями за кредитним договором.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання та мав прострочену заборгованість.

Під час спроби досудового врегулювання погашення заборгованості ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» стало відомо про смерть позичальника 09.08.2009 р.

19.11.2014 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до Третьої Одеської державної нотаріальної контори із претензією до спадкоємців боржника, яка містила вимогу погасити заборгованість спадкодавця за кредитним договором.

Відповідно до листа Третьої Одеської державної нотаріальної контори, вих. № 6374 від 28.11.2014 року, державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право власності на спадщину за законом на квартиру за № 103, у будинку № 48/3, по вулиці Академіка Вільямса, яка належала ОСОБА_6, на ім’я синів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

У зв”язку з чим, він звернувся з даним позовом до відповідачів.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2018 року у задоволенні позову ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м.Одеси від 02 березня 2018 року та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі;5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, про причини не явки в судове засідання не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслали.

Третя особа – Третя Одеська державна нотаріальна контора надіслала листа, в якому просила розглянути справу без участі її представника. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах вартості майна, отриманого спадкоємцями у спадщину після смерті боржника, суд першої інстанції виходив з того, що на 09.08.2009 року - день смерті у ОСОБА_6 вже була наявна заборгованість, а тому у банку вже на той час виникло право вимоги. Відповідно до вимог ст.1281 ЦК України, позивач пропустив строк пред’явлення вимоги до спадкоємців майна померлого ОСОБА_6, оскільки з 09.08.2009 року спливло більше ніж 1 рік.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.

З матеріалів справи вбачається, що:

21.01.2008 року між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11285995000, згідно з яким позичальникові було надано кредит в сумі 50 000 долларів США.

21.01.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки.

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», відповідно до договору факторингу № 1, свої вимоги за зобов'язаннями за цим кредитним договором.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання та мав прострочену заборгованість.

Під час спроби досудового врегулювання погашення заборгованості ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» стало відомо про смерть позичальника 09.08.2009 року.

19.11.2014 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до Третьої Одеської державної нотаріальної контори із претензією до спадкоємців боржника, яка містила вимогу погасити заборгованість спадкодавця за кредитним договором.

Відповідно до листа Третьої Одеської державної нотаріальної контори вих. № 6374,01-14 від 28.11.2014 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право власності на спадщину за законом на квартиру за № 103, у будинку № 48/3, по вулиці Академіка Вільямса, яка належала ОСОБА_6, на ім’я синів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. 20.11.2012 року за вихідним № 6457,02-14 до ПАТ „УкрСиббанк” був направлений інформаційний лист з повідомленням про видачу спадщини після ОСОБА_6,який помер 09.08.2009 року на ім`я синів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. (а. с. 46)

Станом на 10.08.2009 року заборгованість ОСОБА_6 перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» за кредитом, згідно з кредитним договором № 11285995000 від 21.01.2008 року, складає 45497 (сорок п’ять тисяч чотириста дев’яносто сім) доларів США 24 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.01.2015 року становить 716943,92 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою кредиту - 45193 долари США 15 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.01.2015 року становить 712152 грн. 08 коп.; заборгованості за процентами – 304 долари США 09 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.01.2015 року складає 4791 грн.84 коп. (а. с. 34-35).

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України, щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців.

Частиною 2 статті 1281 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно з частиною 3 цієї статті 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Недотримання цих строків позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право і не є строком позовної давності.

Кредитний договір укладений до 23.01.2017 року - строку, коли позичальник мав виконати покладене на нього договором зобов`язання, повернувши кредит у повному обсязі та сплативши проценти за користування грошовими коштами.

Кредитор (Правонаступник кредитора) звернувся до суду з позовом до спадкоємців боржника у січні 2015 року.

Тобто звернення кредитора до суду відбулося до спливу строку виконання зобов`язання за кредитним договором.

Застосовуючи норму ст. 1281 ч. 3 ЦК України, суд першої інстанції вважав, що у кредитора вже на час смерті боржника виникло право на дострокове стягнення кредитної заборгованості, яке він не реалізував протягом одного року, що є підставою для відмови у заявлених вимогах.

Проте в розумінні ст. 1281 ч.3 ЦК України йдеться саме про настання строку вимоги передбаченої договором, а не про передбачене договором право кредитора на пред’явлення вимоги до боржника про дострокове виконання зобов`язання.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості на час смерті ОСОБА_6 не мав простроченої заборгованості за тілом кредиту та процентам за користування кредитними коштами. Щомісячний загальний ануїтетний платіж становив 800 доларів США. Останній платіж був здійснений позичальником 22.07.2009 року в сумі 800,75 доларів США, з яких платежі по тілу – 292,17 доларів США, по процентам – 508,58 доларів США. На час смерті позичальника 09.08.2009 року залишилася непогашеною поточна заборгованість по тілу кредита – 45193,15 доларів США та заборгованість по процентам за період з 22.07.2009 року по 09.08.2009 року включно – 304,09 доларів США.

Отже простроченої заборгованості у позичальника на час смерті не було і за умовами кредитного договору право на дострокове стягнення заборгованості у кредитора не виникло.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Ухвалюючи нове судове рішення, судова колегія виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

В засіданні судової колегії представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 пояснив, що від свого клієнта йому відомо, що той не повідомляв кредитора свого померлого батька про відкриття спадщини.

В засіданні судової колегії представник позивача пояснив, що ПАТ „УкрСиббанк” за договором факторингу від 12.12.2011 року відступив ТОВ „ Кей-Колект” право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_6 та іпотечним договором укладеного з ОСОБА_6 у забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором. Ніхто не повідомив ТОВ „Кей-Колект” про відкриття спадщини. У листопаді 2014 року працівник кол-центру ТОВ „Кей-Колект” телефонуючи з приводу заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11285995000 від 21.01.2008 року дізнався у телефонному режимі про смерть позичальника ОСОБА_6 Після цього 19.11.2014 року ТОВ „Кей-Колект” звернулося за територіальністю до Третьої Одеської державної нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_6 та отримало відповідь про те, що 20.11.2012 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою за вих. № 6457/02-14 до ПАТ „УкрСиббанк” був направлений інформаційний лист з повідомленням про видачу 19.11.2012 року свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_6, який помер 09.08.2009 року на ім`я його синів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Оскільки доказів на виконання ч. 1 ст. 1281 ЦК України щодо повідомлення спадкоємцями кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, відповідачами не надано, судова колегія витребувала з Державного реєстру речових прав та обтяжень на нерухоме майно відомості про внесення зміну щодо іпотекодержателя предмету іпотеки з ПАТ „УкрСиббанк” на ТОВ „Кей-Колект” відповідно до укладеного договору факторингу від 12.12.2011 року.

Так, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав та обтяжень на нерухоме майно вбачається, що зміни щодо іпотекодержателя в Реєстр внесені 20.05.2012 року. Тобто на час видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям боржника 19.11.2012 року нотаріусом 20.11.2012 року направлено повідомлення про це до колишнього іпотекодержателя – ПАТ „УкрСиббанк” незважаючи на те, що іпотекодержателем вже було ТОВ „Кей-Колект”, про що 20.05.2012 року в Реєстр було внесено відповідні зміни щодо іпотекодержателя.

Таким чином у суду апеляційної інстнації відсутні підстави вважати, що ТОВ „Кей-Колект” до листопада 2014 року знало або могло знати про відкриття спадщини, оскільки спадкоємці про відкриття спадщини іпотекодержателя не повідомили. Колишній іпотекодержатель ПАТ „УкрСиббанк” після направлення на його адресу нотаріусом інформаційного листа про видачу свідоцтва про право на спадщину про ці обставини ТОВ „Кей-Колект” як діючого іпотекодержателя, не повідомило.

Сам по собі факт виникнення построченої заборгованості за кредитним договором і тривале не реагування на це кредитора не є підставою для набуття висновку, що позивач пропустив строк, передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Документально підтверджено і не спростовано, що позивач дізнався про відкриття спадщини у листопаді 2014 року.

Тому звернувшись до суду до спадкоємців з позовом у січні 2015 року відсутні підстави для висновку про пропущення ТОВ „Кей-Колект” строку передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором№ 11285995000 від 21.01.2008 року в сумі 716 943 грн. 92 коп., а саме заборгованість за основною сумою кредиту – 45193,15 доларів США, що становить за курсом НБУ на день розрахунку 712152,08 грн.; заборгованість за процентами 304,09 долларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 4791,84 грн. підлягають задоволенню в межах вартості майна, отриманого у спадщину.

Разом з тим наведені в апеляційній скарзі доводи, що ст. 1281 ЦК України не застосовується до до кредитних зобов’язань, забезпечених іпотекою, не можуть бути взятими до уваги, оскільки вказані доводи не узгоджуються зд висновками наведеними у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду у справі 522/407/15-ц від 17.04.2018 року.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог.

У відповідності до ст. 141 ч. 13 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене з відповідачів у рівних частках на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позову до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги в загальному розмірі 9135 грн., тобто по 3045 грн. з кожного.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 березня 2018 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), як спадкоємця ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект” (ЄДРПОУ: 37825968) заборгованість за кредитним договором № 11285995000 від 21.01.2008 року в сумі 716 943 грн. 92 коп., а саме заборгованість за основною сумою кредиту – 45193,15 доларів США, що становить за курсом НБУ на день розрахунку 712152,08 грн.; заборгованість за процентами 304,09 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 4791,84 грн., в межах вартості майна, отриманого у спадщину.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2), як спадкоємця ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект” (ЄДРПОУ: 37825968) заборгованість за кредитним договором № 11285995000 від 21.01.2008 року в сумі 716 943 грн. 92 коп., а саме заборгованість за основною сумою кредиту – 45193,15 доларів США, що становить за курсом НБУ на день розрахунку 712152,08 грн.; заборгованість за процентами 304,09 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 4791,84 грн., в межах вартості майна, отриманого у спадщину.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3), як спадкоємця ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект” (ЄДРПОУ: 37825968) заборгованість за кредитним договором № 11285995000 від 21.01.2008 року в сумі 716 943 грн. 92 коп., а саме заборгованість за основною сумою кредиту – 45193,15 доларів США, що становить за курсом НБУ на день розрахунку 712152,08 грн.; заборгованість за процентами 304,09 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 4791,84 грн., в межах вартості майна, отриманого у спадщину.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кей-Колект” судовий збір за подання позову до суду першої інстнації та за подання апеляційної скарги в загальному розмірі 9135 грн., тобто по 3045 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.07.2018 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_9