Постанова № 75179649, 05.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4088/18

Номер справи місцевого суду: 495/5970/17

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2018 року м. Одеса

Справа №495/5970/17

Провадження №22-ц/785/4088/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Боярського О.О., 11 грудня 2017 року в м. Білгород-Дністровський Одеської області,-

встановив:

У серпні 2017 року ПАТ «КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту і в обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 01.08.2011 року між ПАТ КБ «Пиват Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Взяті на себе зобов'язання за даним договором відповідачка належним чином не виконувала ,внаслідок чого станом на 30.06.2017 року за договором кредиту виникла заборгованість у розмірі 18 178,80 гривень .

Позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Приват Банк»: заборгованість у розмірі 18 178,80 за кредитним договором б/н від 01 серпня 2011 року, яка складається з: 3003,18 грн - заборгованість за кредитом; 11139,94 грн - заборгованість по відсотках за кредитом; 2693,83 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 841,85 грн. - штраф (процентна складова); та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Приват Банк» відмовлено.

Рішення було ухвалено у відсутності сторін.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Приват Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2017 рокуу справі №495/5970/17 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «КБ «Приват Банк».

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано того, що несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів, оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що позивач пропустив встановлений законом строк позовної давності, про застосування строку позовної давності відповідач просив письмовою заявою при розгляді справи судом першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «КБ «Приват Банк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню та прийняття нового судового рішення по справі, яким частково задовольнити позов, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що строк дії картки сплинув в серпні 2012 року, а останній платіж відповідачем здійснений 09.11.2012 року, тому з моменту настання кінцевого строку повного погашення кредиту до моменту звернення банку з позовом 11.08.2017 року сплинув встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності, який не переривався.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги ,з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н, згідно з яким ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 4200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки ( а.с.6,7).

Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, кредитного договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, перевитрат платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (а.с.8-31).

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг кредитного договору, у випадку невиконання зобов'язань по Договору, на вимогу Банку виконати зобов'язання по поверненню Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту та Овердрафту), виплаті винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, кредитного договору підписання Договору являється прямим та безумовною згодою Клієнта відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно п.1.1.3.2.2 вказаних Умов та правил надання банківських послуг, у випадку порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору, та/або у випадку виникнення Овердрафта Банк має право призупинити здійснення розрахунків по Картці ( заблокувати карту), та/або визнати Карту недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

При порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії.

Кредитний договір є чинним, а матеріали справи не містять докази оскарження його відповідачем.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видавши кошти у сумі 4 200 грн. відповідачу .

Відповідач ОСОБА_3 , свої зобов'язання за договором кредиту по погашенню кредиту виконувала неналежним чином , внаслідок чого станом на 30.06.2017 року виникла заборгованість у розмірі 18 178,80 грн., яка складається з наступного: 3 003,18 гривень - заборгованість за кредитом; 11 139,94 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 693,83 гривень - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 841,85 гривень - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості за договором ,який узгоджується з договором кредиту ( а.с. 4-5).

Матеріали справи не містять, а відповідач, в супереч ст. 60 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи), не надані докази у спростування розрахунку заборгованості.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. При цьому автоматично пролонговується не термін дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

Відповідно до заяви позичальника, яка є складовою частиною кредитного договору, строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки.

Заява позичальника про припинення дії договору в матеріалах справи відсутня, а тому відбулась його пролонгація із збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема щодо умов про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Відповідно до ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа №6-14 цс 14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відмовляючи у задоволенні позову ,суд першої інстанції посилався на те,що строк дії картки сплинув в серпні 2012 року, а останній платіж відповідачем здійснений 09.11.2012 року, тому з моменту настання кінцевого строку повного погашення кредиту до моменту звернення банку з позовом 11.08.2017 року сплинув встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності, який не переривався.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо спливу строку позовної давності для звернення з вимогою Банку до суду, оскільки виходячи з матеріалів справи вбачається, що строк дії картки НОМЕР_1 сторонами визначено 06/15 року, а відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором б/н від 01.08.2011 року вбачається, що останній платіж у розмірі 16,23 гривні було здійснено ОСОБА_5 12.06.2014 року(а.с.4,5).

Таким чином Банк звернувся в межах трирічного строку, а тому правових підстав у суду першої інстанції у відмові задоволенню позову з підстав пропуску строку позовної давності не було.

Матеріали справи не містять, а відповідач, в супереч ст 60 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи), не надав докази у спростування розрахунку заборгованості та у спростування того, що останній платіж було здійснено 12.06.2014 року.

Звертаючись з позовом до суду Банк посилався на те,що через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 , свої зобов'язання за договором кредиту по погашенню кредиту станом на 30.06.2017 року виникла заборгованість у розмірі 18 178,80 грн., яка складається з наступного: 3 003,18 гривень - заборгованість за кредитом; 11 139,94 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 693,83 гривень - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 841,85 гривень - штраф (процентна складова),

Проте, заборгованість за пенею та комісією у розмірі 2 693,83 гривень не підлягає стягненню, з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ст. 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року по справі № 6-174цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6. Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь ( ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин ( укладення кредитного договору, внесення змін або припинення правовідносин ( укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору, тощо).

За пунктом 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

За таких правових підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в частині вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за пенею та комісією є безпідставною, та не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску Банком строку давності.

Таким чином, позовні вимоги Банку підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту ,яка станом на 30.06.2017 року становить у розмірі 15484 ,97 грн. , яка складається з заборгованості за кредитом - 3003,18 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 11139,94 грн., штрафу ( фіксована частина) - 500 грн., штрафу ( процентна складова) - 841,85 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» підлягає частковому задоволенню,а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог Банку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 3948,40 грн, що складається з 1548,40 грн., сплачених при зверненні Банком з позовом до суду , та 2400 грн сплачених при зверненні Банком з апеляційною скаргою до суду .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ,376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Приват Банк» задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.08.2011 року станом на 30.06.2017 року у розмірі 15484 ( п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 97 копійок , яка складається з заборгованості за кредитом - 3003,18 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 11139,94 грн., штрафу ( фіксована частина) - 500 грн., штрафу ( процентна складова) - 841,85 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» судові витрати у розмірі 3948 гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09.07.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: А.А. Калараш

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе