Ухвала суду № 75179621, 02.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1091/18

Номер справи місцевого суду: 522/11012/18

Головуючий у першій інстанції Дерус А.В.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В..

суддів Джулая О.Б. та Толкаченка О.О.,

за участі секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

прокурора Корнієнко Є.В.,

підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Грицюка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника Грицюка О.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та прокурора Корнієнка Є.В. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2018 року, якою стосовно

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с. Нюмид Усть-Куломського району респ. Комі Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, працюючого по найму, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Одеській області Тригубенка Т.В., погодженого з заступником військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України Глумаковим А.С. про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці із забороною покидати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 21 год. по 07 год. наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками; здати на зберігання слідчому паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Мотивуючі своє рішення, слідчий суддя послався в ухвалі на те, що у застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Так, на думку слідчого судді, у клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а свої доводи слідчий ґрунтує на припущеннях.

Слідчим не доведено існування ризиків, у разі обрання підозрюваному більш м'яких запобіжних заходів, а до уваги береться лише тяжкість злочину.

Слідчий суддя врахував також наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, що спростовує ризик уникнення від кримінальної відповідальності, а одна лише тяжкість кримінального правопорушення, не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

У апеляційній скарзі адвокат Грицюк О.О. зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою з таких підстав:

1) слідчий суддя не провів аналіз ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного та не оцінив сукупність обставин, зазначених у ст. 178 КПК України;

2) слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_2 був незаконно затриманий під час здійснення провокації з придбання вогнепальної зброї, тому він вважає, що дії правоохоронних органів, суперечать діючому КПК України, адже не існує жодного доказу причетності його підзахисного до вчинення злочину, окрім показань службових осіб;

3) слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на його утриманні перебувають мати та дружина, матеріальна шкода не завдана, злочин не спрямований проти життя та здоров'я людини, і він розуміє, що у разі переховування від слідства, нашкодить собі, тому немає підстав для застосування запобіжного заходу.

Пославшись на наведені доводи, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Прокурор Корнієнко Є.В. у апеляційній скарзі зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною з таких підстав:

- слідчий суддя, обираючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не оцінив належним чином наявні ризики, характер вчиненого кримінального правопорушення та його роль, тому він вважає сумнівним дієвість такого запобіжного заходу;

- окрім того, після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_2 не прибув за викликом до слідчого та не здав документи, які дають право виїзду за кордон;

- слідчий суддя не врахував, що у теперішній час тривають заходи, щодо встановлення кола можливих співучасників злочину, а підозрюваний може незаконно впливати на свідків та приховати можливо наявну у нього вогнепальну зброю, яка не виявлена органом досудового розслідування.

Посилаючись на такі доводи, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновків про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як видно з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінально-процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги про безпідставність підозри та необгрунтуваність ризиків, є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи.

Дійсно, на думку колегії суддів, на даній стадії досудового розслідування, ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, вогнепальної зброї, запропонував ОСОБА_6, в якості погашення боргу перед ним у сумі 200 доларів США, збути йому два бойові пістолети системи "Макарова", калібру 9 мм на що той погодився.

20.06.2018 року, близько 14 год. 20 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на території внутрішнього двору автомобільного парку Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, реалізуючі свій злочинний намір, придбав у ОСОБА_6 пістолет системи "Макарова" калібру 9 мм, НОМЕР_2 та пістолет системи "Макарова" калібру 9 мм, НОМЕР_1 за рахунок погашення попереднього боргу останнього перед ним, у сумі 200 доларів США.

Цього ж дня, в ході проведення огляду місця події на території внутрішнього двору автомобільного парку Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, вищезазначену стрілецьку зброю, працівниками правоохоронних органів було вилучено, а протиправну діяльність ОСОБА_2 припинено.

Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Отже, оскільки матеріалами кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування, об'єктивно підтверджується обґрунтована підозра, є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, існують, а застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, є помірним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Довід захисника про те, що слідчий та прокурор не надали докази на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованим, а, виходячи з характеру вчиненого злочину, домашній арешт на певний час, на думку суду апеляційної інстанції, забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків на час досудового розслідування та судового розгляду.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що підозрюваний має постійне місце проживання, сім'ю, а отже - міцні соціальні зв'язки.

Доводи прокурора суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами, та здебільшого мають характер припущень.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги захисника та прокурора не підлягають задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді є законною та справедливою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника Грицюка О.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та апеляційну скаргу прокурора Корнієнка Є.В., - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2018 року, якою стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці із забороною покидати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 21 год. по 07 год. наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

О.В. Копіца О.Б. Джулай О.О. Толкаченко