Постанова № 75179612, 03.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4041/18

Номер справи місцевого суду: 520/6385/16-ц

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Урум Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2

відповідач - Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК»

відповідач - Відділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Одеській області

відповідач - Приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Наталія Федорівна

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року в складі судді Куриленко О.М.,

встановила:

У червні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання недійсним Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., за реєстром № 1488 від 20.06.2012 року, згідно якого земельна ділянка площею 0,0190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ПАТ «ЕРСТЕ БАНК»; визнання недійсним Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., зареєстроване в реєстрі за № 1489 від 20.06.2012 року, згідно якого дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ПАТ «ЕРСТЕ БАНК»; зобов'язання Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

У позовній заяві посилалася на те, що їй на праві приватної власності належали будинок та земельна ділянка, які були реалізовані відповідачем, однак її не було повідомлено про проведення прилюдних торгів, чим порушено правила проведення прилюдних торгів, тому вона вимушена звернутися до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що при проведенні прилюдних торгів порушено встановлені законом вимоги щодо належного повідомлення про їх проведення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явилась, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» - Вдовиченко Ганна Всеволодівна у судовому засіданні вважала доводи апеляційної скарги безпідставними, позов необґрунтованим, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Одеській області та відповідач приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Наталія Федорівна в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 10 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/1581/74/04333, згідно умов якого ВАТ «Ерсте Банк» надав на умовах забезпеченості, строковості, платності, а ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 260 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 12 % на рік строком до 09 вересня 2027 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/1581/74/04333 між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 10 вересня 2007 року було укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Відповідно до умов п. 1.2 Договору предметом іпотеки є нерухоме майно: дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який в цілому складається з одного бетоно-блочного будинку зазначеного на плані літерою «А-2.а.а (1)», загальною площею - 103, 4 кв.м., № 1-6,1 спорудження, «Б» - сарай, а також земельна ділянка площею 0,0190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки належав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_7 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 10 вересня 2007 року за р. № 3917.

25 листопада 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Одеській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-592/10, виданого 30.11.2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/1581/74/04333 у розмірі 2 184 826, 52 гривень та виконавчого листа № 2-592/10, виданого 30.11.2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» судових витрат було складено Акти про реалізацію предмета іпотеки.

Як видно Актів державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, іпотечне майно не було реалізовано на прилюдних торгах у зв'язку з відсутністю купівельного попиту. В результаті чого дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 передана стягувачу ПАТ «Ерсте Банк» в рахунок погашення боргу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію, а саме 351 731 гривень за дачний будинок та 383 707 гривень за земельну ділянку.

Акти було видано на підставі заяви стягувача від 23.11.2011 року, про залишення за собою нереалізованого на прилюдних торгах майна.

20 червня 2012 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., у відповідності до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», за реєстраційним № 1489 було посвідчено Свідоцтво, згідно якого зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», що є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» право власності на: дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який в цілому складається з одного бетоно-блочного будинку зазначеного на плані літерою «А-2.а.а (1)», загальною площею - 103, 4 кв.м., № 1-6,1 спорудження, «Б» - сарай.

Крім того, 20 червня 2012 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., у відповідності до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», за реєстраційним № 1489 було посвідчено Свідоцтво, згідно якого зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», що є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» право власності на: земельну ділянку площею 0,0190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що відповідно до листа начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 091-5767 від 14.07.2017 року всі 4 виконавчих провадження, в яких стороною (боржником) була ОСОБА_2, завершені 30.12.2011 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на той момент) та знищені, що відповідає п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, за яким строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано не було, підстави визнання свідоцтв недійсними відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Аналіз правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином (така правова позиція викладена в постанові ВСУ від 24.10.2012р. по справі 6-116цс12).

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України,які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 7 липня 1994 року152/361).

Таким чином, до даних правовідносин можливо застосувати положення щодо правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Факт виникнення кредитних зобов'язань, їх невиконання не заперечувався, відтак з часу присудження про стягнення коштів ОСОБА_2 була обізнана про обов'язок погасити борг, на забезпечення виконання зобов'язання нею були укладені договори іпотеки щодо спірного майна.

На підтвердження доводів позову про неповідомлення позивача про проведення прилюдних торгів ОСОБА_2 не надано доказів, в свою чергу, виконавчі провадження про стягнення боргу завершені в 2011 році, знищені за спливом терміну зберігання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Інші доводи апеляційна скарги не містить, презумпція правомірності правочину покладає тягар доказування його недійсності на особу, яка його оспорює.

Тому виходячи з правил презумції правомірності правочину, ненадання доказів на її спростування, суд дійшов вірного висновку про унеможливлення задоволення позову з таких підстав.

Зважаючи на викладене, довід апеляційної скарги не спростовує висновку суду про відмову в задоволенні позову, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: