Ухвала суду № 75179599, 02.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1093/18

Номер справи місцевого суду: 523/9264/17-к

Головуючий у першій інстанції Бобовський К.Ю.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Толкаченка О.О., Джулая О.Б.

секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року про повернення скарги на бездіяльність прокурора Одеської області, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей за фактом вчинення суддею Шенцевою О.П. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України,

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді повернуто скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Одеської області, щодо невнесення до ЄРДР відомостей за фактом вчинення суддею Шенцевою О.П. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.

Зі змісту скарги ОСОБА_2 випливає, що 09.09.2016 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П. постановила ухвалу, яка має ознаки службового підроблення, зокрема, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей відповідно до ст. 366 КК України.

На думку скаржника, завідомо неправдивим є твердження, що ухвала від 09.09.2016 року постановлена на підставі клопотання позивача, хоча позивач не надавав суду даного клопотання, а в матеріалах справи воно не існує. Питання, які зазначені в ухвалі, позивачем суду також не надавалися.

Перед судовим засіданням 09.09.2016 року, він випадково став свідком розмови між суддею Шенцевою О.П. та представником відповідача ОСОБА_3 на предмет того, яким чином вирішити справу на користь відповідача при повній відсутності підстав для такого рішення. Ухвала від 09.09.2016 року з'явилася після даної розмови між суддею та представником відповідача, тому є підстави вважати, що вона постановлена для ухвалення завідомо неправосудного рішення у справі №522/13429/13-ц на користь відповідача.

24.11.2016 року до Приморського районного суду м. Одеси було направлено клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану Заповідача на момент посвідчення заповіту, однак на протязі п'яти років Приморський районний суд м. Одеси незаконно відмовляє в задоволенні вищезазначеного клопотання.

04.05.2017 року Генеральною прокуратурою України була отримана заява про вчинення кримінального правопорушення суддею Приморського районного суду м. Одеси Шенцевою О.П., яка була спрямована до прокуратури Одеської, але інформація про даний злочин посадовими особами прокуратури Одеської області не була внесена до ЄРДР відповідно до вимог ст. 214 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що скарга не підлягає розгляду в цьому суді та підлягає поверненню, з таких підстав:

- ОСОБА_2 посилається на те, що заява про вчинення суддею Приморського районного суду м. Одеси Шенцевою О.П. кримінального правопорушення, Генеральною прокуратурою України направлена до прокуратури Одеської області, але будь-яких підтверджень даного факту, суду не надав;

- у судове засідання заявник не з'явився, оскільки просив суд розглянути скаргу без його участі, натомість прокурор неодноразово не прибув у судове засідання, а інших фактів, окрім зазначених у скарзі, слідчому судді надано не було;

- суд не має можливості надати оцінку відомостям, які зазначені ОСОБА_2 в заяві про те, що перед судовим засіданням 09.09.2016 року заявник випадково став свідком розмови між суддею Шенцовою О.П. та представником відповідача ОСОБА_3, яка стосувалася того, яким чином вирішувати справу на користь відповідача, оскільки дані відомості не відносяться до складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, а у випадку їх підтвердження, кваліфікуються за іншими статтями КК України.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб прокуратури Одеської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань без розгляду та її повернення заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з таких підстав:

- слідчий суддя суду першої інстанції не врахував, що, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування;

- слідчий суддя не повинен був давати оцінку розмові між суддею Шенцовою О.П. та представником відповідача ОСОБА_3, адже ця розмова лише ілюструє мотив та мету вчинення злочину.

Посилаючись на зазначені доводи, ОСОБА_2 просить розглянути апеляційну скаргу без його участі, скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти рішенняпо суті скарги.

В судове засідання суду апеляційної інстанції призначене на 02.07.2018 р. заявник ОСОБА_2 та прокурор не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності на підставі доводів викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Частиною четвертою зазначеної норми закону передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Статтею 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали видно, що слідчий суддя, фактично, розглядав скаргу по суті, вдався до оцінки фактичних обставин, наведених у ній, а рішення по суті скарги не ухвалив, пославшись на недостатність доказів.

За тих обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке суперечить наведеним вище нормам кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_2 підлягає розгляду слідчим суддею.

Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково, колегія суддів виходить з того, що, його скарга не розглянута слідчим суддею суду першої інстанції по суті, тому нова ухвала суду апеляційної інстанції може бути постановлена лише в частині визнання скарги такою, що підлягає розгляду слідчим суддею.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 370, 404-407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 року про повернення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Одеської області, щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей за фактом вчинення суддею Шенцевою О.П. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою визнати, що скарга ОСОБА_2 підлягає розгляду та повернути її до Суворовського районного суду м. Одеси для розгляду по суті іншим слідчим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

О.В. Копіца О.Б.Джулай О.О. Толкаченко