Вирок № 75179290, 09.07.2018, Оржицький районний суд Полтавської області

543/755/17

1-кп/543/10/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.18 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гришко О.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федорини А.А.,

прокурора Шури О.Л.,

представника органу пробації Кулика Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області кримінальне провадження № 12017170000000295 по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, не одруженого, голову ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф», освіта повна вища, не одруженого, утриманців не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу директора Державного підприємства «Київторф» № 22-к від 01 листопада 2011 року ОСОБА_2 призначений на посаду директора дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» (далі по тексту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф»), а з 14 грудня 2015 року відповідно до наказу № 223 директора ДП «Київторф» призначений головою ліквідаційної комісії вищезазначеного дочірнього підприємства.

Згідно статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», зазначене підприємство засноване на підставі дозволу Міністерства вугільної промисловості України від 16 грудня 1998 р № 2-9345/73, яке здійснює управління майном підприємств торф'яної галузі українського концерну «Укрторф» (далі по тексту - концерн), згідно протокольного рішення Ради концерну № 2 від 17 грудня 1998 року, та наказу ДП «Київторф» (далі по тексту-засновник) № 1 від 04 січня 2000 року.

Відповідно до п. 2.1 статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» підприємство створене з метою виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг для отримання прибутку, що досягається шляхом забезпечення виконання завдань з видобутку торфу та виробництва торфопродукції, договірних зобов'язань із постачання продукції на внутрішній і зовнішній ринки, перспективного розвитку та підтримання діючих потужностей виробництва, підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції на ринках, збільшення прибутку, реалізації інвестиційних проектів, формування ефективних організаційних зв'язків підрозділів, що входять до складу підприємства, реалізації економічних і соціальних потреб працівників підприємства тощо.

Відповідно до п. 4.1 статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» майно підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, вартість, яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на умовах, встановлених статутом, вчиняючи щодо нього дії, що не суперечать чинному законодавству.

Крім того, відповідно до п. 4.5 статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» підприємство не має права здавати в оренду організаціям, підприємствам, установам, а також громадянам майно, що передане йому на праві господарського відання, а також списувати його з балансу без отримання відповідного дозволу та погодження з ДП «Київторф».

Відповідно до п.п. 6.1 - 6.3. статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» управління підприємством здійснює його директор, наймання якого здійснюється засновником шляхом укладення з ним контракту. Директор підзвітний та підконтрольний засновнику, тобто ДП «Київторф».

Відповідно до п.п. 10.1-10.2 статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом ліквідації та реорганізації (злиття, поділ, перетворення за рішенням засновника або господарського суду згідно із чинним законодавством).

Припинення діяльності підприємства здійснюється комісією з припинення діяльності (ліквідаційною комісією), яка утворюється згідно рішення засновника.

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління підприємства.

Таким чином, будучи головою ліквідаційної комісії ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» ОСОБА_2 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являвся службовою особою підприємства державної власності.

12 червня 2017 року ОСОБА_3, як фізична особа підприємець, звернувся до ОСОБА_2 із пропозицією надати в користування складське приміщення (гараж) для ведення підприємницької діяльності, що належить ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф».

На вказану пропозицію ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, погодився укласти договір оренди нежитлового приміщення лише за умови передачі йому грошових коштів в сумі 8400 грн., які на рахунок підприємства зараховані не будуть, а лише буде складений відповідний фіктивний договір, який в порушення вимог п. 4.5 статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» не погоджуватиметься із ДП «Київторф».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди службовою особою, 26 червня 2017 року близько 12 год. 50 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у адміністративному приміщенні пилорами ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», розташованому за адресою: вул. Центральна, буд.97, сел. Оржиця Оржицького району Полтавської області, отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 8400 грн. за позитивне вирішення питання щодо надання в оренду останньому складського приміщення (гаража) вказаного підприємства площею 53,1 м, зокрема фактичного надання в оренду приміщення без відповідного оформлення умов договору оренди майна державної власності та без відповідного зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Після вчинення цих дій ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів на місці скоєння злочину.

Обвинуваченому ОСОБА_2 судом було роз'яснено право на захист, зокрема, право мати захисника та право на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави, однак, ОСОБА_2, вказавши, що ці права йому зрозумілі, повідомив, що він буде захищати себе у кримінальному проваджені самостійно без участі захисника адвоката, повідомив також, що клопотань про призначення йому захисника за рахунок держави він не має. Обвинувачений пояснив, що суть пред'явленого обвинувачення йому зрозуміла, винним себе в інкримінованому злочині він не визнає. В ході судового розгляду ОСОБА_2 вказав, що заявник ОСОБА_3 був залучений та діяв під контролем правоохоронних органів для провокації отримання ним, ОСОБА_2, неправомірної вигоди. ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_3 на момент вирішення питання про надання в оренду гаража не був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця. 12.06.2017 року під час звернення ОСОБА_3 до обвинуваченого з запитанням щодо можливості оренди фінансові питання взагалі не обговорювались, тому, незрозуміло, чому ОСОБА_3 13.06.2017 року звернувся з заявою про вимагання обвинуваченим з нього неправомірної вигоди в сумі 18 000 грн. Обвинувачений зазначив, що оскільки в ході слідства не було доведено факт вимагання ним у ОСОБА_3 неправомірної вигоди, рішення прокурора Тализіної Я.О. про проведення контролю за вчиненням злочину було прийняте незаконно, оскільки злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, є злочином середньої тяжкості, а контроль за вчиненням злочину у відповідності до ч. 1 ст. 271 КПК України може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_3 своєю заявою від 13.06.2017 року або ввів в оману правоохоронні органи, або між ним та працівниками правоохоронних органів існували певні «домовленості» щодо провокації отримання неправомірної вигоди.

Крім того, обвинувачений вказав, що гаражі, площею 53,1 кв.м., щодо використання яких відбувалися домовленості, були на той момент списаними, що підтверджується актами списання основних засобів від 05.11.2010 року та 04.04.2011 року, зокрема копії актів списання основних засобів підприємства, в тому числі і гаражів, містяться в матеріалах цивільної справи № 543/185/13-ц. Крім того, за його твердженнями, відсутні будь-які правовстановлюючі документи, що підтверджували б передавання цього майна від ДП «Київторф», а статутний капітал ДочП «Оржицяторф» у розмір 40500 грн. до цього часу не сплачене засновником ДП «Київторф».

За словами ОСОБА_2 згідно ст. 63 Господарського кодексу України підприємство визначається дочірнім у випадку існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст. 126 ГК України, тому Господарський кодекс України розглядає «дочірнє підприємство» як ознаку залежності такого підприємства від іншого, контролюючого підприємства, а не як окрему організаційно-правову форму. Він вказав, що ДП «Київторф» не є засновником ДочП «Оржицяторф», оскільки відсутні документи, які б підтверджували передачу майна до дочірнього підприємства, а також оскільки ДП «Київторф» не сплатило статутний капітал цього дочірнього підприємства, а тому не можна говорити, що ДочП «Оржицяторф» не є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.

ОСОБА_2 вказав, що не може бути суб'єктом даного злочину, оскільки керівництво ДП «Київторф» не уклало з ним контракт як з директором дочірнього підприємства, що передбачене законодавством. Крім того, обвинувачений зазначив, що він виконував повноваження голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства на підставі довіреності № 14 від 07.12.2015 року, яка була видана на один рік і на час вирішення питання з орендою гаража строк її дії закінчився, тому він не може бути суб'єктом інкримінованого йому злочину.

ОСОБА_2 вказав на відсутність складу злочину в його діях, оскільки ОСОБА_3 передав йому 8400 грн. за оренду приміщення (гаража) строком 1 рік (розрахунок 700 грн. на місяць), а свідок бухгалтер підприємства підтвердила, що він мав право взяти гроші та покласти їх на рахунок ДочП «Оржицяторф», зарахування коштів на рахунок ДочП «Оржицяторф» відбувається за наслідками завершення операційного робочого дня, проте такі дії він не міг зробити фізично, так як відразу такі кошти були вилучені в ході проведення відповідного обшуку. Обвинувачений вважає, що твердження сторони обвинувачення про те, що ці грошові кошти на рахунок підприємства зараховані не були б, а договір було складено лише фіктивно, є нічим не підтвердженими припущеннями.

Суд, аналізуючи покази обвинуваченого, а також надані та досліджені судом докази, доходить висновку, що винність ОСОБА_2 в інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена в процесі судового розгляду такими доказами.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що вони з ОСОБА_2 не були раніше знайомі. 12.06.2017 року він проїжджав через селище Оржиця Полтавської області і побачив приміщення якогось підприємства, які його зацікавили. ОСОБА_3 заїхав на підприємство і познайомився з ОСОБА_2, бо хотів встановити установку для виробництва пілет і хотів знайти відповідний склад. ОСОБА_2 у розмові сказав, що він може надати йому у користування приміщення підприємства ДочП «Оржицяторф» за плату, однак, ОСОБА_2 не пропонував зарахувати кошти на рахунок підприємства. Після цього ОСОБА_3 звернувся з заявою до правоохоронних органів про вимагання ОСОБА_2 неправомірної вигоди. Під час наступної зустрічі ОСОБА_2 вказав, що за рік сума коштів за користування вказаними приміщеннями становить 8400 грн. Грошові кошти в сумі 8400 грн. йому вручали працівники поліції з управління захисту економіки.

Свідок ОСОБА_5 показав, що з осені 2015 року орендував складські приміщення на території ДП «Оржицяторф», про оренду яких домовлявся з ОСОБА_2, письмовий договір не укладався, платив щомісяця за 350-400 грн., зазначені кошти в основному сплачувалися за електроенергію. ОСОБА_2 представлявся як директор і голова ліквідаційної комісії ДП «Оржицяторф».

Свідок ОСОБА_6 показав, що з жовтня 2016 року по червень 2017 року орендував гаражне приміщення на території ДП «Оржицяторф», про оренду яких домовлявся з ОСОБА_2, який представився директором цього підприємства. Письмовий договір не був укладений, про це він ОСОБА_2 не просив. Орендна плата становила 200 грн. на місяць.

Свідок ОСОБА_7 показав, що літом 2017 року працівники поліції запросили його бути понятим, після чого вони поїхали до приміщення прокуратури. Там був прокурор, працівники поліції, особа, якій давали гроші. Працівники поліції розіклали на підлозі гроші, взяли олівець чи фломастер, з олівця взяли пробу на бинт та черкнули на аркуші паперу, написали на купюрі слово «ХАБАР», напис просвічувався при дії ультрафіолетових променів. Кожну купюру відсканували і вручили гроші особі, яка там була. При цьому був ще один понятий. Певний час вони ждали, а потім їх повезли до пилорами, зайшли разом з працівниками поліції всередину. Чоловік, який був там сказав, що отримав гроші за оренду приміщення, і показав ці гроші, які містилися чи то в шкафчику, чи то в тумбочці. Руки цієї особи світилися в ультрафіолетовому випромінюванні, як і купюри номіналом по 200 грн.

Свідок ОСОБА_8 показав, що він був присутній при міченні грошей, при обшуку приміщення пилорами та при освітленні рук ОСОБА_2 ОСОБА_2 сам вказав при обшуці, що це кошти, отримані за оренду приміщення. Обшук проводився у приміщенні, де мешкає ОСОБА_2 на підприємстві. Гроші містилися у верхній шухляді тумбочки. Вилучені купюри при дії приладу, який був у працівників поліції, просвічувались.

Свідок ОСОБА_9, в.о. директора ДП «Київторф» показав, що підприємство ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» засноване на державній формі власності, це випливає з його Статуту. Процедура оренди майна цього підприємства передбачає обов'язкову оцінку майна, яке передається в оренду. Крім цього, керівництво дочірнього підприємства зобов'язане повідомити материнське підприємство про укладення договору оренди. Контракт з ОСОБА_2 як з директором ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» укладено не було.

Свідок ОСОБА_10, головний бухгалтер ДП «Київторф» суду показала, що кошти за здачу в оренду майна ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» повинні відповідним чином обліковуватись та зараховуватися на відповідний рахунок.

З протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалі) досудового розслідування від 21.08.2017 року (т. 1 а.с.а.с. 161-164), вбачається, що ОСОБА_2 21.08.2017 року був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження № 12017170000000295: том 1 на 153 арк., том 2 на 131 арк., ним були переглянуті відеозаписи негласних слідчих дій оптичний носій micro-sd інв..№ 6т від 16.06.17 до вх. .№ 1827т та оптичний носій micro sd інв. № 7т від 16.06.17 до вх. .№ 1850 т, диск з записом обшуку міста події, йому були надані усі речові докази, перелічені у постановах.

Факт звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів з приводу вимагання від нього неправомірної вигоди ОСОБА_2 підтверджується оригіналом заяви від 13.06.2017 (т.1 а.с.165).

Згідно постанови заступника начальника відділу прокуратури Полтавської області від 14.06.2017 року територіальну підсудність у даному кримінальному провадженні визначено за слідчими слідчого відділення Оржицького відділення Лубенського відділу поліції ГУНП в Полтавській області (т.1. а.с.а.с. 166-167).

У своїй постанові про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 15.06.2017 року (кримінальне провадження № 12017170000000295), прокурор Лубенської місцевої прокуратури Тализіна Я.О. постановила, зокрема: провести негласну (слідчу) розшукову дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з метою фіксації та використання як доказів у кримінальному провадженні факту отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_3, з відкритим фіксуванням результатів, з використанням імітаційних засобів, з використанням відеозапису, спеціальних технічних засобів для спостереження, для фіксації факту отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів залучити особу - ОСОБА_3 (т.1 а.с.а.с.171-172).

Як вбачається з клопотання про надання дозволу на аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою від 15.06.2017 року, на адресу Голови апеляційного суду Полтавської області було направлене відповідне клопотання про надання дозволу на аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою - ОСОБА_3 з метою фіксації та використання як доказів у кримінальному провадженні факту вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів ОСОБА_2 (т.1 а.с.а.с. 173-175).

Як вбачається з клопотання про надання дозволу на аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою від 15.06.2017 року, на адресу Голови апеляційного суду Полтавської області було направлене відповідне клопотання про надання дозволу на аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою - ОСОБА_2 з метою фіксації та використання як доказів у кримінальному провадженні факту вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів ОСОБА_2 (т.1 а.с.а.с. 177-179).

З витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12017170000000295 вбачається, що станом на 15.06.2017 року правова кваліфікація була визначена за ч. 3 ст. 368 КК України (т.1 а.с.а.с. 176, 180).

У протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 27.06.2017 року зазначено, зокрема, що 20.06.2017 року в приміщенні ДП «Оржицяторф» ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_2 та вони обговорили можливості оренди складських приміщень, що знаходяться на балансі ДП «Оржицяторф», суму коштів, які ОСОБА_3 повинен передати ОСОБА_2 В результаті даної розмови виникла домовленість про зустріч на території ДП «Оржицяторф», на яку ОСОБА_3 повинен привезти кошти. 26.06.2018 року в приміщенні Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури було оглянуто та з метою ідентифікації звірено серійні номери представлених грошових купюр з номерами, які відображені на ксерокопіях призначених для вручення неправомірної вигоди у сумі 8400 грн., а саме 42 купюри номіналом 200 грн. з відповідними серійними номерами, для передачі ОСОБА_2 ОСОБА_3 видані йому гроші поклав до кишені сумки, яка була при ньому. Об 11 год. 23 хв. 26.06.2017 року ОСОБА_3 поїхав до території ДП «Оржицяторф», де зайшовши на територію об 11 год 32 хв. зустрів ОСОБА_2 О 12 год. 48 хв. ОСОБА_3 передав гроші в сумі 8400 грн. ОСОБА_2 В свою чергу ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 підписаний та завірений договір оренди складських приміщень. О 12 год. 53 хв. ОСОБА_3 виїхав з території ДП «Оржицяторф». 26.06.2017 року в ході обшуку ОСОБА_2 добровільно видав грошові кошти в сумі 8400 грн., які він отримав від ОСОБА_3, купюрами по 200 грн. з номерами та серіями, зазначеними у протоколі (т.1 а.с.а.с. 181-184).

З протоколу за результатами проведення НСРД, що тимчасово обмежує права людини аудіо-, відеоконтроль особи від 20.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились, що останній повинен передати ОСОБА_2 грошові кошти за можливість користуватися гаражем протягом року в загальній сумі 8400 грн. (з розрахунку 700 грн. за один місяць), та домовились про наступну зустріч (т.1 а.с.а.с. 185-186).

З протоколу за результатами проведення НСРД, що тимчасово обмежує права людини аудіо-, відеоконтроль особи від 17.07.2017 року вбачається, що 20.06.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на території ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» обговорювали умови використання ОСОБА_3 гаража, який знаходиться на території вказаного підприємства. При цьому ОСОБА_2 вказує, що договір оренди приміщення гаража буде фіктивним, і він не має юридичної сили, також з розмови вбачається, що ОСОБА_2 вказує, що з іншими особами, які використовують приміщення ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» договори оренди не укладалися. Учасники розмови домовляються про те, що ОСОБА_3 за користування гаражем повинен сплатити ОСОБА_2 гроші в загальній сумі 8400 грн., з розрахунку 700 грн. за місяць (т. 1 а.с.а.с. 187-198).

З протоколу за результатами проведення НСРД, що тимчасово обмежує права людини аудіо-, відеоконтроль особи від 18.07.2017 року (відносно ОСОБА_2.) вбачається, що 26.06.2017 року о б 11 год. 27 хв. ОСОБА_3 на автомобілі приїхав до території ДП «Оржицяторф», а об 11 год. 29 хв. зустрівся з ОСОБА_2 в приміщенні пилорами вказаного підприємства. ОСОБА_2 показав приміщення гаража і вказані особи домовилися підписати договір оренди вказаного гаража, текст якого потрібно було роздрукувати в приміщенні районної бібліотеки. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на автомобілі останнього поїхали до районної бібліотеки. ОСОБА_2 пішов до бібліотеки, а ОСОБА_3 залишився чекати його у своєму автомобілі. Після цього ОСОБА_2 повернувся до автомобіля та вказав ОСОБА_3 дорогу до іншого місця, комп'ютерного клубу, де можна роздрукувати текст договору. О 12 год. 07 хв. ОСОБА_2 вийшов з комп'ютерного клубу та передав ОСОБА_3 роздрукований договір, а сам пішов у невідомому напрямку. Після повернення ОСОБА_2 вони повернулися на автомобілі до території ДП «Оржицяторф», зайшли до приміщення пилорами. Там ОСОБА_2 заповнив два екземпляри договору оренди, підписав його та завірив печаткою, ОСОБА_3 з барсетки, яка була при ньому витягнув гроші і відрахував суму купюрами по 200 грн., передав гроші ОСОБА_2, останній перерахував їх, гроші були поміщені до гаманця, який лежав на столі. Після цього о 12 год. 51 хв. обидва вийшли з приміщення пилорами, а о 12 год. 53 хв. ОСОБА_3 сів до машини та виїхав з території підприємства. В ході документування даного діяння було здійснено оперативно-технічні засоби, що тимчасово обмежують права людини, аудіо, відео контроль особи ОСОБА_2 і збережено на картки пам'яті micro CD № 7т (т.1 а.с.а.с. 199-205).

Аналогічні відомості містяться в протоколі за результатами проведення НСРД, що тимчасово обмежує права людини аудіо-, відеоконтроль особи від 18.07.2017 року відносно ОСОБА_3 В ході документування даного діяння було здійснено оперативно-технічні засоби, що тимчасово обмежують права людини, аудіо, відео контроль особи ОСОБА_3 і збережено на картки пам'яті micro CD № 6т (т.1 а.с.а.с. 206-212).

У листі прокурора Лубенської місцевої прокуратури Тализіної Я.О., отриманого ОСОБА_2 18.08.2017 року останнього повідомлено, що відносно нього проводились негласні слідчі (розшукові) дії, а саме: аудіо-, відео контроль особи; контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.1 а.с.213).

З протоколу огляду від 26.06.2017 року з додатком № 1 вбачається, що працівникам Оржицького ВП надано гроші, отримані в УФЗБО ГУНП в Полтавській області в сумі 8400 грн., а саме: 42 купюри, номіналом 200 грн. кожна із вказаними у протоколі серіями та номерами.В подальшому за допомогою ксероксу було знято фотокопії вказаних грошових купюр на 14 аркушах, кожен аркуш ксерокопій купюр був підписаний учасниками слідчої дії, вказані грошові купюри були помічені спеціальною хімічною речовиною, яка при просвічуванні ультрафіолетовими променями дає жовто-зелене світіння, та спеціальною хімічною речовиною, яка при освічуванні ультрафіолетовими променями дає зелене світіння. Кошти після проведення огляду в присутності понятих вручені свідку ОСОБА_3 для їх передачі ОСОБА_2 (т. 1 а.с.а.с.215-231).

Прокурор Тализіна Я.О. у своїй постанові від 26.06.2017 року постановила провести освідування ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 232). У протоколі освідування особи від 26.06.2017 року зазначено, що ОСОБА_2 добровільно погодився пройти освідування. Освідування проводилось 26.06.2017 року з 13 год. 00 хв. по 13 год. 46 хв. Джерелом ультрафіолетового випромінювання було освітлено долоні рук ОСОБА_2 в ході чого встановлено, що на руках останнього є нашарування речовини жовто-зеленого кольору (т.1 а.с.а.с 233-234).

За клопотанням начальника Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_13 слідчий суддя Оржицького районного суду Полтавської області ухвалою у справі № 543/549/17 надав слідчим ОСОБА_16., ОСОБА_17., прокурорам Тализіній Я.О., Шурі О.Л. дозвіл на проведення обшуку у приміщенні ДП «Оржицяторф» ДП «Київторф», з метою відшукання слідів кримінального правопорушення і вилучення речей, які мають значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а саме: 42 купюри, номіналом 200 грн., з переліченими серійними номерами; перелічені в ухвалі документи; два телефони ERGO з вказаними в ухвалі IMEI (т.1 а.с.а.с. 235-238).

Як вбачається з протоколу обшуку від 26.06.2017 року, який проводився на території, що розташована за адресою: смт. Оржиця, вул. Центральна, 97, Оржицького району Полтавської області (слідча дія була розпочата в 12 год. 56 хв. і тривала з перервами до 14 год. 31 хв.), ОСОБА_2 добровільно видав грошові кошти в сумі 8400 грн., які він отримав від ОСОБА_3 за оренду приміщень (гаража) ДП Оржицяторф» відповідно до договору № 001 від 26.06.2017 року , які він дістав з верхньої шухляди столу, грошові кошти номіналом по 200 грн. в кількості 42 купюри з серіями та номерами, зафіксованими в протоколі. При огляді вказаних купюр за допомогою люмінесцентної лампи виявлено характерне люмінесцентне світіння жовто-зеленого забарвлення, на одній з них знаходився при освітленні люмінесцентною лампою напис «ХАБАР», який мав жовто-зелене забарвлення. Крім того, в ході обшуку було вилучено такі документи: наказ № 37 від 22.08.2011, наказ № 22 від 01.11.2011, додаток 3 (перелік об'єктів нерухомого майна), акт прийому-передачі установчих документів від 08.10.2015, довіреність № 14 від 07.12.2015, наказ № 215 від 07.12.2015, наказ № 280 від 07.12.2016, наказ № 282 від 07.12.2016, наказ № 273 від 16.11.2016, акт інвентаризація основних фондів (засобів) ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» від 17.09.2014, довідка № 585653, довідка № 298,02-23 від 28.02.203, витяг з ЄДРПОУ, наказ № 57 від 20.12.11, акт приймання - передачі від 14.03.2012, договір № 512 від 30.08.2011, наказ № 43 від 25.09.2014, лист ДП «Київторф» від 08.10.2015 № А/05-08-579, договір оренди нежитлового приміщення № 001 від 26.06.2017 року. Крім того було вилучено два телефони марки «ergo» з вказаними у протоколі IMEI (т.1 а.с.а.с. 239-247).

Згідно наказу № 215 від 07.12.2015 року повноваження голови ліквідаційної комісії з ліквідації ДочП «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» ОСОБА_2 було продовжено та утворено ліквідаційну комісію згідно з додатком. Установлено, що ліквідаційна комісія здійснює керівництво діяльністю дочірнього підприємства «Оржицяторф» до завершення його ліквідації. Голові ліквідаційної комісії ОСОБА_2 було наказано забезпечувати своєчасне здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією ДочП «Оржицяторф», та про результати проведеної роботи щотижня інформувати ДП «Київторф» (т.2. а.с.1-3). В матеріалах справи є план заходів з ліквідації дочірнього підприємства (т.2. а.с.4-5).

Як вбачається з акту інвентаризації основних фондів (засобів) ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» від 17.09.2014 року, затвердженого директором ДП «Оржицяторф» ОСОБА_2, на момент складання вказаного акту приміщення гаража перебувало на балансі підприємства в якості основних фондів (т. 2 а.с.6). Аналогічні відомості містяться в додатку до проміжного ліквідаційного балансу, станом на 13.11.2014 року, затвердженого головою ліквідаційної комісії ДП «Оржицяторф» ОСОБА_2 (т.2 а.с.а.с. 7-8).

З листа голови ліквідаційної комісії ДП «Оржицяторф» ОСОБА_2, вбачається що останній вживав заходів в якості голови ліквідаційної комісії щодо ліквідації підприємства (т. 2 а.с. 9). Голова ліквідаційної комісії ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» ОСОБА_2 входив до складу комісії, що була створена для організації та контролю за передачею основних засобів, малоцінних необоротних активів, МБП, ТМЦ та технічної документації від ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» (т.2 а.с. 10, 12).

22.08.2011 року ОСОБА_2 було призначено виконувачем обов'язків директора ДП «Оржицяторф», а 01.11.2011 року його призначено на посаду директора цього підприємства (т.2 а.с. 11, 16).

08.10.2015 року було складено акт передачі установчих документів від ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» (т.2 а.с.а.с. 14-15).

07.12.2015 року виконуючим обов'язків директора ДП «Київторф» ОСОБА_9 було видано довіреність на представлення інтересів ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» в установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в усіх державних органах України, для чого йому були надані передбачені довіреністю права, зокрема, представляти інтереси ДочП «Оржицяторф» з будь-яких питань, пов'язаних з діяльністю підприємства (т.2 а.с. 17).

Наказом в.о. директора ДП «Київторф» № 57 від 20.12.2011 року затверджені статути дочірніх підприємств, в тому числі статут ДП «Оржицяторф» (т. 2 а.с. 18).

Згідно переліку об'єктів нерухомого майна державної власності, право власності на які не зареєстроване, що обліковується на балансі ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», станом на 01.09.2013 року, будівля гаража зазначена поряд з іншими такими об'єктами (т.2 а.с. 22).

Дочірнє підприємство «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» була зареєстрована як юридична особа (т.2 а.с.28-29), у довідці з ЄДРПОУ (станом на 06.02.2012 року) керівником підприємства вказаний ОСОБА_2 (т.2 а.с. 28).

В матеріалах справи міститься договір оренди нежитлового приміщення № 001 від 26.06.2017 року, сторонами в якому зазначені: орендодавець: ДП «Оржицяторф», який діє від імені ОСОБА_2, орендар: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3; предмет договору: будівлі гаража Б-І, площею 53,1 кв.м.; розмір орендної плати становить 700 грн. за місяць (т.2 а.с.а.с. 30-32, 42-44).

Як вбачається з протоколу огляду від 26.06.2017 року начальником слідчого відділу Оржицького ВП Лубекнського ВП ОСОБА_14 в присутності понятих було оглянуто належні ОСОБА_2 телефони «ERGO» (т.2 а.с. 33-39).

Грошові купюри, документи, два телефони «ERGO», вилучені під час обшуку на території ДочП «Оржицяторф» 26.06.2017 року, марлевий тампон зі змивом правої руки ОСОБА_2 та марлевий тампон зі змивом з лівої його руки визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (т.2 а.с.а.с. 40-41).

У трудовій книжці ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 міститься запис № 30 від 01.11.2011 року про призначення останнього на посаду директора Дочірнього підприємства «Оржицяторф» (т.2 а.с. 48).

Як вбачається з детального переліку майна Дочірнього підприємства «Оржицяторф» гаражі наземні рахуються в якості основних фондів підприємства, дата інвентаризації основних фондів 01.01.2016 року (т.2 а.с. 53).

Згідно наказу в.о. директора ДП «Київторф» № 37 від 22.08.2011 року ОСОБА_2 призначено виконуючим обов'язків директора Дочірнього підприємства «Оржицяторф» до укладення контракту з керівником цього підприємства в установленому порядку (т.2 а.с. 64).

Наказом в.о.директора ДП «Київторф» № 50 від 22.11.2011 року було припинено дію актів списання основних засобів ДП «Оржицяторф», а саме споруд та будівель, за період з 01.07.2010 року по час видачі наказу, наказано повернути дані основні засоби на баланс ДП «Оржицяторф», розпочати службове розслідування щодо правомірності складання даних актів згідно чинного законодавства (т. 2 а.с. 66).

Згідно Статуту ДП «Київторф» дане підприємство засноване на державній власності, входить до складу Державного концерну «Укрторф» та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (т.2 а.с. 69-82).

Згідно Статуту Дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» засноване на підставі дозволу Міністерства вугільної промисловості України, яке здійснює управління майном підприємств торф'яної галузі українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф». Згідно п. 4.1. цього Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на умовах, встановлених Статутом, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству. За п. 4.5. Статуту підприємство не має права здавати в оренду організаціям, підприємствам, установам, а також громадянам майно, що передане йому на праві господарського відання, а також списувати його з балансу без отримання відповідного дозволу та погодження засновника (т.2 а.с.а.с. 83-90).

Згідно постанови від 19.08.2017 року кримінальне провадження № 12017170000000295 з ч.3 ст.368 КК України - одержання неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, перекваліфіковане на ч. 1 ст. 368 КК України - одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища (т.2 а.с.а.с. 91-93). Про що були внесені відповідні зміни в ЄРДР (т.2 а.с. 94). Постановою начальника слідчого відділу Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 19.08.2017 року було відмовлено у визнання ОСОБА_3 потерпілим у цьому кримінальному провадженні (т.2. а.с.а.с. 95-96).

У довідці від 26.06.2017 року, яка підписана директором ДП «Оржицяторф» ДП «Київторф» ОСОБА_2, зазначено, що він станом на 26.06.2017 року обіймає посаду директора ДП «Оржицяторф» і знаходиться на робочому місці, на лікарняному та у відпустці не знаходиться (т.2 а.с. 97).

Як вбачається з листа т.в.о.начальника управління карного розшуку ГУНП в Полтавській області від 17.08.2017 року для забезпечення виконання постанови прокурора Лубенської місцевої прокуратури Тализіної Я.О. від 15.06.2017 року щодо проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні № 12017170000000295 від 13.06.2017 року, відповідно до рапорту начальника Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 21.06.2017 року, УКР ГУНП в Полтавській області виділялися кошти спеціального призначення у сумі 8400 грн., кошти були отримані начальником СКП Оржицького ВП 21.06.2017 року (т.2 а.с. 164).

Як вбачається з листа секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду (т.2 а.с.165), 16.06.2017 року слідчим суддею апеляційного суду Полтавської області за клопотанням Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області по матеріалах кримінального провадження за № 12017170000000295 було надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_2 у виді аудіо-, відео контролю його особи; візуального спостереження за особою ОСОБА_2, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 2 місяці з моменту отримання дозволу. Аналогічний дозвіл був наданий 16.06.2017 року і щодо ОСОБА_3 (т.2 а.с. 165).

У висновку судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 13190/750-755 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12017170000000295 від 13.06.2017 року (т.2 а.с.а.с. 167-169), зазначено, що на поверхні наданих грошових номіналом по 200 грн. у кількості 42 штуки, загальною сумою 8400 грн., на поверхні марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_2 є нашарування спеціальних хімічних речовин (люмінофорів); спеціальні хімічні речовини (люмінофори), нашарування яких виявлені на поверхні наданих: грошових купюр, номіналом по 200 грн. у кількості 42 штуки, марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_2, та спеціальні хімічні речовини (люмінофори),нашарування яких виявлені на поверхні марлевого тампону та фрагменту паперу, наданих у якості зразків спеціальних хімічних речовин (люмінофорів), між собою мають спільну родову належність (т.2 а.с.а.с. 167-169).

Відтвореним у судовому засіданні відеозаписами спеціального слідчого експерименту, який було проведено з метою фіксації факту отримання 26.06.2017 року ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_3, що містяться на носіях: micro sd інв..№ 6т від 16.06.17 до вх. .№ 1827т, micro sd інв. № 7т від 16.06.17 до вх. .№ 1850 т, підтверджується відповідність даних, зафіксованих у протоколах, обставинам проведених слідчих дій. При перегляді відеозапису встановлено, що 26.06.2017 року ОСОБА_2 показав ОСОБА_3 приміщення гаражів, про використання яких ОСОБА_3 вони домовилися, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписали договір оренди цих приміщень, при цьому ОСОБА_2 сказав, що цей договір є фіктивним і не має юридичної сили, після цього ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 грошові кошти за використання ним протягом року вказаних гаражів у загальній сумі 8400 грн. (з розрахунку 700 грн. за місяць).

Факт отримання 26.06.2017 року від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 8400 грн. за використанням останнім гаражів, що знаходяться на території підприємства ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», не заперечував у судовому засіданні і сам ОСОБА_2, у зв'язку з чим суд визнав недоцільним дослідження самих грошових купюр, які були передані ОСОБА_3 ОСОБА_2 26.06.2017 року, та марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_2, оскільки обставини отримання цих коштів не оспорював жоден з учасників судового провадження.

Приймаючи до уваги вищевказане, а також сукупність інших доказів у справі, суд приходить до висновку, що саме вказані купюри були передані ОСОБА_3 ОСОБА_2 26.06.2017 року і були виявлені та вилучені в приміщенні ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» під час відповідного обшуку.

Суд вважає протоколи та відеозаписи, отримані внаслідок НСРД, допустимими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони вчинені з дотриманням вимог ст. 104, 246, 252, 260, 263, 271 КПК України, посилання обвинуваченого на їх недопустимість є необґрунтованими.

Аналізуючи зазначені вище докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є достовірними, належними, допустимими і достатніми для обґрунтування винності обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому злочині, а саме, в одержані службовою особою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій, з використанням наданої їй службового становища. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.368 КК України.

Посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 на момент вирішення питання про надання в оренду гаража не був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з відеозаписів, досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 перед підписанням договору оренди, що на той час він не являвся суб'єктом підприємницької діяльності, а лише планує здійснити відповідну реєстрацію. Крім того, суд приймає до уваги, що укладення договорів між суб'єктами підприємницької діяльності та фізичними особами при певних умовах не виключається нормами вітчизняного законодавства.

Факт звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів з заявою про вимагання ОСОБА_2 коштів у сумі 18000 грн. за надання в оренду складських приміщень підтверджений оригіналом цієї заяви від 13.06.2017 року, наданої стороною обвинувачення. Таким чином, на час прийняття прокурором рішення про проведення контролю за вчиненням злочину в розпорядженні правоохоронних органів була заява особи про вчинення іншою особою тяжкого злочину.

Твердження ОСОБА_2 про те, що гаражі, щодо використання яких відбувалися домовленості, були на той момент списаними, що підтверджується актами списання основних засобів від 05.11.2010 року та 04.04.2011 року, спростовуються даними з акту інвентаризації основних фондів (засобів) ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» від 17.09.2014 року, затвердженого директором ДП «Оржицяторф» ОСОБА_2 (т. 2 а.с.6), додатку до проміжного ліквідаційного балансу, станом на 13.11.2014 року, затвердженого головою ліквідаційної комісії ДП «Оржицяторф» ОСОБА_2 (т.2 а.с.а.с. 7-8), переліку об'єктів нерухомого майна державної власності, право власності на які не зареєстроване, що обліковується на балансі ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», станом на 01.09.2013 року (т.2 а.с. 22), детального переліку майна Дочірнього підприємства «Оржицяторф», дата інвентаризації основних фондів 01.01.2016 року (т.2 а.с. 53), з яких вбачається, що приміщення гаражів на момент укладення вкаазаного договору оренди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на балансі підприємства ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф».

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2, що відсутні будь-які правовстановлюючі документи, що підтверджували б передавання цього майна від ДП «Київторф», а статутний капітал ДочП «Оржицяторф» у розмір 40500 грн. до цього часу не сплачене засновником ДП «Київторф». Згідно п. 4.1. Статуту ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на умовах, встановлених Статутом, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству. Згідно ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Таким чином, законодавством не визначено таких обов'язкових умов як передавання майна чи утворення статутного фонду для можливості голови ліквідаційної комісії розпоряджатися майном, яке перебуває на балансі підприємства, що ліквідується. З цих же причин суд не приймає до уваги і посилання ОСОБА_2 на те, Господарський кодекс України розглядає «дочірнє підприємство» як ознаку залежності такого підприємства від іншого, контролюючого підприємства, а не як окрему організаційно-правову форму.

Твердження ОСОБА_2 про те, що ДочП «Оржицяторф» не є суб'єктом господарювання державного сектору економіки спростовується змістом Статуту Дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф», згілно якого підприємство засноване на підставі дозволу Міністерства вугільної промисловості України, яке здійснює управління майном підприємств торф'яної галузі українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф», а згідно п. 4.1. цього Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого про те, що він не може бути суб'єктом даного злочину, оскільки керівництво ДП «Київторф» не уклало з ним контракт як з директором дочірнього підприємства, що передбачене законодавством, а також про те, що він виконував повноваження голови ліквідаційної комісії дочірнього підприємства на підставі довіреності № 14 від 07.12.2015 року, яка була видана на один рік і на час вирішення питання з орендою гаража строк її дії закінчився. Згідно наказу № 215 від 07.12.2015 року повноваження голови ліквідаційної комісії з ліквідації ДочП «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» ОСОБА_2 було продовжено та утворено ліквідаційну комісію згідно з додатком. Установлено, що ліквідаційна комісія здійснює керівництво діяльністю дочірнього підприємства «Оржицяторф» до завершення його ліквідації. Голові ліквідаційної комісії ОСОБА_2 було наказано забезпечувати своєчасне здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією ДочП «Оржицяторф» (т.2. а.с.1-3). З листа голови ліквідаційної комісії ДП «Оржицяторф» ОСОБА_2, вбачається що останній вживав заходів в якості голови ліквідаційної комісії щодо ліквідації підприємства (т. 2 а.с. 9). Вказані докази свідчать, що ОСОБА_2 станом на 26.06.2017 року був головою ліквідаційної комісії ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» та здійснював відповідні повноваження в якості голови ліквідаційної комісії, доказів, які б свідчили про протилежне, суду надано не було. Згідно ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Твердження ОСОБА_2 про відсутність складу злочину в його діях, оскільки ОСОБА_3 передав йому 8400 грн. за оренду приміщення (гаража) строком 1 рік (розрахунок 700 грн. на місяць), а він мав намір взяти гроші та покласти їх на рахунок ДочП «Оржицяторф», але такі дії він не міг зробити фізично, так як відразу такі кошти були вилучені в ході проведення відповідного обшуку, спростовуються наступним. Як вбачається з відеозапису від 26.06.2017 року, який проводився для фіксування факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_3, ОСОБА_2 сам повідомив ОСОБА_3, що договір буде фіктивним та не буде мати юридичної сили, а також тим, що ОСОБА_2 не надав ОСОБА_3 жодного письмового підтвердження отримання від нього грошових коштів у формі готівки. Таким чином, отримані від ОСОБА_3 кошти опинилися в особистій власності ОСОБА_2 і останній мав змогу використовувати їх на власний розсуд, в тому числі і для задоволення власних потреб. Вказане узгоджується і з показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які показали, що не укладали з ОСОБА_2 письмових договорів оренди приміщень підприємства ДочП «Оржицяторф», хоча фактично ними користувалися, свідок ОСОБА_5 показав, що час від часу давав ОСОБА_2 гроші у формі готівки за користування приміщеннями вказаного підприємства.

З вказаних підстав суд також не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що твердження сторони обвинувачення про те, що договір було складено лише фіктивно, є нічим не підтвердженими припущеннями.

Щодо ствердження обвинуваченого про вчинення відносно нього провокації злочину правоохоронними органами суд зазначає наступне.

Провокацією підкупу, згідно ст.370 КК України, є дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.

Практика Європейського Суду з прав людини, рішення якого підлягають застосуванню на території України, так як згідно ст.9 Конституції України, ст.8 КПК України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є частиною національного законодавства, щодо провокації і підбурювання є досить визначеною.

Так, у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії» («Teixeira de Castro v. Portuga»l №44/1997/828/1034 від 09.06.1998) ЄСПЛ провів межу між неналежними діями працівників поліції під час контрольованої закупки та діями звичайних агентів, які працюють під прикриттям з метою отримання доказів щодо вчинення особою злочину без активного підбурювання до його вчинення. Заборона підбурювання поширюється як на працівників поліції, так і на осіб, які діють за їх вказівкою. Перед проведенням контролю за вчиненням злочину працівники правоохоронних органів повинні володіти достатнім обсягом інформації про причетність особи до вчинення злочину, вступати у злочин лише на етапі його підготовки або вчинення, а також поведінка агентів має бути пасивною.

Заява ОСОБА_3 на час звернення містила дані про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину. Негласні слідчі (розшукові) дії, контроль за вчиненням злочину відбувалися під судовим контролем та мали на меті фіксацію злочинних дій обвинуваченого.

Так, ЄСПЛ не визнав провокаційними дії правоохоронних органів у справі «Мілінііне проти Литви» («Miliniene v. Lithuania», 24.06.2008). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що в даній справі відсутні відомості про вчинення заявницею злочинів раніше, зокрема, пов'язаних з корупцією. Однак ініціатива в даній справі належала виключно приватній особі. З урахуванням того, що особа мала поліцейську підтримку, роблячи заявниці пропозицію про виплату значної суми, і була забезпечена технічними засобами для запису їхньої розмови, можна дійти висновку, що поліція чинила вплив на хід подій. Проте ЄСПЛ не знаходить, що поліція допустила зловживання, зважаючи на її обов'язок перевіряти повідомлення про вчинення злочину і важливості протидії негативного впливу судової корупції на верховенство права в демократичному суспільстві. Вирішальним фактором є не роль поліції, а поведінка вказаної особи і заявниці.

Тому ЄСПЛ визнає, що в підсумку можна стверджувати, що поліція «приєдналася» до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Дії поліції, таким чином, можна охарактеризувати як таємну роботу, але не як провокацію, яка порушувала б п. 1 ст. 6 Конвенції.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2, як вбачається з наданих стороною обвинувачення відеозаписів, отриманих внаслідок НСРД, сам висловив умови, за яких ОСОБА_3 отримував у користування гаражі підприємства ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф». Окрім того, докази будь-якої залежності ОСОБА_3 від працівників правоохоронних органів відсутні. Докази, які б свідчили про наявність факту провокації підкупу щодо ОСОБА_2 в матеріалах провадження відсутні та не були надані обвинуваченим.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, доходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення - постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Невизнання вини обвинуваченим суд оцінює як обраний ним спосіб захисту.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.368 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, по за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем роботи характеризується негативно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також інші в сукупності обставини, які характеризують його особу.

Обставинам, передбачених ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, та обставин, передбачених ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, обстановку та обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, стан здоров'я ОСОБА_2, який є працездатним, і приходить до висновку про необхідність призначення покарання, що передбачене санкцією ч. 1 ст. 368 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських функцій, строком на 2 роки.

Таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

При цьому суд враховує висновок органу пробації, наданий суду 19.09.2017 року, у якому зазначено, що з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення, визначення рівнів ризику вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень та ризику небезпеки для суспільства чи окремих осіб, можна дійти висновку , що обвинувачений є безпечним для суспільства. Потреб у наданні соціальних послуг обвинувачений не потребує. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Запобіжний захід ОСОБА_2 обирався у вигляді особистого зобов'язання строком до 28.08.2017 року. Після закінчення строку його дії прокурором не заявлено клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Враховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, який добросовісно своєчасно з'являвся у всі судові засідання, не порушував порядку у судовому засіданні, суд доходить висновку про відсутність передбачених ст. 177 КПК України підстав застосування запобіжного заходу до набрання вироком чинності.

Під час розгляду кримінального провадження прокурором було внесено клопотання про відсторонення ОСОБА_2 від посади голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф», яке ухвалою суду від 20.09.2017 року було задоволене, ОСОБА_2 було відсторонено від посади голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства «Оржицяторф» Державного підприємства «Київторф» до 19.11.2017 року. На момент закінчення розгляду справи термін дії вказаної ухвали закінчився, клопотань про продовження терміну відсторонення ОСОБА_2 від зазначеної посади до суду не надходило.

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 13190/750-755 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12017170000000295 від 13.06.2017 року у сумі 10010 грн. (т.2 а.с.а.с. 166-169), підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.368 КК України у виді штрафу в розмірі 1100 (одна тисяча сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських функцій, строком на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у сумі 10010 (десять тисяч десять) гривень 00 коп.

Речові докази: - 42 купюри номіналом 200 гривень з наступними серійними номерами ЄВ 9568952, ПД 4757177, ЕЦ 0023394, ЄФ 7084148, ПЗ 3717428, ТБ 3485119, ТБ 3485120, ЄЯ 6215861, АГ 3250517, КД 6195590, ЄЩ 9957907, УН 7877658, ЕИ 9599553, УЄ 5811398, ТБ 3485108, ТБ 3485109, ТБ 3485110, ТБ 3485118, ТБ 3485117, ТБ 3485116, ТБ 3485141, ТБ 3485142, ТБ 3485147, ТБ 3485146, ТБ 3485145, ТБ 3485144, ТБ 3485143, ТБ 3485148, ТБ 3485149, ТБ 3485151, ТБ 3485152, ТБ 3485153, ЗА 5579337, ТБ 3485112, ТБ 3485111, ТБ 4671933, АВ 7680420, АЕ 2781839, ВЗ 5322306, ПЗ 5188031, ПГ 5148890, ЕИ 0757380, які були вилучені 26.06.2017 під час обшуку на території ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», що розташована за адресою: Полтавська область, сел. Оржиця, вул. Центральна, буд. 97, які зберігаються в індивідуальному сейфі Оржицького ВП ГУНП в Полтавській області - повернути до УФЗБО ГУНП в Полтавській області;

- документи: наказ № 37 від 22.08.2011, наказ № 22 від 01.11.2011, додаток 3 (перелік об'єктів нерухомого майна), акт прийому-передачі установчих документів від 08.10.2015, довіреність № 14 від 07.12.2015, наказ № 215 від 07.12.2015, наказ № 280 від 07.12.2016, наказ № 282 від 07.12.2016, наказ № 273 від 16.11.2016, акт інвентаризація основних фондів (засобів) ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф» від 17.09.2014, довідка № 585653, довідка № 298,02-23 від 28.02.203, витяг з ЄДРПОУ, наказ № 57 від 20.12.11, акт приймання - передачі від 14.03.2012, договір № 512 від 30.08.2011, наказ № 43 від 25.09.2014, лист ДП «Київторф» від 08.10.2015 № А/05-08-579, договір оренди нежитлового приміщення № 001 від 26.06.2017, які були вилучені 26.06.2017 під час обшуку на території ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», що розташована за адресою: Полтавська область, сел. Оржиця, вул. Центральна, буд.97 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон ERGO ІМЕІ НОМЕР_2, НОМЕР_3 та мобільний телефон «ERGO», ІМЕІ НОМЕР_4, НОМЕР_5, які були вилучені 26.06.2017 під час обшуку на території ДочП «Оржицяторф» ДП «Київторф», що розташована за адресою: Полтавська область, сел. Оржиця, вул. Центральна, буд.97 - залишити ОСОБА_2;

- марлевий тампон зі змивом з правої руки ОСОБА_2, марлевий тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_2 - знищити;

- оптичний носій - micro sd інв..№ 6т від 16.06.17 до вх. .№ 1827т, оптичний носій micro sd інв. № 7т від 16.06.17 до вх. .№ 1850 т - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- цивільну справу № 543/185/13 - повернути до канцелярії Оржицького районного суду Полтавської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя