Ухвала суду № 75179232, 05.07.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.07.2018 Справа № 554/4981/18

Провадження № 1-кс/554/5960/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділу СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018170260000461 від 27.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Полтавської області, про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170260000461 від 27.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000461 від 27.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.06.2018 року, о 12 год. ОСОБА_2, до якого було застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, погрожуючи застосування вогнепальної зброї здійснив втечу з-під варти з будівлі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, розташованого в м. Миргород по вул. Гоголя, 133.

02.07.2018 року, о 22 год. 00 хв. на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.06.2018 року, затримано в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час проведення 03.07.2018 року о 3 год. 00 хв. особистого обшуку, у якого вилучено: в правій кишені спортивної кофти мобільний телефон SAMSUNG в корпусі білого кольору IMEI 357572069488069, 357373069488067 без сім-карт; чоловіча сумка чорного кольору в якій знаходиться: 4G WIFI роутер в корпусі чорного кольору JETPACK, зарядний пристрій до мобільного телефону чорного кольору GALAXY, мобільний телефон в корпусі золотистого кольору MEIZU IMEI 863059034354441, 863059034354458 без сім-карт, в чохлі чорного кольору, під час від’єднання якого виявлено в прозорому поліетиленовому пакеті порошкоподібну речовину білого кольору, аркуш паперу з рукописними записами «симферопольская 9 первій подьезд, квартира налево первая дверь», візитівка CDMA телефони, з іншої стороно рукописний запис «НОМЕР_1 номер пополнения пароль на WIFI 9096а093.

На підставі вищевикладеного слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

В судове засідання слідчий та прокурор не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Підозрюваний в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні Слідчого Управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170260000461 від 27.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_2, якому 28.06.2018 року оголошено про підозру за ч.2 ст. 393 КК України.

03.07.2018 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьої статті 132 КПК України , статті 170 КПК України, слідчий , прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні , в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_2, мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час затримання особи 03.07.2018 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучене, відповідно до протоколу затримання особи майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз’яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника відділу СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018170260000461 від 27.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, які були вилучені 03.07.2018 року у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час особистого обшуку та затримання в порядку ст.208 КПК України, у ході якого вилучено: мобільний телефон SAMSUNG в корпусі білого кольору IMEI 357572069488069, 357373069488067 без сім-карт; чоловіча сумка чорного кольору в якій знаходиться: 4G WIFI роутер в корпусі чорного кольору JETPACK, зарядний пристрій до мобільного телефону чорного кольору GALAXY, мобільний телефон в корпусі золотистого кольору MEIZU IMEI 863059034354441, 863059034354458 без сім-карт, в чохлі чорного кольору, під час від’єднання якого виявлено в прозорому поліетиленовому пакеті порошкоподібну речовину білого кольору, аркуш паперу з рукописними записами «симферопольская 9 первий подьезд, квартира налево первая дверь», візитівка CDMA телефони, з іншої стороно рукописний запис «НОМЕР_1 номер пополнения пароль на WIFI 9096а093, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова