Рішення № 75179026, 05.06.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.06.2018 Справа № 554/9954/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м.Полтава

справа № 554/9954/2018

провадження № 2/554/1155/18

Октябрський районний суд м.Полтави в складі: головуючого судді Шевської О.І..,

за участю секретаря - Дроздова Д.А.

позивача – ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

представнкиа відповідача – ОСОБА_3В,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об’єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров’я Полтавської області, третя особи ОСОБА_4, Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області, Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення матеріальної та моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з Об’єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров’я Полтавської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 17037.82 грн., моральну шкоду 141 600 грн, всього 158 637.82 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 06.06.2017 року близько 12 год. 00 хв. в світлий час доби, водій ОСОБА_4, у дворі 2 міської клінічної лікарні м.Полтави, керуючи службовим автомобілем НОМЕР_1 в порушення вимог п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, перед початком руху не переконався , що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою інших осіб, розпочав рух та рухаючись заднім ходом до приймального відділення 2 міської клінічної лікарні м.Полтави, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка рухалася по пандусу у приміщення лікарні. В наслідок ДТП матері позивача ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи №629 від 20.06.2017 року, були спричинені тілесні ушкодження, які стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію загрози для життя. Внаслідок їх отримання остання померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №354589. По факту загибелі матері позивача було відкрито кримінальне провадження. Вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 02.11.2017 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.286 КК України Вирок набрав чинності 03.12.2017 року. Матеріальна шкода складається з витрат на поховання , загальна сума витрат складається з 17 037.82 грн. Також, позивач вказує, що йому заподіяна моральна шкода, у зв’язку із втратою матері, що характеризує глибину його душевних страждань, значне погіршення здоров"я.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з огляду на те, що позов пред’явлено до неналежного відповідача.

Представником відповідача до суду подано заперечення та відзив на позовну заяву, в яких просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на те, що відшкодування шкоди має проводитися СК «Брокбізнес». Суд не погоджується з такою позицією відповідача та не бере її до уваги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, 06.06.2017 року близько 12 год. 00 хв. в світлий час доби, водій ОСОБА_4, у дворі 2 міської клінічної лікарні м.Полтави, керуючи службовим автомобілем НОМЕР_1 в порушення вимог п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, перед початком руху не переконався , що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою інших осіб, розпочав рух та рухаючись заднім ходом до приймального відділення 2 міської клінічної лікарні м.Полтави, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка рухалася по пандусу у приміщення лікарні.

В наслідок ДТП матері позивача ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №629 від 20.06.2017 року, були спричинені тілесні ушкодження, які стосовно живої особи носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію загрози для життя.

Внаслідок їх отримання остання померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №354589. (а.с.6)

По факту загибелі матері позивача було відкрито кримінальне провадження.

Вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 02.11.2017 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.286 КК України, вирок набрав чинності 03.12.2017 року.

Матеріальна шкода складається з витрат на поховання та встановлення на могилі матері огорожі, загальна сума витрат складається з 17 037.82 грн.

За вироком суду, порушення водієм вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у виді отриманих тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 02.11.2017 року, який набрав чинності та яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП, що підтверджено матеріалами справи та не підлягає доказуванню, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем у повній мірі доведено наявність моральної шкоди у зв’язку із втратою матері, яка полягає в наявності душевних страждань, погіршення стану здоров’я.

Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 180 000 грн., з яких 38 400 грн. відшкодовано страховиком, а 141 600 грн підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись нормами законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про законодавчу обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування на його користь, як особи потерпілої за наслідками вчинення дорожньо-транспортної пригоди, матеріальної шкоди, пов'язаної із витратами на похованням.

При цьому судом ураховано, що Об’єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров’я Полтавської області є належним відповідачем по справі з огляду на те, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач є власником транспортного засобу у відповідності до ст. 1187 ЦК України..

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Об’єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров’я Полтавської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 17037.82 грн., моральну шкоду 141 600 грн, всього 158 637.82 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КО 818820, виданого Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області, від 24 березня 2010.

Обєднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров"я Полтавської області, м.Полтава, вул.Коцюбинського, 7, код ЄДРПОУ 22548359, Р/р 31553201232071 в ГУДКС у Полтавській області МФО 831019.

Повний текст рішення виготовлено 15.06.2018 року.

Суддя О.І. Шевська