Рішення № 75177681, 25.06.2018, Миронівський районний суд Київської області

25.06.2018 Єдиний унікальний № 371/1554/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1554 /17

Провадження № 2а/371/ 14 /18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПП в м. Києві ДПП України в Київській області, Поліцейського роти 1, батальйону 4, полку 1, УПП в м. Києві, сержанта поліції Новікова Артема Анатолійовича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії АР № 476274 від 24 листопада 2017 року, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 24 листопада 2017 року поліцейським роти № 1 батальйону 4, Управління патрульної поліції в м. Київ сержантом поліції Новіковим Артемом Анатолійовичем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Вважає дії поліцейського роти № 1 батальйону 4, Управління патрульної поліції в м. Київ сержанта поліції Новікова Артема Анатолійовича незаконними та такими, що не відповідають вимогам КУпАП. ПДР він не порушував, а постанова АР № 476274 винесена з грубими порушеннями КУпАП та Конституції України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву.

У відзиві наданому до суду відповідач просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. У відзиві на позов, зокрема вказується, що відповідно до оскаржуваної постанови, позивач 24 листопада 2017 року о 11 годині 43 хвилини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, керував транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1, з номерним знаком, який був закритий предметом, який не надавав змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, а також на вимогу працівника поліції не надав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), порушивши вимоги п.п. 2.1 в, 2.1 ґ ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Долучають до матеріалів справи відеозапис розташованого на елементах однострою поліцейського на якому зафіксований як сам факт адміністративного правопорушення позивача.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку прийшов до наступного.

Як вбачається з постанови серії АР № 476274 по справі про адміністративне правопорушення, 24 листопада 2017 року о 11 годині 45 хвилин у місті Києві по вулиці Набережна Печерська дорога на Автостанції «Видубичі» керував транспортним засобом з закритими державними номерними знаками, що не дозволяє чітко визначити символи з відстані 20 метрів, при перевірці документів не пред'явив, чим порушив п.п. 2.1 ґ, 2.3 в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що на позивача було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2017 року, поліцейським роти № 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в м. Київ сержантом поліції Новіковим Артемом Анатолійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії АР № 476274 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Постановою встановлено, що 24 листопада 2017 року о 11 годині 45 хвилин у місті Києві по вулиці Набережна Печерська дорога на Автостанції «Видубичі» керував транспортним засобом з закритими державними номерними знаками, що не дозволяє чітко визначити символи з відстані 20 метрів, при перевірці документів не пред'явив, чим порушив п.п. 2.1 ґ, 2.3 в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 Кодексу про адміністративні правопорушення України постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи: зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 ст. 283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).

Оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

В матеріалах справи наявна копія Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/9624234 від 23 листопада 2017 року строк дії якого зазначений з 24 листопада 2017 року до 23 травня 2018 року, оформлений на транспортний засіб марки «Mersedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1.

З відеозапису, долученого відповідачем до матеріалів справи та дослідженого у судовому засіданні, не вбачається, що позивач ОСОБА_1 керував вищезазначеним транспортним засобом (а.с. 31).

Так, згідно вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог ОСОБА_1 дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем ОСОБА_1 дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем крім відеозапису не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення.

Згідно ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В зв'язку з цим постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 476274 від 24 листопада 2017 року відносно позивача підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 90, 121, 241-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати постанову поліцейського роти № 1 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержанта поліції Новікова Артема Анатолійовича від 24 листопада 2017 року серії АП № 476274, про накладення на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративного штрафу в розмірі 425 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

3.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного адміністративного суду через Миронівський районний суд Київської області.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук