Рішення № 7517696, 16.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.09 р.                     Справа № 2/343пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн Євроторг” м. Донецьк

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” м. Донецьк

про визнання договору застави майнових прав № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р., укладеного між ТОВ “Концерн Євроторг” та ПАТ “Родовід Банк” на забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Данко 2007” за кредитним договором з ПАТ “Родовід Банк”, недійсним як правочин, зміст якого суперечить актам цивільного законодавства; визнання відсутності у ПАТ “Родовід банк” права звернення стягнення на заставлені майнові права

За участю

представників сторін

від позивача: Балтуцька О.М. – за довір.

від відповідача 1: Кулініч В.В. – за довір.

від відповідача 2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Концерн Євроторг” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” в особі Донбаської філії Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” м. Донецьк про визнання договору застави майнових прав № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р., укладеного між ТОВ “Концерн Євроторг” та АТ “Родовід Банк” на забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Данко 2007” за кредитним договором з АТ “Родовід Банк” недійсним як правочин, зміст якого суперечить актам цивільного законодавства; визнання відсутності у АТ “родовід Банк” права звернення стягнення на заставлені майнові права, загальна вартість яких складає 6000000 доларів США, в тому числі: майнові права на отримання частини банківського владу в сумі 2800000 доларів США, що належать позивачу як заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку № 26159000000009.840 у АТ “Родовід Банк” згідно договору № 22.1/05-Д-05 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи – резидента від 28.04.2005р., та всіх додаткових угод до нього, укладеними між позивачем та відповідачем 1; майнові права на отримання частини банківського вкладу в сумі 3200000 доларів США, що належать позивачу як заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку № 2615508010.840 у ДФ АТ “Родовід Банк” згідно Договору № 10-2008 Депозитна лінія юридичної особи – резидента в іноземній валюті від 04.02.2008р., та всіх додаткових угод до нього, укладеним між позивачем та відповідачем 1 АТ “Родовід Банк” – способом, визначеним в п. 3.4. Договору застави майнових прав, а саме шляхом перерахування з зазначених депозитних рахунків грошових коштів на погашення заборгованості ТОВ “Данко-2007” перед відповідачем 1 за кредитним договором № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2008р., у зв’язку з припинення договору доручення на перерахування грошових коштів з депозитних рахунків відмовою довірителя.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2008р. та договору застави майнових прав № 22.1/315-З.10-0-8 строк повернення позичальником основної суми боргу за кредитним зобов’язанням встановлений на 24.11.2009р. Проте ПАТ “Родовід Банк” достроково відкликав кредит та здійснює заходи, спрямовані на стягнення боргу. Вважає, що договір застави майнових прав містить елемент договору доручення та в силу ст. 1008 ЦК України позивач відмовився від наведеного договору доручення, який міститься в п. 3.4. Договору застави майнових прав з 24.09.2009р. та повідомив про це ПАТ “Родовід Банк” з зауваженням про втрату права звернення стягнення на права Заставодавця. Однак, повідомлення про прийняття ПАТ “Родовід Банк” відмови від договору доручення позивач не отримав. ПАТ “Родовід Банк”, як вказує позивач достроково відкликав кредит, не повідомивши про це Позивача як Заставодавця, здійснює заходи, спрямовані на стягнення боргу. До того ж ПАТ “Родовід Банк” не було повідомлено позивача про зміну умов кредитного договору, залучено до судової справи про зміну умов кредитного договору та не повідомлено про підстави ініціювання дострокового відкликання кредиту.

Як на правові підстави позову посилається на ст. 203, 215, 512, 576, 1008 ЦК України, ст. 20 ГК України, Закон України “Про заставу”.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про зміну підстав позовних вимог, де останній зазначає, що 06.11.2009р. відповідач 1 відступив третій особі свої права вимоги за кредитним договором № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2008р. Листом від 09.11.2009р. відповідач 1 повідомив відповідача 2 про відступлення права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги на користь ТОВ “Баски плюс-2004 рік”, у зв’язку з чим позивач вважає, що права відповідача № 1 як первісного кредитора в повному обсязі перейшли до Нового кредитора. Тому, у зв’язку з отримання відповідачем 2 належного повідомлення про відступлення права вимоги, належним виконанням обов’язку за Кредитним договором буде лише виконання Новому кредитору. Зазначає, що первісний кредитор втратив право застави та вважає, що на цій підставі у відповідача 1 відсутнє право звернення стягнення на заставлені майнові права. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву, де зазначає що договір застави цілком відповідає нормам чинного законодавства України (зокрема – статтям 179, 190, 193, 576 Цивільного кодексу України, Розділу V Закону України “Про заставу”), а обставини, на які посилається позивач у своїй позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не можуть бути підставами для визнання договору застави недійсним – згідно положень статей 203 та 214 ЦК України.

Відповідач 2 явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.10.2009р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.10.2009р. по справі № 2/343 та направленням матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду провадження у справі було зупинено.

У зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.2009р. провадження у справі було поновлено.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Родовід Банк” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” (Позичальник) був укладений кредитний договір № 22.1/315-КЛТ-08.

За цим договором встановлюється: мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в доларах США, в межах загальної суми 12800000 доларів США, на основі додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору, які є його не від’ємною частиною; порядок та умови погашення / (повернення) Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; види забезпечення зобов’язань Позичальника; порядок плати за кредити; відповідальність Сторін щодо вдачі та погашення кредитів; а також взаємні права та зобов’язання Сторін, що виникають/виникнуть при видачі/наданні Банком кредитів.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим Договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних Додаткових угодах, але на пізніше 24 листопада 2009р.

Пунктом 4.1. договору визначено, що основним забезпеченням своєчасного погашення кредитів, наданих за цим Договором, сплати процентів та пені є застава майнових прав.

18.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Родовід банк” (Заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю “Концерн Євроторг” (Заставодавець) був укладений договір застави № 22.1/315-З.10-08 (майнових прав).

Розділом “Терміни та визначення” встановлено, що:

Боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю “Данко 2007”;

Кредитний договір – кредитний договір № 22.1/315-КЛТ-08 від 24 вересня 2008р., укладений між Заставодержателем та Боржником;

Права – майнові права на отримання частини банківського вкладу в сумі 2800000 доларів США, що належить Заставодавцю на підставі власності і знаходиться на депозитному рахунку № 25\6159000000009.840 у ВАТ “Родовід Банк” згідно Договорі № 22.1/05-Д-05 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи – резидента від 28 квітня 2005р., та всіх додаткових угод до нього, укладеним між Заставодавцем та ВАТ “Родовід Банк”, майнові права на отримання частини банківського вкладу в сумі 3200000,00 доларів США, що належить Заставодавцю на праві власності і знаходиться на депозитному рахунку № 2615508010.840 у ДФ ВАТ “Родовід банк” згідно Договору № 10-2008 Депозитна лінія юридичної особи – резидента в іноземній валюті від 04.02.2008р. та всіх додаткових угод до нього, укладеним між Заставодавцем та ВАТ “Родовід Банк”, заставодержатель є боржником по відношенню до Заставодавця.

За цим договором у забезпечення зобов’язань Боржника перед Заставодержателем за кредитним договором, Заставодавець передає, а Заставодержатель приймає у заставу Права.

Право застави у Заставодержателя виникає з моменту підписання Сторонами договору.

У разі набуття Заставодержателем підстав для звернення стягнення на Права, у відповідності до положень розділу 3 договору, заставодержатель вправі звернути стягнення на Права з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 3 договору, на у мовах передбачених договором.

Сторони домовились, що у разі набуття Заставодержателем підстав для звернення стягнення на Права, у відповідності до положень розділу 3 договору, вимога, яка випливає із заставлених Прав, вважатиметься відступленою Заставодавцем Заставодержателю на підставі даного пункту договору.

Відповідно до п. 1.5. договору суть, розмір та строк виконання забезпечених заставою зобов’язань:

-          розмір основного зобов’язання – 12800000 доларів США;

-          проценті ставки за користування кредитами визначаються Додатковими угодами за кожним окремим кредитом (траншем);

-          кредит надається на наступні цілі: на поповнення оборотних коштів та на інші господарські потреби, пов’язані з веденням статутної діяльності;

-          сплата нарахованих процентів за користування кредитом, протягом дії Кредитного договору, здійснюється Боржником в строки встановлені Кредитним договором;

-          строк повернення кредитних коштів – не пізніше 24 листопада 2009р року;

-          відповідальність за порушення зобов’язань за Кредитними договорами – пеня за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Пунктом 1.6. договору встановлено, що заявлені права оцінюються Сторонами в сумі 6000000 доларів США.

Згідно до п. 2.2.2. договору Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлені Права переважно перед іншими кредиторами Заставодавця, у разі набуття підстав для звернення стягнення на Права, у відповідності до положень розділу 3 договору.

Розділом 3 “Звернення стягнення на права” визначено, що за рахунок Прав Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, відсотків, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв’язку із про строчкою виконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, витратами пов’язаними із захистом Прав від посягань третіх осіб, витратами пов’язаними із зверненням стягнення на Права, а також інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Підставами для звернення стягнення на Права, у тому числі достроково, є невиконання Боржником зобов’язань за Кредитним договором, або порушення Заставодавцем умов цього договору.

Звернення стягнення на заставлені права здійснюється згідно з законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У разі набуття підстав для звернення стягнення на Права Заставодавець доручає Заставодержателю перерахувати з депозитного рахунку № 26159000000009.840 у ВАТ “Родовід Банк”, МФО 321712 та з депозитного рахунку № 2615508010.840 у ВАТ “Родовід банк”, МФО 394512 грошові кошти в сумі достатньої для погашення заборгованості Боржника перед Заставодержателем за кредитним договором на погашення цієї заборгованості.

Пунктом 4.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Боржником своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Позивач просить визнати Договір застави майнових прав № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р. недійсним, як правочин, зміст якого суперечить актам цивільного законодавства.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з’ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов’язує визнання договору недійсним, як правочин, зміст якого суперечить актам цивільного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як визначено в ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. (ч.3 ст.203 ЦК України).

За приписами ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 574 ЦК України визначено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Статтею 583 ЦК України встановлено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

За приписами ст. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Посилання в позивача в обґрунтування недійсності правочину на той факт, що Банк не є Боржником позивача за депозитними договорами судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Між позивачем та відповідачем 28.04.2005р. був укладений договір строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи – резидента № 22.1/05-Д-05 та 04.02.2008р. договір № 10-2008 депозитна лінія юридичної особи – резидента в іноземній валюті.

За змістом вказаних договорі Банк приймає від вкладника на строковий депозитний рахунок грошові кошти та зобов’язується повернути Вкладникові суму вкладу і сплатити нараховані проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цими договорами.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Тобто, виходячи із приписів ст. 509, 510 ЦК України в депозитних договорах, укладених між Банком та позивачем, останній має майнове право вимагати від банку повернення суми вкладу і сплатити нараховані проценти, а банк є саме боржником.

Стосовно посилань позивача на недійсність правочину у зв’язку з тим, що грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку в банку, належать йому на праві власності не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства з огляду на наступне.

За приписами ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Так, відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних операцій) з юридичними та фізичними особами під вкладом розуміється кошти в готівкові або безготівкові формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під проценти або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах під вкладеним (депозитним) рахунком розуміється рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягає поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Тобто з викладеного вбачається що, депозитні договори містять в собі в тому числі й положення (елементи) інших договорів, зокрема договорів зберігання та управління майном, а тому дол. відносин позивача та Банку повинні застосовуватися положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі.

За таких обставин з врахуванням вимог ст. 1030 та 1033 ЦК України банк при укладанні та виконанні умов депозитного договору є фактично управителем цього майна, протягом строку дії депозитних договорів.

Таким чином, у позивача є лише майнове право вимагати від банку виконання договірних зобов’язань по депозитному договору, а саме – виплати Позивачу як вкладнику отриману від нього суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.

За таких обставин, за висновками суду укладений між Банком та Позивачем договір застави цілком відповідає нормам чинного законодавства України, а обставини на які посилається позивач у своїй позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не можуть бути підставами для визнання договору застави недійсним, у зв’язку з чим у задоволені позовних вимог про визнання договору застави майнових прав № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р. суд відмовляє.

Щодо вимог позивача про визнання відсутності у Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” права на звернення стягнення на заставлені майнові права, то суд виходить з наступного.

Відповідно до матеріалів справи 06.11.2009р. між Публічним акціонерним товариством “Родовід банк” (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “Баски плюс – 2004 рік” (Новий кредитор) був укладений договір відступлення (уступки) права вимоги.

Згідно до п. 1 договору останній спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення (утупки) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Мировою угодою, укладеною у процесі провадження у справі про банкрутство Нового кредитора та затвердженою ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2009р. по справі № 44/149-б та чинним законодавством України, права вимоги, належного Кредитору, внаслідок чого Новий кредитор стає кредитором за Кредитними договорами № 22.1/07-КЛТ-09 від 05.03.2009р., № 22.1/03-КЛТМ-09 від 19.02.2009р. та № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2009р., укладеними між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” (Боржник), в межах такого права вимоги, за яким Боржник зобов’язується не пізніше 4 березня 2010р. повернути кредит у сумі 86656301,31грн., сплатити проценти у розмірі 2686988,35грн.

Пунктом 4 договору встановлено, що за цим Договором Новому кредитору переходить право вимагати (замість Кредитора) від боржника належного та реального виконання обов’язку зі сплати заборгованості за Кредитним договором у сумі 89343299,66грн.

Відповідно до п. 5 договору новому кредитору у власність переходить право вимоги Кредитора, вказане в п. 4 Договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі усі права, які забезпечують виконання Боржником обов’язків, вказаних в п. 4 договору.

Згідно до п. 6 договору моментом переходу до Нового кредитора права вимоги Кредитора, вказаного в п. 4 Договору, є момент набуття чинності цим Договором.

Пунктом 12 договору встановлено, що останній вважається укладеним і набирає чинності в момент його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Листом від 09.11.2009р. № 22.1-11-б.б/22335 Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” про відступлення права вимоги на підставі договору відступлення права вимоги б/н від 06.11.2009р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Баски плюс – 2004 рік” (Новий кредитор).

Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов’язанні не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 516 ЦК України встановлено, що зміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредитору є належним виконанням.

Як видно з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” про укладання договору відступлення права вимоги.

За таких обставин, оскільки Публічне акціонерне товариство “Родовід банк” належно повідомило ТОВ “Данко 2007” про відступлення права вимоги, належним виконанням обов’язку за Кредитним договором буде лише виконання Новому кредитору, тобто ТОВ “Баски плюс-2004рік”.

Також суд зазначає, що разом з правами первісного кредитора за основним зобов’язанням (за кредитним договором № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2008р.) до Нового кредитора перейшло і право застави за Договором застави майнових прав № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р.

З огляду на викладене за висновками суду первісний кредитор, тобто Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк” втратив право застави майнових прав за договором № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р., а отже у останнього відсутне право на звернення стягнення на заставлені майнові права.

У судовому засідання представник Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” підтвердив факт укладання договору відступлення (уступки) права вимоги та підтвердив, що у зв’язку з укладанням договору уступки, у останнього відсутнє право на звернення стягнення на заставлені майнові права.

З урахуванням викладеного вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, оскільки у зв’язку з укладанням договору відступлення права вимоги від 06.11.2009р. Публічне акціонерне товариство “Родовід банк” втратило право на звернення стягнення на заставлені майнові права.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених вимог, в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що спір виник саме з вини відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 78, 80, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн Євроторг” м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко 2007” про визнання договору застави майнових прав № 22.1/315-З.10-08 від 18.12.2008р., укладеного між ТОВ “Концерн Євроторг” та АТ “Родовід Банк” на забезпечення виконання зобов’язань ТОВ “Данко 2007” за кредитним договором з АТ “Родовід Банк” недійсним як правочин, зміст якого суперечить актам цивільного законодавства; визнання відсутності у АТ “Родовід Банк” права звернення стягнення на заставлені майнові права, загальна вартість яких складає 6000000 доларів США, в тому числі: майнові права на отримання частини банківського владу в сумі 2800000 доларів США, що належать позивачу як заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку № 26159000000009.840 у АТ “Родовід Банк” згідно договору № 22.1/05-Д-05 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи – резидента від 28.04.2005р., та всіх додаткових угод до нього, укладеними між позивачем та відповідачем 1; майнові права на отримання частини банківського вкладу в сумі 3200000 доларів США, що належать позивачу як заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку № 2615508010.840 у ДФ АТ “Родовід Банк” згідно Договору № 10-2008 Депозитна лінія юридичної особи – резидента в іноземній валюті від 04.02.2008р., та всіх додаткових угод до нього, укладеним між позивачем та відповідачем 1 АТ “Родовід Банк” – способом, визначеним в п. 3.4. Договору застави майнових прав, а саме шляхом перерахування з зазначених депозитних рахунків грошових коштів на погашення заборгованості ТОВ “Данко-2007” перед відповідачем 1 за кредитним договором № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2008р., у зв’язку з припинення договору доручення на перерахування грошових коштів з депозитних рахунків відмовою довірителя – задовольнити частково.

Визнати відсутнім у АТ “Родовід Банк” права звернення стягнення на заставлені майнові права, загальна вартість яких складає 6000000 доларів США, в тому числі:

майнові права на отримання частини банківського владу в сумі 2800000 доларів США, що належать позивачу як заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку № 26159000000009.840 у АТ “Родовід Банк” згідно договору № 22.1/05-Д-05 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи – резидента від 28.04.2005р., та всіх додаткових угод до нього, укладеними між позивачем та відповідачем 1;

майнові права на отримання частини банківського вкладу в сумі 3200000 доларів США, що належать позивачу як заставодавцю на праві власності і знаходяться на депозитному рахунку № 2615508010.840 у ДФ АТ “Родовід Банк” згідно Договору № 10-2008 Депозитна лінія юридичної особи – резидента в іноземній валюті від 04.02.2008р., та всіх додаткових угод до нього, укладеним між позивачем та відповідачем 1 АТ “Родовід Банк” – способом, визначеним в п. 3.4. Договору застави майнових прав, а саме шляхом перерахування з зазначених депозитних рахунків грошових коштів на погашення заборгованості ТОВ “Данко-2007” перед відповідачем 1 за кредитним договором № 22.1/315-КЛТ-08 від 24.09.2008р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3, кор. рахунок № 32008171201 в ГУК НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн Євроторг” (83023, м. Донецьк, вул. Сеченова, 31, ЄДРПОУ 32582790, п/р 260000000000051 у АТ “Родовід Банк”, МФО 394512) судові витрати: державне мито в розмірі 42,50грн., витратити на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя