Постанова № 75175773, 04.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4044/17 04.07.2018

Справа № 487/4044/17

Провадження № 22-ц/784/1071/18

Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 липня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Лептугою С.С.,

за участю: представників відповідача - Кучерявої Т.Ю., Білецької О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 травня 2018 року ухваленого під головуванням судді - Кузьменко В.В. о 10 год. 05 хв. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Миколаївобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1. 14 серпня 2012 року за вимогою ПАТ «Миколаївобленерго» лічильник з обліку електроенергії з його квартири було перенесено у під'їзд. З правилами щодо місця установки електролічильника він ознайомлений не був. Після ознайомлення з правилами, 26 серпня 2016 року він звернувся з заявою до ПАТ «Миколаївобленерго», в якій просив перенести електролічильник у безпечне місце або повернути його до квартири.

Однак, до теперішнього часу його вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» в добровільному порядку не виконало.

Посилаючись на те, що електролічильник установлено неякісно, з дефектом, що погрожує життю та безпеці, а крім того, завдано фізичних та моральних страждань, позивач просив суд зобов'язати відповідача ПАТ «Миколаївобленерго» встановити електричний лічильник згідно нормативів Правил встановлення електричних лічильників та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на його користь 3000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким направити справу на новий, повний та всебічний розгляд.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Миколаївобленерго» просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. ст. 1,3 ЦК України, ст. ст. 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

За приписами ст. ст. 12 ,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства закріплений в ст. 13 ЦПК України, згідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 1 серпня 2007 року р№5-837, ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.4 зв.).

Відповідно до п. 8 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357, електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.

Послуги з облаштування електроустановки вузлом обліку побутовому споживачу надаються електророзподільним підприємством відповідно до укладеного договору про приєднання до електричних мереж або відповідно до укладеного договору про виконання додаткових робіт (послуг).

Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача.

Вимоги щодо місця розташування лічильників передбачені Правила улаштування електроустановок, затвердженими Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості із подальшими змінами (надалі - Правила).

Згідно п. 1.5.29 (ПУЕ) лічильники треба встановлювати в шафах, камерах, комплектних розподільчих установок, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстоку конструкцію. Допускається кріплення лічильників на дерев'яних, пластмасових або металевих щитках. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильників має бути в межах від 0,8 до 1,7 м. Допускається висота, менше ніж 0,8 м, але не менше ніж 0,4 м.

Позивач, зазначав, що лічильник з його квартири було перенесено та в порушення Правил фактично встановлено на висоті 4,5 м (а.с.7).

Як на підставу задоволення вимог про зобов'язання відповідача встановити лічильник відповідно до Правил позивач посилається на відмову ПАТ «Миколаївобленерго» від виконання в добровільному порядку перенести лічильник, а також не прибуття в зазначений для цього у заяві час.

Так, 20 серпня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «Миколаївобленерго» із заявою в якій просив перенести лічильник в більш безпечне місце, або повернути його до квартири (а.с.2).

30 серпня 2016 року для вирішення питання відповідно до заяви ОСОБА_4 на місце було здійснено вихід працівника ПАТ «Миколаївобленерго», між тим споживач на той час був відсутній про що складено Акт №1/009324 (а.с.9).

10 вересня 2016 року ОСОБА_4 була направлена відповідь на заяву з роз'ясненнями його прав та зазначено, що виконання робіт по перенесенню приладу обліку можливо після укладення договору про надання послуг (а.с.18).

Повторно, працівником ПАТ «Миколаївобленерго», 28 вересня 2016 року було здійснено вихід за адресою: квартира АДРЕСА_1, однак ОСОБА_4 був відсутній, що вбачається з Акту №1/054407 (а.с. 20).

Згідно з п. 11 ПКЕЕН перенесення засобів обліку за бажанням побутового споживача, якщо це не суперечить вимогам правил улаштування електроустановок, виконується енергопостачальником за рахунок побутового споживача.

У разі встановлення приладу обліку на сходових клітках електророзподільне підприємство складає акт про збереження пломб у присутності власника будинку або особи, яка здійснює управління багатоквартирним будинком, та побутового споживача (за його згодою). Акт складається у трьох примірниках, один з яких надається побутовому споживачеві. У разі коли акт складено без присутності побутового споживача, один примірник складеного акта надається в інший день особисто або надсилається побутовому споживачеві поштою.

Отже, роботи з перенесення лічильника з обліку за спожиту електричну енергію в квартирі, належній ОСОБА_4 можливо тільки у присутності останнього, а також на підставі укладеного договору про надання таких послуг.

Між тим, як встановлено, після звернення із заявою 20 серпня 2016 року ОСОБА_4 до ПАТ «Миколаївобленерго» з питання стосовно перенесення лічильника та узгодження дати та часу виконання робіт не звертався.

Таки чином, встановлене не може свідчити про відмову ПАТ «Миколаївобленерго» від виконання робіт відповідно до заяви ОСОБА_4 від 26 серпня 2016 року.

За таких обставин, висновок суду про відмову у зобов'язанні відповідача перенести лічильник є вірним.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні стягнення з ПАТ «Миколаївобленерго» в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За положеннями статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди саме неправомірними діями відповідача.

Надання в апеляційній інстанції довідки з Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги про те, що 14 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 о. 6-20 год. виїжджала бригата ШМД, оскільки у ОСОБА_4 було запаморочення не можуть бути підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки не встановлено причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням ПАТ «Миколаївобленерго».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не надано оцінки, Актам, складеним працівниками ПАТ «Миколаївобленерго» в яких зазначено де саме встановлено лічильник, не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про відмову відповідача у перенесенні лічильника за заявою позивача.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_4 на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Заводськогорайонного суду м. Миколаєва від 4 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 9 липня 2018 року.