Постанова № 75175448, 26.06.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2403/17

Провадження № 1-кп/487/109/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання – Єлишевої А.В., прокурора Коніщук М.В., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із клопотанням в якому просив надати адвокату ОСОБА_2 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю МК №000951 від 18.02.2016 року) та адвокату ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 241 від 10.12.1999 року) на строк 25.07.2018 року включно тимчасовий доступ до документів, які перебувають у Центральному районному суду м. Миколаєва з можливістю виготовлення копії усіх документів, що містяться, а саме: у матеріалах справи №490/12607/13к (кримінальне провадження №12013160020005954) відносно ОСОБА_4; у матеріалах справи №490/10424/16-к (кримінальне провадження №12016160020003258) відносно ОСОБА_5 та які перебувають у Заводському районному суду м. Миколаєва з можливістю виготовлення копії усіх документів, що містяться, а саме: у матеріалах справи №487/4893/16-к (кримінальне провадження №12016150030003097) відносно ОСОБА_6; у матеріалах справи №1-82/2011 відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; у матеріалах справи №1-131/2011 відносно ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Клопотання захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1, будучи директором дочірного підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто прохання службової особи надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 будучи службовою особою , діючи умисно, з використанням свого службового становища, вчинив усі дії які вважав необхідними для досягнення своєї злочинної мети, направленої на отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання, у вигляд штучного створення для представника ТОВ «ПФ» ОСОБА_15 умов, при яких останній змушений погодитися на його незаконну пропозицію та реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 висловив прохання щодо передачі йому представником ТОВ «ПФ» неправомірної вигоди у розмірі 8% від суми договору судбподряду №09/09/16, що становить 396 тис. грн.

Так, виходячи з змісту наказу №9 ТОВ «ПФ» ОСОБА_15 прийнято на роботу до Товариства 27.07.2016 року, в той час як він пояснив, що ще в середині липня 2016 року після ознайомлення з інформацією на сайті про тендерні закупівлі та його узгодження з керівництвом ТОВ «ПФ» про участь в торгах.

Викликає сумнів у сторони захисту, щодо відсутності або наявності провокації з боку правоохоронних органів, та використання ОСОБА_15 в якості «агента-провокатора» й той факт, що його якби прийнято на посаду до ТОВ «ПФ» одночасно з призначенням на посаду ОСОБА_16 тобто 27.07.2016 року, та звільнення з посади після пред’явлення ОСОБА_1 підозри. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Баннікова проти Росії). Таке повністю відповідає вимогам частини 1 статті 87 КПК України.

Крім того, використання правоохоронними органами ОСОБА_15, на думку сторони захисту, доводить й той факт, що 12.11.2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва розглянуто к/п №12013160020005954 та винесено вирок відносно обвинуваченої ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким визнано її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_15 залучався правоохоронними органами для проведення НСРД у вигляді аудіо, відео контролю, та контролю за вчиненням злочину, був заявником та потерпілим в зазначеному провадженні.

20.10.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва розглянуто к/п №12016150030003097 та винесено вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яким визнано його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 302 КК України, де ОСОБА_15 залучався правоохоронними органами для проведення НСРД з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_6, та в подальшому в якості свідка сторони обвинувачення.

11.11.2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва розглянуто кримінальне провадження №12016150020003258 та винесено вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, де ОСОБА_15 залучався правоохоронними органами для проведення НСРД з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5, та в подальшому в якості свідка сторони обвинувачення.

11.01.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва розглянуто кримінальну справу (Справа №1-82/2011) та винесено вирок відносно підсудних ОСОБА_7, за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_8, за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_9, за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_10, за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, де ОСОБА_15 залучався правоохоронними органами в якості понятого під час проведення слідчих дій, та в подальшому в якості свідка сторони обвинувачення.

25.02.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва розглянуто кримінальну справу (Справа №1-131/11) та винесено вирок відносно ОСОБА_11, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.306, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_12, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307, ч.1 ст.313, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_13, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_14, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_18, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, де ОСОБА_15 залучався правоохоронними органами в якості понятого під час проведення оперативних розшукових дій, а саме контрольної закупки, та в подальшому в якості свідка сторони обвинувачення.

На думку сторони захисту зазначене беззаперечно доводить припущення про тривалу співпрацю ОСОБА_15 з правоохоронними органами та його використання в якості «тайного агента» під час викриття злочинів.

Вважає, що з метою підтвердження, або спростування факту використання ОСОБА_15 в якості «тайного агента-провокатора», та факту тривалої співпраці ОСОБА_15 з правоохоронними органами, необхідно отримати документи, що містять охоронювану законом таємницю, з можливістю їх вилучення, а саме: тимчасовий доступ до документів, які перебувають у Центральному районному суду м. Миколаєва з можливістю виготовлення копії усіх документів, що містяться, а саме: у матеріалах справи №490/12607/13к (кримінальне провадження №12013160020005954) відносно ОСОБА_4 Володимирівни;у матеріалах справи №490/10424/16-к (кримінальне провадження №12016160020003258) відносно ОСОБА_5 та які перебувають у Заводському районному суду м. з можливістю виготовлення копії усіх документів, що містяться, а саме: у матеріалах справи №487/4893/16-к (кримінальне провадження №12016150030003097) відносно ОСОБА_6; у матеріалах справи №1-82/2011 відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; у матеріалах справи №1-131/2011 відносно ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Дана інформація може бути використаною як докази. Іншим способом неможливо довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

В судовому засіданні захисник доводи клопотання підтримав, просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, просив про задоволення клопотання.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти надання тимчасового доступу до кримінальних проваджень зазначених у клопотанні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, пояснення захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що будучи директором дочірного підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України, тобто прохання службової особи надати неправомірну вигоду у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 будучи службовою особою , діючи умисно, з використанням свого службового становища, вчинив усі дії які вважав необхідними для досягнення своєї злочинної мети, направленої на отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання, у вигляд штучного створення для представника ТОВ «ПФ» ОСОБА_15 умов, при яких останній змушений погодитися на його незаконну пропозицію та реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 висловив прохання щодо передачі йому представником ТОВ «ПФ» неправомірної вигоди у розмірі 8% від суми договору судбподряду №09/09/16, що становить 396 тис. грн.

Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідно рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку).

У відповідності з ч.5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду клопотання захисником доведено наявність підстав, передбачених ч.5 ст. 163 КПК України, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання в частині надання тимчасового доступу до зазначених документів.

Згідно ч.7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Таким чином, суд приходить до переконання про наявність підстав для тимчасового доступу до документів, з можливістю виготовлення копії усіх документів, які знаходяться у кримінальних провадженнях (зазначених у клопотанні захисника) та перебувають у Заводському районному суді м. Миколаєва та у Центральному районному суду м. Миколаєва.

Керуючись ст. ст. 159-166 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Надати адвокату ОСОБА_2 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю МК №000951 від 18.02.2016 року) та адвокату ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 241 від 10.12.1999 року) на строк 25.07.2018 року включно тимчасовий доступ до документів, які перебувають у Центральному районному суду м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 02892528, місцезнаходження м. Миколаїв вул. Декабристів, 41/12) з можливістю виготовлення копії усіх документів, що містяться, а саме: у матеріалах справи №490/12607/13к (кримінальне провадження №12013160020005954) відносно ОСОБА_4 Володимирівни;у матеріалах справи №490/10424/16-к (кримінальне провадження №12016160020003258) відносно ОСОБА_5 та які перебувають у Заводському районному суду м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 02892451, місцезнаходження м. Миколаїв вул. Радісна, 3) з можливістю виготовлення копії усіх документів, що містяться, а саме: у матеріалах справи №487/4893/16-к (кримінальне провадження №12016150030003097) відносно ОСОБА_6; у матеріалах справи №1-82/2011 відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; у матеріалах справи №1-131/2011 відносно ОСОБА_11 Артурівни, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Роз’яснити посадовим особам Заводського районного суду м. Миколаєва і Центрального районного суду м. Миколаєва , положення частини 1 статті 166 КПК України, згідно яких, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Щербина