Рішення № 75175430, 09.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3139/18

Номер провадження 2-а/489/180/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Тихонової Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

17.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції, яким просив визнати скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 141776 від 05.05.2018 року та закрити провадження у справі.

Позивач вказує на те, що 05.05.2018 року він рухався на транспортному засобі марки «БАЗ АО7919», він був зупинений інспектором патрульної поліції, яким в подальшому винесено вказану Постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. за порушення вимог ч. 6 ст. 121 КУпАП, через те, що позивач начебто керував транспортним засобом в режимі маршрутного таксі за маршрутом Миколаїв-Одеса, надаючи послуги з перевезення пасажирів, в якого символи номерного знаку нанесені на білому фоні, що не відповідає вимогам стандартів ДСТУ 4278:2012, чим порушив вимоги п.п. 2.9.в) ПДР України.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідачем винесено постанову протиправно, оскільки вимоги стандартів не передбачають імперативної норми про жовти йфон номерного знаку на автобусах; розгляд справи щодо невідповідності номерного знаку не належить до компетенції поліцейського; справу розглянуто з порушенням вимог законодавства - безпосередньо на місці вчинення правопорушення.

Ухвалою від 18.05.2018 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч.2 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від учасників справу про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін не надходило, відтак суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін.

Встановивши фактичні обставини, з'ясувавши взаємовідносини, які склались між сторонами, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з такого.

05.05.2018 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем БАЗ АО7919», державний номер НОМЕР_1, на автомобільній дорозі М-14, Одеса-Миколаїв-Новоазовськ, керував транспортним засобом в режимі маршрутного таксі за маршрутом Миколаїв-Одеса, надаючи послуги з перевезення пасажирів, в якого символи номерного знаку нанесені на білому фоні, що не відповідає вимогам стандартів ДСТУ 4278:2012, чим порушив вимоги п.п. 2.9.в) ПДР України. Його було зупинено інспектором роти № 4 батальйону № 4 УПП в Миколаївській області ДПП капралом поліції Івановим О.І. та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 141776 за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.6 ст. 122 КУпАП Керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 2.9.в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимога стандартів.

Згідно ДСТУ 4278:2012 номерні знаки для маршрутних автобусів та мікроавтобусів і таксі. Повинні мати жовте тло та чорні символи.

Посилання позивача на те, що він мав право використовувати номерні знаки на білому фоні за вказаними ДСТУ і для автобуса, яким керував не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ця норма передбачає автобуси, які не використовуються для перевезень пасажирів, в той час як позивачем автобус використовувався саме з цією метою.

Доводи позивача щодо відсутності повноважень у полійцеського для притягнення його до відповідальності за порушення стандартів використання знаків також спростовуються з огляду на те, що в ПДР України передбачено обов'язок використання транспортного засобу з номерним знаком згідно стандартів, а КУпАП передбачає відповідний склад адміністративного правопорушення, розгляд якого відноситься до компетенції органів Національної поліції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст.122 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність…, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи позивача про те, що відповідачем було розглянуто адміністративну справу всупереч вимог чинного законодавства, відразу на місці зупинки автомобіля, чим порушив положення ст. 258 КУпАП не можуть бути прийняті судом до уваги через наступне.

Так, відповідно до положень ст. 283 КпАП України - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Пунктом 2.3 рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп\2015 передбачено, що у частинах першій, другій статті 258 КпАП України визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

За КпАП України до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають. (ВАСУ справа № К/800/37207/15 від 26 жовтня 2016 року).

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

При цьому зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою врегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України і вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.

Отже, приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією.

З огляду на викладене, вбачається, що розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту відеозапису наданого представником відповідача вбачається, що дійсно позивач здійснював перевезення пасажирів, однак номерний знак його автобусу зображений на білому фоні, в той час як має бути зображений на жовтому.

Разом з тим, зі змісту наданого представником відповідача відеозапису вбачається, що фіксування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відсутнє. Оскільки на ньому зафіксовано лише події, які відбувались після затримання зупинення транспортного засобу позивача, а саме процедуру складання постанови.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 18, 19, 30, 72, 73, 241-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Позивач - ОСОБА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач - Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУНП України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.07.2018.

Суддя Н.С. Тихонова