Постанова № 75175144, 05.07.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6262/17

Провадження № 2-а/487/77/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2018 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови,-

за участю представника позивача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови№16 від 13.11.2017 року про накладення адміністративного стягнення у виді 8500 гривень штрафу в дохід держави, за скоєння правопорушення передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 13.11.2017 року начальником управління державного архітектурно-бедівельного контролю ММР винесено постанову №16 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.96 КУпроАП. Згідно зазначеної постанови його було визнано винним у скоєнні правопорушення по слідуючим фактичним обставинам, а саме: «будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1», розпочаті будівельні роботи з будівництва будинку без направлення повідомлення до органу держархбудконтролю.

Посилаючись на протиправність та безпідставність зазначеної постанови, оскільки на час винесення постанови, він (позивач) закінчив будівництво об'єкта і отримати будівельний паспорт на збудований об'єкт не має можливості, просив про задоволення позовних вимог.

. Ухвалою суду від 04.12.2017 року провадження по справі було відкрито.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надано. Відповідно до ст. 205 КАС України справу було розглянуто за відсутності представника відповідача за наявних у справі доказів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

30.10.2017 року заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю ММР проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті по АДРЕСА_1, за результатами якого винесено Акт №25/2017.

За результатами перевірки на об'єкті: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1» встановлені наступні порушення: не подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України.

10.11.2017 року заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю ММР складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із вимогами: зупинити виконання робіт, до отримання документу, що дає право виконувати будівельні роботи. Усунути встановлене порушення шляхом отримання документу, що дає право виконання будівельних робіт.

Водночас 10.11.2017 року відносно ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення за порушення ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року, та скоєння правопорушення передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП.

13.11.2017 року заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю ММР відносно ОСОБА_1 винесено постанову №16 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тата у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Частиною 1 ст. 246 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96- 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188- 42).

Приписи ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Статтями 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 244-6 КУпАП до компетенції відповідача віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю.

Частиною 9 ст. 96 КУпАП передбачено накладення штрафу за експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Аналогічні положення фактично містить п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю за тим виключенням, що факт правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатом проведених перевірок, що підтверджується підтверджується крім протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується також актом перевірки і приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки посадові органи мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст.. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Разом з цим на час винесення оскаржуваної постанови, позивач закінчив будівництво об'єкта , а тому отримати будівельний паспорт не має можливості.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Виходячиіз норм викладених в п.1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представником відповідача відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 суду подано не було.

Відповідно до ст.159 ч.4 КАС України не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина позивача об'єктивно не підтверджена доказами.

Відповідно до ст.286 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи належить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу ; змінити захід стягнення.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №16 від 13.11.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню.

Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 293 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (м.Миколаїв вул.. Адміральська 20) про скасування постанови- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №16 від 13.11.2017року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 8500 грн. за ч.9 ст.96 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В. Щербина