
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/620/18
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
05 липня 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника позивача: Антонюк І.В.
представника відповідача: ОСОБА_3
третьої особи: ОСОБА_4
представника третьої особи: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (повний текст якого складено 24 квітня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6, ОСОБА_4, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Нагорна Тетяна Володимирівна про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
у лютому 2018 року позивач - ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6, ОСОБА_4, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Нагорна Тетяна Володимирівна, у якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення за індексним номером 31891580 від 11.10.2016 державного реєстратора Хмельницької міської ради ОСОБА_3 про державну реєстрацію припинення права власності (дата та час державної реєстрації припинення права власності 11.10.2016 о 10:14:46; відомості внесено до реєстру 17.10.2016 о 14:58:31); визнати протиправним і скасувати рішення за індексним номером 31892511 державного реєстратора Хмельницької міської ради ОСОБА_3 про державну реєстрацію припинення іпотеки (дата та час державної реєстрації припинення іпотеки 11.10.2016 о 10:27:03; відомості внесено до реєстру 17.10.2016 о 15:13:25); зобов'язати Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради відновити незаконно припинений запис про право власності №15010102 від 13.06.2016 о 13:47:15 за публічним акціонерним товариством "Дельта банк" у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м; житловою площею 29,80 кв. м (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 950239968101); зобов'язати Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради відновити незаконно припинений запис про іпотеку №15010181 від 17.10.2007 о 17:04:56 за публічним акціонерним товариством "Дельта банк", (підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 30089300 від 16.06.2016 15:15:26), а саме іпотеки квартири АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м; житловою площею 29,80 кв. м (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 950239968101).
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів щодо об'єкта нерухомого майна №100653058 від 18.10.2017 за публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було зареєстровано квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В ході проведення ліквідаційної процедури банку виявлено, що право власності на цей об'єкт нерухомого скасовано 11.10.2016 ОСОБА_3, Хмельницька міська рада, Хмельницька область рішенням з індексним номером 31891580. Після цього, право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.08.2016 №686/19596/16-ц, а 25.05.2017 зареєстровано право власності за новим власником ОСОБА_4, згідно договору купівлі-продажу номер 547, виданого 25.05.2017 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Тетяною Володимирівною. Однак, рішення у справі №686/19596/16-ц не стосується зазначеної квартири, а тому рішення реєстратора є незаконними.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31891580 і №31892511 від 17 жовтня 2016 року державного реєстратора ОСОБА_3, і скасовано їх. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на їх переконання, до невірного вирішення справи. Так, позивач не погоджується з тим, що позовні вимоги доведені частково, оскільки всі позовні вимоги пов'язані одна з одною і якщо скасований запис про набуття права власності новим власником, то повинен бути відновлений запис за попереднім власником, а саме - ПАТ "Дельта Банк". Водночас, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 зводяться до того, що суд першої інстанції повинен був залишити без розгляду позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" у зв'язку із пропуском шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.
13 червня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги третьої особи щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмовлених позовних вимог та заперечила проти задоволення апеляційної скарги третьої особи.
Третя особа та її представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги третьої особи та заперечила проти задоволення апеляційної скарги позивача.
Інші треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати, а провадження у справі - закрити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно Інформаційної довідки від 18.10.2017 за №100653058 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів щодо нерухомого майна, стало відомо, що 11.10.2016 було припинено право власності на об'єкт нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці банку державним реєстратором на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.08.2016 у справі №686/19596/16-ц.
ПАТ "Дельта банк" у листі від 25.01.2018 до голови Хмельницького міськрайонного суду вказав, що в ході ліквідаційної процедури банку виявлено факт неправомірного припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці банку, так як за вказаним номером в ЄДРСР міститься рішення, яке не стосується позичальника ОСОБА_6 АТ "Дельта банк." Просить надати інформацію щодо відсутності цього рішення або копію рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.08.2016 у справі №686/19596/16-ц у випадку його наявності (т. 1 а.с. 22).
Відповідно до листа заступника голови Хмельницького міськрайонного суду №565 від 30.01.2018 адресованого представнику ПАТ "Дельта банк" повідомлено, що під номером 686/19596/16-ц зареєстрована інша справа, щодо учасників справи, відмінних від вказаних у листі (т.1 а.с. 23).
Згідно з витягами з ЄДРСР Хмельницький міськрайоннний суд розглядав справу за №686/19596/16-ц за позовом ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк", ОСОБА_11, про припинення договору поруки і прийняв рішення у цій справі 04.04.2017, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ухвали Апеляційного суду Хмельницької області у справі №686/19596/16-ц від 12.12.2017 проведено підготовчі дії до апеляційного розгляду за апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2017 у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк", ОСОБА_11, про припинення договору поруки (т. 1 а.с. 182 - 185а).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів щодо нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №100653058, сформованої 18.10.2017 державним реєстратором ОСОБА_3 11.10.2016 на підставі рішення суду, справа №686/19596/16-ц, виданого 22.08.2016, приймались рішення щодо об'єкту нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 15 - 21).
Відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31891580 від 17 жовтня 2016 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3, Хмельницької міської ради, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку подав ОСОБА_6 для проведення державної реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1, вирішила провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна на квартиру АДРЕСА_1, за суб'єктом - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 115).
Згідно з Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31892511 від 17 жовтня 2016 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3, Хмельницької міської ради, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень яку подав ОСОБА_6 для проведення державної реєстрації іншого речового права, іпотека на квартиру АДРЕСА_1, вирішила провести державну реєстрацію іншого речового права, а саме припинення іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, за суб'єктом - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 127).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах закону і з урахуванням предмету цього адміністративного позову вирішує тільки вимоги позову щодо рішень саме державного реєстратора, який їх прийняв на підставі рішення суду з ознаками фальшування, і який є відповідачем у цій справі.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору та вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Положеннями ч. п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Тобто, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2007 між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11234746000.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 53000,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 16.10.2027 року або достроково зі сплатою 12,90 відсотків річних за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_6 передав у іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1; загальною площею 43,80 кв. м.; житловою площею 29,80 кв. м., що підтверджується договором іпотеки № 67160 від 17.10.2007, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 АКІБ "УкрСиббанк" змінило назву на ПАТ "УкрСиббанк".
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у Первісного кредитора.
У зв'язку із неналежним виконанням умов договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 88253,47 дол. США.
Позивач, як новий кредитор та іпотекодержатель мав право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.07.2014 по справі №686/3388/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_6 було звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом набуття його у власність (т. 1 а.с. 10-13).
Обґрунтовуючи свою позицію, ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що державний реєстратор, приймаючи рішення про внесення до державного реєстру речових прав та їх обтяжень запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 та внесення запису про припинення іпотеки на спірну квартиру на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.08.2016 у справі №686/19596/16-ц фактично порушив його право власності на предмет іпотеки, оскільки відбулося відчуження нерухомого майна без відома банку.
Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою з протиправним, на думку позивача, скасуванням державним реєстратором запису про правомірність набуття ним у власність нерухомого майна та намаганням відновити порушене право власності на таке майно.
За таких підстав предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а саме вимоги щодо поновлення права власності позивача на нерухоме майно, що свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги пояснення представника третьої особи, надані в судовому засіданні, що задоволення позовних вимог призведе фактично до визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем за відсутності будь-якого судового рішення про визнання недійсними правовстановлюючих документів ОСОБА_4 на дану квартиру, яка є добросовісним набувачем.
Таким чином, у цій справі існує невирішений спір про право, то подальше оспорювання набуття особою цього права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт нерухомого майна.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Преамбула Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &? ;…&gт; фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Так, ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 4 ст. 11 ЦК у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки перегляд законності реєстраційних дій ґрунтується на обставинах, стосовно яких існує спір про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 між ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодержателем та ОСОБА_4 як добросовісним набувачем нерухомого майна і до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності та іншого речового права на спірний об'єкт.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 січня 2017 року по справі №21-1559а/16, у постанові від 31 січня 2017 року по справі №21-1237а/16 та Верховним судом у постанові від 13 червня 2018 року по справі № 822/2601/16 та у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 820/4146/17.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст. 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 частини першої ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо неналежності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по даній справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року скасувати, а провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6, ОСОБА_4, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Нагорна Тетяна Володимирівна про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії закрити.
Роз'яснити позивачеві право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2018 року.
Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.
Судове рішення № 75175123, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/620/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: