Рішення № 75174832, 05.07.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3101/18

Провадження №2/442/1369/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Крамара О.В.

з участю секретаря - Лютик Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобич цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарантія і Я» до ОСОБА_1 про стягнення франшизи, -

в с т а н о в и в :

17.05.2018 року, ТДВ «СК «Гарантія і Я» звернулося в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що 14.04.2017 року о 14 год. 40 хв. в м.Дрогобичі на вул..Спортивній, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та дорожнім покриттям, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів.

В результаті даної ДТП пошкоджено транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_3.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.05.2017 року по справі № 442/3262/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаної ДТП.

Транспортний засіб потерпілого в ДТП марки «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_3 застрахований у ТДВ „Страхова компанія „Гарант і Я” за договором добровільного страхування наземного транспорту від 28.04.2016 року № 03-241- 02-16-201.

Відповідно до рахунку СТО ТОВ „Арія Моторс” № АР 00028416 від 21.04.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 становить 3362,76 грн.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України „Про страхування”, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Внаслідок ДТП, яка відбулася 14.04.2017 року, пошкоджено автомобіль НОМЕР_4, ТДВ „СК „ Гарант і Я” визнано страховим випадком на підставі страхового акту від 19.05.2017 року № 131-17-03-02.

На підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 11.05.2017 року № 03-247-02-17-203 та страхового акту від 28.04.2016 року № 03-241-02-16-201, згідно заяви ОСОБА_2 від 17.05.2017 року проведено виплату страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 3362,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №526 від 31.05.2017 року.

Відтак, здійснивши виплату страхового відшкодування, ТДВ „СК „Гарант і Я” набуло права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Згідно обставин справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_1 внаслідок експлуатації транспортного засобу марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_5.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_5, застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3» на підставі Договору (полісу) № АК/1339602 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3» взяло на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

Отже, ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3» є особою на яку Договором (полісом) № АК/1339602 покладено обов’язок, в межах лімітів відповідальності, відшкодувати шкоду завдану під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

03 листопада 2017 року позивач звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа воєнна іншуранс груп» із відповідною регресною вимогою № 196/01/03 та усіма необхідними документами для відшкодування витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування пов»язаного із ДТП, що мало місце 14 квітня 2017 року.

29.11.2017 року ПрАТ «УСК «Княжа воєнна іншуранс груп» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2362,76 грн. Таким чином непогашеною залишається шкода у розмірі 1000 грн.

Позивач в судове засідання, не з»явився, в матеріалах справи мається клопотання представника позивача, в якому останній просить розгляд справи проводити у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час проведення судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином через сайт «Судова влада України», причини неявки суду невідомі.

Згідно правил ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з’явились то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд беручи до уваги клопотання представника позивача, дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Із досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 14.04.2017 року о 14 год. 40 хв. в м.Дрогобичі на вул..Спортивній, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та дорожнім покриттям, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.05.2017 року по справі № 442/3262/17, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаної ДТП.

Транспортний засіб потерпілого в ДТП марки «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_3 застрахований у ТДВ „Страхова компанія „Гарант і Я” за договором добровільного страхування наземного транспорту від 28.04.2016 року № 03-241- 02-16-201.

Відповідно до рахунку СТО ТОВ „Арія Моторс” № АР 00028416 від 21.04.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 становить 3362,76 грн.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України „Про страхування”, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Внаслідок ДТП, яка відбулася 14.04.2017 року, пошкоджено автомобіль НОМЕР_4, ТДВ „СК „ Гарант і Я” визнано страховим випадком на підставі страхового акту від 19.05.2017 року № 131-17-03-02.

На підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 11.05.2017 року № 03-247-02-17-203 та страхового акту від 28.04.2016 року № 03-241-02-16-201, згідно заяви ОСОБА_2 від 17.05.2017 року проведено виплату страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 3362,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №526 від 31.05.2017 року.

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відтак, здійснивши виплату страхового відшкодування, ТДВ „СК „Гарант і Я” набуло права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_5, застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3» на підставі Договору (полісу) № АК/1339602 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3» взяло на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.

Отже, ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3» є особою на яку Договором (полісом) № АК/1339602 покладено обов’язок, в межах лімітів відповідальності, відшкодувати шкоду завдану під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

03 листопада 2017 року позивач звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» із відповідною регресною вимогою № 196/01/03 та усіма необхідними документами для відшкодування витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування пов»язаного із ДТП, що мало місце 14 квітня 2017 року.

29.11.2017 року ПрАТ «УСК «Княжа вієнна іншуранс груп» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2362,76 грн. Таким чином непогашеною залишається шкода у розмірі 1000 грн. (франшиза).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно ст. 1166 ЦК України: «Майнова шкода, завдана неправомірними, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Частинами першою та другою ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином відповідачем по даній справі є особа, яка завдала майнової шкоди (ОСОБА_1В.).

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відтак, здійснивши виплату страхового відшкодування, ТДВ «СК „Гарант і Я”» набуло права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 12, 13, 80, 81, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарантія і Я» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» (код ЄДРПОУ: 37317151, п/р 26500000000110 в ПАТ «ВіЕсБанк» м.Львів, МФО 325213) франшизу у розмірі 1000 грн. 00 коп. та 1762 грн. судових витрат, а всього 2762 грн. 00 коп..

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ____ О.В. Крамар